Вступ в університети Німеччини
ЗМІСТ
| ВСТУП………………………………………………………………………… | 3 |
| Особливості вищої освіти…………………………………………………….. | 4 |
| Структура навчальних програм…………………………………………….. | 7 |
| Вступ в університети Німеччини…………………………………………….. | 8 |
| Навчання у Studienkolleg…………………………………………………….. | 8 |
| ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… | 11 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. | 13 |
Вступ
Вища освіта в Німеччині має давню історію. Численні німецькі університети були створені в часи Середньовіччя. З тих пір вони підпорядковувалися землевласникам, найчастіше безпосередньо князеві й пишалися своєю автономією. Вона полягала в системі внутрішнього самоврядування, однак фінансування все одно здійснювалося князем, якому професори приносили присягу.
Питаннями вищої освіти в Німеччині сьогодні займається Комісія з планування освіти. Крім того, діє федеральне Міністерство освіти і науки, Рада ректорів, наукова Рада й інші федеральні органи, кожен з яких виконує свої функції.
На чолі вищого навчального закладу перебуває ректор і його заступник (проректор). Вищим органом влади є сенат. Сенат обговорює питання планування, розвитку наукової праці, навчального процесу, але не займається організацією поточної роботи. Цю функцію виконує головне правління, що зазвичай включає комітети з навчальних питань, студентських справ, фінансів, майна й будівництва та відділ кадрів.
|
|
|
Університетська та взагалі вища освіта Німеччини поєднує наукові дослідження з навчальним процесом при достатній увазі до формування особистості студента. Германія законодавчо захищає права громадян (які мають атестат про середню освіту) на безкоштовну освіту без здачі вступних іспитів.
Сьогодні для вищої освіти Німеччини характерна взаємодія федерального уряду та урядів земель: регулярно збирається конференція міністрів освіти земель, є також Спілка ректорів ВНЗ. Більшість серйозних документів вони створюють спільно. Створено також комісію з наукового планування. ВНЗ фінансуються землями на 94%, центром - на 6% (1993 p.). Близько 7,8% фінансування університетської науки здійснює приватний сектор економіки.
Особливості вищої освіти
Перше, що відрізняє організацію німецького університету - це незначна роль або повна відсутність кафедр. Кафедра – це трибуна. Кафедра припускає професорські обов'язки: на дверях німецьких університетів немає написів "кафедра", тільки - "професор". Він виконує основне навчальне навантаження. Немає доцентури, а є помічники, які працюють у тій галузі, що й професор, є співробітники й аспіранти, секретар. Професор має кабінет, телефон, апаратуру й оргтехніку.
|
|
|
Друга особливість - відсутність розподілу на факультети. У більшості університетів факультети були ліквідовані ще в 60-ті рр. їм на зміну прийшли так звані спеціальності.
Більш дрібна структура - "семінар". Кожен семінар відіграє роль кафедри. Дослідницький інститут - окрема структурна одиниця усередині спеціальності, його співробітники не пов'язані з викладанням, вони займаються тільки наукою.
Для вступу в університет необхідно мати тільки один документ - шкільний атестат. Квоту для вступу визначає центральне відомство, визначаючи кількість навчальних місць шляхом установлення прохідного бала на основі шкільного атестата. Відсіювання при цьому є досить значним. Залишаються найбільш підготовлені - це головний принцип університетської освіти. Вступають сотні, а залишаються десятки. Термін навчання підраховується не за роками, а за семестрами. За ними проводиться й прийом до університету - (на І семестр або на II семестр). За семестрами також зараховується кількість рефератів і заліків, строки занять, їхній початок і закінчення. Так, у Гамбурзі перший (зимовий) семестр починається з 1 жовтня й закінчується ЗО березня, у нього включені 10-12 днів різдвяних канікул. Літній семестр починається з 1 квітня й завершується ЗО вересня. Ці строки ніколи не змінюються. Так само точно позначені дати вступних і підсумкових лекцій - 23 жовтня й 10 лютого в зимовому семестрі, З0 квітня й 15 липня - у літньому.
|
|
|
Після зарахування студент сам складає план своєї роботи на час навчання, самостійно планує своє академічне життя. Самостійно обирає дисципліни, які буде вивчати, спеціальність, яку буде вивчати, за якою буде здаватися іспит, строк навчання, професорів і семінари. Він сам визначає, яким іспитом закінчить своє навчання: або буде здавати державний іспит, або вийде на захист магістерської роботи (диплома). Потім він може сам змінити цей план.
Усі 8 (12 або 13) семестрів навчання студента в університеті розподіляються на два періоди: початкове навчання й основне навчання.
Від вибору кількості спеціальностей залежить термін навчання в університеті. На кожну спеціальність, зазвичай, приділяється 4 семестри. Якщо студент обрав три спеціальності - навчання триває протягом 12-14 семестрів. Переводу з курсу на курс під контролем декана немає, тривалість навчання залежить від можливості переходу з одного університету в іншій.
|
|
|
Набір форм і методів навчання в німецьких університетах близький до українського: лекція, семінар, практичне заняття. Вибір семінару залежить від симпатій студента до викладача, його наукових інтересів. Студент самостійно планує роботу на тиждень. Основне завдання семінару навчити студента мати свою точку зору й захищати її. На кожний семінар подається реферат (нагадує курсову роботу) обсягом 20-25 сторінок. Таких робіт може бути дві, три, п'ять залежно від здібностей студента.
В університетах Германії, у цілому, перевага надається модульній системі при побудові програм. Структура модулів представляє собою об'єднання тем певної спрямованості до тієї чи іншої професійної діяльності. В модулях представлені різні форми активного навчання студентів.
У вузах країн-учасниць вводяться близькі за типом навчальні програми та дипломи, що дають можливість підвищення академічної мобільності, полегшення взаємного визнання дипломів і забезпечення конкурентоспроможності європейських вузів.
Головний елемент Болонського процесу, до якого в даний час підключилися 46 держав - це дворівнева система навчання: бакалавр (BA - Bachelor) - магістр (MA - Master). Крім цього, ряд країн вже визнали аспірантуру (Promotion) в якості третього рівня.
Оцінка академічної успішності в рамках Болонського процесу відбувається за Європейською системою заліку знань (ECTS - EuropeanCreditTransferSystem). ECTS оцінює навчальне навантаження студентів за обсягом роботи, необхідного для успішного закінчення навчання. Одна кредитна одиниця ECTS відповідає 30 годинам навчального навантаження.
На даний момент в німецьких вузах паралельно співіснують дві структури навчання: нова дворівнева система бакалавр - магістр, а також традиційні навчальні програми з отриманням диплома (спеціаліста) або магістра (MagisterArtium).
Бакалавр (Bachelor) - перший диплом, що дає право на професійну діяльність. Тривалість навчання складає 3-4 роки, для допуску необхідний атестат про закінчену середню освіту (Abitur). Для отримання ступеня бакалавра необхідно набрати, в залежності від навчального плану від 180 до 240 кредитних одиниць. Бакалаврат дає базові знання за фахом і методичні навички, а також широку професійну орієнтацію;
Магістр (Master) - другий диплом після 1-2 років навчання (60-120 кредитних одиниць). Початок навчання або відразу після бакалаврату, або після декількох років професійної діяльності. У магістратурі акцент робиться на більш глибоку спеціалізацію та на наукову роботу. Магістратура, як і диплом спеціаліста є передумовою для допуску до аспірантури;
Диплом (Diplom) - традиційна форма навчання, яка завершується дипломною роботою, а також письмовими та усними іспитами;
MagisterArtium - свідоцтво про успішно закінчений курс із гуманітарних та соціальних наук, в рамках якого допускаються різні комбінації дисциплін;
Державний іспит (Staatsexamen) - форма навчання з медицини, права, фармацевтики, а також для вчителів середньої школи, що закінчується державним іспитом. Держіспит приймає державна екзаменаційна комісія. Зміст курсів та іспитів регулюється у законодавчому порядку. Перший держіспит зазвичай теоретичний, другий - завершує цикл професійної практичної підготовки;
Аспірантура (Promotion) - розглядається в Німеччині як третій ступінь Болонського процесу. Написання дисертації можливо тільки в університетах. Підготовка дисертації (Promotion), пов'язана з проведенням незалежного наукового дослідження, триває протягом 2-4 років після отримання магістерського або еквівалентного ступеня (Diplom / ErstesStaatsexamen / MagisterArtium). Ступінь кандидата наук (Doktor) присвоюється після написання дисертації та успішної здачі усного іспиту, або захисту дисертації.
Структура навчальних програм
Бакалаврські та магістерські програми діляться на модулі. Модуль складається з тематично пов'язаних навчальних занять - лекцій, семінарів, практичних робіт - і передбачає академічне навантаження від 6 до 10 годин на тиждень. За кожний модуль нараховуються кредитні пункти ECTS. Для закінчення навчання необхідно набрати певну кількість кредитних одиниць;
Традиційні навчальні програми, які завершуються здачею іспитів на диплом (спеціаліста), MagisterArtium або держіспит, діляться на два цикли навчання:
- Початковий (Grundstudium);
- Основний (Hauptstudium).
Вивчення дисциплін початкового циклу в університетах триває в середньому 4 семестри (2 навчальних роки) і закінчується здачею проміжних іспитів (Diplom-Vorprufung, Zwischenprufung). Успішне складання цих іспитів дає студентові право продовжувати навчання у Німеччині на другому ступені, тобто перейти на основний цикл навчання (Hauptstudium).
Навчання на основному циклі (Hauptstudium) передбачає поглиблене вивчення дисциплін спеціалізації, триває зазвичай ще 5 семестрів і закінчується випускними іспитами на отримання диплома (Diplom).
Вступ в університети Німеччини
Сьогодні абітурієнти з України мають право подавати документи у німецькі виші напряму лише після успішного закінчення загальноосвітньої середньої школи та обов'язково першого курсу вищого навчального закладу в Україні. Ті українці, які планують вступати у німецький виш одразу після школи, обов'язково мають спочатку пройти двосеместрове (один рік) навчання у підготовчому коледжі Studienkolleg, бажано при університеті, в якому згодом планується навчання. Завданням Studienkolleg є фахово та мовно підготувати іноземних абітурієнтів до вступу у німецькі вищі навчальні заклади: університети та вищі професійні школи Fachhochschulen, "скоротивши" цим академічну різницю навчання випускників іноземних середніх шкіл у порівнянні з німецькими. Адже в Німеччині у середній школі навчання триває 12-13 років, а не 11 років, як в Україні.
Навчання у Studienkolleg
Аби бути зарахованим до Studienkolleg, необхідно володіти німецькою мовою на рівні B1 та підтвердити це відповідним сертифікатом. Крім цього, треба скласти вступний іспит з німецької та дисципліни (інколи дисциплін), яку обирає абітурієнт для навчання у Studienkolleg (наприклад, фізика, економіка тощо). Навчання у Studienkollegтриває один рік (два семестри). Зазвичай зимовий семестр починається з вересня, а літній — з березня/квітня. Розпочатинавчаннязазвичайможна з літньогоабозимовогосеместрів, а в деякихфедеральних землях лише з зимового (Берлін, Заарланд).
Навчаннязакінчуєтьсяскладанням так званого Іспиту на встановленнязнаньFeststellungsprüfung (FSP). Післяйогоуспішногоскладання, студент може бути зарахований до університетучипрофесійноївищоїшколи на програмубакалавріатусаме за тимнапрямком, за яким проходило йогонавчання у Studienkolleg.
Навчання у державнихStudienkolleg, як правило, безкоштовне,протещосеместровонеобхідносплачуватиреєстраційнийвнесок, розмірякогозалежитьвід конкретного коледжу (100-400 євро на семестр). СтудентиStudienkollegзазвичай не отримуютьстипендій і не мають права офіційнопрацювати у Німеччиніпід час навчання.
ФаховінапрямкиStudienkolleg для вступу в університет:
М-Курс: медицина, фармацевтика, біологія, хімія;
Т-Курс: технічнідисципліни, математика, природничі науки;
W-Курс: економіка й соціологія;
S-Курс: всімовнідисципліни, крімгерманістики;
G-Курс: гуманітарні й суспільні науки, мистецтво, германістика.
Фахові напрямки Studienkolleg для вступу у Fachhochschule:
TI-Курс: технічні та інженерні спеціальності;
WW-Курс: економічні спеціальності;
GD-Курс: прикладне мистецтво та мистецтвознавство;
SW-Курс: соціологія та соціальна робота.
Зарахування на програму бакалавріату українців після закінчення ними першого курсу українського університету відбувається на основі сертифікату німецької мови DSH чи TestDaF та їхніх оцінок з середньої школи і першого курсу навчання в університеті. Як правило, студентів приймають на таку ж або споріднену до програми навчання в Україні.
Магістратура розрахована на студентів, які у майбутньому хочуть займатися науково-дослідницькою діяльністю, викладати в університетах або бажають поглибити знання у своїй сфері. Випускники українських вузів за рівнем "бакалавр", "спеціаліст" та "магістр" мають можливість продовжувати навчання на магістратурі у німецьких вишах зазвичай за напрямком таким самим або спорідненим до того, який вони вивчали в українському університеті, на основі диплому бакалавра, спеціаліста або магістра та сертифікату про знання німецької мови.
Ті, хто хоче пройти програму бакалавріату ще раз, але за німецькою програмою навчання і найчастіше у повністю новій галузі, мають право вступати у Німеччині на перший курс бакалавріату за будь-яким напрямком на основі диплому бакалавра або спеціаліста українського вишу та сертифікату про знання німецької мови.
Двері докторантури німецьких університетів також відкриті для молодих науковців з іноземних країн.
ВИСНОВКИ
Таким чином, вища освіта в Німеччині на сучасному етапі є не лише відображенням всіх переваг і недоліків сучасного німецького суспільства, а й несе в собі славетні традиції класичної німецької освіти епохи Просвітництва. За тривалий період становлення німецької нації вища освіта Німеччини переживали часи злетів і падінь. На її стан впливали і гуманістичні ідеї видатних німецьких мислителів, і прагматизм науково-технічного прогресу, і згубна ідеологія нацизму. Представник німецької нації ввібрав в себе практично всі переваги й недоліки класичного жителя Західної Європи.
Німецька нація дала світові цілу плеяду видатних вчених, філософів, мислителів, державних діячів. Це не є випадковим: Отто фон Бісмарк свого часу говорив, що Німеччина своєю могутністю і славою зобов'язана в першу чергу своїй освіті.
Національною особливістю освіти в Німеччині завжди було виховання високоморальної особистості. Пріоритети надавались не навчанню, а моральному становленню і вдосконаленню особистості в процесі виховання в традиціях гуманістичної етики. Ідеалом німецької системи освіти була особистість, наділена такими рисами: самовизначенням, доброзичливістю, справедливістю, вольовими зусиллями, внутрішньою свободою вибору, самостійністю, вмінням розрізняти добро і зло, поважати порядок, правила, закони, дисципліну, підкорятися нормам, які існують в суспільстві, усвідомленням обов'язку перед іншими, державою, суспільством.
Криза, яку переживає сьогодні вища освіта Німеччини, пов'язана як із зовнішніми (економічними, соціально-політичними), так і з внутрішніми (психологічними) чинниками. Фіхте вважав, що шлях до морального відродження Німеччини пролягає через сферу морального виховання, головне в якому не накопичення знань, а розвиток розуму, ініціативності, самостійності і формування характеру високоморальної особистості. Звернення до здобутків німецької класичної філософії, відродження гуманістичних принципів, втілення в життя теоретичних положень видатних німецьких психологів, є, на наш погляд, тим шляхом виходу з кризи вищої освіти не лише в Німеччині, а й по всій Європі, який намагаються знайти сьогодні провідні освітяни, педагоги, психологи, державні діячі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. OskarAnweiler u. a.: BildungspolitikinDeutschland 1945-1990, Einhistorisch-vergleichenderQuellenband, BundeszentralefürpolitischeBildung, Bonn 1992 ISBN 3-89331-137-8
2. RolfArnold&HenningPätzold: Schulpädagogikkompakt. Cornelsen, Berlin 2002, ISBN 3-589-21377-9.
3. MichaelBehr: Nachhilfeunterricht: ErhebungineinerGrauzonepädagogischerAlltagsrealität. WissenschaftlicheBuchgesellschaft, Darmstadt 1990, ISBN 3-534-80121-0
4. Kai S. Cortina, JürgenBaumert, AchimLeschinsky, KarlUlrichMayer: DasBildungsweseninderBundesrepublikDeutschland. StrukturenundEntwicklungenimÜberblick. RowohltTaschenbücher, November 2003, ISBN 978-3-499-61122-3
5. RainerGeißler: DieSozialstrukturDeutschlands. DiegesellschaftlicheEntwicklungvorundnachderVereinigung, 3. Aufl. Wiesbaden 2002, S. 333-364 ISBN 3-531-32923-5
6. HandbuchderdeutschenBildungsgeschichte, Bd. VI: 1945 biszurGegenwart, Hg. C. Furck u. C. Führ., München 1998, Tb. BRD ISBN 3-406-32467-3; Tb. DDR u. neueBundesländer ISBN 3-406-42931-9
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 421; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!