Д/з. Температурні, осадочні та антисейсмічні шви
Тема 2. Класифікація промисловихбудівель та споруд. 1. Класифікація промислових будівель За призначенням промислові будівлі та споруди поділяють на: • виробничі, в яких розміщують основні технологічні процеси підприємств (мартенівські, прокатні, механоскладальні, ткацькі, кондитерські цехи тощо); • підсобно-виробничі, призначені для розміщення допоміжних процесів виробництва (ремонтні, інструментальні, механічні, тарні цехи тощо); • енергетичні, в яких розміщують обладнання для забезпечення електроенергією, стиснутим повітрям, парою, газом (ТЕЦ, компресорні, газогенераторні та повітродувні станції тощо); • транспортні, призначені для розміщення і обслуговування транспортних засобів (гаражі, депо тощо); • складські, необхідні для зберігання сировини, напівфабрикатів, готової продукції, пального тощо; • санітарно-технічні, призначені для обслуговування мереж водопостачання і каналізації, для захисту навколишнього середовища від забруднення (станції очищення, насосні, водонапірні станції тощо); • адміністративні та побутові, призначені для розміщення адміністративних, побутових (громадське харчування, гардеробні, душові тощо) і медичних приміщень. До спеціальних споруд промислових підприємств відносять резервуари, градирні, газгольдери, силоси для зерна та цементу, димові труби, естакади, опори, мачти тощо. Перелічені групи будівель та споруд не обов'язково будують на кожному промисловому підприємстві, їх наявність залежить від призначення та потужності підприємств. За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення і будівлі поділяють на категорії А, Б, В1...В4, Г і Д, які визначаються характеристикою речовин і матеріалів у приміщеннях. Категорії А і Б є найбільш вибухопожежонебезпечними. В приміщеннях цих категорій наявні горючі гази, речовини і матеріали, здатні до вибуху при нагріванні або взаємодії з водою, киснем, один з одним. Категорії В1...В4 є пожежонебезпечними. Приміщення категорії Г пов'язані з наявністю в них негорючих речовин і матеріалів у гарячій, розпеченій або розплавленій стадії, процес обробки яких супро- воджується виділенням променевого тепла, іскр і полум'я. При наявності в приміщеннях горючих газів, сумішей і матеріалів припускається їх спалювання або утилізація в тверді речовини. Категорія Д пов'язана з наявністю в приміщенні негорючих речовин і матеріалів у холодному стані. За об'ємно-планувальними та архітектурно-конструктивними ознаками промислові будівлі поділяють: • за кількістю поверхів - на одноповерхові, двоповерхові, багатоповерхові та змішаної поверховості. В одноповерхових будівлях, як правило, розміщують виробництва металургійної та машинобудівної промисловості (сталеливарні, прокатні, термічні, механоскладальні та інші цехи), для яких характерне розміщення важкого і громіздкого технологічного обладнання з передачею навантажень на самостійні фундаменти. В багатоповерхових будівлях розміщують виробництва з вертикально спрямованим технологічним процесом (млини, хлібозаводи, агломераційні фабрики тощо). Багатоповерхові будівлі споруджують також для підприємств легкої, харчової, радіотехнічної та приладобудівної промисловості, коли навантаження на міжповерхові перекриття не перевищують 30...45 кН/м2. Будівлі із змішаною кількістю поверхів будують для виробництв із горизонтальними і вертикальними безперервними технологічними процесами і часто змінним обладнанням у хімічній, харчовій, целюлозно-паперовій та інших галузях промисловості; • за кількістю прогонів - на однопрогонні (у тому числі будівлі павільйонного типу) і багатопрогонні (у тому числі будівлі суцільної забудови). Прогон - це відстань між координатними осями вертикальних несучих опор, на які спираються горизонтальні несучі конструктивні елементи; • у залежності від величини прогонів - на малопрогонні - 6, 9 і 12 м; середньопрогонні - 18, 24, 30 і 36 м; великопрогонні - понад 36 м; • за кількістю прогонів - на однопрогонні (у тому числі будівлі павільйонного типу) і багатопрогонні (у тому числі будівлі суцільної забудови). Прогон - це відстань між координатними осями вертикальних несучих опор, на які спираються горизонтальні несучі конструктивні елементи; • у залежності від величини прогонів - на малопрогонні - 6, 9 і 12 м; серед-ньопрогонні - 18, 24, 30 і 36 м; великопрогонні - понад 36 м; за наявністю підйомно-транспортного обладнання - на безкранові та кранові з мостовими або підвісними кранами; • за конструктивними схемами покриття - на каркасні: площинні безрозпірні (покриття по балках або фермах); площинні розпірні (покриття по рамах або арках); просторові безрозпірні (з перехресно-ребристими або пере-хресно-стрижньовими покриттями); просторові розпірні (оболонки, висячі, пневматичні покриття); • за матеріалом основних несучих конструкцій: із залізобетонним збірним, збірно-монолітним або монолітним каркасом; з металевим каркасом; з цегляними несучими стінами і покриттями по залізобетонних, металевих або дерев'яних конструкціях; • за системами опалення - на промислові будівлі, які опалюються (у тому числі з повітряною, центральною і місцевою системами опалення) і які не опалюються - "гарячі" (для цехів із великими надлишковими тепловиділеннями) та "холодні" (склади, навіси сховища); • за системою освітлення - із штучним освітленням (при відсутності світ-лопрозорих конструкцій у стінах і в покриттях) і природним, у тому числі комбінованим (за наявності віконних прорізів, ліхтарів, світлових ковпаків тощо); • за системами повітрообміну - з природною вентиляцією через отвори в огороджувальних конструкціях; з примусово-приливною вентиляцією з допомогою вентиляторів і повітроводів; з кондиціонуванням повітря (в тому числі з герметизацією внутрішніх приміщень); • за спеціальними вимогами - будівлі-агрегати (для цехів з особливо складним і громіздким технологічним обладнанням), напіввідкриті установки (для обладнання, яке установлюють за межами будівлі, але яке потребує влаштування навісів, кожухів тощо), радіаційні (для виробництв із високим ступенем радіації), будівлі для вибухопожежних виробництв тощо. 2. Об'ємно-планувальні рішення промислових будівель Основою для розробки архітектурно-будівельної частини проекту промислових будівель є завдання технологів, викладене у вигляді технологічної схеми, в якій наводяться: склад, послідовність, взаємозв'язки технологічних операцій, напрямки переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції. Промислове будівництво орієнтоване на використання уніфікованих об'ємно-планувальих і конструктивних рішень будівель на основі типових конструкцій і деталей, рекомендованих каталогами збірних індустріальних виробів. Створена міжгалузева система уніфікації будівельних рішень, основаних на положеннях МКРБ. Об'єктами уніфікації є: типові проекти; типові секції; об'ємнопро-сторові елементи; типові прогони, планувальні кроки та висотні габарити промислових будівель. Уніфіковані типові прогони розроблені для безкранових і кранових будівель з обмеженим числом геометричних параметрів, для яких розроблені типові конструктивні елементи, з яких збирається несучий остов будь-якої промислової будівлі. Уніфікованим об'ємно-просторовим елементом називають частину будівлі з розмірами, які дорівнюють висоті поверху, прогону і кроку (табл. VI. 1). Таблиця VI. Основні параметри і модулі уніфікованих об'ємно-просторових елементів одноповерхових промислових будівель № п\п Параметри Модуль, м Прийняті розміри, м 1. Прогін 6 6; 12; 18; 24; 30 і більше 2. Крок колон 6 6; 12; 18 3. Висота від підлоги до низу несучої конструкції покриття: у безкранових прогонах у прогонах з мостовими кранами 0,6 0,6 3; 3,6; 4,2; 4,8 і більше 8,4; 9; 9,6; 10,2 і більше 4. Прив'язка осей підкранових рейок до повздовжніх координатних осей прогону: без проходів у колонах з проходами у колонах 0,25 0,25 0,75 1,0 і більше 5. Прив'язка стін до координатних осей 0,25 0; 0,25; 0,5 Уніфікованим планувальним елементом називають горизонтальну проекцію об'ємно-планувального елементу. З набору уніфікованих об'ємно-просторових елементів збирають уніфіковані типові секції у вигляді температурних або деформаційних блоків будівлі. Необхідні з технічної точки зору об'ємно-планувальні рішення промислових будівель отримують в результаті блокування уніфікованих типових секцій, забезпечених, в цілому, готовими типовими конструктивними розробками. В основі масового проектування одноповерхових промислових будівель лежить використання уніфікованих об'ємно-планувальних і конструктивних рішень збірних індустріальних залізобетонних каркасів. Уніфікацію здійснюють на основі методики відкритої системи наскрізної типізації та базують на єдиному підході до правил призначення основних параметрів будівель, розташування сітки координатних осей і суворого дотримування правил прив'язки до них несучих і огороджувальних конструкцій.. Розробку маркувального плану промислової будівлі починають з викреслювання повздовжніх і поперечних координатних осей, які визначають основні параметри виробничої будівлі - його довжину, ширину, планувальні прогони та кроки колон. Перевіряють необхідність влаштування деформаційних швів і намічають їх розміщення.
Д/з. Температурні, осадочні та антисейсмічні шви.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 179; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!