КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ ЗРОСТАННЯ ТА РОЗВИТКУ



ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ

 

Вікові межі Особливості критичного періоду  
Внутрішньоутробний період І триместр вагітності (20 -70 днів після зачаття) Максимальна інтенсивність процесів проліферації клітин, диференціювання тканин, формування органів. Ризик виникнення вроджених вад розвитку.  
Останній триместр вагітності Прискорене зростання маси тіла. Ризик виникнення внутрішньоутробної гіпотрофії, народження недоношеної дитини.
Перінатальній період Ризик травматизації у пологах. Перехід до поза -утробного життя: метаболічна та функціональна адаптація. Втрата та відновлення маси тіла.  
Неонатальній період Період значної адаптації.  
Друге півріччя – другий рік життя Перехід на незалежне від матері харчування. Інтенсивний ріст та енергетичний обмін.  
1-3 рік Формування вищої нервової діяльності.  
Раннє дитинство та дошкільний етап (2 – 7 років) Відносна стабілізація швидкості зростання (гомеорезіс), перше витягування наприкінці цього періоду. Завершення мієлінізації основних провідних шляхів нервової системи.   
Старший шкільний вік Статеве дозрівання. Модуляція обміну речовин під впливом гіпоталамо-гіпофізарних та статевих гормонів, андрогенів, пубертатний стрибок зростання, остаточне формування фенотипу.

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОДУ НОВОНАРОДЖЕНОСТІ

1. Інтенсивне пристосування до нових розумів життя:

                  а) функціонування малого кола кровообігу та зовнішнього дихання;

             б) перехід на ентеральний шлях харчування.

2. Морфологічна незавершеність будови багатьох органів і систем їхня функціональна недосконалість.

3. Стан „нестійкої рівноваги” для основних систем новонародженого „перехідні” стани періоду адаптації.

4. Процеси гальмування в корі головного мозку переважають над процесами збудження (розлите гальмування). Встановлюється ритм годування, ритм сну (перебудова ЦНС).

5. Зніжена імунологічна реактивність – низька фагоцитарна активність лейкоцитів, незавершений фагоцитоз, низький рівень С3, С5 комплементу, низький вміст імуноглобулінів А та М. Пасивний імунітет від матері (вміст Ig G у крові дитини досягає 99% від вмісту його у крові матері) забезпечує захищеність від специфічних (дитячих) інфекційних захворювань.

6. У структурі патології переважають: ураження ЦНС внаслідок перенесеної гіпоксії, затримка внутрішньоутробного розвитку, вади розвитку, пологові травми та інфекційні захворювання (уроджені і набуті).

 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОДУ ГРУДНОГО ВІКУ

                                                                                                 

1. Інтенсивний ріст і надбавка маси дитини, але поступове зниження динаміки зростання.

2. Висока інтенсивність обмінних процесів із переважанням анаболічних процесів.

3. Переважання функції щитовидної залози (забезпечує високий основний обмін і анаболічні процеси) і вилочкової залози. Перебудова гормонального і імунологічного фону сприяють реалізації схильності до аномалій конституції (діатезів). (Конституція – сукупність відносно стійких морфологічних та функціональних властивостей людини, зумовлених спадковістю, віком або тривалим і інтенсивним впливом навколишнього середовища, які визначають функціональні властивості та реактивність організму. Діатез – генетично детермінована особливість організму, яка визначає своєрідність його адаптивних реакцій та схильність до певної групи захворювань).

4. Посиленій ріст та диференціація мозкової тканини, але ще її морфологічна та функціональна недосконалість. Підвищена проникність гемато - енцефалічного бар’єру. Схильність до судом функціонального характеру, часті явища менінгізму на фоні гострих респіраторних вірусних захворювань.

5.  Функціональна слабкість травного апарату, низька активність ферментів слини, шлункового соку, що сприяє шлунково-кишковим розладам, гіпотрофії.

6. Інтенсивний ріст опорно-рухового апарату, що може сприяти виникненню рахіту.

7. Недостатній розвиток придаткових пазух носа (не хворіють на синуїти).

8. Характерні фізіологічні дефіцитні стани (виснажуються резерви, отримані від матері, свої ще не вироблені):

- фізіологічний імунодефіцит;

- фізіологічна анемія (дефіцитна);

- фізіологічна гіпотпротеинемия.

9. Нездатність обмежувати інфекційний запальний процес (частіше тяжкий перебіг захворювання, ускладнення).

10. Інтенсивне формування умовно-рефлекторних зв’язків, другої сигнальної системи.

 

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 84; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!