Гідрографія і болота (колір – СИНІЙ)



УМОВНІ ЗНАКИ СПОРТИВНИХ КАРТ

Умовні позначення:  
< інтервал між двома лініями - товщина лінії = відстань від центру до центру чи довжина лінії Æ діаметр знак орієнтується на північ

Форми рельєфу (колір – КОРИЧНЕВИЙ)

Форми рельєфу показуються дуже детально за допомогою горизонталей з доданням спеціальних символів для маленьких горбів, ям тощо. Це доповнюється чорним кольором знаків скель і обривів.

Горизонталі - це лінії на карті, що з'єднують точки однакової висоти.

Спосіб зображення рельєфу горизонталями на картах має деякі особливості. Зміст їх полягає в тому, що додатково до свого основного призначення (бути лініями рівних висот) горизонталі надають максимум інформації для читання карти, а саме:

1. Горизонталі повинні збігатися із бровкою та підошвою схилу і описувати всі деталі цих структурних ліній.

2. Основні та допоміжні горизонталі повинні відображати всі невеличкі елементи рельєфу, висотою або глибиною більш 1/4 обраної висоти перетину, особливо на схилах, де неприпустимо не зобразити такі елементи рельєфу через те, що вони не потрапляють в перетин.

3. Елементи рельєфу на схилах, особливо пологих, які мають чіткі обриси на місцевості (наприклад, неглибокі улоговини з чіткими брівками, ребра), мають бути зображені на карті неперервним малюнком горизонталей або спеціальних знаків.

4. Для реалізації цих особливостей допускаєтьсязміщувати по схилу основні та допоміжні горизонталі і затягувати їх для більш наочного зображення елементів рельєфу. Ця зміна не має перевищувати 25% величини перетину, при цьому необхідно звернути увагу на сусідні орієнтири. Відносна різниця висот між сусідніми орієнтирами має бути відображена якомога точніше. Абсолютна точність зображення висоти менш важлива.

Місцевість для орієнтування, найкращим чином відображається горизонталями, що проведені через 5 м. Перетин 2,5 м може бути застосований на рівнинній місцевості. Не дозволяється використання різного перетину на одній карті.

Треба уникати надмірного використання допоміжних горизонталей, оскільки це дає неправильне уявлення про різницю висот. Якщо відображення місцевості вимагає великої кількості допоміжних горизонталей, менший перетин забезпечить краще читання.

 

101 Горизонталь (основна горизонталь) Горизонталь - це лінія на карті, що з'єднує точки однакової висоти. Проводиться через цілий перетин, що прийнятий для даної карти. Горизонталь не повинна торкатисьзнаків 112, 118. Стандартний перетин рельєфу - 5 метрів.
102 Потовщена горизонталь Кожна п’ята горизонталь може бути зображена потовщеною лінією. Це робиться з метою швидкої оцінки різниці висот та загальної форми рельєфу. Якщо потовщена горизонталь пролигає крізь район з великою кількістю об’єктів, її можна зобразити основною горизонталлю (без потовщення).
103 Допоміжна горизонталь Лінія між горизонталями. Допоміжні горизонталі використовують у випадках, коли для показу форм рельєфу необхідно деталізувати інформацію. Використовують при неможливості зображення основними горизонталями. Між сусідніми горизонталями може використовуватися тільки одна допоміжна.
104 Показник напряму схилу - бергштрих Бергштрих використовують у випадках, коли необхідно уточнити напрямок схилу. Його малюють від горизонталі (перпендикулярно до неї) вниз по схилу.
105 Підпис висоти горизонталі Позначення висоти горизонталі часто застосовується з метою оцінки великої різниці висот. Такі позначки розміщуються на потовщених горизонталях там, де не заступають інших деталей. Цифри повинні бути орієнтовані в напрямку підйому схилу.
106 Земляний обрив (урвище) Крутий земляний схил, який чітко відрізняється від інших об’єктів, наприклад, гравійна або піщана яма, насип шосе чи залізниці, дамба. Бровка зображується лінією, яка з’єднує основу штрихів, а підошва – уявною лінією, що проходить через протилежні кінці штрихів. Площа, яка вкрита штрихами, має відповідати проекції обриву в плані. Висота урвища визначається кількістю горизонталей, які підходять до нього. Штрихи можуть бути опущені, якщо бровки урвища близько розташовані одна до одної. Для дуже високих обривів товщина бровки збільшується до 0,25 мм. Обриви, що не долаються, повинні зображуватися знаком 201.
107 Земляний вал Чіткий земляний вал чи дамба.
108 Маленький земляний вал Частково зруйнований земляний вал або нечітко видимий земляний насип можуть бути зображені переривчатою лінією.
109 Вимоїна (промоїна) Ерозійний рів або вимоїна, яка надто мала зображення знаком 106, показується однією лінією. Ширина лінії відображає розмір вимоїни. Мінімальна глибина 1 м. Кінець лінії є власне орієнтиром.
110 Мала промоїна (канава) Маленький рів або вимоїна. Мінімальна глибина 0,5 м.
111 Горб Горби показують горизонталями. Якщо виразний горб не потрапляє у площину перетину основної горизонталі, але зміщений від неї в межах 25% висоти перетину, то його можна показати цією горизонталлю. Горби, що розташовані в межах 25-75% висоти перетину, зображуються допоміжними горизонталями. Менші або пологі горби, що потрапляють у площину перетину основної горизонталі, треба також зображувати допоміжними горизонталями.
112 Мікрогорбик Малий виразний горб чи кам’янистий горбик, які не можуть бути зображені у масштабі горизонталлю (горби менш ніж 5 м в діаметрі). Висота горба має бути мінімум 1м над навколишньою поверхнею.
113 Западина (яма) Западина зображується основними чи допоміжними горизонталями з бергштрихами. Якщо помітна западина не потрапляє у площину основної горизонталі, але зміщена від неї в межах 25% висоти перетину, її можна зобразити цією горизонталлю. Западини, що розташовані в межах 25-75% висоти перетину, зображуються допоміжними горизонталями. Неглибокі западини необхідно також зображувати допоміжними горизонталями.
114 Мікрояма Дрібна природного походження западина (мінімальний діаметр 2 м), яка не може бути показана в масштабі горизонталями. Мінімальна глибина 1м. Положенню на місцевості відповідає центр ваги знаку, зорієнтованого на північ. Штучні ями позначаються знаком 115.
115 Воронка (вирва) Ями штучного походження з чіткими крутими краями, які неможливо відобразити в масштабі знаком 106 (мінімальний діаметр 2 м). Мінімальна глибина 1 м. Положенню на місцевості відповідає центр ваги знаку, зорієнтованогона північ.
116 Купиняста поверхня Ділянка ям або горбів, які надто заплутані, щоб бути показані детально. Густина точок може змінюватися в залежності від щільності об’єктів на поверхні.
117 Особливий об’єкт рельєфу Цей знак може використовуватися для особливо малого об’єкту рельєфу (наприклад, корч). Значення символу слід пояснити в зарамковому оформленні карти.
118 Подовжений мікрогорбик Малий горбик подовженої форми (горби, розміри яких більші, ніж 12х4 м мають бути зображені горизонталями). Висота горба повинна бути мінімум 1м над навколишньою поверхнею. Знак застосовується, коли об’єкт неможливо зобразити горизонталлю. знаки, що знаходяться поруч, не повинні перекривати один одного та перетинатися горизонталями.
    119 * Мікротераса Позамасштабна тераса штучного походження - рівний, поземий, округлий чи овальний майданчик, що врізаний до схилу, з 3-х боків має обривчасті стінки і який не може бути зображений горизонталями. Знак має бути зорієнтований по схилу для показу виходу. Мінімальний діаметр 2 м.  

2. Скелі та камені (колір – ЧОРНИЙ)

Скелі є особливою категорією форм землі. Відображення скель надає корисну інформацію про небезпеку та прохідність і, крім того, забезпечує орієнтири для читання карти і розташування КП. Скелі, на відміну від інших елементів рельєфу, показують чорним кольором. Зовнішня лінія знаку повинна точно передавати форму скелястого краю, спроектованого на горизонтальну площину. Особливу увагу треба приділити тому, щоб скельні орієнтири, такі як стіни, узгоджувалися з формами і перепадами рельєфу, що зображені основними і допоміжними горизонталями.

201 Непрохідна скельна стіна Непрохідна скельна стіна, кар’єр або небезпечнеземляне урвище, (дивись знак 106) зображуються лінією товщиною 0,35 мм та штрихами, які спрямовані в напрямку схилу і відображають проекцію в плані від бровки до підошви. Висота стіни визначається кількістю горизонталей, які підходять до неї. Штрихи можуть бути опущені, якщо місця недостатньо, наприклад, у вузькому проході між скелями (прохід має бути накреслений шириною не менше, ніж0,3мм). Штрихи можуть простягатися на площу знака, який зображує деталі безпосередньо під скельною стіною, наприклад, на знаки 205, 207, 314, 418-420 та ін. Коли скельна стіна входить у воду і неможливо пробігти під обривом уздовж лінії берегу, останню не малюють або жштрихи повинні ясно простягатися через лінію.
202 Скельний стовп, останець (ступінчата стіна) У випадках незвичайних орієнтирів, таких як скельні стовпи, чи масивні скельні обриви, чи гігантські камені, скелі можуть бути зображені у плановій формі без штрихів.
203 Прохідна скельна стіна Мала вертикальна скельна стіна (мінімальна висота 1м) зображується без штрихів. Якщо напрям схилу обриву незрозумілий із горизонталей, то короткі штрихи повинні бути накреслені в напрямку схилу.
204 Скельна яма Скельний отвір, яма, шахта, рудник, які є небезпечними для спортсмена. Положенню на місцевості відповідає центр ваги знаку, зорієнтованого на північ.
205 Печера Печера зображується тим же знаком, що і скельна яма. На відміну від скельної ями знак печери повинен бути зорієнтований по схилу. Центр ваги знаку показує вхід.
206 Камінь Маленький виразний камінь. Кожен камінь, який зображений на карті, має бути однозначно ідентифікований на місцевості. З метою кращого зображення різниці у розмірах між валунами, допустимо збільшувати розмір знаку на 20%.  Примітка: для міжнародних змагань мінімальна висота валуна, що зображується на карті –1 м. 
207 Великий камінь Особливо великий і виразний камінь. Для величезних валунів використовується знак 202.
208 Кам’яний розсип Площа, яка вкрита такою великою кількістю каменів, що вони не можуть бути показані окремо, зображується суцільним масивом нерівносторонніх трикутників. Мінімально слід використати 2 трикутники (один з яких може використовуватися з іншими скельними орієнтирами). Прохідність показується щільністю трикутників. Щоб краще відобразити значну різницю у розмірах між каменями, допустимо збільшити розмір знаку на 20%.
209 Група валунів (каменів) Маленька виразна група валунів, які так близько розміщені, що не можуть бути показані окремо. Знаком є рівносторонній трикутник, зорієнтований вершиною на північ. Щоб краще відобразити значну різницю у розмірах між групами валунів, допустимо збільшити розмір знаку на 20%.
210 Кам’янистий ґрунт Кам’янистий чи скельний ґрунт, що впливає на прохідність, повинен бути показаний на карті. Крапкибезладно розподіляються із щільністю, яка відповідає кількості каміння. Мінімальна кількість крапок – 3.
211 Відкритий пісок Площа м’якого піщаного ґрунту чи гравію без рослинності, де важко бігти. Ділянки піщаного ґрунту з доброю прохідністю зображуються як відкритий простір (знаки 401, 402). Колір - чорний (12,5% 22 лін/см) і жовтий (50% див. знак 403)
212 Голі скелі Рівна площина без землі чи рослинності зображується як голі скелі. Площа, яка покрита травою, мохом або іншою низькою рослинністю, зображується знаками 401, 402 Колір - чорний (30%, 60 лін/см) або сірий

 

Гідрографія і болота (колір – СИНІЙ)

Ця група знаків включає в себе, як відкриту воду, так і специфічні типи ґрунтів та рослинності, які спричинені наявністю води. Класифікація є важливою, оскільки показує спортсменові міру перешкоди і забезпечує орієнтири для КП. Чорна лінія навколо водяного орієнтиру показує, що його не можна подолати за нормальних погодних умов. В засушливих регіонах орієнтири, що відносяться до цього розділу, можуть містити воду тільки сезонно.

301 Озеро Велика площа води показується суцільним кольором чи сіткою, як мінімум 50%. Маленькі площі води показуються суцільним кольором. Чорна берегова лінія показує непрохідність орієнтира. Колір - синій суцільний або 50% (60 лін/см) і чорний
302 Ставок Коли озеро чи ставок займає на карті площу менш ніж 1 мм2 в масштабі видання, берегова лінія опускається.
303 Калюжа, яма з водою Калюжа чи площа води, що надто мала, щоб бути показаною в масштабі. Положенню на місцевості відповідає центр ваги знака, зорієнтованого на північ.
304 Ріка, що не долається Непрохідна ріка чи канал необхідно креслити з чорними береговими лініями. Берегові лінії перериваються у місцях броду. Колір - синій суцільний або 50% (60 лін/см) і чорний
  305 Струмок, що долається Прохідний струмок мінімум 2 м завширшки. Ширина потоку більше 5 м має бути зображена в масштабі.
306 Малий струмок, що долається Прохідний малий струмок, а також великі дренажні канави менше 2 м завширшки.
307 Незначна водна канава Природна чи штучна канава (канал), яка може містити воду тільки періодично. Наприклад: струмок, що пересихає.
308 Вузьке болото Болото чи вода, що точиться, яке надто вузьке, щоб бути показаним знаком 310 (менше 5 м завширшки).
309 Непрохідне болото Болото, що непрохідне або небезпечне для спортсмена. Знак оточує чорна лінія. Знак може комбінуватися зі знаками 403-404. Колір - синій і чорний
310 Болото Прохідне болото з виразним краєм. Для відкритого болота знак може бути комбінований зі знаками 401-404. Для порослих боліт можлива комбінація зі знаками 406-410. Найменше болото слід показувати на карті як мінімум двома лініями.
311 Нечітке болото Невиразне або сезонне болото чи площа поступового переходу від болота до твердої землі, яка є прохідною. Кромка, звичайно, нечітка і рослинність однакова з навколишньою землею. Може бути комбінований зі знаком 403 для відкритого, але невиразного болота. Знак може бути комбінований зі знаком 401. Для щільно зарослих боліт можлива комбінація зі знаками 406-410.
  312 Криниця, фонтан Колодязі та обладнані джерела, що чітко видимі на місцевості. Фонтани.
313 Джерело Джерело з чітким витоком. Знак має бути зорієнтований в напрямку стоку.
314 Особливий об’єкт гідрографії Спеціальні маленькі водні об’єкти (наприклад, гідранти, резервуари з водою, об’єкти водопостачання і каналізації, якщо їх неможливо зобразити іншими знаками). Значення знаку завжди слід надавати в зарамковому оформленні карти.

 

Рослинність

Позначення рослинності є важливим для орієнтування, оскільки відображає прохідність і забезпечує орієнтири для читання карти.

КОЛІР

Основними принципами є наступні:

· білий показує чистий ліс;

· жовтийпоказує відкриті площі, що поділяються на декілька категорій;

· зеленийпоказує щільність лісу згідно з прохідністю і поділяється на декілька категорій.

ПРОХІДНІСТЬ (ПРОБІГАННЯ)

Білий колір показує типовий для даної місцевості чистий ліс, який вільно пробігається. Якщо в жодній частині лісу неможливо вільно бігти, на карті не слід показувати білого кольору.

Прохідність залежить від характеру рослинності лісу (щільності кущів і наявності підліску, папороті, кропиви тощо), але без огляду на болота, кам’янистий грунт та ін., що зображуються окремими знаками.

Прохідність лісу поділяється на 4 категорії в залежності від швидкості бігу. Якщо швидкість бігу через типовий район чистого лісу становить, наприклад, 5 хв./ км, беруться до уваги співвідношення:

Категорія Швидкість, % Швидкість, хв./км
Чистий ліс 80 – 100 5:00 – 6:15
Середньопрохідна рослинність 60 – 80 6:15 – 8:20
Важкопрохідна рослинність 20 – 60 8:20 – 25:00
Непрохідна рослинність 0 – 20 > 25

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!