Прогнози ООН щодо кількості населення Землі до 2100 р

ГЛОБАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Практична робота № 4

ТЕМА: ГЛОБАЛЬНІ ПРОГНОЗИ, ПРОЕКТИ, ГІПОТЕЗИ

МЕТА:розвивати знанняпро глобалістику як міждисциплінарний науковий напрямок; сформувати поняття «глобальни й прогноз», «глобальне моделювання»; з’ясувати особливості різних моделей світового розвитку; сформувати поняття «глобальний проект», «глобальна гіпотеза», розвивати знання про причини потепління; з’ясувати особливості прогнозування майбутніх кліматичних змін, виявити їх позитивні і негативні наслідки для розвитку господарства.

І. ІНФОРМАЦІЙНО-ДИСКУСІЙНИЙ БЛОК

1. Охарактеризуйте етапи формування глобалістики.

2. Наведіть приклади прогнозів. Із якою метою їх складають?

3. Які ви знаєте організації, що займаються моделюванням?

4. Які ресурси має Світовий океан? Чому на сучасному рівні розвитку людства їх використання обмежене?

5. Наведіть приклади каналів, що з’єднують річки і утворюють транспортні системи.

6. Наведіть приклади міжнародних транспортних коридорів,я кі проходять (пройдуть) територією України.

7. Як ви розумієте термін «урбанізація», «субурбанізація», «мегалополіс».

8. Назвіть позитивні і негативні наслідки швидкого зростання міст. Як це вплине на територію, яку вони займають?

 

ІІ. ПРАКТИКО-ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНИЙ БЛОК

Випереджальне завдання.

Опрацювати теми:

1. Глобальні прогнози

1.1. Моніторинг навколишнього середовища. Глобальний прогноз

1.2. Глобальне моделювання

1.3. Глобальні моделі

2. Глобальні проекти

2.1. Глобальні проекти у Світовому океані

2.2. Проекти створення міжнародних транспортних коридорів

3. Глобальні гіпотези

3.1. Гіпотеза глобальних змін клімату Землі.

3.2. Гіпотеза стабілізації чисельності населення Землі. Гіпотеза Ейкуменополіса

3.3. Бесето – перший ейкуменополіс: місто для людини чи людина для міста?

Завдання 1.  На основі повідомлень заповніть таблицю 1 «Моделі світового розвитку»

Таблиця 1

Моделі світового розвитку

№№ п/п Моделі світового розвитку Призначення Автор Примітки
1 2 3 4 5
1. Соціально-економічні 1.1…… 1.2……
2. Демографічні 2.1…… 2.2……
3. Екологічні 3.1…… 3.2……

Завдання 2.

2.1.Розкрийте основну ідею глобальних проектів. Назвіть аргументи «за» і «проти» їх реалізації. на основі повідомлень заповніть таблицю 2 «Глобальні проекти»: глобальні проекти у Світовому океані; інженерні проекти на річках; проекти створення транспортних коридорів тощо. Позначте на контурній карті райони, де були реалізовані розглянуті проекти та охарактеризуйте їх за допомогою додаткових джерел інформації.

Таблиця 2

Глобальні проекти

№№ п/п Глобальний проект «За» «Проти»
1 2 3 4
1. 2. ….

2.2.Позначте на контурній карті райони, де пропонується реалізувати найбільші проекти світу, та охарактеризуйте їх за допомогою додаткових джерел інформації.

 

Завдання 3.На основі додатку 1 проведіть екологічну експертизу проекту комплексної реконструкції гідрографічної мережі Африки.

Позначте на контурній карті райони, де пропонується реалізувати інженерні проекти перетворення річкових систем Африки, та охарактеризуйте їх можливі наслідки для навколишнього середовища за допомогою додаткових джерел інформації.

Якими є актуальність, переваги та недоліки розглянутих інженерних проектів перетворення річкових систем?

 

Завдання 4.Користуючись додатком 2 нанесіть на контурну карту транспортні коридори між Заходом і Сходом Європи.

 

Завдання 5. Користуючись додатком 3 позначте на контурній карті головні транспортні коридори Євразії та напишіть позитивні і негативні риси окремих із них.

 

Завдання 6.На основі даних додатку 4 порівняйте дані різних прогнозів і висловите свої точки зору про причини відмінностей між ними.

 

Завдання 7.Побудуйте за даними таблиці 3 графік зміни кількості міського населення, починаючи від середини минулого століття, та охарактеризуйте динаміку цього процесу.

Таблиця 3

 

Зміни кількості міського населення (млн. осіб, %)

1950 р.

1970 р.

1990 р.

2000 р.

2025 (прогноз)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Млн. осіб % Млн. осіб % Млн. осіб % Млн. осіб % Млн. осіб %
738 29,3 1353 36,3 2277 43,1 2926 47,5 5065 58,3

 

ІІІ. БЛОК ВІЛЬНОГО ОБМІНУ ДУМКАМИ

Додаток 1

На початку минулого століття інженер Г.Зергель розробив проект, відповідно до якого в центральній частині Сахари мали бути споруджені два великі штучні озера. Для цього він запропонував перекрити річку Конго дамбою, зведеною в нижній течії, у каньйоні Стенлі, де її ширина місцями звужується до 220 м. Передбачалося, що за кілька років у басейні річки утвориться величезне штучне озеро. Надлишки води змусили б «повернути назад» праву притоку Конго – річку Убангі. Свою воду вона б стала переносити до півночі – у річку Шари, що впадає в озеро Чад. Таким чином, в улоговині цього колись повноводного озера утворилося б друге рукотворне водосховище площею 1,3 млн. км2. Щоправда, утворення штучних морів призвело б до затоплення величезних територій.

Також проект намічає транспортування води в бік Середземного моря, до затоки Габес (Туніс). При цьому в деяких місцях необхідно буде спорудити гігантські насосні станції. На своєму шляху водний потік заповнить велику западину й утворить Сахарське море, площа якого становитиме 800 тис. км2. Його води будуть використані для обводнювання Сахари. Це повністю змінило б клімат і життя найбільшої пустелі світу.

Другий африканський проект пов'язаний зі створенням внутрішнього озера на місці западини Каттара. Вона розташована на півночі Лівійської пустелі в Єгипті. Її територія площею 19500 км2 з півночі і заходу обрамлена крутими урвищами заввишки до 100 м, поблизу урвищ найнижчі ділянки дна опускаються на 133 м нижче рівня моря. Ці особливості западини давно привертали увагу вчених. Ще на початку ХХ ст. відомий німецький геолог В.Пенк запропонував підвести до неї канал від Середземного моря й, використовуючи різницю рівнів, побудувати тут велику гідростанцію. Надалі цей проект одержав більш детальну розробку, але здійснення його так і не відбулося.

Додаток 2

№№ п/п МАРШРУТ Термін введення в експлуатацію, рік
1 2 3
1. Гельсінкі-Таллін-Рига-Калінінград-Гданськ-Рига-Каунас-Варшава 2005
2. Берлін-Познань-Варшава-Мінськ-Москва 2010
3. Берлін (Дрезден)-Вроцлав-Катовіце-Краків-Львів-Київ 2010
4. Дрезден (Нюрнберг)-Прага-Братислава-Відень-(Дьйор-Будапешт-Арад-Костанца)-Крайова-Софія-Салоніки-Пловдів-Стамбул 2010
5. Трієст-Любляна-Будапешт-Ужгород-Львів-Ужгород-Братислава 2010
6. Гданськ-Варшава-Катовіце-Жиліна 2010
7. Відень-Братислава-Дьйор-Будапешт-Белград-лоле-Русе-Брейма-Галац 2010
8. Дуррес-Тирана-Скопє – Софія-Пловдів-Бургас-Варна 2003-2010
9. Гельсінкі-Санкт-Петербург-Москва (Псков-Київ-Любашівка-Кишинів-Бухарест-Дмитрівград-Александруполіс+Москва-Київ-Мінськ-Вільнюс-Каунас-Клайпеда)-Калінінград+Любашівка-Одеса 2010
+ Для України особливе значення мають коридори 2і9

Додаток 3.

Основні транспортні коридори проектують на найближчому материку – Євразії. Найбільше значення мають два з них – один широтний і один меридіональний. Перший називається проект «ТРАСЄКА» («Транспортна система Європа – Кавказ-Азія»), який часто називають новим Великим шовковим шляхом. Він був прийнятий на конференції в Брюсселі у травні 1993 р., у якій брали участь міністри торгівлі й транспорту з різних країн, у тому числі 5 республік Центральної Азії. ЄС запропонував даний проект як додатковий маршрут до вже традиційно існуючих. Він ставив за мету підтримати політичну й економічну незалежність колишніх республік СРСР за допомогою їх виходу на європейський і світовий ринок через альтернативні транспортні маршрути. «ТРАСЄКА» - це єдиний проект євроазіатського транспортного коридору в напрямку Захід-Схід із Європи через Кавказ і Каспійське море з виходом на Центральну Азію, що одержав значну підтримку міжнародних структур, у першу чергу Євросоюзу.

Сьогодні це також Міжурядова Комісія із зареєстрованою в ООН Основною багатосторонньою угодою (ОБУ), підписано в 1998 р. на Саміті в Баку й ратифікованою на сьогодні 12 державами, цілями якої є:

- розвиток економічних відносин, торгівлі й транспортного сполучення в регіонах Європи, Чорного моря, Кавказу, Каспійчського моря й Азії;

- сприяння доступу на міжнародний ринок автомобільного, повітряного й залізничного транспорту, а також торговельного судноплавства;

- забезпечення безпеки перевезень, цілості вантажів й охорони навколишнього середовища;

- створення різних умов конкуренції транспортних операцій.

Крім того, коридор повинен забезпечити безперебійний вихід каспійських і прикаспійських енергоресурсів на міжнародні ринки.

«ТРАСЄКА» включає такі країни: Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Грузія, Казахстан, Киргистан, Молдова, Румунія, Туреччина, Україна, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Іран. В організації транзиту вантажів міжнародним коридором використовуються два технологічні прийоми. Перший – морський – із використанням морських поромів і суден із портів Азербайджану й Росії Каспійським морем до морських портів Туркменії, Казахстану. Ірану.

Другий – наземний – через кавказькі й середньоазіатські республіки й міста колишнього СРСР – Тбілісі, Баку. Ашхабад, Чарджоу. Залізничною магістраллю Дружба-Тяньцзінь до портів Східногоь Китаю. В остаточному підсумку «ТРАСЄКА» повинна з’єднатися з Транс’європейськими мережами.

На всьому маршруті проходження транзитних вантажів вони двічі «перевалюються» з наземних транспортних комунікацій на морські пороми й судна, що курсують Чорним і Каспійським морями.

Створення основної магістралі «ТРАСЄКА» фактично розпочате. Так, Китай завершив реконструкцію магістралі від Жовтого моря до кордону з Казахстаном. У Казахстані розробляється проект створення Трансказахстанської залізничної магістралі, що з’єднає Китай із Прикаспійськими країнами й далі морським шляхом із європейськими державами.

Російська Федерація, не входячи до складу постійних учасників формування коридору, поки обмежилася роллю спостерігача. У першу чергу це пояснюється тим, що як альтернативний варіант вона запропонувала свою версію коридору «Північ-Південь» за участю Ірану й Індії.

Другий проект – Трансконтинентальної залізничної магістралі (ТКЗМ) – повинен сполучити залізничні системи Росії, США, Канади, а також деяких країн Східної Азії. Для реалізації цього проекту ще в 1991 р. був заснований міжнародний консорціум «Трансконтиненталь». Відповідно до розрахунків фахівців, для створення коридору Росії потрібно добудувати 6 тис. км залізничної магістралі в єдиному коридорі з лініями електропередачі й оптоволоконного зв’язку. Вона пройде від станції Тинда (БАМ) до Якутська, потім через Магадан, Чукотку, Берингову протоку й Аляску до найближчого вузла північноамериканської мережі залізниць. Безпосередній зв'язок з Америкою має здійснюватися тунелем під Беринговою протокою. Відповідно до проекту, він буде складатися з двох основних залізничних тунелів діаметром по 9 м і розташованого між ними тунелю меншого діаметра, необхідного для обслуговування. Довжина проектованого тунелю, включаючи підземну частину й під’їдні колії до нього по обидва боки, становитиме 92 км.

Критики цього проекту стверджують, що він перевищує сучасні технічні можливості, оскільки відстань між берегами протоки в найвужчому місці досить велика – 86 км. Також йдеться про те, що буде надзвичайно витратним добудування Євразійського плеча залізничної колії від Чукотки до Транссибу.

Прихильники проекту звертають увагу на те, що відстань до острова Ратманова істотно менша, ніж протяжність найдовших у світі тунелів: Готардський тунель через Альпи (Швейцарія) – 57 км, тунель Сейкан, що з’єднує японські острови Хонсю й Хоккайдо, - 53,9 км. Також вони нагадують, що за затвердженими в часи СРСР планами передбачалося будівництво відгалуження БАМа в бік Якутська, що зараз майже завершене (до Якутська залишилося менш ніж 300 км), а також подальше продовження залізниці басейном Лени в обхід Гірської Якутії для забезпечення будівництва Ленського каскаду ГЕС.

Додаток 4

Гіпотези щодо можливості стабілізації населення Землі хвилюють людство вже давно. Вони висувалися як окремими вченими, так і міжнародними організаціями, у тому числі ООН. При цьому особлива увага приділялася двом питанням: на якому кількісному рівні і коли така стабілізація настане, а також у якій послідовності вона торкнеться окремих регіонів і країни. На величезну увагу заслуговують офіційні прогнози-гіпотези ООН. Найбільше поширення в науковій літературі одержала цифра 10,5 млрд. осіб, яку оголосила на Всесвітній конференції ООН з народонаселення (Мехіко, 1984 р.).

Прогнози ООН щодо кількості населення Землі до 2100 р.

Світ/Регіон

Кількість населення, млн. осіб

2000 р. 2025 р. 2050 р. 2075 р. 2100 р.
Світ в цілому 6121,1 818,3 948,6 10071,3 10198,8
 Європа 508,4 521,3 508,4 508,4 508,4
Азія 3559,4 4564,3 4918,8 5043,0 5043,0
Африка 849,9 1535,6 2173,7 2493,1 2620,6
Північна Америка 298,6 342,5 360,0 378,4 378,4
Латинська Америка 567,5 864,9 1109,1 125,4 1225,4
Австралія та Океанія 30,0 36,1 40,9 41,9 41,9
Колишній СРСР 308,3 353,6 371,7 381,1 381,1

Експертами ООН визначено, що пік зростання населення в Європі був відзначений у 1950-1955 рр., у Північній Америці і Австралії – у 1955-1960 рр. У групі країн, що розвиваються, максимальні показники зростання населення зафіксовані в різні періоди: у Східній Азії – у 1960 – 1965 рр., у більшості інших країн Азії – у 1970-1975 рр.. у Латинській Америці – у 1975 -1980 рр. (саме тут відзначалося найбільш динамічне зростання населення з початку минулого століття). Однак протягом останніх десятиліть Латинську Америку випереджає Африка, що проходить пік зростання населення саме зараз. Якщо в 1650 р. приблизна кількість населення «чорного» континенту становила 100 млн і до 1950 р. вона ледь подвоїлася, то вже в 1984 р. досягла 470 млн. осіб, а у 2010 р. збільшилася до мільярда. При збереженні нинішніх показників приросту населення до 2050 р. його кількість перевищить 2 млрд. Проте й тоді Африка посідатиме друге місце після Азії.

Стабілізація кількості населення у Європі повинна відбутися в середині ХХІ ст., в Азії, Північній і Латинській Америці, Австралії та Океанії – в останній чверті ХХІ ст. І тільки в Африці вона настане вже не в цьому столітті. Стабілізація кількості населення Землі в основному повинна відбутися наприкінці ХХІ ст.

Що ж стосується окремих країн, то тут динаміка сильно відрізняється. У 1950 р. існувало дев’ять країн із населенням понад 50 млн. жителів (кількість населення в млн.. осіб): Китай – 554,7; Індія – 357,6; СРСР (1956 р.) – 200,2 (у тому числі Росія – 113,, Україна – 40,6); США – 157,8; Японія – 83,6; Індонезія – 79,5; Німеччина – 68,3; Бразилія – 53; Велика Британія – 50,6. На той період цей показник між Європою (включаючи СРСР) та Азією становив 3:4. З інших регіонів була представлена тільки Америка (США і Бразилія). На сьогодні темпи зростання кількості населення Азії набули більш очевидного характеру, а азіатська частина материка за кількістю населення окремих країн стала лідирувати. Так. населення Китаю з 1950 по 2009 рр. збільшилося у 2,5 рази, Індії – у 3-4 рази, а Великої Британії – лише в 1,2 рази. Швидко зростало населення і в Бразилії, кількість жителів цієї країни збільшилося в 3,7 рази. Уперше серед найбільших країн за кількістю населення опинилися африканські держави. Їх чотири, вони посідають такі місця: Нігерія -8-е, Ефіопія – 14-е, Єгипет – 16-е, ДРКонго – 18-е.

у 2000 р. демографи ООН очікували, що через 50 років існуватиме 39 країн із населенням 50 млн. осіб і більше. Через кілька років експерти вже припускали, що таких країн буде 34. Це свідчить про те, що приріст населення в деяких державах знизився. Згідно з прогнозами, серед найбільш населених перебуватимуть такі країни (прогнозована кількість населення у 2050 р., млн.. осіб): 1. Індія -1531; 2. Китай – 1395; 3. США – 408: 4. Пакистан – 348; 5. Індонезія -293,6; 6. Нігерія – 258; 7. Бангладеш – 254; 8. Бразилія – 233; 9.Ефіопія -170; 10. ДРКонго – 151; 11. Мексика -140; 12. Єгипет – 127; 13. Філіппіни – 126; 14. В’єтнам – 117; 15. Японія – 109; 16. Іран – 105; 17. Уганда – 103; 18. Росія – 101; 19. Туреччина – 97; 20. Ємен – 84. У цілому серед держав, які, за прогнозами, увійдуть до країн із населенням у 50 і більше млн.. осіб, більшість мають низький рівень соціально-економічного розвитку, усі вони представляють Африку й Азію.

Наприкінці минулого століття стабілізацію кількості населення очікували при досягненні таких рівнів (прогнозована кількість населення, млн. осіб): в Індії – 1700, Китаї – 1570, Нігерії – 530, Індонезії – 370, Пакистані – 330, Бангладеш – 310, Бразилії – 300, США –290, Ефіопії – 205, Мексиці – 200, Ірані – 165, Єгипті – 125, Туреччині – 110. Надалі в цей прогноз уносилися уточнення – як у бік підвищення, так і в бік зниження наведених показників.

ІУ. БЛОК РЕФЛЕКСІЇ

1. Виразіть у будь-якій формі своє ставлення до змісту заняття, до власної роботи на занятті, до роботи інших учасників заняття.

2. Що було новим для вас у навчальному матеріалі?

3. Що із запланованого вдалося виконати? У чому причини ваших досягнень? Які пропозиції щодо усунення допущених помилок?

4. Ознайомтеся з програмою наступного заняття, сформулюйте запитання загального характеру, внесіть пропозиції щодо змісту й форм майбутньої роботи.

 

У. КОНТРОЛЬНО-ОЦІННИЙ БЛОК

1.

 

УІ. БЛОК САМООСВІТИ

І.З метою вдосконалення знань з даної теми ознайомтеся з наступними джерелами:

 

ІІ.

2.1.За матеріалами лекцій, додаткових джерел інформації опрацюйте тему: «Глобальні прогнози, проекти, гіпотези».

2.2.У словнику дати визначення наступним поняттям: глобальний прогноз, глобальне моделювання, «ядерна зима»,геополітика, глобальний проект, міжнародний транспортний коридор,екологічна експертиза, глобальна гіпотеза, парниковий ефект, кліматичний оптимуму і мінімум, урбанізація, субурбанізація, гіперурбанізація, мегалополізація, ейкуменополіс.

2.3. Поміркуйте:

2.3.1.  Сценаріїв зміни клімату існує кілька десятків. Вони розрізняються залежно від багатьох чинників, серед них: яким шляхом піде суспільство, зокрема країни «третього світу»; як будуть розвиватися технології, зокрема, енергозберігальні; які способи одержання електроенергії і тепла будуть переважати.

Яка імовірність подальшого збільшення середньої температури на Землі й гіпотези його можливих наслідків.

Творче завдання

За допомогою додатковою літератури та Інтернет ресурсів заповніть таблицю «Розвиток людства у ХХ-ХХІ ст. і можливі шляхи розвитку в найближчі десятиліття»

Найважливіші політичні, економічні й суспільні події Зміни на політичній карті Екологічна ситуація Найважливіші винаходи
1 2 3 4
1. 2. 3…….      

 

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 565; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!