Вікові норми показників артеріального тиску в дітей



Вік, років Межі варіантів норми систолічного тиску (мм рт. ст) Межіі варіантів норми діастолічного тиску (мм рт. ст)
  92-105 48-62
  93-110 48-63
  95-113 48-66
  95-114 51-70
  91-114 53-71
  76-98 43-58
  79-99 43-58
  79-99 45-61
  83-102 47-63
  85-107 47-64
  86-108 48-65
  90-113 49-69
  91-115 48-69
  91-121 50-71
  95-117 54-71

В зрілому віці артеріальний тиск становить в середньому 120/80 мм рт. ст.

Артеріальний тиск - один з найважливіших показників функціонування організму, тому кожній людині необхідно знати його величину. Чим вищий рівень артеріального тиску, тим вищий ризик розвитку таких небезпечних захворювань, як ішемічна хвороба серця, інсульт, інфаркт, ниркова недостатність.

Для оцінки рівня артеріального тиску використовується класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я, прийнята в 1999 році.

 

Категорія артеріального тиску* Систолічний(верхній) артеріальний тиск мм рт. ст. Діастолічний (нижній) артеріальний тиск мм рт. ст.
Норма
Оптимальний** Менше 120 Менше 80
Нормальний Менше 130 Менше 85
Підвищений нормальний 130-139 85-89
Гіпертонія
1 ступінь(м'яка) 140-159 90-99
2 ступінь(помірна) 160-179 100-109
3 ступінь (важка) Більше 180 Більше 110
Погранична 140-149 Менше 90
Ізольована систолічна гіпертонія Більше 140 Менше 90

* Якщо систолічний й діастолічний артеріальний тиск виявляється в різних категоріях, вибирається вища категорія.

** Оптимальний стосовно ризику розвитку серцево-судинних ускладнень і до смертності

Терміни «м'яка», «погранична», «важка», «помірна», наведені в класифікації, характеризують тільки рівень артеріального тиску, а не ступінь важкості захворювання хворого. У повсякденній клінічній практиці прийнята класифікація артеріальної гіпертонії Всесвітньої організації охорони здоров'я, заснована на поражені так званих органів-мішеней. Це найбільш часті ускладнення, які виникають у головному мозку, очах, серці, нирках і судинах.

Методи вимірювання

Механічний тонометр складається надувної манжети, в яку нагнітається повітря, вимірювача тиску (сфігмоманометра) і стетофонендоскопа, для прослуховування тонів Короткова.

Звуки, які ми чуємо при вимірюванні АТ, називаються тонами Короткова. Вони мають 4 фази:

1. Поява тонів над артерією (тиск у манжетці = систолічний тиск)

2. Посилення інтенсивності звуків

3. Момент появи голосних тонів (звук досягає максимальної сили)

4. Ослаблення й зникнення звуків (тиск у манжетці = діастолічний тиск)

Існують певні й досить строгі вимоги до процедури вимірювання артеріального тиску.
Стандартний аускультативний метод реєстрації АТ передбачає наступні правила:

1. Людина, яка проводить дослідження, повинна мати нормальну гостроту слуху. Але навіть при гарному слуху важливо мати високоякісний стетофонендоскоп

2. За 30 хв. перед вимірюванням потрібно виключити прийом їжі\ фізичне напруження та вплив холоду

3. Перед вимірюванням АТ потрібно спокійно посидіти або полежати і розслабитися

4. Вимірювання починається через 5 хв. перебування у вищевказаному положенні

5. При вимірюванні АТ в положенні сидячи спина повинна мати обов'язково опору, тому що будь-які ізометричні напруження негайно призводять до підйому АТ. Середня точка плеча повинна знаходитися на рівні серця (ІУ міжребер'я)

6. Вимірювання виконуються на обох руках пацієнта в положенні
- сидячи, плече, на яке накладається манжета, розміщене під кутом 45 градусів стосовно передпліччя, яке лежить на горизонтальній опорі
- лежачи, плече, на яке накладається манжета, розміщене на одному рівні з передпліччям, рука перебуває на горизонтальній опорі.

Вимірювання виконуються і на ногах, у положенні пацієнта лежачи або стоячи, при цьому манжета накладається на стегно.

7. Манжета апарата повинна відповідати довжині й окружності плеча або стегна. Ширина плечової манжети для немовлят повинна бути 2,5-4 см, довжина 5-10 см, для грудних 6-8 й 12-13 см, для дошкільнят 9-10 й 17-22 см відповідно. Для школярів може використатися стандартна манжета шириною 12-13 см і довжиною 22-23 см. Для вимірювання тиску на ногах використовується стандартна настегнова манжета для дітей і дорослих. Варто пам'ятати, що використання непомірно великої манжети дає показники нижче справжніх, а маленької - завищує результати вимірювань. Тому, щоб уникнути можливих помилок при вимірюванні, необхідно мати всі перераховані розміри манжет.

8. Манжета повинна накладатися так, щоб її нижній край розміщувався на 2-3 см вище ліктьового або колінного згину, а середина гумового мішка доводилася на проекцію плечової або стегнової артерії.

9. Перед початком вимірювання в манжету нагнітається повітря до рівня на 20 мм рт. ст. вище того, при якому зникає пульс на променевій артерії.

10. Швидкість зниження тиску повітря в манжеті повинна становити 2 мм в секунду, що дозволить забезпечити точність вимірювання +/- 2 мм рт.ст.

11. За рівень систолічного АТ приймається показник, при якому з'являється регулярний тон Короткова, за показник діастолічного - момент зникнення регулярного тону, що відповідає четвертій фазі тонів Короткова. При цьому виконується округлення показників до найближчого знизу парного значення шкали. Цей підхід дозволяє уникнути неточностей, пов'язаних з аритмією. Таким чином, результати вимірювання можуть закінчуватися тільки на парну цифру (0, 2,4,6,8).

12. У первинного пацієнта вимірювання АТ проводиться в положенні лежачи, на обох руках, а в пацієнтів молодого віку (до 50 років) додатково вимірюється АТ й на одній нозі, стоячи, через 2 хвилини після прийняття вертикального положення. Таким чином, визначається умовно "базовий тиск".

13. При повторних оглядах вимірювання АТ проводиться триразово, з інтервалом між вимірюваннями не більше 10 хвилин. В розрахунок приймається найвищий результат.

14. Пацієнт не повинен вживати каву, як мінімум, за 1 годину до проведення процедури вимірювання АТ й утриматися від паління, як мінімум, протягом 15 хвилин до дослідження. Також лікар повинен бути впевнений, що пацієнт не приймав у день дослідження адреностимулюючі препарати.

Протягом заняття вимірюється пульс і тиск

- в спокої (положення сидячи і лежачи),

- після розумового напруження,

- після прийому їжі,

- після прийому кави,

- при переході з горизонтального у вертикальне положення,

- після фізичного навантаження.

Результати порівнюються і робиться висновок про залежність вегетативних реакцій від функціонального стану організму.


Дата добавления: 2015-12-19; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!