Рентгенівське випромінювання
3.1.3.1. Закон збереження енергії при одержанні рентгенівського випромінювання має вигляд:
= Q + 
.
Кінетична енергія електрона, яку він отримав за рахунок зовнішнього електричного поля (
), витрачається частково на нагрівання антикатода (анода) Q і частково на генерацію випромінювання 
. Тоді
Q + 
.
Значення 
досягає десятків і сотень кіловольт. Частота рентгенівських променів 
лінійно зростає зі збільшенням 
. Чим більша різниця потенціалів , тим «жорстокіші» будуть рентгенівські промені. «Найжорстокішими» вони будуть за умови, що Q= 0. Тоді
= 
h 
.
Величина 
називається короткохвильовою межею рентгенівського випромінювання.
3.1.3.2. Збільшення довжини хвилі при комптонівському розсіянні рентгенівських променів визначається за формулою:
= 
- (1- 
),
де 
- довжина хвилі, що падає на речовину;
утом Θ рентгенівського випромі-нювання;
- маса спокою електрона.
Величина ʌ= 
м називається комптонівською довжиною хвилі.
3.1.3.3. При проходженні рентгенівського випромінювання шару речовини завтовшки ℒ його інтенсивність зменшується за експоненціальним законом:
= 
,
Де 
- коефіцієнт поглинання, який залежить від довжини хвилі променів і від густини речовини ρ:
– масовий коефіцієнт поглинання.
3.1.3.4. Дифракція рентгенівських променів описується рівнянням Вульфа-Бреггів:
2d 
,
де d-відстань між атомними площинами, 
- кут ковзання. 
-порядок спектра, -довжина хвилі.
|
|
|
Дата добавления: 2015-12-19; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!