Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача в судових стадіях
Під час попереднього розгляду справи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а також чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу (КК), яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.
Відповідно до вимог статті 261 КПК України, сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) та сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь у їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.
Під час судового розгляду справи потерпілий має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази, ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а у справах, зазначених у частині першій статті 27 КПК України — підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах. У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий має право вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення.
|
|
|
Під час судового розгляду справи цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бути присутніми у процесі розгляду справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків.
У кримінальному процесі потерпілий особисто або через представника здійснює функцію обвинувачення, оскільки він зацікавлений у тому, щоб вчинений проти нього злочин був розкритий, а винна особа була притягнута до відповідальності. Особливо яскраво це виявляється у так званих справах приватного обвинувачення (злочини, передбачені статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), частина перша статті 126 КК України (побої), а також справи про злочини, передбачені статтею 356 КК України (самоправство) щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян). Такі справи порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. У цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним.
|
|
|
Відповідно до статті 318 КПК України представники потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача беруть участь у судових дебатах.
При цьому промова адвоката — представника потерпілого є обвинувальною. У ній викладаються фактичні обставини справи, аналізуються докази, даються юридична оцінка злочину, характеристика потерпілого та підсудного, аналізуються причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, викладаються міркування з приводу призначення покарання. При цьому не бажано, щоб адвокат — представник потерпілого вказував, які конкретно вид і міру покарання слід обрати для підсудного106.
Адвокат — представник цивільного позивача також є суб'єктом сторони обвинувачення. Але, виступаючи в судових дебатах, він не повинен характеризувати особу підсудного, порушувати питання юридичної кваліфікації його дій і обрання міри покарання, адже це не впливає на прийняття рішення за позовом107. Метою діяльності представника цивільного позивача є участь у доказуванні факту вчинення злочину, що заподіяв матеріальної шкоди, і винності підсудного для того, щоб суд задовольнив позов.
|
|
|
Цивільний відповідач та його представник є сторонами захисту. Вони зацікавлені в тому, щоб факт вчинення злочину, матеріальна шкода, винність підсудного в його вчиненні не були доведені і в задоволенні позову було відмовлено. У своїй промові під час судових дебатів вони повинні порушувати лише питання доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків108.
Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники протягом трьох діб з моменту одержання повідомлення про виготовлення протоколу судового засідання можуть ознайомитися з протоколом і подати до нього зауваження. Порядок і наслідки їх розгляду є такими самими, як і щодо зауважень захисника підсудного.
Відповідно до статті 348 КПК України апеляцію можуть подати:
• потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
|
|
|
• цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову.
Ці самі особи мають право подати касаційні скарги на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, а також на вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків і постанов.
Висновок: Ефективним засобом забезпечення цього права є участь адвоката у кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності.
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 КПК України.
Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.
Про визнання громадянина потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
Висновок
Ефективність захисту багато в чому залежить від рівня підготовки адвоката до участі в судовому розгляді кримінальної справи. Зокрема, він повинен ретельно вивчити матеріали кримінальної справи, зробити необхідні для захисту виписки і нотатки, ґрунтовно переговорити з підзахисним, узгодити з ним правову позицію, інші практичні питання захисту, намітити докладний план захисту, де передбачити заявлення клопотань у підготовчій частині судового розгляду, пропозиції про порядок дослідження доказів, визначити основні пункти захисту, конкретні процесуальні дії (допити окремих осіб, поставлення питань експерту, оголошення документів тощо). Захисник повинен брати активну участь у судовому слідстві з тим, щоб допомогти суду дослідити всі докази, з'ясувати всі обставини справи, які виправдовують підсудного, пом'якшують його вину чи звільняють від кримінальної відповідальності.
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 КПК України.
Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.
Про визнання громадянина потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
97 Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С.111.
98 Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 111—112.
99 Сергеич П. Искусство речи на суде. — М., 1988. — С. 161.
100 Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2003. — С. 181—182.
102 С ергеич П. Искусство речи на суде. — М., 1988. — С. 321.
103 Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2003. — С. 284-298.
104 Див.: Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2003. — С. 256—257.
105 Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студ. юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 116.
106 Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 118.
107 Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 119 — 120.
108 Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студ. юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 120.
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 11; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!