Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин

Тема 2. Порядок укладання та ведення страхової угоди

1. Правові відносини між суб'єктами страхування.
2. Порядок укладення договору страхування та набуття ним
   чинності.
3. Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин.
4. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхо­вих відшкодувань.
5. Вирішення суперечок та припинення дії договору.

 

Правові відносини між суб'єктами страхування

Правові відносини між суб'єктами страхування встановлю­ються шляхом укладення договору страхування.

У Законі України "Про страхування" № 2745 (розділ III, ст. 10) визначено, що договір страхування є письмовою угодою між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у виз­начені строки та виконувати інші умови договору страхування.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страху­вання життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута угода за всіма істотними умовами.

У страхуванні комплекс істотних умов, що становлять зміст договору, наведено в правилах страхування.

У статті 17 Закону № 2745 говориться, що правила страху­вання розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при ви­дачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

1. перелік об'єктів страхування;
2. порядок визначення страхових сум та (або) розмірів стра­хових виплат;
3. страхові ризики;
4. винятки зі страхових випадків і обмеження страхування;
5. строк та місце дії договору страхування;
6. порядок укладення договору страхування;
7. права та обов'язки сторін;
8. дії страхувальника у разі настання страхового випадку;
9. перелік документів, що підтверджують настання страхо­вого випадку та розмір збитків;
10. порядок та умови здійснення страхових виплат;
11. строк прийняття рішення про здійснення або відмову у здійснення страхової виплати;
12. причини відмови у страховій виплаті або виплаті стра­хового відшкодування;
13. умови припинення договору страхування;
14. порядок вирішення спорів;
15. страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;
16. страхові тарифи та методику їх розрахунку за договора­ми страхування життя;
17. особливі умови.

У разі якщо страховик запроваджує нові правила страху­вання чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до уповноваженого органу.

Отже, важливим моментом при укладені договору страху­вання є досягнення домовленості за істотними умовами, викла­деними в правилах страхування. Однак на практиці за наяв­ності стандартних умов договору страхування, зафіксованих у відповідних правилах, перелік істотних умов має вужче значен­ня. Як правило, він зводиться до визначення страхової суми та строку страхування. Інші умови стандартних договорів страху­вання не узгоджуються, а в односторонньому порядку визнача­ються страховиком на основі затверджених правил.

Порядок укладення договору страхування та набуття ним чинності

Для укладання договору страхування страхувальник по­дає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або інше заявляє про свій намір укласти договір страхування. Заява повинна містити явно виражений характер волевиявлення страхувальника до укладення договору. В ній необхідно зазначити усі суттєві особливості ризику, який пе­редбачається страхувати. Подану заяву страховик може прий­няти або відхилити залежно від змісту наведеної у ній інфор­мації.

При укладанні договору страхування страховик має право запросити в страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) та інші до­кументи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхового до­говору і містить усі його істотні умови. Структуру страхового поліса показано на мал. 2.1.

Рис. 1.1. Принципова структура страхового полісу

 

У статті 18 Закону № 2745 зазначено, що договір страху­вання життя може бути укладений як шляхом складання одно­го документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними сто­роною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником пись­мової заяви за формою, встановленою страховиком, що вира­жає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальникові копії правил страхування та видачі страхувальникові страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальникові з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропоно­ваних умов страхування.

Договір страхування як цивільно-правова угода відноситься до реальних договорів. Це означає, що він набуде чинності тільки після внесення повної суми страхового платежу або визначеної його частини.

При безготівковій формі розрахунку договір набуває чин­ності з нуля годин доби, в яку страховий платіж (або перша його частина) надійшов на рахунок компанії. При розрахунку готівкою - з нуля годин тієї доби, в яку сплачено страховий платіж (або його перша частина). При відновленні договору до закінчення строку попереднього договору - з моменту закінчен­ня його дії.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страху­вання, мають право вносити платежі лише в грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти - в іноземній вільноконвертованій валюті або в грошовій одиниці України у випадках, пе­редбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то поря­док валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог зако­нодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбаче­на договором, якщо інше не передбачено законодавством України.

Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній ва­люті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахунко­вих величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виконання цих зобов'язань.

Отже, договір страхування є юридичним фактом, з яким норми права пов'язують виникнення страхових правовідносин. Крім того, він виступає регулятором поведінки сторін у цих пра­вовідносинах, який безпосередньо визначає права та обов'язки його учасників.

 

Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин

Обов'язки стра­ховика:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про стра­ховий випадок, вжити заходів щодо оформлення всіх не­обхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову ви­плату або виплату страхового відшкодування у передба­чений договором страхування строк. Страховик несе май­нову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхо­вої виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при на­станні страхового випадку щодо запобігання або змен­шення збитків, якщо це передбачено умовами договору страхування;

5) за заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, за винятком випадків, передбачених зако­нодавством України.

Обов'язки страхувальника:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику та надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страху­вання щодо даного об'єкта страхування;

4) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в строк передбачений умовами страхування;

6) умовами договору страхування можуть бути передбачені інші обов'язки страхувальника.

7) основним правом страхувальника є право на одержання обумовлених договором страхування грошових сум.

8) основний обов'язок страховика - здійснити страхові ви­плати в разі настання страхового випадку, а страхуваль­ника - своєчасно вносити страхову премію.

9) законом України " Про страхування " врегульовано питан­ня про заміну страхувальника в договорі (статті 22, 23.24). У разі смерті страхувальника-громадянина, який ук­лав договір майнового страхування, права та обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це май­но в спадщину. Страховик або будь-хто зі спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування.

В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особисто­го страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки мо­жуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав та законних інтересів застрахованих. Якщо страхувальник - юри­дична особа припиняється й установлюються його правонаступ­ники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонас­тупника.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина недієздатним, його права та обов'язки за договором страхування переходять до його опікуна, а дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати ним дієздатності.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина обме­жено дієздатним він здійснює свої права та обов'язки страхуваль­ника за договором страхування лише за згодою піклувальника.

 

---

Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 279; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!