Конституція України та її особливості

Українська держава поступово входить у світове співтовариство як повноправний і рівноправний суб'ект.

Поряд із змінами в організації держави й суспільства і завдяки їм відбуваються зміни у правовій системі в цілому. З перших років незалежності було прийнято значну кількість принципово нових законодавчих актів України замість колишніх союзних актів и підзаконних актів і суттєво оновлено чимало чинних законів. Налагоджується якісно нова система права України, в тому числі її основна галузь - конституційне право.

Важливим етапом в утворенні української держави та створенні законодавчої бази, в розвитку суспільства і держави стало прийнята 28 червня 1996 року Конституції України. Ця Конституція проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю і утвердила реальне народовладдя. Вона узагальнила колишнє розвиток суспільства і держави, створила об'єктивно необхідні правові основи їх функціонування і подальшого розвитку, зумовила невідворотність цих процесів і нове ставлення до України інших держав та міжнародних органів та організацій [1].

Конституція - категорія історична. Окремі її елементи були сформульовані в працях Древньогрецький філософів, зокрема Платона і Аристотеля, указах імператорів Стародавнього Риму, які мали силу джерела права, в актах конституційного типу - хартіях (Магдебурзьке і Любекське право 13-18 ст.). Ідея створення Конституції виникла в Англії. У 17 столітті там були прийняті такі важливі конституційні акти, як Хабеас Карпус акт (1697 г), Біль про права (1688), «Форма правління державою Англією, Шотландією, Ірландією, які їм належать. Засоби управління»(1653).

Конституція - це, як правило, єдиний правовий акт або система таких актів, за допомогою яких народ, чи органи держави, які виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають статус державних властей і місцевого самоврядування, механізм їх здійснення, закріплюють права і свободи людини і громадянина.

Соціальне призначення та роль Конституції знаходять своє втілення в її функціях, основними з яких є що встановлює, витворюючи право, регулятивна, охоронна, політична, економічна, культурна, інформативна та інші.

Головними ознаками конституції є:

1) основоположний характер, оскільки предметом конституційного регулювання є фундаментальні, найважливіші політико-правові, суспільні відносини, які визначають обличчя суспільства,

2) народний характер, який полягає в тому, що конституція виражає інтереси народу і повинна служити йому;

3) реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільним відносинам;

4) стабільність.

Юридичні властивості конституції такі:

1) конституція - це, насамперед, закон, тобто акт виняткового ваги і значення;

2) конституції притаманне юридичне верховенство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати конституцію;

3) конституція служить основою правової системи країни, її законодавства; поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх;

4) конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни;

5) існує досить складний механізм реалізації конституції, оскільки її дія відбувається на двох рівнях: на рівні реалізації конституції в цілому і на рівні конституційних норм.

Початок новітнього конституційного процесу в Україні пов'язується з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, де стверджувалося здійснення українським народом його невід'ємного права на самовизначення і проголошувалися нові принципи організації публічних властей і правового статусу людини ігромадянина. В цьому процесі можна виділити три головних етапи.

Перший етап новітнього конституційного процесу в Україні охоплює період від 16 липня 1990 до 26 жовтня 1993 р цьому етапі починається робота з підготовки проекту нової Конституції України. Хронологічно воно відбувалося таким чином.

Другий етап починається після завершення дострокових парламентських і президентських виборів і охоплює період з 10 листопада 1994 по 8 червня 1995 Цей етап характеризується відновленням конституційного процесу. 10 листопада 1994 Верховна Рада України затверджує новий склад Конституційної комісії, співголовами якої стали Президент України Л. Д. Кучма та Голова Верховної Ради України О. О. Мороз. [2].

Третій етап охоплює період від 8 червня 1995 г. (підписання Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні заходи організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України") до 28 червня 1996 (прийняття Конституції України Верховною Радою України). У юридичній літературі звертається увага на те, що на останньому етапі конституційний процес в Україні характеризується важливими особливостями, які рідко трапляються в конституційній практиці.

Нова Конституція створила основу для якісно нової системи права України, всіх її галузей і, перш за все такий провідної галузі, як конституційне право України. Прийняті на основі Конституції в розвиток її положень нові законодавчі акти сприяли становленню більшості основних інститутів конституційного права, насамперед, - державного й суспільного устрою, прав і свобод людини і громадянина, форм демократії, організації державної влади і місцевого самоврядування та інших.

Класифікувати конституції можна також за змістом і формам, зокрема в залежності від існуючого державного режиму, або в залежності від форми правління [2]: За державним режимом конституції бувають демократичні та авторитарні, серед останніх розрізняють тоталітарні; за формою правління конституції бувають монархічні і республіканські, а за формою територіального устрою - конституції федеративних і унітарних держав; за порядком внесення змін і доповнень конституції бувають гнучкі, жорсткі та змішані; залежно від процедури прийняття розрізняються конституції: октроеванние, ''народні "(тобто прийняті на підставі проведення референдуму), прийняті парламентом, установчими зборами, місцевими представницькими органами.

Форма конституції - це спосіб вираження і організації конституційних норм та інститутів. Важливе значення тут має те, що конституція може функціонувати у вигляді як моноконституційного акта, так і багатьох актів, що у сукупності складають конституцію.

Певне уявлення про сутність і формі конституції дає Основний Закон Великий Британії. Це - класичний приклад конституції змішаного типу, що інкорпорує також, парламентські закони, судові рішення-прецеденти; статути; конституційні угоди, які містять конвенційні норми. Іноді виникають і тимчасово діють не писані конституції, які не мають формального закріплення. В даний час конституція формується, причому використовуються ті її норми, які відповідають вимогам нового часу [3].

Основна частина Конституції включає інститути та норми, які "вичерпують" її зміст. Предметне уявлення про структуру конституції дає Конституція України від 28 червня 1996.

У вступній частині зазначається, що Український народ, висловлює свою суверенну волю, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов і життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, згідно Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991, схваленим 1 грудня 1991 року. всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

Конституція складається з 15 розділів, які об'єднують 161 статтю, в тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14 пунктів Перехідних положень.

Сутність конституції визначається в її функціях, які обумовлені її змістом, роллю щодо регулювання суспільних відносин, задоволення соціальних потреб [5].

Функції конституції розкривають її сутність щодо тих завдань, які стоять перед суспільством на конкретному етапі його розвитку. Вони поширюються на всі сфери суспільного життя, на ті суспільні відносини, які охоплюються дією конституції. Функції конституції мають багато спільного з основними функціями права; більше того, вони базуються на них. За сферами впливу конституції на суспільні відносини насамперед розрізняють такі її функції, як політичну, економічну, соціальну, культурну, ідеологічну. При цьому функції конституції не вичерпуються регулюванням відносин у згаданих сферах.

Таким чином, Конституція - це одне з джерел правової системи України. Функції Конституції нерозривно пов'язані громадських методів, удосконалення старих просто диктується часом. Поряд із змінами в організації держави й суспільства і завдяки їм відбуваються зміни у правовій системі в цілому. З перших років незалежності було прийнято значну кількість принципово нових законодавчих актів України замість колишніх союзних актів и підзаконних актів і суттєво оновлено чимало чинних законів. Налагоджується якісно нова система права України, в тому числі її основна галузь - конституційне право.

Прийняття Конституції України стало важливим етапом в утворенні української держави та створенні законодавчої бази, у розвитку суспільства і держави. Нова Конституція створила основу для якісно нової системи права України, всіх її галузей і, перш за все такий провідної галузі, як конституційне право України. Конституція України, як джерело права є не тільки Основним Законом, але головним двигуном розвитку правової системи суспільства, а значить служить найважливішим документом у життєдіяльності держави.

Литература:

1. Конституція України, Закон України від 28.06.1996 р.

2. Конституційне право України // під ред В.Ф. Погорілка, 1999 р.

3. Омельяненко Г., Нова Конституція України і питання судів і судочинства, Право України № 10, 1996 р.

4. Шаповал В. Верховенство закону, як принцип Конституції, Право України, № 6, 1999.

5. Шишкін В. Організація судоустрою у світлі вимог ст 6 Європейської Конвенції, Право України, № 9, 2000 р.


Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!