Журнал нівелювання вершин квадратів
| 4 3 | 0193 0815 | 0432 0964 | 0891 1244 1216 1524 |
| 2 | 1197 | D 1419 | 1617 1954 |
| 1 | 1896 | 2036 | 2227 2577 |
D - нівелірна станція (місце встановлення нівеліра)
Обчислені висоти, заокруглені до 0,01 м, записують біля вершин квадратів. Сітку квадратів зі сторонами 20 м наносятьу заданому масштабі 1:500.
Інтерполяція горизонталей
Горизонталі - це лінії на плані, що з’єднують точки з однаковими висотами.
Для того, щоб між двома даними точками провести горизонталі (в даному випадку через h = 0,5м), необхідно між ними знайти сліди цих горизонталей, тобто точки, через які вони повинні проходити.
Процес знаходження цих точок називається інтерполяцією.
План нівелювання вершин квадратів
| 4 3 | ¾¾¾¾ | ¾¾¾¾ | ¾¾¾¾¾¾ |
| 2 | ¾¾¾¾ | ¾¾¾¾ | ¾¾¾¾¾¾ |
| 1 | ¾¾¾¾ ¾¾¾¾ | ¾¾¾¾ ¾¾¾¾ | ¾¾¾¾¾¾ ¾¾¾¾¾¾ |
1 : 500 Суцільні горизонталі проведяться через 0,5 м
Лабораторно-практична робота №6
Обсяг земельних робіт з котловану
Мета роботи: за габаритами будівлі навчитися проектувати контур котловану, складати розрізи у масштабі і робити підрахунок обсягу земельних робіт.
Обладнання: лінійка, олівець, калькулятор, вихідні дані.
ЗАВДАННЯ
1. Зробити розрахунок граней котловану за вихідними даними.
|
|
|
2. Вичертити поздовжній розріз котловану в масштабі 1:500.
3. Підрахувати об'єм земляних робіт для котлавану.
Вихідні дані
1. Розміри осей будівлі (1-1, А-А) і глибина котловану (h).
| № варіанта | Розміри осей |
h | |
| 1- 1 | А - А | ||
| 1 | 12.00 | 42.00 | 2.00 |
| 2 | 12.00 | 45.00 | 2.10 |
| 3 | 12.00 | 48.00 | 2.20 |
| 4 | 12.00 | 51.00 | 2.30 |
| 5 | 12.00 | 54.00 | 2.40 |
| 6 | 12.00 | 57.00 | 2.00 |
| 7 | 12.00 | 63.00 | 2.20 |
| 8 | 12.00 | 66.00 | 2.20 |
| 9 | 12.00 | 69.00 | 2.30 |
| 10 | 18.00 | 72.00 | 2.00 |
| 11 | 18.00 | 75.00 | 2.10 |
| 12 | 18.00 | 78.00 | 2.20 |
| 13 | 18.00 | 81.00 | 2.30 |
| 14 | 18.00 | 84.00 | 2.40 |
| 15 | 18.00 | 87.00 | 2.00 |
2. Вид фундаменту і крутість укосу котловану.
| Ширина збірного стрічкового фундаменту,М | Зазор між фундаментом і нижньою межею котловану, М | Крутизна аткоса |
| 1.80 | 0,30 | 1: m = 1: 0,67 |
1. Розрахунок нижньої і верхньої граней котловану.
Відстань від осі будівлі до нижньої межі котловану n (пазух) визначається сума половини ширини фундаментної подушки (0,90 м) плюс зазор (0,30) для гідроізоляції бітумом.
П = 0,90 + 0,30 = 1,20 м
Розмір котловану по низу буде визначатися за формулою:
а1 = 2п + а в1 = 2п + в
а площа нижньої основи:
Sh.0 = a1 ∙ в1
Верхня межа котловану відстоїть від нижньої на відстані I, при крутості укосу 1: m = 1: 0,67 і глибині котловану h.
|
|
|
l = h ∙ m (m = 067 м)
Розмір котловану по верху буде: а2 = 2l + a1 в2 = 2l + в1
площа верхнього заснування: Sв.0 = a2∙ в2
2. Поздовжній розріз котловану викреслити по вихідним і розрахунковим параметрам в масштабі 1: 500
3. Обсяг земляних робіт з котловану:V = 
| позначення | П м | а1 м | в1 м | SH.0 м2 | l м | а2 м | в2 м | Sв.м2 | V м3 |
| № | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| формула | 0,90+0,30= | 2п+а | 2п+в | а1+в1 | h∙m | 2l+a1 | 2l+в1 | а2∙в2 | 
|
| відповіді |
Лабораторно-практична робота №7
Вимірювання ліній на місцевості
Мета роботи:навчитися використовувати польові виміри при проектуванні об'єктів; розуміти призначення трас, робити розрахунок відміток. Обладнання: формат А4, лінійка,землемірні стрічки та рулетки.
В інженерно-геодезичних роботах лінійні вимірювання виконують мірними стрічками, рулетками, нитковим та оптичним віддалемірами, електронними тахеометрами. Для топографо-геодезичних та вишукувальних робіт часто застосовується землемірна стрічка і рулетка, а також лазерні рулетки, лазерний далекомір Leica DISTOTMA5 (фото).
|
|
|
Перед початком лінійних вимірювань проводять компарування стрічок та рулеток. За еталон або компаратор приймають відрізки ліній на місцевості або в лабораторії, довжини яких відомі з високою точністю, близько 1 : 100 000. Знаючи точну довжину компаратора 
і вимірявши його довжину 
за допомогою стрічки (рулетки) визначають поправку за компарування 
та довжину 
стрічки: 
(7.1); 
, (7.2), де 
кількість укладень стрічки, 
– номінальна довжина.
Процес вимірювання лінії починається з провішування лінії, тобто фіксації лінії на місцевості за допомогою віх (рис.7.1).Кожне вкладення лінії повинно бути в створі лінії. Створлінії – це прямовисна площини, що проходить через кінцеві точки лінії. Якщо вимірювання лінії не буде виконуватись в створі (тобто не по прямій, а по ламаній лінії), тоді виміряна довжина лінії буде більша за дійсну, оскільки ламана лінія завжди довша за пряму.
Лінію між точками місцевості вимірюють в прямому та зворотньому напрямах. Довжина лінії, що виміряна стрічкою, обчислюється за формулою
, (7.3), де 
- кількість укладень стрічки; – номінальна довжина стальної стрічки; 
- довжина доміру (залишок).
|
|
|
Якщо довжина стрічки відрізняється від номіналу , то вводять поправку за компарування стрічки 
. В такому випадку довжина лінії обчислиться:
, (7.4), де 
- поправка лінії за різницю температур; Рис.7.1. Вимірювання ліній стрічкою 
, (7.5), де 
= 0,0000125 – коефіцієнт лінійного розширення сталі; 
- середня температура, при якій проводились виміри; 
- температура при компаруванні стрічки; 
- довжина лінії без введення поправок за компарування. вводиться тільки тоді, коли різниця 
Як відомо, на місцевості вимірюють похилу лінію S. Для побудови плану 
використовують її горизонтальне прокладення 
, тобто її проекцію на горизонтальну площину. Щоб визначити горизонтальну проекцію лінії місцевості, необхідно виміряти кут нахилу 
. Тоді 
. (7.6)
Завдання 1: Визначити довжину лінії , що виміряна 20-ти метровою стрічкою, коли відомо:
; 
; 
=
=
Відповідь: 
м.
Завдання 2:Обчислити горизонтальне прокладення лінії , якщо відомадовжина лінії (значення взяти із завдання 1) та кут її нахилу до горизонту 
. 
Відповідь: =м .;
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 150; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!