Основи конституційного права КНР. включення до нього «патріотів», які не стоять на соціалістичних позиціях, але «є прихильниками об’єднання Батьківщини»



481

включення до нього «патріотів», які не стоять на соціалістичних позиціях, але «є прихильниками об’єднання Батьківщини», тоб­то возз’єднання КНР і Тайваню. До політики щодо Тайваню має пряме відношення й конституційне положення можливості «у разі необхідності» заснувати «особливі адміністративні райони» (ст. 31), режим яких «з урахуванням конкретних умов встановлюють Все-китайські збори народних представників».

Конституція закріпила багатоукладність економіки країни: до двох соціалістичних секторів додані одноосібний (статті 7, 8, 11), а у ст. 18 – державно-капіталістичний в особі змішаних китайсь­ко-іноземних підприємств та іноземних приватнокапіталістичних підприємств. У першій частині зазначеної статті йдеться про те, що «дозволяється іноземним підприємствам та іншим іноземним господарським організаціям або окремим особам відповідно до законів Китайської Народної Республіки вкладати капітал в Китаї, здійснювати в різних формах економічне співробітництво з ки­тайськими господарськими організаціями». Закріплюючи багато­укладність в економіці КНР, Конституція особливо підкреслює, що «основа соціалістичної економічної системи КНР – соціаліс­тична суспільна власність на засоби виробництва, тобто всена­родна власність і колективна власність трудящих мас» (ст. 6).

У Конституції значно розширена глава про права та обов’язки громадян, яка тепер розміщена одразу за першою главою «Загальні положення». У ній 23 статті замість чотирьох у Конституції 1975 р. та 16 – у Конституції 1978 р. Вперше введено статті, що визнача­ють громадянство КНР (ст. 33) та встановлюють рівність грома­дян перед законом (ст. 34).

Конституція 1982 р. внесла значні зміни у державну структу­ру КНР. По-перше, відновлено інститут Голови КНР; по-друге, Постійному Комітету Всекитайських зборів народних представ­ників (ВЗНП) надано фактично такі самі права в галузі законо­давства, як і самим Зборам; по-третє, засновано Центральну військову Раду КНР, що за своїм складом була такою, як і у Військовій комісії ЦК КПК, по-четверте, відновлено волосну лан­ку органів влади та управління, яка відокремлена від народних комун, що зберігаються дотепер лише як одна з форм організації колективного господарства на селі; по-п’яте, зазначено строк, що обмежує перебування деяких вищих державних посадових осіб на своїх постах (Голови та заступника Голови КНР, Голови та

482

Розділ 29

заступників Голови Постійного комітету ВЗНП, Прем’єра, за­ступників Прем’єра та членів Державної Ради (уряду), Голови Верховного народного суду, Генерального прокурора Верховної народної прокуратури – двома скликаннями ВЗНП, тобто десять­ма роками (статті 66, 75, 87)); по-шосте, визначено принцип несу-місництва членства у постійних комітетах Зборів народних пред­ставників (включаючи й ПК ВЗНП) із займанням адміністратив­них, судових і прокурорських посад (статті 65, 103); по-сьоме, засновано у складі урядів різних ступенів системи ревізійних органів для посилення контролю за фінансовою діяльністю (ст. 91).

Конституція відновила основні автономні права національних районів, які раніше проголошувалися Конституцією 1954 р., у тому числі й права на видання положень про автономії та окремо діючих положень (місцевих законів, що враховують національну специфіку), на формування у разі необхідності в межах держав­ної системи військового будівництва з санкції Державної Ради загонів суспільної безпеки для охорони громадського порядку в районах національної автономії (ст. 120). Разом із тим, Консти­туцією вперше встановлено правило обіймання деяких посад в органах самоврядування районів національної автономії грома­дянами «тих національностей, які користуються районною авто­номією» (ст. 114). Їм резервуються пости голів урядів національ­ної автономії та голів або заступників голів Постійних комітетів Зборів народних представників цих одиниць. Проте в чинній Кон­ституції КНР, як і в усіх попередніх, немає визначення права не-ханьських народів на самовизначення та державність.

Чинна Конституція КНР названа Основним законом держави і має найвищу юридичну силу. Структура Конституції: Вступ (Пре­амбула), чотири глави (138 статей). Конституція КНР 1982 р. має реальний характер. Проголошений нею курс на реформування ки­тайської економіки проводиться динамічно та результативно.

Політична система

Політична (у тому числі й державна) влада в Китаї здійснюєть­ся через ряд політичних інститутів і відносин, які характеризують­ся як взаємозв’язком, так і диференційованістю, становить політич­ну систему Китаю. Інститути – це структурна характеристика по­літичної системи, а норми відносин – функціональна. Велике


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!