Підготовка до діагностичної діяльності (технічна, методична, психологічна тощо)
Діагностична діяльність передбачає здійснення наступних операцій:
а) порівняння,
б) аналіз,
в) прогнозування,
г) інтерпретація,
д) інформування,
е) контроль.
Порівняння – перший етап процесу діагностики. Спостерігаючи за діяльністю вчителя, ми порівнюємо його теперішню поведінку з попередньою поведінкою (діяльністю), чи з поведінкою інших учителів у даний момент чи в минулому, чи з описом поведінки неіснуючого вчителя (модель ідеального педагога тощо).
Аналіз дозволяє визначити, чому поведінка (діяльність) того чи іншого вчителя або колективу вчителів відрізняється від його ж попередньої поведінки, від поведінки інших педагогів (педагогічних колективів) чи відхиляється від норми.
Прогнозування дозволяє здійснити екстраполяцію даних, отриманих в результаті співставлень та аналізу, на поведінку в інших ситуаціях чи в майбутньому.
Інтерпретація дозволяє керівнику давати оцінку, в якій поряд з його власною точкою зору та очікуваннями присутня також інформація, зібрана ним за певний проміжок часу. Ця інформація повинна бути систематизована, піддана процесу індексації і узагальнена у вигляді концепції, яка містить оцінку.
Інформування як повідомлення вчителем результатів діагностичної діяльності дозволяє досягнути виховного (розвиваючого) впливу, а контроль - визначити, який вплив здійснюють на педагогів та інших зацікавлених осіб різні методи і процедури діагностики.
|
|
|
Психолого-педагогічну діагностику доцільно узгоджувати із завданням та змістом науково-методичної роботи педагогічного колективу навчального закладу. Такий підхід передбачає використання комплексно-цільового методу планування, тобто розроблення комплексних цільових діагностичних програм, які містять систему заходів для досягнення поставленої адміністрацією мети. Технологія реалізації подібних програм може включати в себе наступні кроки:
а) підбір текстів, розроблення анкет, протоколів фіксування результатів спостереження та іншої документації для комплексного оцінювання педагогічної діяльності вчителя;
б) збір, обробка й аналіз результатів діагностики та додаткової соціологічної інформації в рамках програми;
в) загальне оцінювання освітньої діяльності педагогічного колективу чи окремих вчителів;
г) складання звіту на основі аналізу результатів діагностики;
д) розроблення рекомендацій для вчителів та педагогічного колективу щодо вдосконалення професійної діяльності;
е) підготовка матеріалів до публікації.
Процес діагностики – застосування діагностичних процедур.
Перелік психодіагностичнихметодик, рекомендованих до використання у соціальних закладах формується за принципами відповідності методик наступному:
|
|
|
ü віковим особливостям учасників;
ü вимогам надійності, валідності, достовірності;
ü потребам соціальних працівників у дослідженні психічних властивостей особистості, станів, процесів та міжособистісних взаємин;
ü вимогам ефективного використання в умовах закладу.
Методика має містити наступні дані:
o про авторів методики та історію розробки;
o про використання тесту, вибірку, на якій проводилась стандартизація;
o вимоги до застосування: вимоги до користувачів, опис процедури проведення;
o призначення методики;
o принцип побудови методики;
o визначені одиниці вимірювання;
o дані по обробці та інтерпретації результатів: зразки реєстраційного бланку та ключів; процедура обробки таблиці для переводу сирих балів в стандартні шкали; приклади інтерпретації результатів;
o стимульний матеріал має містити: опис завдань, як необхідно виконати; приклади, як допомагають краще зрозуміти завдання; питання, завдання, з якими працює клієнт;
o реєстраційний бланк (бланк відповідей) не повинен містити інформацію, яка вказує на конструкт, який досліджується, не повинен бути занадто навантажений цифрами, рядками та ін. На бланку мають бути відведені місця для представлення необхідних соціально-демографічних даних.
|
|
|
o ключ до тесту містить: для інтелектуальних тестів, досягнень – набори правильних або неправильних відповідей на завдання; для визначення ступеню прояву тієї чи іншої характеристики особистості - набори відповідей з оцінками до питань або оцінками до варіантів відповідей.
Використання діагностичного інструментарію соціальним працівником здійснюється за умови, що він:
1. Застосовує на практиці загальні теоретико-методологічні принципи діагностики.
2. Стежить за поточною методичною літературою з діагностики.
3. Має власний банк методик. Використовує лише ті методики, які пройшли експертизу.
4. Відповідає за рішення, прийняті на основі тестування. Попереджає можливі помилки, що допускаються непрофесіоналами, незнайомими з обмеженнями використання того або іншого тесту.
5. Забезпечує необхідний рівень надійності психодіагностичних висновків, за потреби, паралельно застосовуючи стандартизовані методики та метод незалежних експертних оцінок.
6. При підборі методик у батарею (програму обстеження) керується не суб'єктивними перевагами й упередженнями в оцінці методик, а виходить з вимоги максимальної ефективності діагностики – максимум надійності при мінімумі затрат.
|
|
|
7. Забезпечує ретельне дотримання усіх вимог для проведення методик. Підрахунок балів, інтерпретація, прогноз здійснюються у відповідності до методичних рекомендацій.
8. Психодіагностику дітей віком до 14 років проводить лише за умови попереднього погодження з батьками (оформлення письмового дозволу).
9. Забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від досліджуваного на основі особистої довіри. Психолог обов'язково попереджає досліджуваного про те, хто для чого може використовувати його інформацію, не має права приховувати від досліджуваного те, яке рішення можуть бути винесені на основі психодіагностики.
10. Зберігає професійну таємницю: не передає особам, не уповноваженим вести психодіагностичну практику, інструктивних матералів, не розкриває перед потенційним досліджуваним секрету тієї або іншої психодагностичної методики, на якому заснована валідність, попереджає про те, ким для чого буде використана інформаця про результати обстеження.
11. Обов'язково розглядає в ході обстеження поряд з найбільш ймовірною альтернативну діагностичну гіпотезу (інтерпретацію даних), застосовуючи в психодіагностиці принцип аналогічний принципу презумпції невинності в судочинстві.
12. Уповноважений особисто перешкоджати некоректному неетичному застосуванню психодіагностики, повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.
13. При підборі методики (тесту) згідно гіпотези дослідження та складеного плану дослідження, потрібно чітко усвідомлювати: кому, у якому вигляді будуть представлятися результати діагностики, хто буде основним реалізатором рекомендацій психолога. Рекомендації, адаптовані для кожної групи користувачів, повинні відповідати принципу “Не нашкодь”.
Окремі, добре теоретично практично обґрунтовані методики, як не потребують спеціальних знань при інтерпретації, можуть використовувати соціальні педагоги, вчителі, адміністрація (далі користувач) закладу.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!