ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ЗОРУ У ДІТЕЙ
Лекція 11. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ЗОРУ ТА СЛУХУ
План лекції:
Анатомо – фізіологічні особливості органів зору та слуху у дітей.
Попередження порушень зору в дітей.
Основні види порушень зору у дітей.
Гостре та хронічне запалення ока та середнього вуха, їх профілактика.
Зміст лекції
АНАТОМО-ФІЗІЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ЗОРУ ТА СЛУХУ У ДІТЕЙ
У виховній роботі з дітьми працівники дошкільних закладів повинні пам'ятати про охорону зору та слуху дитини, знати порушення зорових і слухових функцій, які часто зустрічаються, щоб своєчасно виявити і попередити їх.
Найбільш значний розвиток орган зору проходить у перші роки життя дитини, коли паралельно з ростом і розвитком організму спостерігається зміна всіх частин ока. Це тривалий процес, особливо інтенсивно проходить між першим і п'ятим роками життя дитини. В цей період відбувається формування очниці, в основному завершується збільшення очної щілини, досягає нормальних розмірів рогівка, збільшується кришталик, продовжується розвиток ціліарного м'яза. На кінець п'ятого року життя дитини помітно збільшується розмір ока, вага очного яблука, заломлююча сила ока. Також поступово розвивається така важлива функція ока, як гострота зору.
Гострота зору. Гострота зору — основна функція зору людини. Це здатність ока сприйманим предмети навколишнього світу, їх розміри, форму, положення в просторі.
|
|
|
Таблиця 14
Зміна гостроти зору з віком (по Є.І.Ковалевському)
| Вік дитини | Гострота зору (в одиницях) |
| 1 тиждень | 0,004-0,02 |
| 1 місяць | 0,008-0,03 |
| 3 місяці | 0,05-0,1 |
| 6 місяців | 0,1-0,3 |
| 1 рік | 0,3-0,6 |
| 2 роки | 0,4-0,7 |
| Зроки | 0,6-1,0 |
| 4 роки | 0,7-1,0 |
| 5 років | 0,8-1,0 |
| 7 років | 0,9- 1,0 |
Нормальна гострота зору, або нормальна рефракція (еметропія) характерна тим, що промені світла після заломлення в рогівці і кришталику збираються на сітківці, в ділянці жовтої плями. При цьому спостерігається найбільша контрастність (різкість) і найвища гострота зору.
Нормальна гострота зору формується у дітей не зразу і помітно коливається залежно від їх віку. В перші дні, тижні і навіть місяці життя гострота зору дуже низька. Тільки на кінець першого року життя у дитини з'являється здатність розпізнавати геометричні форми, а на 2-3-ому році життя - зображення предметів. З віком гострота зору поступово розвивається і приблизно в 5 років вона досягає максимуму (таблиця №14).
Дослідження гостроти зору - обов'язкове і важливе завдання в оцінці загального стану здоров'я дитини, тому проводиться при поглибленому медичному огляді дитини.
|
|
|
Гостроту зору досліджують ще в періоді немовляти. Це здійснюється різними методами: реакція зіниці і загальна рухівна реакція (змикання повік, закочування очей доверху, відхилення, повороти голови, реакція на світло, на появу в полі зору матері, тобто реакція впізнання, реакція стеження за яскравими предме-тами, віддаленими на різній відстані від очей).
Із 3-річного віку гостроту зору визначають за спеціальними таблицями із зображенням різних фігурок. Кращою вважається таблиця.Є.М.Орлова.
З 5-річного віку гостроту зору досліджують за таблицею Головіна-Сівцова з кільцевими зображеннями.
При дослідженні гостроти зору таблицю необхідно помістити в спеціальний освітлювальний апарат Рота з електричною лампочкою напруги 40 Вт. Тільки в такому випадку можна отримати постійну освітленість на таблиці. Якщо не дотримуватись постійності умов освітлення, то отримані дані дослідження не будуть відображати фактичну картину: показники можуть бути заниженими при недостатній освітленості і, навпаки, підвищеними при великій освітленості. Таблицю потрібно помістити на таку висоту, щоб нижній ряд її знаків був на рівні очей дитини.
|
|
|
Гостроту зору досліджують монокулярно (для кожного ока). Фігурки, або кільця на таблиці показують врозбивку, починають з нижнього рядка, який відповідає нормальній гостроті зору 1,0. Якщо дитина неправильно називає фігурки нижнього рядка, то переходять до наступного рядка, який відповідає гостроті зору 0,9. Так поступають до тих пір, доки не будуть правильно названі фігурки якого-небудь рядка.
При дослідженні у деяких дітей спостерігається гострота зору - вище 1,0 (1,5-2,0). При гостроті зору менше 0,1 (верхній рядок) дитину наближають на таку відстань, на якій вона бачить перший рядок. Якщо вона бачить перший рядок з відстані 4 м, то її гострота зору становить 0,08; з відстані 3 м - 0,06; з 2,5 - 0,05; з 2 м - 0,04 і з 1 м - 0,02.
Діти, які мають гостроту зору менше 1,0, повинні бути під наглядом лікаря- офтальмолога.
Орган слуху на момент народження в цілому майже сформований, а в віці 2-2,5 місяця дитина вже ловить звук у просторі.
Із анатомо-фізіологічних особливостей органу слуху потрібно звернути особливу увагу на ті, які впливають на велику частоту захворювань вуха у дітей, особливо першого року життя.
У новонароджених і грудних дітей зовнішній слуховий прохід короткий, внаслідок недорозвитку його кісткової частини, має вигляд вузької щілини. Барабанна перетинка новонародженого товстіша, ніж у дорослого, лежить майже горизонтально. Слухова труба у дітей раннього віку широка і коротка, займає горизонтальне положення, що полегшує проникнення інфекції із носоглотки в середнє вухо і спричиняє виникнення його запалення — отиту.
|
|
|
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ЗОРУ
Заходи з попередження порушень зору і слуху потрібно розпочинати ще до народження дитини - піклування про здоров'я вагітної жінки важливе для правильного формування зорового та слухового аналізатора.
З другого місяця життя у дитини формується предметний зір, тому її ліжечко потрібно розміщати в найбільш освітленій частині кімнати, але при цьому стежити, щоб світло сонця і лампи не засліплювало очі.
Іграшки потрібно показувати на відстані 25-30 см від обличчя дитини, тоді вони не будуть займати всього поля зору, і дитина при цьому може відвести погляд і розслабити м'язи кришталика.
З півторарічного віку потрібно привчати дитину правильно сидіти за столом під час настільної гри, при ліпленгіі, малюванні. Через кожні 15 хвилин потрібно робити перерву і займати малюка рухливими іграми. Загальна тривалість таких занять не повинна перевищувати для дітей до 3 років 30 хвилин, з 3 до 5 років - 40 хвилин, в 6-7 років - однієї години. В перервах між заняттями корисно запропонувати дитині підійти до вікна і протягом 2-3 хвилин подивитися вдалину.
Достатня рухова активність і перебування на свіжому повітрі, систематичне загартовування, раціональне харчування сприяють хорошому функціональному стану нервової системи, що забезпечує хороший стан зору. Будь-яке захворювання організму може вплинути на орган зору, особливо спостерігається зв'язок між травмами і розвитком короткозорості.
Додаткові зорові навантаження — перегляд діафільмів, відео- і телепередач, комп'ютерні ігри - значно впливають на стан зору.
Для охорони зору в дошкільних закладах необхідно дотримуватись гігієнічних вимог щодо організації перегляду діапозитивних фільмів і телевізійних передач.
Діапозитивні фільми повинні за змістом відповідати віку дітей. Кількість кадрів у фільмі не повинна перевищувати:
- для молодших груп дитячого закладу - 25-30;
- для середніх груп дитячого закладу - 35-40;
- для старших груп дитячого закладу - 45-50.
Дітям 3-5 років моясна показати 1-2 діафільми протягом 12-15 хв., старшим два фільми протягом 20-25 хв.
Екрани для показу діафільмів повинні бути білими (можна використовувати біле полотно або ватманський папір). Найліпше використовувати спеціальні екрани з коефіцієнтом відображення 0,8. Центр екрана повинен бути на рівні очей дошкільників.
Перший ряд стільців розмістити від екрана на відстані, подвійній його ширині, останній - не більше 4 метрів від екрана.
Дітям дошкільного віку рекомендується дивитись телевізійні передачі не більше два рази у тиждень. Телевізор ставлять на столі висотою 1 -1,2 м над підлогою. Стільці розміщують так, щоб перший їх ряд стояв не ближче 2 м, а останній не дальше 5 м від екрану. Тривалість телевізійної передачі для дітей 3-4 р. не більше 10-15 хв., для дітей 5-7 р. - не більше 25-30 хв.
У приміщенні, крім увімкненого телевізора, рекомендується мати невелике джерело світла, розміщене за спиною глядачів. Це допоміжне освітлення знижує втому зору при перегляді телевізійних передач.
Максимальна тривалість безперервної роботи на комп'ютері не повинна перевищувати 15 хв., а у випадках порушення зору- 10 хв.
ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ЗОРУ У ДІТЕЙ
До найбільш поширених порушень рефракції ока у дітей дошкільного віку відноситься далекозорість і короткозорість.
При далекозорості, або слабій рефракції, промені світла збираються за сітківкою. При цьому можливе зниження зору. Віддалені, а особливо близькі предмети, можуть бути розпливчастими.
Маленьким дітям властива далекозорість, оскільки у них передньозадній діаметр очного яблука вкорочений. У 90% новонароджених дітей спостерігається далекозорість. Ця хвороба - рефракція ока новонародженого. Як правило, вона з віком компенсується великою силою заломлюючих середовищ ока і це потребує окулярів; лише при сильній далекозорості дитині виписують окуляри.
Прогресування далекозорості є наслідком затримки росту очного яблука.
Короткозорість (міопія), або сильна рефракція, має протилежну далекозорості особливість: промені світла збираються перед сітківкою. При цьому хороша гострота зору можлива тільки зблизька, віддалені предмети розпливчасті.
Серед дітей, які йдуть до школи в перший клас, уже 4% мають короткозорість. Це найбільш поширений дефект зору. Серед причин короткозорості виділяють такі: спадковість, недостатня освітленість робочих місць, робота на близькій відстані. У виникненні короткозорості неабияке значення має посилена напруга органу зору під час розгляду картинок, вишивання та інших заняттях. Напруга зору особливо зростає у тих випадках, коли на заняттях не дотримуються гігієнічні норми до посадки дітей, освітлення приміщення, навчальних і наочних посібників, іграшкам (малі за розміром, неяскраві). У виникненні короткозорості, має значення також загальний стан здоров'я дитини, режим, харчування, спосіб життя (дитина мало рухається, мало буває на свіжому повітрі), спадкові фактори.
Короткозорість може змінити поведінку і навіть характер дитини: вона швидко втомлюється, близько підносить предмети до очей, жмуриться, ходить з низько опущеною головою, починає горбитися.
Крім того, дитина може скаржитись на біль в очах, головний біль, на те, що предмети перед очима розпливаються, двояться. Деякі діти під час розгляду предметів втомлюються і починають косити. Дитину з указаними симптомами потрібно направити до лікаря- офтальмолога (окуліста).
Короткозорість характеризують за величиною (ступенем), яку визначають у таких одиницях, як діоптрія. Чим більша величина короткозорості, тим гірше дитина бачить вдалину. Міопія до 3 діоптрій вважається слабкою, від 3 до 6 - середньою і більше 6 - високою.
Дітей з поганим зором під час занять завжди садять ближче до джерела світла. Вихователь повинен стежити за тим, щоб діти, яким виписані окуляри, обов'язково користувались ними. Окуляри повинні бути правильно підібрані до очей дитини (центри стекол повинні точно збігатися з центром очей, зручно держатись за вухами). При постійному перекосі, сповзанні окулярів вони можуть виявитись безкорисними і навіть шкідливими.
Якщо дотримуватись гігієнічних норм органу зору, то коротко-зорість може не прогресувати протягом багатьох років.
Дуже корисні для профілактики короткозорості та її прогресування фізичні вправи для очей, спрямовані на тренування апарату акомодації ("мітка на склі", гімнастика "зоркість" за А.І.Дашевським та ін). Для дошкільників повинні бути запропоновані прості й доступні варіанти вправ. Мета їх полягає в розгляданні різновіддалених предметів. Дітям пропонують швидко переводити погляд з близько розміщених об'єктів (палець, олівець, точка на віконному склі та ін.) на віддалені (будинок, дерево, дах тощо) і навпаки. Ці вправи доцільно виконувати протягом 0,5-1 хв. всередині заняття з посиленим зоровим навантаженням, а також удома. Систематичне виконання вправ забезпечує вдосконалення акомодації, усуває початкові ознаки її порушення, є засобом лікування та профілактики.
Наведемо декілька найбільш ефективних і доступних комплексів вправ для очей, які знімають зорову втому. їх можна використовувати як в умовах дошкільного закладу, так і вдома.
Комплекс 1.
1. Виконується сидячи: міцно зажмурити очі на 3 сек., відкрити на 3 сек.; повторити 5 разів.
2. Виконується сидячи: швидко кліпати очима протягом 10 секунд.
3. Виконується стоячи: голова нерухома, відвести напівзігнуту праву руку, повільно пересувати палець справа наліво і стежити очима за пальцем; повторити 10 разів.
4. Виконується сидячи: дивитися вдалину перед собою протягом 2 сек., потім перевести погляд на кінчик носа і дивитися протягом 3 сек.; повторити 6 разів.
5. Виконується сидячи: голова нерухома, витягнути напівзігнуту руку вперед і вправо, проводити на відстані 40-50 см від ока повільні кругові рухи за годинниковою стрілкою і стежити при цьому очима за кінчиком пальця. Зробити таку ж вправу з правою рукою, роблячи нею кругові рухи проти годинникової стрілки. Повторити 4 рази.
6. Виконується стоячи: голова нерухома, підняти очі до верху, потім опустити вниз; повернуть очі вправо, потім вліво: повторити 6 разів.
7. Виконується сидячи: голова нерухома, підняти очі до верху, зробити ними декілька кругових рухів проти годинникової стрілки; повторити 3 рази.
8. Виконується стоячи: ноги поставити на ширині плечей, голову опустити — подивитися на носок лівої ноги, підняти голову — подивитися в правий верхній куток кімнати; опустити голову - подивитися на носок правої ноги, підняти голову - подивитися у верхній лівий куток кімнати. Повторити 3 рази.
Комплекс 2.
1. Голова нерухома, рухаються лише очі, у витягнутій руці олівець. По широкій амплітуді він багаторазово рухається вправо-вліво-вгору-вниз. Потрібно, не відриваючись, стежити за ним очима.
2. Стати біля стіни і, не повертаючи голови, швидко переводити погляд із правого верхнього кутка у лівий нижній, із лівого верхнього - у правий нижній. Рухи повторити не менше 50 разів.
3. Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Різкі повороти вправо- вліво. Погляд спрямований по ходу руху - 40 обертів.
4. Протягом трьох секунд дивитися на яскраве світло, потім закрити очі для відпочинку, повторити 15 разів.
5. Подивитися у вікно на дуже віддалений предмет, роздивлятися його протягом 10 секунд, перевести погляд на близький предмет, повторити 15 разів.
Іноді діти з нормальною гостротою зору низько нахиляються над столом, періодично скаржаться на головний біль у кінці дня. Біль виникає внаслідок втоми м'язів ока при роботі на близькій відстані. Такий стан називається спазмом акомодації. Дитина зі спазмом акомодації потребує обстеження та лікування в офтальмолога. Як правило, при правильному лікуванні та дотриманні гігієни зору це порушення зору проходить. При недотриманні рекомендацій лікаря може прогресувати і передувати розвитку короткозорості.
Дітей 6-7 років, у яких навіть маленька близорукість, не рекомендується віддавати до спеціальних шкіл; недопустимо, щоб вони поєднували заняття в школі із заняттями музикою. Потрібно обмежувати їх зорові навантаження, більше приділяти уваги фізичному розвитку, загартуванню, іграм на свіжому повітрі, харчуванню. Особливо корисно вживати моркву або сік з неї, ягоди чорниці, горобини, інші корисні продукти.
Косоокість виникає при неправильній від народження або порушеній протягом життя будові оптичної системи одного або двох очей (далекозорість, короткозорість), а також при порушенні злагодженого руху обох очних яблук. При цьому предмети перед очима починають розпливатися, двоїтися, дитина не бачить їх чіткого зображення. Намагаючись знайти для очей таке положення, при якому всі предмети було б видно чітко, дитина починає косити. Спочатку така косоокість буває під час перевтоми, збудження, а далі вона може посилитись і стати постійною після важкої хвороби або переляку. Гострота зору ока, яке косить, різко знижується, погіршується можливість правильно визначити відстань між предметами, їх розміри, об'єм, користуватися стереоскопічними приладами.
В початковій стадії косоокість можна повністю вилікувати, для цього потрібно вчасно її помітити і показати дитину лікарю.
Лікування косоокості починається з призначення дитині навіть у віці 1-2 роки окулярів. Для правильного підбору окулярів дітям протягом 10-ти днів у обоє очей вводяться ліки, які розширяють зіницю і дозволяють точно виявити ступінь порушення зору.
Потрібно також стежити за тим, щоб призначені окуляри діти носили постійно, знімали їх тільки під час умивання або перед сном.
Порушення функції кольоровідчуття (дальтонізм).
Здатність здорових дітей розрізняти кольори переважно залежить від того, яку увагу будуть приділяти цьому питанню дорослі.
Кольоровий зір розвивається одночасно з удосконаленням гостроти зору, оскільки він є результатом діяльності колбочок - фотоактивних елементів, розміщених у центрі сітківки. Вважають, що колбочки дуже чутливі до оранжевого, червоного, зеленого і жовтого кольорів. Тому для розвитку кольорового зору з раннього віку потрібно давати дітям іграшки, пофарбовані в ці кольори, використовувати також предмети, пофарбовані в голубий, синій і фіолетовий кольори. Гірлянди кульок в дитячій колясці потрібно вішати на відстані 30-50 см від очей дитини. До того ж у центрі розміщати оранжеві й зелені, а по боках — червоні, жовті, голубі, сині та фіолетові. При правильному розвитку і вихованні дітей до третього року життя дитина добре розуміється в трьох основних кольорах і може засвоювати інші. Але якщо у дитини є відхилення в функції кольорового відчуття, вона може на заняттях малювання або в іграх з кубиками плутати кольори. Недосвідчені працівники дитячих закладів помилки дітей сприймають за неуважність, роблять їм зауваження. Все це може тяжко відобразитись на нервовій системі дитини, вплинути на її подальший розвиток і поведінку. Тому в таких випадках, коли дитина плутає або довго не може засвоїти ті чи інші кольори, її необхідно показати лікарю- спеціалісту, щоб з'ясувати, чи не є це результатом вродженого дефекту зору.
Деякі діти не можуть сприймати зелений колір, плутають світло- зелений з темно-червоним, зелений із синім і т.д. Такий розлад зору носить назву "дальтонізмДальтонізм передається по спадковості і, як правило, зберігається протягом усього життя, причому обоє очей страждають.
Кольоровий зір у дитини можна розвивати, якщо давати їй іграшки різного кольору, особливо різної їх яскравості.
Чим раніше виявляється у дітей порушення зорових функцій, тим легше їх вилікувати. Першу перевірку зору у дітей проводять у віці 1-1,5 р.; наступну - в 3-4 р. і в 6-7 р. перед вступом до школи.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 72; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!