Вартість навчання та стипендії

Оглавление

ВСТУП.. 2

РОЗДІЛ I. ПОБУДОВА ВИЩОЇ ОСВІТИ.. 4

1.1. Система вищої освіти.. 4

1.2. Вартість навчання та стипендії 10

ВИСНОВКИ.. 12

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 14

ВСТУП

Італія - одна з перших країнсвіту, де з'явилисяуніверситети та вищішколи. І сьогодні тут слідуютьбагатовіковимтрадиціям: італійцівпевнені, щокожналюдина повинна здобутивищуосвіту, щобпобудувати не тількиуспішнукар'єру, але і все життя.

Італіяналежить до країн з багатющою культурою і найдавнішимитрадиціями, якікоріннямсягають в епохуВідродження. Здобутиосвіту в університетах, якінаповнені духом таких геніїв, як Леонардо да Вінчі, Джордано Бруно, Данте Аліг'єрі, - істиннушану. І сьогодніІталіязалишаєтьсякраїною, в якійздобуттявищоїосвітимаєсвоїнезаперечні й привабливісторони для студентів з усьогосвіту. Не дивно, щоцясонячнакраїназалишаєтьсяпопулярнимнапрямком для навчаннясередіноземців: ВНЗ в Італіїпрестижні, а ціни на навчаннянизькі, італійськідипломицінуютьсявсюди, і час, проведений в ційкраїні, запам'ятається на все життя.

Як і в багатьохкраїнахЄвропи, в Італії система освітизнаходиться на дужегідномурівні. Прекрасно обладнаніаудиторії, високакваліфікаціявикладачів, комфортнепроживання та унікальнаможливістьпоєднатинавчання з подорожами по країніприваблюютьчималоабітурієнтів з різнихкуточківсвіту.

Вищаосвіта в Італії представлено в двох ступенях - цебакалаврат і магістратура. Залежновід самого ВНЗ та обраноїспеціальностінавчанняможетривати 4-9 років. Незаперечноюпопулярністюкористуютьсягуманітарні та творчі напрямки: мода, реклама, дизайн, живопис, режисура, маркетинг. Зовсім не дивно, адже з самого РенесансуІталіяуславиласяоднією з найбільштворчихєвропейськихкраїн.

Студенти з іншихкраїнпід час вступу до італійськогоуніверситетуповинніпоказатигіднірезультатиіспитів, а також на достатньомурівніволодітиіталійськоюмовою. Крім того, країнапропонуєрізнімовнішколи та курсинавчання по вузькійспеціалізації, щобазуються як на шкільнихзнаннях, так і вищуосвіту.

СьогодніІталія є однією з восьми найбільшіндустріальнорозвиненихкраїн у світі й освіту тут вважаєтьсяцілком престижною справою. Важливим є той факт, щоіноземністудентиможутьнавчатися практично безкоштовно і навітьотримуватистипендіюнарівні з італійськими студентами, яка покриєчастинувитрат на навчання і проживання. В даний час в Італіїіснує 67 державнихуніверситетів і 28 недержавних, в тому числі 11 університетів, щопропонуютьдистанційнуосвіту.

РОЗДІЛ I. ПОБУДОВА ВИЩОЇ ОСВІТИ

Система вищоїосвіти

В Італії існують два типи факультетів. Факультети із закритим доступом (corsoadaccessoprogrammato) - кількість місць обмежена і бажаючі на них надійти повинні здати профільний вступний іспит і іспит з італійської мови, відповідно шансів вступити туди звичайно менше. Однак це не привід зовсім відмовлятися від курсу, що подобається. Просто потрібно гарненько підготуватися. Можна придбати підручники - збірники для підготовки до вступних тестів з різних спеціальностей, які перевидаються щорічно, а можна знайти в інтернеті вступні тести минулих років з відповідями, вони не так часто змінюються, а якщо змінюються, то не кардинально. Якщо ви з якоїсь причини не склали вступний іспит, то не варто сильно засмучуватися у Вас є можливість подати документи на інший факультет в цьому ж ВНЗ. Кількість місць обмежена як правило на факультети: Медицина та Хірургія, Медичні професії, Ветеринарія, Архітектура, Стоматологія, Наука й освіта. І факультети з відкритим доступом (corsoadacessolibero) - необмежена кількість місць, приймаються всі бажаючі без обмежень.

Італійська система вищої освіти має багато спільного із загальноприйнятою системою в Європі, в першу чергу це триступеневе навчання - «бакалавр - магістр - доктор наук». Адже саме в Італії пройшов знаменитий Болонський процес, який визначив сучасну систему вищої освіти. Після ступеня бакалавра («Laureatriennale»), на отримання якої будуть потрібні 3-4 роки, студент може отримати диплом магістра («Laureamagistrale a ciclounico») за 2-4 роки та потім - ступінь доктора наук («Dottorto di ricerca»), витративши ще 3-4 роки. Спеціальності, пов'язані з медициною й архітектурою, вимагають більшого часу.

Вступні іспити в університетах Італії відсутні, тому університети переповнені. Однак до отримання диплома доучується в середньому лише 3 з 10 надійшли. Іноземні студенти при вступі на перший університетський цикл не складають вступних екзаменів, тому теоретично в італійський університет можна поступити, просто маючи атестат про повну загальну середню освіту. Однак реально, для вступу до університетів Італії іноземцям (тобто жителям України і Росії) слід мати середню освіту плюс 1 або 2 роки навчання у вищому навчальному закладі, а так же скласти тест на вільне володіння італійською мовою. За деякими спеціальностями, таким як медицина, стоматологія, фармація, архітектура, юриспруденція, інженерні спеціальності, так само потрібно буде скласти іспити з профільних предметів. Заявки для вступу до італійського університету подаються через посольство Італії в своїй країні, куди до кінця лютого потрібно відіслати свої документи та анкети. Для іноземців не жителів ЄС так само в університетах Італії встановлені квоти. Так, в 1999/2000 навчальному році в 16 італійських університетах за фахом "архітектура" було відкрито 250 вакансій, на медичні факультети - 180 вакансій.

Навчальний рік в Італії починається в жовтні-листопаді й закінчується в травні-червні. Протягом року проходять 3 сесії: в січні-лютому, червні-липні й вересні. Під час екзаменаційних періодів заняття не проводяться. Цікаво, що студент сам вибирає, в яку сесію складати іспити. Можна скласти іспит лише по одному предмету за навчальний рік, але в кінці навчання доведеться витратити ще один рік для екзаменації по всім іншим вивченим дисциплінам.

Система навчання в ВНЗ Італії має на увазі самостійність студентів. Навіть відвідуваність перевіряти ніхто не стане. На лекціях викладач пояснює новий матеріал на тему, і якщо учневі щось незрозуміло, він записується на індивідуальну консультацію до професора. Однак на іспитах комісія відразу побачить рівень підготовки й знань студентів. Тому попри відсутність контролю, заняття краще не прогулювати.

Студенти мають право на безкоштовну перездачу, якщо не влаштовує оцінка, для цього потрібно здати цей же іспит під час наступної сесії. Самі іспити теж відрізняються від прийнятої системи екзаменації в Росії: перевірка знань здійснюється не за квитками - в італійських ВНЗ викладач задає учневі кілька питань по всьому курсу предмета або ж видає тестові та контрольні роботи.

В Італії, нарівні з іншими європейськими країнами, для оцінювання використовується загальноєвропейська система кредитів - ECTS. За здачу іспиту і загальний час освоєння кожної дисципліни студент отримує певну кількість балів (кредитів), 1 кредит дорівнює 25 годинам. Так, для диплома бакалавра потрібно мінімум 180 кредитів за всі роки навчання, для отримання диплома магістра - ще мінімум 90 балів. Така система спрощує перехід учня на наступний курс і дозволяє без праці переводитися в інший ВНЗ в будь-якій європейській країні.

Дисципліни поділяються на обов'язкові та факультативні. Таким чином, студенти вивчають не тільки обрану спеціальність, а й суміжні галузі.

Термін навчання на більшості факультетів університетів розрахований на п'ять років, а на медичному - шість. Після перших трьох років навчання студент отримує диплом (laurea), відповідний диплому бакалавра. Надалі, студент може продовжити освіту для отримання наступного ступеня, відповідного ступеня магістра, і отримати диплом (laureaspecialistica). Цей курс триває, як правило, два роки.

Навчальний рік в італійських університетах розділений на два семестри. 1 семестр починається в перших числах жовтня, другий - в перших числах березня. За навчальний період студенту необхідно вивчити 19-20 дисциплін, включаючи факультативні. Відвідування занять обов'язково, і студенти навіть відзначають дні відвідування лекцій і семінарів у своїх залікових книжках. По завершенні курсу будь-якого рівня учні захищають дипломну роботу. "Основу" оцінки за неї становить середнє арифметичних результатів всіх зданих студентом іспитів. На іспитах у ВНЗ Італії відсутні екзаменаційні квитки. Іспити бувають письмові та усні. Література, історія, лінгвістика, філологія зазвичай здаються усно. Кожен іспит вимагає 99,9% самостійної підготовки, оскільки на лекціях дають лише невелику порцію того, що ви повинні знати про предмет. На захист диплома в залежності від виступу здобувача комісія може знизити або підвищити кінцеву оцінку. Якщо ж студент не встиг скласти іспити й диплом в термін, то він може вчитися ще стільки, скільки буде потрібно.

В італійських ВНЗ є програми навчання як італійською мовою, так і англійською. Однак вибір спеціальностей з викладанням на італійському набагато ширше. Якщо студент володіє державною мовою на низькому рівні або ж не розмовляє нею зовсім, то ВНЗ, в який вступає абітурієнт, пропонує безкоштовні підготовчі мовні курси. Італійський вважається одним з найпростіших у вивченні мов, тому вже через 2-3 місяці занять ви зможете без праці розуміти усне мовлення. Тільки після мовних курсів абітурієнт буде допущений до вступних іспитів: володіти італійською мовою студент повинен як мінімум на рівні B2.

Для вступу до італійського вищого навчального закладу необов'язково мати атестат про закінчення 12-річної шкільної програми (як абітурієнти з Італії), досить буде навчання в різних навчальних закладах сумарно 12 років: наприклад, 11 класів школи й 1 курс у ВНЗ на батьківщині. Якщо студент вступає на ту ж спеціальність, по якій навчався в університеті своєї країни, то є можливість трансферу предметів.

Ще один важливий фактор: студентам в Італії дозволяється працювати, але не менше 20 годин на тиждень. Оскільки графік навчання складається самостійно, то і на підробіток завжди час знайдеться. А у великих італійських містах знайти відповідну роботу нескладно, особливо якщо скористатися допомогою спеціального відділу по працевлаштуванню студентів, який працює в кожному ВНЗ. На останніх курсах навчання учні проходять обов'язкову виробничу практику, до слова, оплачувану. У більшості випадків студенти отримують роботу вже під час стажування.

Інша незаперечна перевага навчання в Італії - це можливість залишитися в країні ще на один рік після закінчення ВНЗ. Якщо студент не влаштувався на роботу на останньому курсі, то посвідка на проживання автоматично продовжується на 12 місяців з моменту отримання диплома. Така ж система діє в Канаді, Сінгапурі, Нідерландах, Данії та інших країнах.

Італія займає 5 місце в Європі за кількістю студентів, що беруть участь і приїжджають в італійські ВНЗ за програмою ErasmusMundus. Будь-який іноземець, який приїхав вчитися до Італії, може взяти участь в програмі й таким чином отримати подвійний диплом.

В Італії щорічно приїжджають 35 тисяч студентів. Більшість з них їдуть за дипломами в сфері мистецтвознавства, філософії, лінгвістики, історії, архітектури, дизайну і моди. Італія славиться своїми досягненнями в цих сферах. Однак ігнорувати точні та природничі напрямки теж не варто.Зараз студенти Італії зупиняють свій вибір на якій-небудь гуманітарної спеціальності, наприклад, лінгвістика, філологія, іноземні мови, соціологія, бібліотечна справа, лінгвістичне та культурне посередництво, журналістика і т.д. Італійські студенти вважають вірними орієнтирами у виборі майбутньої спеціальності такі, як особисті переваги, цікаві, схильності, розумові здібності. Не малу роль відіграють престижність вищого навчального закладу або ж конкретного факультету.

Офіційно в Італії вищі навчальні заклади можуть бути державними (58 ВНЗ) і приватними (17 ВНЗ). Також функціонують 6 вищих шкіл для отримання післядипломної освіти. Умовно ж італійські ВНЗ поділяються на «університетські» і «неуніверситетські». Перший тип містить стандартні університети, другий - спеціалізовані (музичні, художні, військові та інші.).

Навчання в магістратурі може стати хорошим першим кроком до еміграції в Італію, адже італійські закони дозволяють отримати річна посвідка на проживання після закінчення університету (Permesso di soggiornoperattesaoccupazione). Це час надається для пошуку роботи. А далі, при влаштуванні на роботу, оформляється Permesso di soggiornoperlavoro - дозвіл на проживання для найманих працівників, яке видається поза встановленими квотами випускникам італійських ВНЗ, або Permesso di soggiornoperlavoroautonomo ("дозвіл на проживання для незалежної роботи").

У п'ятірку кращих серед державних університетів входять: UniversitàDegliStudi di Verona, UniversitàDegliStudi di Trento, Politecnico di Milano, UniversitàDegliStudi di Bologna, UniversitàDegliStudi di Padova.

Серед кращих серед приватних - UniversitàDegliStudi di MilanoBocconi, UniversitàDegliStudi di Roma LUISS, UniversitàDegliStudi di MilanoSanRaffaele, UniversitàDegliStudi di Bolzano, UniversitàDegliStudi di Castellanza LIUC.

Варто відзначити, що кардинальна зміна напрямку при вступі до магістратури не вітається. Це означає, що якщо студент, припустимо, отримав диплом бакалавра економіки на батьківщині, то вступити до магістратури за напрямом "Лінгвістика" буде більш ніж важко. Іншими словами, обрана спеціальність магістерської програми повинна бути пов'язана з уже отриманої освіти.

Навчання за магістерськими програмами здебільшого здійснюється італійською мовою, але деякі з них відкриті переважно для іноземних студентів і викладаються англійською.

Навчання в магістратурі в Італії (Laureamagistrale a ciclounico) в більшості випадків триває два роки. Офіційно навчання в університетах Італії безкоштовне, але присутні обов'язкові внески - в приватних ВНЗ вони вище, ніж в державних (в середньому, 8 000 - 12 000 євро проти 2 000 - 5 000 євро). Така істотна різниця пояснюється відсутністю фінансування перших з боку держави.

Вартість навчання та стипендії

Як правило, навчання в державних ВНЗ Італії безкоштовне, проте щороку потрібно платити вступні внески. Їх розміри варіюються від 600 до 3 тисяч євро на рік. Звичайно, навчання в інших країнах Європи, наприклад, у Великій Британії чи Іспанії, обійдеться значно дорожче. Розмір щорічних внесків залежить від фінансового стану сім'ї студента: кожен рік учень надає в ректорат довідку про доходи батьків. Навчання в приватних університетах платна - від 6 до 20 тисяч євро на рік.

Італійські ВНЗ виплачують стипендію студентам з високою успішністю, а також учням з низьким сімейним доходом. Така фінансова підтримка покриває щорічні університетські внески та витрати на житло і харчування. Щоб отримати стипендію, потрібно звернутися до ректорату університету в кінці навчального року і надати довідки про успішність, про доходи кожного члена сім'ї та інші персональні дані. Претендувати на стипендію, розмір якої варіюється від 1 до 10 тисяч євро, можуть студенти всіх курсів і спеціальностей (бакалаври, магістри та доктори) щороку.

Крім університетських стипендіальних програм учні можуть отримати державну стипендію. Стаття 34 Конституції Італії проголошує, що освіта відкрито для всіх і Держава бере на себе зобов'язання допомагати талановитим і здібним учням, навіть якщо вони позбавлені економічних засобів. Республіка забезпечує це право за допомогою стипендій, допомог сім'ям та інших видів допомоги, які повинні надаватися за конкурсом. Тому всі державні університети щороку оголошують конкурс (bando di concorso) серед студентів (в тому числі іноземних) на присудження стипендії. Зазвичай цим займаються спеціальні організації при університетах, як L'AziendaperilDirittoalloStudioUniversitario - A.Di.S.U. "L'Orientale" в Неаполі. Можуть подати заявку на участь в конкурсі всі хто вступає на перший курс 3-х річного навчання (laureatriennale o di I livello), або на laureamagistrale o di II livello, або corso di specializzazione.

Існує 2 основні умови для отримання стипендії. По-перше, це дохід сім'ї. Наприклад, університет l'Orientale встановив планку доходу сім'ї - 14.500 євро на рік.

Друга умова, це заслуга, яка буде оцінюватися в такий спосіб. У вас може бути низький дохід (<14.500 євро), але якщо протягом академічні роки не наберете 20 балів (кожен предмет оцінюється за балами - crediti, наприклад, соціологія - 8 crediti), то ваша borsa di studio буде анульована.

У будь-якому випадку, іноземні студенти повинні протягом року здати близько 30% іспитів, що необхідно для продовження документа - permesso di soggiornopermotivi di studio.

Підсумкові результати публікуються в листопаді-грудні. Все залежить від університету.Для цього також через ректорат потрібно подати пакет документів, що підтверджує відмінні оцінки й рівень доходів сім'ї. Максимальний розмір подібної фінансової підтримки - 14 тисяч євро на рік.

Міністерство закордонних справ надає окрему стипендію студентам країн СНД. Фінансова підтримка покриває витрати на навчання і проживання. Щоб брати участь у стипендіальній програмі, потрібно відразу після зарахування до вищого навчального закладу звернутися до Міністерства.

Головна вимога до кандидатів на отримання будь-якої стипендії - знання італійської мови, не обов'язково досконало, але на гідному рівні.

ВИСНОВКИ

На закінчення хочу сказати, що головним принципом системи освіти в Італії вважається "академічна свобода", тобто в університет може вступити будь-який бажаючий, якщо він задовольняє всім умовам допуску. Іноземні студенти при вступі на перший університетський цикл не складають вступних екзаменів, тому теоретично в університет в Італії можна поступити, просто маючи атестат про повну загальну середню освіту (рівносильний італійському diploma di maturita).

Отримання вищої освіти в Італії можливо як в державних вищих навчальних закладах, так і в приватних. Прийнято вважати, що якщо і їхати за кордон здобувати вищу освіту, то вищий навчальний заклад повинен бути тільки державним, щоб підготувати сильного фахівця, готового конкурувати з найбільш досвідченими корифеями. Але зараз безліч приватних ВНЗ сміливо займають передові позиції в рейтингах і за рівнем своєї академічної та практичної підготовки набагато краще, ніж державні. Тому багато абітурієнтів, які обирають програми навчання в приватних університетах в Італії, виберуть для себе програми, ступеня та дипломи, які будуть визнані на світовому рівні й дадуть своїм випускникам не тільки теоретичні знання, але також і практичні навички, які так цінуються роботодавцями в усьому світі.

Як правило, більшість вищих навчальних закладів пропонує навчання італійською мовою. Але існують деякі навчальні заклади, де навчають студентів англійською мовою. У будь-якому випадку, яка мова навчання не вибере для себе студент, йому необхідно буде складати відповідний іспит на визначення рівня володіння іноземною мовою. Як правило, рівень володіння італійською або англійською мовою у студента повинен бути В2 і вище. Якщо Вашого рівня володіння іноземною мовою є недостатньо для навчання в університеті, то при деяких ВНЗ існують спеціальні програми підготовки з іноземної мови, які підготують Вас до навчання на відповідній академічній програмі.

Італія - одна з чотирьох країн (разом з Францією, Великобританією і Німеччиною), які першими запропонували створення так званого Європейського простору вищої освіти, про що було підписано відповідну декларацію в травні 1998 в Сорбонні. З цього моменту почався загальноєвропейський процес гармонізації різних систем освіти, а роком пізніше в Болоньї рішення брати участь в ньому підписали вже 29 держав.

Університети Італії привабливі для студентів багатьох країн, і це цілком зрозуміло: крім того, що ця земля є колискою древніх цивілізацій, на весь світ знамениті її художні скарби в галузі архітектури, живопису, скульптури, твори і відкриття музикантів, художників, поетів, мореплавців, вчених, таких як Рафаель, Мікеланджело, Джузеппе Верді, Христофор Колумб, Леонардо да Вінчі, АнтоніоМеуччі, ГульєльмоМарконі ... Сьогодні в Італії приділяється багато уваги науковим дослідженням як в загальнонаукової, так і в при ладно області в самих різних напрямках (біологія, фізика, медицина, інформаційні технології й т.д.).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. MinelliЕ.,Rebora G., Turri M. The fifteen year evaluation experience in Italian universities with its crisis factors and a desire for Europe. Implementing and using quality assurance: strategy and practice: a selection of papers from the 2 european quality assurance forum. 15−17 November 2007. Belgium, EuropeanUniversityAssociation, 2008. Pp. 68−74.

2. Елена Бурести Семейный заговор (рус.) // Вокруг света : журнал. — 2016. — Июнь (№ 6 (2909)). — С. 42-51.

3. Василенко С. Высшее образование в Европе: традиционные и новые подходы в аспектах европейской интеграции //Проблемы образования: научно-методический сборник. - М.: ИЗМН, 1997. - Выпуск 7. - С.155-160.

4. Каленюк И., Корсак К. Движение Европы к обществу знаний, Болонский процесс и Украина //Высшее образование Украины. - 2004. - № 3. - С.22-29.

5. Корсак К.В. Мировая высшее образование: Сравнение и признание иностранных квалификаций и дипломов: Монография. - К.: МАУП - МКА, 1997.- 208с.

6. Литвин А. Болонский процесс и наши государственные стандарты //Высшее образование Украины. - 2004. - № 3. - С.42-45.

7. Паламарчук В., Даниленко Л. Европейский выбор высшего образования //Управление образованием. - 2004. - Сентябрь (№ 18). - С.42-45.

8. Современная система высшего образования развитых стран //Алексюк А.М. педагогика высшего образования Украины. - К., 1998. - С.315-327.

9. Табачник Д. Состояние и перспективы развития образования в Украине в контексте евроинтеграции //Высшая школа. - 2004. - № 4. - С.3-22.

10. Яблонский Б. Болонский процесс в действии ... //Образование. - 2004. - 8 сентября. - С.6.

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 325; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!