ОЦІНКА НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
Своєчасне виявлення відхилень у розвитку й поведінці дитини має важливе значення, оскільки дозволяє на ранніх етапах провести необхідну корекцію.
До діагностики порушень психічного розвитку дітей входить вивчення сімейного анамнезу, анамнезу пренатального розвитку, перебігу пологів, періоду новонародженості і подальшого розвитку в різні вікові періоди, а також об'єктивного неврологічного і психологічного обстеження.
Для оцінки нервово-психічного розвитку дітей використовують тести і методи, що грунтуються на показниках розвитку.
В сучасній клінічній педіатрії для діагностики нервово-психічного розвитку дітей використовують показники розвитку з кількісною оцінкою результатів обстеження (В.Манова-Томова, 1978).
Контроль за динамікою нервово-психічного розвитку здійснюється в певні строки, як правило, одночасно з оцінкою фізичного розвитку та стану здоров'я. Чим молодша дитина, тим частіше проводять контроль за нервово-психічним розвитком, оскільки інтенсивність її розвитку більш швидша, ніж у дітей старшого віку.
Рівень розвитку дітей першого року життя, які виховуються в сім'ї, оцінює лікар-педіатр на прийомі в кабінеті здорової дитини, а тих, які знаходяться в дитячих колективах, & вихователь, під контролем лікаря-педіатра і педагога. Для оцінки розвитку поведінки використовують також патронажні записи дільничної медичної сестри та відомості, отримані від матері.
|
|
В основу контролю розвитку дітей першого півріччя житія (до 6 міс.) покладено показники нервово-психічного розвитку, так звані головні лінії розвитку, які характеризують виникнення і формування слухових і зорових орієнтовних реакцій, позитивних емоцій, рухів кінцівок, зачальних рухових навичок, підготовчих етапів активного мовлення й умінь під час годування.
У віці від 6 до 12 міс. оцінюють розвиток загальних рухів, розуміння мови, активного мовлення, дії з предметами, уміння й навички, які виявляють в процесі спілкування дітей один з одним та з дорослими.
На другому році життя провідними показниками нервово- психічного розвитку є: розвиток розуміння мови та активного мовлення, сенсорний розвиток, гра та дії з предметами, подальше становлення рухової активності, умінь та навичок.
У віці від 2 до 3 років головні показники нервово-психічного розвитку такі: активне мовлення, сенсорний розвиток, участь у грі, конструктивна та образотворча діяльність, рухова активність.
Для оцінки нервово-психічного розвитку дітей від 3 до 7 років користуються даними спостережень за поведінкою дитини під час різних режимних моментів, при проведенні поглиблених лікарських обстежень, а також характеристикою педагога (в дитячих дошкільних закладах). При цьому провідні показники це: моторний розвиток і зорова координація (рівновага при ходьбі, статична рівновага тощо); розвиток мовлення (звукова культура мовлення, граматично правильне мовлення, читання віршів та ін.); пізнавальна діяльність (орієнтування в просторі, лічба, знання і відчуття кольорів, конструювання та ін.); соціально-культурний розвиток (культурно- гігієнічні навички, самостійность і працелюбство, ігрова діяльність, взаємостосунки з оточуючими та ін.).
|
|
Для оцінки розвитку дітей повинен бути підібраний матеріал, аналогічний тому, що використовується в самостійній діяльності. Одночасно оцінка нервово-психічного розвитку дитини проводиться не більш, ніж за 2-3 показниками і, як правило, не більше, ніж у 3-4 дітей.
Послідовність дій лікаря-педіатра при оцінці нервово-психічного розвитку дитини можна представити таким чином:
1. Виявлення вмінь даної дитини з урахуванням головних показників розвитку, характерних для даного вікового періоду, визначення календарного (хронологічного) віку дитини.
2. Визначення показників нервово-психічного розвитку дитини даного віку та психічного віку дитини і коефіцієнту розвитку (С?0).
|
|
3. Зіставлення виявленого рівня нервово-психічного розвитку дитини з показниками розвитку дітей даного віку.
4. Виявлення відхилень у нервово-психічному розвитку дитини в порівнянні з показниками для дітей даного віку й виведення висновків.
Інтегральною оцінкою рівня нервово-психічного розвитку дитини є коефіцієнт розвитку (QD), який визначають з допомогою календарного (хронологічного) і психічного віку дитини аналогічно способу визначення коефіцієнта розумового розвитку (ІQ): = ВПР х 100/КВ, де ВПР - вік психічного розвитку; КВ - календарний (хронологічний) вік дитини
Календарний (хронологічний) вік - це реальний вік дитини на момент обстеження, який визначається різницею між датами народження і дослідження. На першому році життя календарний вік визначають у тижнях, а у дітей старших одного року, - в місяцях, причому остача 15 і більше днів вважається за 1 міс.
Психічний вік (вік психічного розвитку) відображає рівень психічного розвитку дитини і визначається здатністю при дослідженні виконувати певні навички, характерні для даного вікового мікроперіоду (див. додаток 5,6). При цьому загальний психічний вік є середньою арифметичною величин вмінь і навичок дитини за кожним показником головних ліній розвитку.
|
|
Оцінку величини коефіцієнта проводять за шкалою (таблиця 5) запропонованою Б. Wechsler (1965).
Нормою розвитку дитини першого року життя вважають оволодіння вміннями та навичками в межах ±15 днів від паспортного віку. Раннім або прискореним вважається розвиток, якщо дитина оволоділа вміннями у більш ранні вікові строки (більш ніж на 15 днів). Сповільнений розвиток або затримка в розвитку - при формуванні вмінь у більш пізні вікові строки, тобто більш ніж на 15 днів (епікризовий строк).
На другому році життя за нормальний розвиток приймають формування вмінь та навичок у межах кварталу (епікризовий строк), а на третьому році - у межах півріччя (епікризовий строк).
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 618; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!