Основи конституційного права Бразилії. ного округу. Член Парламенту Бразилії отримує за свою роботу зарплатню в розмірі 150 тис



525

ного округу. Член Парламенту Бразилії отримує за свою роботу зарплатню в розмірі 150 тис. дол. США на рік.

Кожна палата створює свої керівні і внутрішні органи, прий­має свій регламент; крім того, існує також спеціальний регламент засідання обох палат.

Палати обирають головуючих (як правило, із найбільш числен­ної фракції) та їх заступників (із інших фракцій), секретарів, га­лузеві постійні комісії, інколи створюють і тимчасові комісії (в тому числі об’єднані комісії палат), слідчі комісії. Комісії ство­рюються пропорційно чисельності партій та блоків. Вони мають право викликати міністрів, які звітують, вони знайомляться з річними звітами різних міністерств та відомств, приймають пе­тиції та заяви від громадян про свавілля влади, обговорюють за­конопроекти і державні програми, однак жодних вказівок міністрам вони не мають право давати.

Відповідно до традицій, які запозичені з Конституції США, діюча бразильська Конституція спеціально встановлює повнова­ження Національного конгресу. Компетенції Національного кон­гресу розподіляються на дві групи повноважень.

Перша група – це такі повноваження, які Національний кон­грес отримує із санкції Президента (Бразилія – президентська рес­публіка). Вони визначені в 14 пунктах ст. 48 Конституції (систе­ма податків, збір і розподіл прибутків, державні фінанси, кордо­ни, власність Союзу, чисельність Збройних сил, національні плани, створення міністерств та інших органів публічної адміні­страції, створення прокуратури, адміністративних судів, амністія тощо). Реалізуються ці повноваження в основному через закон.

Друга група – це виключно повноваження Національного кон­гресу, які визначені в 17 пунктах ст. 49 Конституції (рішення про міжнародні договори, дозвіл Президенту на певні дії, пов’язані з питаннями зовнішньої політики та оборони, схвалення декрету про стан захисту або федерального втручання, заборона норма­тивних актів виконавчої влади, які виходять за рамки регламент­ної влади або делегованого законодавства, затвердження ініціа­тиви державної влади щодо ядерних програм, надання дозволу Президенту і Віце-президенту залишати країну на термін не більше ніж 15 днів, призначення грошового утримання Президен­ту, Віце-президенту, міністрам тощо). Значна частина цих повно­важень реалізується через індивідуальні акти.

526

Розділ 31

Крім повноважень Національного конгресу в цілому, Консти­туція визначає також виняткові повноваження кожної із його па­лат. Палата депутатів (як і Сенат) вирішує питання своєї внутріш­ньої організації, приймає регламент, обирає частину членів Ради республіки (дорадчий орган при Президентові). Більшістю голосів в 2/3 свого складу Палата депутатів може розпочати процедуру імпічменту Президенту та Віце-президенту, після чого справа для юридичної кваліфікації передається до Федерального верховно­го суду, а потім до Сенату (ст. 51 Конституції).

Коло виключних повноважень Федерального сенату (ст. 52 в редакції Конституційної поправки № 23 1999 р.) значно ширше: 14 позицій проти п’яти у Палати депутатів. Сенат 2/3 голосів приймає висновок про винність Президента, Віце-президента, міністрів і звільнює їх з посад, після чого вони підлягають суду як звичайні громадяни країни. Сенат також обирає частину Ради республіки, дає дозвіл на зовнішні фінансові операції держави, штатів, міст та муніціпій. Однак міністри, на відміну від США, не затверджуються сенатом.

Конгрес збирається на свої сесії двічі на рік у терміни, вказані в Конституції: з 15 лютого по 30 червня та з 1 серпня по 15 груд­ня. Встановлені дати та терміни сесій в Конституції направлені в Бразилії проти президентського свавілля. В період сесій, як пра­вило, палати проводять свої засідання окремо. Спільні засідання проводяться тільки в тих випадках, які обумовлені в Конституції: при відкритті сесії (Конституція не передбачає цього для надзви­чайних сесій), коли приймається або змінюється регламент спільного засідання палат, при заслуховуванні послання Прези­дента, а також при розгляді питання про вето Президента.

Надзвичайні сесії Парламенту скликаються головою Сенату у випадках, коли приймається декрет про стан захисту або про феде­ральне втручання, на вимогу Президента республіки, головуючих палат, більшістю членів будь-якої палати. На надзвичайних сесіях розглядаються тільки ті питання, заради яких був скликаний На­ціональний конгрес. Конституційна поправка №19 1998 р. забо­ронила в цих випадках підвищувати винагороду парламентаріям.

Національний конгрес бере активну участь у законодавчому процесі. Конгрес приймає значну кількість законів, які мають різні назви і статус. Відповідно до ст. 59 Конституції парламент роз­робляє і приймає такі категорії законів:


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 177; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!