Організаційно-педагогічні умови оновлення підготовки вчителів початкової школи засобами інноваційних технологій
У Національній доктрині розвитку освіти серед пріоритетних напрямів розвитку цієї галузі визначено запровадження освітніх інновацій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Необхідність реалізації цих завдань зумовлена стрімким розвитком сучасного суспільства. Володіння знаннями та вміння ефективно використовувати у своїй професійній діяльності, безперечно, мають важливе значення. Тому професійне вдосконалення педагогічних кадрів – одна з найважливіших умов модернізації освіти.
Ефективне застосування інновацій у професійній підготовці майбутніх учителів можливе тільки при наявності певних груп педагогічних умов, під якими розуміємо не тільки те, що створюється в освітньому процесі і впливає на досліджуваний феномен, але і те, без чого його не може бути, що є передумовою, підставою його виникнення.
Для забезпечення ефективності моделі підготовки вчителів початкових класів засобами інноваційних технологій навчання було визначено комплекс педагогічних умов. Під ними розуміємо свідомо сконструйовану сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів і матеріально-просторового середовища, реалізовану в процесі підготовки. Вибір умов здійснювався з урахуванням соціального замовлення, аналізу наукової літератури та педагогічного досвіду з проблеми дослідження, виділених методологічних підстав дослідження, а також структури поняття "підготовка учителя початкових класів засобами інноваційних технологій навчання".
|
|
|
Розвиток позитивної мотивації студентів до викладання засобами інноваційних технологій у початковій школі відбувається шляхом включення їх у квазіпрофесійну та дослідницьку діяльність, що дозволяє змоделювати проблемні ситуації, які виникають у реальній практиці викладання у школі чи виші. Дана умова спрямована на формування ціннісно-цільового та дослідницько-рефлексивного компонента підготовки майбутніх учителів початкових класів, пов'язаного з мотивацією навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі підготовки, оцінкою і самооцінкою рівня готовності до використання засобів інноваційних технологій навчання.
Під "професійною підготовленістю" розуміємо сукупність таких професійних знань і умінь, особистісних якостей викладача, без яких будь-яка інноваційна діяльність неможлива. Тому для формування позитивної мотивації щодо застосування інновацій необхідно, з одного боку, створювати відповідні внутрішні фактори, тобто свідомо впливати на викладачів через переконання, стимулювання їх внутрішньої роботи із самосвідомості з метою подальшої розбудови навчальної діяльності. З іншого боку, забезпечити відповідність зовнішніх впливів, для чого за допомогою спеціально організованих (у тому числі й адміністративних) прийомів вибірково актуалізувати діяльність викладачів ВНЗ на пошук, оцінку, відбір, створення і застосування педагогічних інновацій.
|
|
|
У рамках такої співпраці виникають і диференціюються інноваційні форми діяльності, здійснюється процес розширення та систематизації знань педагогічної інноватики (як у студентів, так і у викладачів), відбувається засвоєння інноваційних способів управління, активно розвивається довільність, внутрішній план дій, рефлексія, що відбивається в регуляції
студентом своєї інноваційної навчальної діяльності і поведінки, в інтенсивному розвитку активності і самостійності особистості.
Якщо процес навчання націлений на інноваційний пошук, то репродуктивні моменти в ньому повинні здійснюватися як складові власне інноваційного процесу, де інноваційні компоненти грають скеровуючи (визначальну) роль. Пріоритетними формами методами і засобами в формуванні інноваційного стилю професійного мислення майбутніх вчителів є ті, які оптимізують співтворчість взаємодії на заняттях і активізують діяльність студентів у навчальному процесі, реалізуються на основі загально дидактичних принципів навчання у ВНЗ.
|
|
|
Консервативне сприйняття системи освіти, тих методів і способів навчання, які є в арсеналі педагога, сприйняття учня як об’єкта, а не суб’єкта навчального процесу заважають швидкому й ефективному переходу до роботи в інноваційному середовищі. У процесі навчання формується новий тип спеціаліста з компетенція ми, що відповідають сучасній моделі освіти та дозволяють орієнтуватися в складному структурованому інформаційному суспільстві. Для подолання застарілої системи вводять інноваційні методи у викладанні.
Інноваційні методи викладання – це нові методи спілкування зі студентами, позиція ділового співробітництва з ними і залучення їх до сучасних проблем. Інноваційні методи – це методи, що дозволяють студентам самоствердитись.
На сьогодні освіта націлена на підготовку педагогічних фахівців, які вміють чітко визначити мету, аналізувати хід і результати своєї діяльності, здатні компетентно приймати рішення, нести відповідальність за них. Використання інноваційних технологій для активізації навчального процесу спричинило за собою і зміну структури його організації, що призвело до впровадження у вишівську практику модульного навчання, а це зумовило зміни в системі професійної підготовки фахівців початкової ланки освіти (розробка нових програм, стандартів, тестів).
|
|
|
У результаті підготовки інноваційними засобами мають бути сформовані уміння у майбутніх педагогів:
- пов’язані з організацією дослідницької діяльності;
- що стосується реалізації досягнень педагогічної науки і практики в дослідженні;
- використовувати набуті знання про особливості інноваційних засобів у професійній діяльності.
Традиційна підготовка спеціалістів, зорієнтована на формування знань, умінь та навичок у певній галузі, на сьогодні не відповідає сучасним вимогам. Але не варто відкидати традиційну систему навчання, а поєднувати її із інноваційною. Поєднання «Традицій» й «інновацій» у навчанні: лекцій, семінарських занять, практикумів, екскурсій, навчальних ігор з різноманітними видами тренінгів, кейс-методів, комплексом спеціально розроблених інноваційних завдань (ігрове проектування, підготовка репортажу, написання листа, твору, реферату, участь у конференції, виготовлення навчальних кросвордів, міні-словників за пройденою тематикою, таблиць тощо. Інноваційні процеси в освіті передбачають системне, цілісне. Міждисциплінарне, комплексне вивчення того чи іншого предмета.
За допомогою мережі інтернет педагог може управляти процесом навчання, створювати оптимально гнучкі програми вивчення наочного курсу, доступні в часі і просторі, індивідуально відповідні до кожного студента. При цьому у студента виробляються навички спілкування з комп’ютером, з’являється досвід використання сучасних інформаційних технологій, виховуються якості комунікативності і соціальної інтерактивності. Навчальна діяльність стає яскравішою, ефективнішою, наочно орієнтованою, доступною і цікавою.
Залежно від ступеня сформованості підготовки вчителя початкової школи засобами інноваційних технологій навчання виділено чотири рівні.
1. Адаптивний (початковий) рівень властивий учителям, які володіють низьким рівнем знань з психології, педагогіки, з методик навчання освітніх галузей; відсутність самостійності в навчальній діяльності; слабкий рівень контролю, самоконтролю та корекції власної професійної діяльності; проявляють незадоволеність вибором професії, слабкий рівень усвідомлення цілей сформованості інноваційної діяльності за профілем.
2. Елементарний (середній) рівень характеризується пасивним та епізодичним ставленням до інноваційної діяльності; фрагментарні та несистематизовані знання з психології, педагогіки з методик навчання освітніх галузей; з’являється потреба в самовдосконаленні лише при появі труднощів у професійній діяльності; зазнають труднощів при планування, контролю та самокорекції своєї педагогічної діяльності.
3. Частково-пошуковий (достатній) рівень відрізняється переважно емоційно-позитивним ставленням ло інноваційної діяльності; яскраво проявляє знання зі спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін; прогнозування, здатність оцінити та відкоригувати свою професійну діяльність; здатні до саморозвитку та самодіагностики; самооцінка властивих можливостей не завжди є адекватною;
4. Творчо-дослідницький (високий) рівень характеризується чітким позитивним ставленням до інноваційної діяльності; уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; високий рівень знань зі спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін; потреба в педагогічному самовдосконаленні та розвитку особистості, поглибленні теоретичних та методичних знань; адекватна самооцінка та високий рівень самостійності.
Нова наукова парадигма освіти базується на суттєвій зміні традиційної моделі отримання знань. Відбувається зміна, в першу чергу, стратегічних цілей освіти – зорієнтувати майбутнього фахівця початкової школи так, щоб він мав стимул та мотивацію до професійної діяльності як процесу, що триватиме протягом усього життя.
Усі перераховані технології навчання сприяють вирішенню проблеми якості навчання. Універсально ефективних або ефективних методів, форм, засобів не існує. Усі методи, форми і засоби навчання мають свої сильні і слабкі сторони, і в залежності від цілей, умов, наявного часу необхідно їх оптимально поєднати. Ось чому, точніше, коректніше говорити: навчання може бути активним (де студент бере участь як суб'єкт власного навчання) або пасивним (де студент грає роль об'єкта чийогось впливу)". Якість освіти складається з якості навчання та якості виховання.
Використання різних форм, методів, засобів у процесі навчання сприяє готовності майбутніх учителів початкової школи до використання засобів інноваційних технологій навчання.
Література:
1. Стрілець С.І. Інноваційні педагогічні технології у вищій школі: навч.-метод. посіб. / С. І. Стрілець [текст]. – Чернігів: ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2012. – 200 с.
2. Стрілець С.І. Актуальні проблеми фахової підготовки вчителів початкової школи засобами інноваційних технологій [Електрон. ресурс]. –Режим доступу: http://gnpu.edu.ua/files/VIDANNIY/Visnuk_17/V17_38_40.pdf
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 11; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!