Профорієнтаційні ігри та вправи

«ХТО Є ХТО?»

Мета: дати можливість учасникам співставити свій образ із різними професіями на основі знань учнів один про одного.

Інструкція: «Зараз я буду називати професії, кожен протягом декількох секунд пови­нен подивитися на своїх товаришів і визначити, кому дана професія підійде найбільше. Далі я плесну в долоні і всі за командою одночасно повинні показати рукою на вибраного учня (того, який найбільше підходить для даної професії)».

Перед початком гри ведучий може запитати учасників, які професії для них найбільш ціка­ві і записати їх на дошці (10 — 15 назв), називаючи в подальшому професії з цього переліку. Це виключить випадки, коли названа професія буде нікому не цікава, або навіть неприємна.

Показавши рукою на свого товариша, всі повинні на деякий час завмерти, а ведучий сам по черзі підраховує, скільки рук показує на кожного учня, тобто чий образ, на думку біль­шості учасників, в найбільшій мірі відповідає даній професії.

«ЗОРЯНИЙ ЧАС»

Мета: допомогти учасникам краще усвідомити головні особисті сні сенси тієї чи іншої професії і співставити їх зі своїми уявленнями про щастя.

В загальному плані учасники гри намагаються виділити і обговорити різні «радощі» життя і праці, найбільш характерні для представників тих чи інших професійних і соціальних груп суспільства.

Можливі різні варіанти проведення вправи. По-перше, можна розглядати «зоряні часи» для типових професійних стереотипів (для типового вченого, типового продавця, типового таксиста...), а можна розглядати стереотипи більш широкого плану (типового «нового українця», типової «шикарної жінки», типового «супермена», типової «простої людини» і т. д.). По-друге, варіанти проведення вправи можуть бути різними за формою і процедурою.

1 варіант. Учні сідають у коло і разом визначають, який професійний стереотип вони
будуть обговорювати. Далі ведучий дає учням таке завдання: «Зараз кожен з вас спробує
уявити, які хвилини найприємніші у житті типового представника даної професії. Потім
усі по черзі висловимо свою думку».

Учасники по черзі говорять про свої уявлення «зоряного часу» представника певної професії. Ведучий при цьому не повинен критикувати ці уявлення. Після цього проходить обговорення.

2 варіант. Учасники діляться на команди по 3 - 5 учнів. Кожній команді пропонується
якийсь один професійний або соціальний стереотип, для якого необхідно виділити найбільш
характерні «радощі» (заради чого представники даної професії або соціальної групи взагалі
живуть, що для них найголовніше у житті...). Далі представники команд виступають
(зачитують свої варіанти професійного щастя), і після кожного виступу організовується
обговорення: хтось задає уточнювальні запитання, хтось висловлює свою думку.

3 варіант. Учасники діляться на підгрупи. У кожній підгрупі учасники самі визначаю­
ть (загадують) найбільш цікавий для себе професійний або соціальний стереотип, але так,
щоб ніхто, поки що, про це не знав (випадково не почув). Завдання кожній підгрупі: «Про­
тягом 10 хвилин сумісними зусиллями необхідно придумати, а потім коротко представити
сценку із життя (або із професійної діяльності) загаданого стереотипу, яка відображала
би найпрекрасніші моменти його існування». Далі по черзі підгрупи програють щасливі
моменти з життя стереотипів, а інші намагаються відгадати, про який стереотип іде мова.
Відгадування відбувається у невеликій дискусії відразу після програвання сценки.

4 варіант — «Хвалько». Кожному учаснику дається завдання: «Придумати найбільш ці­
кавий для себе професійний або життєвий стереотип. На аркуші паперу написати назву
г\ього стереотипу та найбільги характерні щасливі моменти з його життя. Пропонується

 

уявити себе на місці цього стереотипу для того, щоб в ігровій ситуації розказати комусь про те, як у Нього все чудово, тобто похвалитися, який Він молодець і як у Нього все здорово... Важливо подумати і про те, як (з допомогою яких слів і типових способів по­ведінки) переконливіше представити загаданий стереотип».

Далі два учасники — добровольці протягом 5-7 хвилин розігрують сценку, у якій по черзі, а, можливо, навіть заважаючи один одному (як у житті) починають хвалитися своїм чу­довим життям і роботою, але називаючи не саму роботу, а найбільш характерні радощі, які з цією роботою пов'язані. У цьому своєрідному змаганні необхідно зіграти найщасливішу людину.

Після цього кожен з двох учасників намагається назвати (відгадати) той стереотип, який показував його напарник, а далі організовується загальне обговорення того, наскільки достовірно вдалося кожному зобразити свій загаданий стереотип. При цьому важливо вра­ховувати не тільки слова і факти, які підтверджують «щастя» даного стереотипу, а й міміку, жести, інтонацію, манеру розмови.

«ЕПІТАФІЯ»

Мета: підвищити в учнів готовність свідомо вибудовувати свої життєві та професійні перспективи.

Інструкція; учасники сідають в коло і ведучий розповідає притчу: «Кажуть, що десь на Кавказі є цвинтар, де на могильних плитах можна побачити надписи: «Сулейман Баба-шидзе. Народився у 1820 році, помер у 1858 році. Прожив 3 роки...», або: «Нугзар Гаташвілі. Народився у 1840 році, помер у 1865 році. Прожив 120років...» Зміст написів у тому, що таким чином односельчани оцінюють насиченість та цінність життя даної людини».

«Зараз ми разом складемо розповідь про деяку людину, яка народилась у 1996 році і про­жила 75 років. Кожен по черзі повинен назвати важливу подію у житті даної людини».

Коли названо останню подію, ведучий пропонує подумати і по черзі висловити думку, що ж написали б на могилі цієї людини. Ті учасники, які назвали найменшу і найбільшу кількість років, коментують свою думку.

 

«ПОДАРУНОК»

Мета: допомогти учасникам краще усвідомити деякі специфічні-моменти професійної діяльності.

Інструкція: «Уявіть собі, що у вас є спільний друг (далі ми уточнимо, який це друг), який запросив вас усіх на свій День народження. Протягом ЗО секунд кожен повинен приду­мати, який він зробить подарунок своєму другу. При цьому важливо виконати три умови: 1 - подарунок повинен мати натяк на його професію (далі ми уточнимо, що це за професія); 2 — подарунок повинен бути «з родзинкою», тобто бути веселим, незвичайним (перед­бачається, що друг - це людина з гумором, який може навіть образитися, якщо йому по­дарують щось звичайне, так би мовити, «відкупляться» від нього); 3 — подарунок повинен бути доступним вам за ціною».

Разом з групою ведучий визначає, що це за уявний друг. Визначається, чоловік це чи жінка, приблизний вік і, обов'язково, яка у нього професія. Дається час (приблизно ЗО се­кунд), щоби кожен придумав другу подарунок. Далі по черзі учасники називають свої пода­рунки. При цьому ведучий (або інші учасники) іноді можуть задавати уточнювальні запи­тання. Наприклад, яке відношення даний подарунок має до професії друга (одна з умов гри), скільки подарунок буде коштувати і т. д. Обґрунтовуючи свої варіанти подарунків, учасник повинен співставити їх з особливостями професії, що розглядається, і, таким чином, фактично розкрити найбільш цікаві елементи даної професійної діяльності.

Можна запропонувати інший варіант проведення вправи, коли учасники діляться на не­великі команди (по 2 — 5 учнів) і вже там обговорюють, що подарувати другу.

«ПРОФЕСІЯ - СПЕЦІАЛЬНІСТЬ»

Мета: підвищення в учнів рівня усвідомлення поняття спеціалізації в рамках тієї чи ін­шої професії, розширення інформованості про багатогранність професійної праці.

Учасникам пояснюють, як співвідносяться поняття «професія» та «спеціальність», на­приклад, професія - вчитель, спеціальність - вчитель фізкультури і т. д.

Інструкція: «Зараз будуть називатись професії, а вам необхідно буде по черзі назива­ти відповідні спеціальності».

Можна ускладнити ігрову процедуру, запропонувавши учасникам називати спеціально­сті не по черзі, а за принципом «пінг-понгу» (учень, який щойно назвав спеціальність, сам визначає, хто повинен назвати наступну спеціальність і т. д.).

За аналогічним принципом можна побудувати інші ігрові вправи: «Професія - нав­чальний заклад» (називається професія, а учасники повинні назвати, де реально можна її набути), «Професія - медичне протипоказання» (для даної професії), «Професія - необ­хідні якості» (проблема професійно важливих якостей) і т. д.

Можна поділити групу (клас) на команди і влаштувати змагання між ними: хто більше назве спеціальностей (навчальних закладів, медичних протипоказань, професійно важливих якостей...), які відповідають названим професіям.

«БІЗНЕС-РИЗИК-МЕН»

Мета: в іронічній формі гра дозволяє змоделювати деякі особливості діяльності сучас­них підприємців, які пов'язані з ризиком, порушенням закону, «благодійністю».

Інструкція: ведучий малює бланк (Таблиця 12) і пояснює зміст гри: за 15 ігрових ходів необхідно заробити якомога більше мільйонів, якнайменше побувати в тюрмі і найбільше пожертвувати. Угоди молена укладати на суми в 100, 300, 500 мільйонів. Оскільки в сучасному світі важко обійтись без порушень закону, то у кожного є можливість не більше 5 разів звернутись до юриста, але за кожне звернення заплатити 50% від суми укладеної угоди. Рівно 5 разів протягом, усієї гри ведучий скаже: «Ревізія». Якщо ви звертались у даному ході до юриста, то немає чого боятися. Але, якщо ви зекономили на юристі, то відправляєтесь в тюрму на стільки років, на скільки укладено угоду. (Наприклад, угода на 100 мільйонів - 1 рік тюрми, на 300 мільйонів - 3 роки і т.д.). Також не більше 5 разів

 

можна всю суму угоди віддати на благодійність. Ведучий за всю гру повинен вимовити «Дякую» 5разів. Якщо хтось у цьому ході зробив благодійний внесок, то сума даного внеску потроюється.

Підведення підсумків: яку суму грошей заробив кожен учасник, яку суму пожертвував і скільки років був у тюрмі.

Таблиця 12

 

№ угоди	Сума грошей: 100млн. 300млн. 500 млн.	Юрист Ю<5 - 50%	Ревізія	Тюрма: 100млн.-1 рік; 300млн.-3 роки; 500млн.-5 років	Благодій­ність Б<5 - 100%	Дякую	Всього
1.
2.
п
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.

«МОДИ»

Мета: індивідуальне прогнозування авторитетності тих чи інших професій і видів праці.

Інструкція: у бланку вправи (Таблиця 13) учні самостійно записують 7-10 професій у графу «Професії». Зі списку професій вибирають 2 професії, які найбільше цікавлять їх у майбутньому, і навпроти цих професій зліва у колонці «Престиж у теперішньому (+/—)» ставлять знак «+». Також зі списку вибирають 2 професії, які цікавлять найменше, непрестижні професії, та позначають їх знаком «—». Далі учні самі вибирають і підкре­слюють 3-4 професії, за якими вони хотіли би працювати.

Психолог знайомить учнів із загальними правилами роботи: необхідно розглянути, як змінюється мода на різні професії з часом.

Розглядаються такі етапи:

1 - минуле;

2 - теперішній час;

3 — майбутнє.

Кожній професії необхідно дати оцінку престижності в кожній з виділених епох за 10-бальною шкалою.

 

Підсумки підводяться за формулою:

Престиж = (Минуле + Теперішнє + Майбутнє): 3 + (Минуле — Теперішнє) + (Майбутнє - Теперішнє).

Справа у колонці «Престиж у майбутньому (+/-)» навпроти 2 професій, які набрали найбільшу кількість балів ставимо знак «+», а навпроти 2 професій з найменшою кількістю балів ставимо знак «-».

Як підсумок, молена порівняти початкові уявлення учнів про майбутню престижність професії, а також співставити ці дані з найбільш цікавими для себе професіями.

Таблиця 13

 

Бланк вправи «Мода» (приклад)
Престиж	Професії	Минуле	Тепе-	Майбутнє	Обрахунки	Престиж
у тепе-	(7-Ю		рішнє			У
рішньому	професій)					майбут-
(+/-)						ньому (+/-)
-.	Інженер				(8+2+6):3+6+4=15	+
+	Охоронець				(4+6+3):3-2-3= -1	-
	Психолог у				(2+7+9):3-5+2-3	-
	соціальній
	службі
+	Адвокат				(5+9+1 0):3-4+1=5
—	Хімік-технолог				(4+2+6):3+2+4=10
	Дитячий лікар				(9+7+9):3+2+2= 12	+
	Продавець				(8+5+4):3+3-1-8
	Вчитель				(10+8+9):3+2+1=12	+
	початкових
	класів

«СПІВБЕСІДА З ПРАЦЕДАВЦЕМ»

 

(рольова гра)

Мета: вироблення навичок ефективної самопрезентації.

Інструкція: кожен учасник випробовує себе в ролі шукача роботи. Хтось із членів гру­пи грає роль працедавця. Ведучий тренінгу може дати установку на відмову «шукачу» або пред 'явлення йому жорстких вимог. Це надасть грі більш реалістичного і творчого х-арактеру.

Учасники, які не беруть участь у співбесіді, спостерігають за грою та після її завершен­ня аналізують, дають зворотній зв'язок «шукачу» стосовно ефективності його самопре­зентації і поведінки на співбесіді.

«П'ЯТЬ КРОКІВ»

Мета: підвищити готовність учасників виділяти пріоритети при плануванні своїх жит­тєвих і професійних перспектив, а також готовність співставляти свої професійні цілі і мож­ливості.

Інструкція: ведучий пропонує групі визначити будь-яку цікаву професійну мету, нап­риклад, вступити до навчального закладу, отримати цікаву роботу, здійснити в перспекти­ві щось видатне на роботі. Ця мета, так, як її сформулювала група, записується на дошці.

Ведучий пропонує визначити, що за уявна людина повинна досягти цієї мети. Учасники повинні назвати її основні (уявні) характеристики за такими позиціями: стать, вік (бажано,

 

щоби ця людина була ровесником учасників), успішність в школі, матеріальний стан та соціальний статус батьків і близьких людей. Все це коротко записуєтеся на дошці.

На окремому аркуші паперу кожному учаснику 'пропонується записати 5 основних етапів (Зкроків), які би забезпечили досягнення наміченої цілі. Далі всі учасники діляться на підгрупи по 3 - 4 учні, і^гв кожній підгрупі організовується обговорення: який варіант етапів досягнення мети є найбільш оптимальним та цікавим (з урахуванням особливостей зазначеної людини). В результаті обговорення кожна підгрупа на новому аркуші повинна виписати 5 найоптимальніших етапів, про які повідомляє усім учасникам представник кожної підгрупи. Інші учасники можуть задавати уточнювальні запитання.

При загальному підведенні підсумків гри можна розглянути, наскільки співпадають ва­ріанти, запропоновані різними підгрупами (часто співпадання виявляється досить значним), наскільки враховувались особливості людини, для якої і виділялись 5 етапів досягнення професійної мети, наскільки виділені кроки реалістичні і наскільки загальна ситуація в країні дозволяє (або не дозволяє) реалізувати ті чи інші професійні та життєві мрії.

 

«ОДИН ДЕНЬ З ЖИТТЯ»

Мета: підвищити рівень усвідомлення учасниками типового і специфічного у професій­ній діяльності того чи іншого спеціаліста.

Ведучий визначає разом з іншими учасниками, яку професію цікаво було би розгляну­ти, наприклад, професію фотомоделі.

Інструкція: «Зараз ми суміснішій зусиллями спробуємо скласти розповідь про типовий робочий день нашого працівника - фотомоделі. Розповідь повинна складатися тільки з іменників. Наприклад, розповідь про робочий день учителя могла би бути такою: дзвінок - сніданок - дзвінок-урок - двійочники - запитання - відповідь - трійка - вчительська - ди­ректор - конфлікт - урок - відмінники - дзвінок - дім - ліжко. Важлива умова: перш ніж назвати новий іменник, кожен учасник обоє 'язково повинен повторити все, що було названо до нього. Щоб краще запам 'ятати названі іменники, уважно дивіться на учасників, які говорять, — ніби пов 'язуючи слово з конкретною людиною».

При підведенні підсумків гри можна запитати учасників, чи вийшла цілісна розповідь, чи ні. Можна запропонувати учасникам своїми словами розказати, про що була складена розповідь і що там відбувалося.

Аналогічно можна провести вправу «Сон із життя...» (такого-то спеціаліста). У цьому випадку можливе більш творче фантазування учасників, оскільки мова йде про незвичну, майже «містичну» ситуацію, пов'язану із загадковим світом снів.

Корисними можуть бути ігрові вправи на теми: «День із життя безробітного», «Сон із життя безробітного».

«ПОРАДНИК»

Мета: отримання узагальнених уявлень про професійне майбутнє кожного учасника на основі групових рекомендацій, зроблених товаришами-однокласниками.

Інструкція: кожен учасник записує у своєму бланку вправи (Таблиця 14) прізвища та імена всіх присутніх на занятті під диктовку ведучого. Важливо, щоби всі присутні були за­писані в однаковому порядку. Учасникам дається завдання: навпроти кожного прізвища (включаючи власне), написати професію, яка найбільше підходить, і яку молена було би порекомендувати даній людині. Бажано не пропускати жодного прізвища.

Ведучий збирає заповнені бланки і починає підведення підсумків. Всім присутнім мож­на порадити уважно прислухатися до рекомендацій своїх товаришів. Береться перший бланк і зачитується перше у списку прізвище та рекомендована професія. Далі береться другий бланк, зачитується те саме прізвище і відповідна рекомендація і т. д. Після того, як зачитано все по першій людині, ведучий переходить до другої і т. д.

«ЛЮДИНА - ПРОФЕСІЯ»

Мета: на асоціативному, образному рівні навчитися співвідносити людину (в тому чи­слі і себе) з професіями і, таким чином, підвищити готовність школярів розрізняти профе­сійні стереотипи.

Інструкція: вибирається учасник, якому доведеться відгадати іншого загаданого гра­вця. Він виходить у коридор, а інші швидко і пошепки вибирають будь-кого із присутніх

(вибрати можуть навіть того, хто зголосився відгадувати). Далі той, хто відгадує, по­вертається в кімнату і всім присутнім задає одне і те ж саме запитання: «З якою про­ фесією асоціюється учасник, якого загадали?». Кожен повинен швидко відповісти, яку-про­фесію найбільше нагадує зовнішність загаданого учасника. При цьому різні учасники можуть називати одну і ту ж саму професію. Після того, як всі дали свої варіанти асоціацій, той, хто відгадує, називає тих, хто, на його думку, в найбільшій мірі відповідає названим професіям. На це йому дається три спроби.

У процесі обговорення можна запитати тих, кого відгадували: «Наскільки відповідає ва­ше уявлення про себе тим професіям, з якими вас асоціюють?», і тих, хто відгадував: «Чиї відповіді допомагали, а чиї заважали відгадувати?».

«НАЙКРАЩИЙ МОТИВ»

Мета: допомогти учасникам на практиці зрозуміти особливості усвідомленого вибору професії.

Інструкція: «Наше завдання — вибрати найкращий мотив вибору професій, тобто ту найголовнішу причину, з якої всі люди, на вашу думку, вибирають собі професію. Для цього я буду зачитувати по два мотиви. Ви шляхом обговорення і, можливо, голосування, повинні прийти до спільної думки, який мотив найкращий».

Мотиви вибору професії:

1. Можливість отримати популярність, прославитися.

2. Можливість продовжити сімейні традиції.

3. Можливість продовжити навчання зі своїми товаришами.

4. Можливість служити людям,

5. Можливість добре заробляти.

6. Значення для економіки країни, суспільне і державне значення професії.

7. Легко отримати роботу.

8. Перспективність роботи.

9. Дозволяє проявити свої здібності.

 

10. Дозволяє спілкуватися з людьми.

11. Збагачує знаннями.

12. Різноманітна за змістом роботи.

13. Романтичність, благородність професії.

14. Творчий характер праці, можливість робити відкриття.

15. Важка і складна професія.

16. Чиста, легка і спокійна робота.

Ведучий зачитує 1-й і 2-й мотиви, 3-й і 4-й,... 15-й і 16-й. Після обговорення та виборів учнів у нього залишається список із 8 мотивів, з якого він знову зачитує 1-й і 2-й мотиви, 3-й і 4-й і т. д.

Можливий інший варіант проведення вправи, коли кожному учаснику пропонують са­мостійно вибирати мотиви (з кожної пари по одному, записуючи свій вибір на аркуші па­перу), а далі назвати мотив, який, на думку учасника, виявився найкращим. Кожному уча­снику пропонується також обґрунтувати свій вибір.

«ПРОФЕСІЯ НА БУКВУ»

Мета: розширення знань учнів про світ професій.

Інструкція: «Зараз буде названо якусь букву. Наше завдання — показати, що ми знаємо багато професій, які починаються цією буквою, тобто показати, наскільки ми знаємо світ професій. Кожен по колу буде називати по одній професії на дану букву».

Під час проведення цієї ігрової методики необхідно починати з простих букв, за якими легко назвати професії (букви: М, Н, О...), поступово пропонуючи учасникам більш складні букви (Ч, Ц, Я...). Бажано більше 5-7 букв не пропонувати, щоби гра не надокучила учням.

Проводячи методику з цілим класом, можна розділити учнів на 2, - 3 команди (наприк­лад, за рядами парт) і таким чином з'ясувати, яка команда є найбільш ерудованою. При цьому ведучий повинен фіксувати успішність дій кожної команди на дошці (наприклад, вдала відповідь помічається плюсом, невдала - мінусом), тоді гра стане більш наочною та цікавою.

«ЛАНЦЮЖОК ПРОФЕСІЙ»

Мета: розвиток вміння виділяти спільне в різних видах трудової діяльності. Інструкція: «Зараз ми по колу вибудуємо «ланцюжок професій». Я назву першу профе­сію, наприклад, металург, наступний назве професію, чимось близьку металургу, наприклад, кухар. Наступний називає професію, близьку до кухаря і т. д. Важливо, щоби кожен зумів пояснити, у чому схожість названих професій, наприклад, і металург, і кухар мають справу з вогнем, з високими температурами, з печами. Схожість може бути за умовами праці, за засобами і т. д.».

При обговоренні гри важливо звернути увагу учасників на те, що між різними професія­ми іноді можуть виявлятися цікаві загальні лінії схожості. Наприклад, якщо на початку лан­цюжка називаються професії, пов'язані з металообробкою, в середині - з автотранспортом, а в кінці - з балетом (для підтвердження сказаного наводимо приклад подібного ланцюжка: металург - кухар - м'ясник - слюсар (також рубає, але метал) - автослюсар - таксист -естрадний сатирик (також «зуби заговорює») - артист драмтеатру - артист балету й т.д.). Такі несподівані зв'язки між різними професіями свідчать про те, що не варто обмежуватись тільки одним професійним вибором, адже часто те, що ви шукаєте в одній (тільки в одній!?) професії, може виявитися в інших, більш доступних професіях.

 

Профорієнтаційний тренінг «Карта життя: самостійний вибір майбутньої професії» (для учнів 9-х класів)

 

 

Завдання:

1) ознайомити з алгоритмом вибору професії;

2) вдосконалити знання учнів з типами професій;

3) діагностувати здібності і нахили учнів.

 

Тренінг «Карта життя: самостійний вибір майбутньої професії» розрахований на три заняття по 3,5 години (але можливі варіанти скорочення або доповнення програми).

Заняття можуть використовуватися як для учнів 9 класів, так і інших категорій учнів, які цікавляться проблемою вибору майбутньої професії. До занять можуть залучатися вчителі та батьки, які можуть бути безпосередньо учасниками групи разом у учнями, або працювати окремою групою.

 

Очікувальні результати:

• активізація інтересу учнів до самостійного вибору майбутньої професії на основі індивідуальних властивостей, схильностей, здібностей та вимог до сучасного ринку праці; оволодіння інструментами для свідомого і відповідального вибору професійної діяльності у житті.

• розвиток рівнів усвідомлення учнями «Я-образу» і «Я-образу майбутньої професії»;

• формування усвідомленого ставлення учнів до дослідження і вирішення проблеми самостійного вибору майбутньої професії: самооцінка індивідуальних можливостей і їхнє співвідношення з вимогами різного типу професійної діяльності на ринку праці;

• обґрунтований вибір профільних напрямків знань, необхідних для вибору майбутньої професії: самовиховання, само тренінги як професійно важливі якості в процесі навчання; вибір технології і розробка алгоритму професійного самовизначення.

 

Структура тренінгу:

 

1).1. Вступ та презентація формули вибору професії «Хочу – Можу – Треба»

20 хв.

2. Знайомство учасників. Вправа «Щоденник» 40 хв.

3. Визначення очікувань учасників. Вправа «Автобусна зупинка»

25 хв.

4. Обговорення і визначення правил роботи у групі 15 хв.

5. Вправа «Змагання мотивів» 10 хв.

6. Вправа «Гра в лотерею» (випадковий вибір професії)

15 хв.

7. Вправа «Мої професійні бажання» 15 хв.

8. Вправа «Вгадай професію» 10 хв.

9. Вправа «Жив-був у бабусі сіренький козлик» 15 хв.

10. Вправа «Тест кінцевого змісту» 20 хв.

11. Закінчення заняття: «Мені було …, тому що… (закінчити речення). Рефлексія.

15 хв.

2).1. Привітання: «Якби я був режисером, то зняв фільм про…» (закінчити речення)

10 хв.

2. Технологія перетворення мрії у ціль 60 хв.

3. Вправа «Прогулянка в гори» 30 хв.

4. Вправа «Індивідуальний образ світу» 30 хв.

5. Вправа «Що таке життєвий успіх» 40 хв.

6. Домашнє завдання: написати твір «Ціль мого життя»

10 хв.

7. Закінчення заняття. Рефлексія

15 хв.

3) 1. Привітання учасників «Комплемент по колу» 10 хв.

2. Інформаційне повідомлення «Світ професій» 15 хв.

3. Вправа «Ланцюжок професій» 10 хв.

4. Вправа «Контрольні списки» 20 хв.

5. Алгоритм прийняття рішення 40 хв.

6. Вправа «Продовження казки «Хочу-Можу-Треба» 40 хв.

7. Вправа «Порадник» 20 хв.

8. Читання домашнього твору «Ціль мого життя» 20 хв.

8. Збір оціночних суджень. Завершення тренінгу

15 хв.

Програма тренінгу

Заняття 1

Привітання учасників тренінгу. Повідомлення теми та мети тренінгу.

1. Презентація формули вибору професії “Хочу – Можу –Треба”.

(“три кита”).

1. Пояснити значення кожного компоненту.

ХОЧУ – бажання, цілі, інтереси, домагання.

МОЖУ – простір здібностей, талантів, стан здоров’я.

ТРЕБА – запити ринку праці, соціально-економічні проблеми регіону,

розвиток економіки суспільства.

2. Пояснення процесу життєвого самовизначення

Професійне середовище – це частина загального процесу життєвого самовизначення. Для того, щоб зрозуміти як визначитися у професійному аспекті, необхідно розібратися в механізмах життєвого самовизначення.

2. Знайомство учасників. Вправа “Щоденник”.

Мета: знайомство учасників один з одним; введення в розуміння проблеми професійного самовизначення; усвідомлення власних можливостей.

1. Намалювати в робочих зошитах коло – циферблат.

2. Кожному учаснику необхідно призначити на кожну годину зустріч з іншим членом групи. Відмітити на циферблаті ім’я учасника, з яким призначена зустріч. Кількість зустрічей – 12.

3. Тренер називає годину і учасники повинні знайти ту людину, з якою зустрічається у цей час.

Кожна пара (на кожен час) отримує тему бесіди для обговорення. Час на кожну розмову – 3 хвилини.

4. Обговорення:

- Що більше запам’яталось із ваших зустрічей?

- Що було цікавим?

- Хто вас здивував і чому?

В обговоренні приймають участь всі учасники групи.

- У чому були виникали труднощі, що було важким?

- Що відчували під час вправи?

- Що сподобалось або не сподобалось?

Теми для бесід

1. Улюблена справа, захоплення, хобі.

2. Улюблений естрадний виконавець.

3. Що б ви зробили, якщо з неба вам “впали” 10 000 доларів.

4. Ваша рання спогадка про дитинство.

5. Ким ви мріяли стати, коли вчилися у 1 класі.

6. Найкращий день у вашому житті.

7. Чим би ви хотіли б займатися через 5 років.

8. З якою твариною могли би себе асоціювати.

9. Від чого ви отримуєте найбільше задоволення.

10. Назвіть свої позитивні і негативні риси.

11. Ваша улюблена страва.

12. Вільна тема – говоріть про що хочете (цю тему оголосити останньою).

3. Визначення очікувань. Вправа “Автобусна зупинка”

Мета: збір очікувань учасників від тренінгу.

1. Запитання до учасників: “Що роблять люди, коли очікують на зупинці автобус?”.

Відповіді........

2. Поділитися на 3 групи. В різних кутах кімнати висять листи ватману з

написами - “ЗНАТИ” “ВМІТИ” “ВІДЧУТИ”.

3. Кожна група займає місце біля листа (зупинки) і записує все, що очікує від тренінга, використовуючи метод “мозкового штурму”.

“ЗНАТИ” – які знання хочете отримати

“ВМІТИ” – які навички хочете освоїти

“ВІДЧУТИ” – які почуття хочете пережити.

4. По сигналу тренера “Автобус приїхав”, групи переходять до наступної “зупинки” – листа. Повторювати записане не потрібно, записувати своє власне.

5. Обговорення. Прочитати, що написали учасники на листах, уточнити відповіді.

- Що було важко?

- Що відчували під час проведення вправи?

- Що сподобалося?

3. Визначення правил роботи групи.

Учасники групи спільно виробляють правила роботи, які записуються на ватмані.

Орієнтовні правила:

1. Поважати думку кожного.

2. Підтримувати один одного.

3. Бути доброзичливим.

4. Бути активним.

5. Не критикувати.

6. Не давати оцінок.

7. Бути цілеспрямованим.

8. Дотримуватися гендерної рівності.

9. Створювати комфортні умови.

10. Дотримуватися регламенту.

 

4. Вправа “ Змагання мотивів”

Мета: допомогти учасникам на практиці зрозуміти особливості свідомого вибору професії.

1. Учасникам необхідно визначити головну причину, за якою обирається професія.

2. В роздаткових матеріалах (список мотивів) обираємо переважаючий мотив в кожній парі і записуємо номер переможця в колонці 1/8. Потім порівняємо мотиви-переможці і отримуємо 4 головних мотиви вибору професії. Потім влаштуємо півфінал і фінал. На завершення, визначимо три перших місця – три свої головні мотиви вибору професії.

3. Після виконання завдання необхідно провести опитування всіх учасників і визначити кожному свої два головних мотиви-переможця. Результати опитування відмітити на ватмані, на якому попередньо записані номери (від 1 до 16) мотивів. Таким чином, формується групова статистика.

4. Обговорення. Подивитися на свої мотиви-переможці (перші три місця) і спробувати знайти 3-4 професії, які краще відповідають вашому набору мотивів. Записати ці професії в своїх робочих зошитах.

5. Учасників об’єднати у пари, в яких вони повинні обговорити свої рішення один з одним, допомогти збільшити список професій або рід діяльності, які краще підходять до мотивів.

 

5. Вправа “Гра в лотерею”.

Мета: пояснити наслідки неправильного вибору професії; зрозуміти необхідність активних дій по вибору професії.

Матеріали: картки, ручки.

1. Учасникам необхідно на чистих картках написати по 3 назви професій, якими б вони бажали займатися протягом життя.

Далі картки перемішують і кожен учасник обирає лише 1 картку (як у лотереї).

2. Результати вибору обговорюються всій групою.

Тренер просить піднятися тих, хто отримав картку зі своєю професією.

Можна підрахувати відсоток тих, кому пощастило у виборі.

Можна розповісти, що трапиться с їх життям, якщо доля “подарує” їм ці професії, яки отримали.

Можна пофантазувати і описати новий Світ, в якому будуть тільки заявлені однотипні групи професій.

3. Обговорення. Що було важко? Що відчували під час проведення вправи?

6. Вправа “Мої професійні бажання”

Мета: усвідомлення своїх професійних бажань; встановлення зв’язку між професійними бажаннями та місцем роботи або навчання.

Матеріали: список незакінчених речень.

1. Із списку незакінчених речень необхідно вибрати 5 речень і закінчити їх написання.

2. Після цього звернути увагу на три додаткових запитання. Дати на них відповідь. Учасникам необхідно мати умовні місця роботи або навчання, при відсутності – придумати.

3. Поділити учасників на малі групи (можна самостійно) і обговорити відповіді на 3 запитання. Можна давати поради один одному.

4. Обговорення.

Незакінчені речення

• Я збираюсь...

• Я бачу свою професійну ціль у тому, щоб...

• Я прагну...

• Я можу досягнути успіху...

• У мене належний вік для...

• Я абсолютно впевнений, що я хочу...

• Мій успіх пов’язаний...

• У мене є те, що необхідно для...

• Я знаю, що я буду...

• Я впевнений...

• Мені гарно мати...

• Мені гарно бути...

• В роботі я задовольню своє бажання...

• У мене є природний потяг...

• Моє навчання або робота дозволять мені...

• Для мне зручно і вигідно...

• У мене є здібності для...

• Я мрію...

• Мій професійний інтерес спрямований...

• У мене достатньо сил і бажання...

• Моє сьогоднішнє становище дозволяє...

Запитання:

1. Чи пов’язані мої професійні бажання з визначеними місцями роботи або навчання?

2. Чи існують можливості професійної кар’єри, інші місця роботи чи навчання, які в більшій мірі задовольнять мої бажання?

3. Чи достатньо я проінформований проте, як будуть задовольнятися мої бажання в тих місцях роботи або навчання, які я собі попередньо визначив?

7. Вправа «Вгадай професію»

Мета: підвищити рівень орієнтації в світі професійної праці, краще пізнати особливості професій, пов’язаних з престижністю.

1. Тренер пропонує незвичайні характеристики професій.

2. Учасники повинні назвати професію, які відповідає даній характеристиці.

3. Відповіді фіксуються на дошці.

4. Обговорення результатів вправи:

- як ви визначили, що дана професія так характеризується?

- звідки про це знали?

Список характеристик професій:

«зелена» «солодка» «волохата» «дитяча»

«смішна» «висока» «розумна» «чоловіча»

«жіноча» «грошова» «смілива» «говірлива»

«уважна» «модна» «напосидюча» «технічна»

«спокійна» «незалежна» «відповідальна» «смачна».

8. Вправа «Жив був у бабусі сіренький козлик»

Мета: навчитися знаходити свою частину відповідальності за прийняті рішення.

1. Тренер нагадує текст знайомої казки про сіренького козлика.

2. Всім відомо, що сталося з козликом. Хто в цьому винний: голодний вовк, чи сам козлик, який без дозволу пішов у ліс, чи бабуся, яка залишила козлика без догляду?

3. Спробуйте виразити свою думку у вигляді графічної діаграми.

4. Тренер пропонує намалювати діаграму відповідальності за прийняте рішення, пов’язане з вибором професії. Хто відповідає за рішення і в я кому обсязі?

- вчителі - батьки - профконсультанти - друзі - я сам – ЗМІ

 

5. Обговорення вправи.

9. Вправа «Тест кінцевого змісту»

Мета: сформувати уявлення про високі цілі своєї життєдіяльності.

Матеріали: 5 аркушів паперу на кожного учасника, олівці, фломастери.

1. У кожного учасника по 3 аркуші паперу, які в кутах необхідно пронумерувати.

2. На листі № 1 записати відповідь на запитання: «Для чого я прийшов на тренінг? Що хочу отримати? Яка моя мета тут?

3. Тепер на аркуші № 2 дайте відповідь на запитання: «А навіщо особисто мені потрібне те, що записано на листі №1»

4. Тепер на аркуші № 3 напишіть: «Навіщо саме мені потрібно те, що записано на аркуші № 1?»

5. Запропонувати додаткові аркуші, якщо учасники не дійшли самого вищого сенсу.

6. Всі листи по номерах розміщують у кімнаті по зонах.

7. Обговорення. Зачитуються всі записи. Визначається, в якій зоні (№1 чи № 3) більше відмінностей.

Заняття 2

Привітання учасників тренінгу.

1. Мозковий штурм “Мрія...” та “Ціль...”

2. Технологія перетворення мрії у ціль.

- Різниця між мрією і ціллю.

- 7 кроків від мрії до цілі:

М_______________Ц

1 2 3 4 5 6 7

1 крок – Як я впізнаю, що моя ціль досягнута.

2 крок – Чим я готовий заплатити.

3 крок – Коли я досягну своєї цілі (дата).

4 крок – Труднощі і внутрішні перепони.

5 крок – Яку винагороду я оберу своїй перемозі.

6 крок – Письмовий договір з собою.

7 крок – Щоденне читання договору вголос.

3. Вправа “Прогулянка у гори”.

Мета: сформувати емоційне і ціннісне відношення до подій свого життя.

Матеріали – листи паперу, олівці, фломастери, список почуттів.

1. Кожен учасник на листі паперу малює своє життя у вигляді гірських вершин. Вершини – це події, моменти у житті, в яких ви були найбільш успішними. Запишіть, яка подія пов’язана з кожною вершиною, дайте вершині назву.

2. Робота в парах (час – 20-30 хв.).

Розповісти один одному про події свого життя та про ваші почуття, які супроводжували кожну подію.

“Коли я робив...., то відчував...”. “Коли зі мною трапилось..., я відчув...” (використовуйте для підказки список почуттів).

4. Вправа “Індивідуальний образ світу”.

Мета: структуризація внутрішніх картин світу, погляд на себе зі сторони.

Матеріали – листи паперу, олівці, фломастери.

A. Поділіть лист паперу на сектори. Заповніть кожен сектор на свій розсуд.

Мій образ світу

Світ ідей

Світ людей Світ речей

• Світ ідей - правила життя, принципи, ваші інтереси, мрії, фантазії, плани.

• Світ людей – значимі для вас люди.

• Світ речей – значимі для вашого життя речі, об’єкти природи.

B. Віддайте свій лист іншій людині праворуч і візьміть лист сусіда. Уважно проаналізуйте його і дайте відповідь на запитання:

- Чим ця людина відрізняється від мене?

- Чим схожий на мене?

Потім подумайте і запишіть у центрі листа професію або сферу діяльності для цієї людини, виходячи із її світогляду.

C. Поверніть лист власнику. А отримавши назад свій, можете добавити свою інформацію.

D. Обговорення.

- Згідні ви з “призначеною” вам професією?

- Щоб хотіли змінити?

- Чим ви керувалися при виборі професії іншій людині?

- Якої інформації вам не вистачало?

- Чи змінилось ваше ставлення до чогось після цієї вправи.

5. Вправа “Що таке життєвий успіх”

Мета: усвідомлення свого особистого відношення до життєвого успіху; побудова ієрархії засобів досягнення успіху.

Матеріали - таблиці “Що таке життєвий успіх”, “Засоби досягнення успіху”,

“Базові цінності”, “Анкета для батьків”.

 

1. В таблиці “Що таке життєвий успіх” проранжируйте список, виходячи із власних уявлень про успіх. На перше місце поставте таке визначення успіху, яке вам здається найбільш правильним. І так до 16 місця. Двох однакових рангів бути не може. Результати записуйте у колонку “Індивідуальне рішення”.

2. Робота в групах. Тепер вирішить ту ж саму задачу, тільки у малих групах. Прийдіть до спільної думки та запишіть рішення у колонку “Групове рішення”.

3. Після співвідношення свого особистого бачення значення успіху з думкою своїх товаришів, необхідно провести таку ж саму роботу з таблицею “Засоби досягнення успіху” (спочатку – індивідуально, потім – у групі).

4. Обговорення.

Окремо можна обсудити роль батьків у досягненні успіху їхніх батьків. Можна запропонувати учням заповнити самим “Анкету для батьків”.

5. Домашнє завдання: написати твір на тему «Ціль мого життя».

Заняття 3

Привітання учасників тренінгу.

Інформаційне повідомлення “Світ професій”

1. Вправа “Ланцюжок професій”

1.Пропонується по колу побудувати ланцюжок професій: до запропонованої професії підібрати в чомусь близьку професію (наприклад - Металург, наступна Повар, далі – близька до Повара і т. д.).

Важливо, щоб кожен учасник зміг пояснити, в чому схожість названих професій (по ходу вправи можна задавати учасникам запитання).

2. Робота в малих групах (3-5 чоловік). Кожна група повинна побудувати ланцюжок з 7 ланок між двома різними професіями:

- дресирувальник тварин – водолаз

- швачка – космонавт

- шахтар – вихователь дитячого садку

- вальник лісу – програміст

- перукар – авіадиспетчер

Завдання – знайти спільну характеристику, спільні риси професій.

3. Обговорення. Звернути увагу на те, що між різними професіями можуть бути спільні лінії, зв’язки. Тому не варто в професійному виборі зациклюватися на одній професії.

2. Вправа “Контрольні списки”

Мета: усвідомлення рівня інформованості учнів про професії.

Матеріали – списки запитань для кожного учасника.

1. Учасникам роздаються “Контрольні списки” запитань, які поділені на 6 тем:

- про професії та зміст праці

- про можливості працевлаштування

- про перспективи

- навчання за професією

- про виробництва, організації, фірми

- про позитивні приклади.

2. Учасникам пропонується самоперевірка професійного вибору.

Інструкція: У верхній частині листа запишіть свою майбутню професію або рід занять. Послідовно читайте контрольний список запитань і відмічайте “+”, якщо можете дати відповідь на дане питання, і знаком “ – “, якщо не маєте відповіді.

Підрахуйте кількість “+” і “-“ в кожному тематичному розділі і запишіть результати. Чого у вас більше “+” чи “-“?

3. Робота в парах. Потрібно перевірити себе, чи дійсно ви можете дати відповіді на запитання, які позначили знаком “+”. Запитання вибирайте самі і обговорюйте по черзі.

4. Обговорення. Запропонувати учасникам повідомити, звідки вони брали інформацію, з яких джерел

3. Вправа “Алгоритм прийняття рішення – графічне зображення”.

Мета: ознайомити з різними алгоритмами прийняття рішення при виборі професії.

Матеріали – алгоритм “7 кроків до вагомого рішення” та “Послідовність прийнятого рішення” (додатки), листи ватману, старі газети, журнали, ножиці, клей, фломастери.

1. Об’єднати учасників у 2 групи. Кожна група обирає один із варіантів алгоритмів прийняття рішення, пов’язаного з вибором професії.

Завдання групі – ознайомитися з даним алгоритмом і створити графічне зображення (колаж), використовуючи газети, журнали, малюнки, знаки, назви. Показати куди потрібно рухатися людині, яка приймає відповідальне рішення. Графічне рішення може бути у вигляді настільної гри.

2. Після завершення створення колажу, команди міняються роботами і пробують використати в дії отриманий алгоритм.

3. Обговорення створених робіт і використання алгоритмів.

4. Вправа “ Продовження казки “Хочу-можу-треба”

Мета: драматизація трьох компонентів формули вибору професії.

Матеріали – папір, олівці, фломастери.

1. Робота в групах (розподіл можна зробити за статтю).

Тренер розповідає казку, продовження якої учасники повинні придумати самі.

Іде герой по дорозі (героя придумайте самі – це може бути Чебурашка,

Термінатор, Вовочка ін.). Бачить він камінь, а на камені написано: “Ліворуч підеш – знайдеш те, чого хочеш; прямо підеш – знайдеш те, що можеш; а праворуч підеш – знайдеш те, що треба...”

3.Продовжить казку таким чином, щоб навчити інших людей обирати професію за формулою “Хочу-Можу-Треба”.

4. Можна зробити інсценізацію казки.

5. Обговорення. Чому вчить ваша казка?

5. Вправа “ Рейтинг помилок”

Мета: аналіз помилок при виборі професії, знаходження засобів захисту від помилок.

Матеріали – список “помилки при виборі професії”.

1. Із списку “Помилок” потрібно відібрати 3 помилки, які на ваш погляд, є

найбільш “небезпечними” для вас.

2. Кожен учасник оголошує свої помилки, а тренер записує їх на фліп-чарті і відмічає їх кількість.

(1. -....

2. -....

3. -... і т. д.)

3. Проаналізувати, які помилки отримали більшу кількість виборів і дати

відповідь на три запитання:

- Що потрібно Закінчити робити, щоб запобігти цієї помилки?

- Що потрібно Продовжити робити, щоб запобігти цієї помилки?

- Що потрібно Почати робити, щоб не зробити цієї помилки?

4. Після візуалізації рейтингу помилок проводиться “мозковий штурм” по знаходженню засобів захисту від помилок, послідовно переходячи від однієї помилки до іншої. (Достатньо обсудити 3-4 “самі рейтингові” помилки).

6. Вправа «Порадник»

Мета: отримати кожним учасником групи набір рекомендацій про професійне майбутнє від інших учасників тренінгу.

Матеріали – набір паперових карток.

1. Кожному учаснику буде надана можливість проявити себе як профконсультант. Для цього потрібно написати свої побажання для кожного учасника групи на картці з іменем людини і дати рекомендації – яку професію обрати і де можна буде вчитися (в якому навчальному закладі).

2. Потім роздати картки один одному, і таким чином у кожного учасника з’явиться свій набір порад.

7. Рефлексія учасників тренінгу.

 

 

(програму «ЗАТВЕРДЖЕНО» Методистом РМК І.О. Вовченко)

 

Укладачі: Кічка Інна,

Робота Катерина

та соціальний педагог Кіровського НВК

 

Програма

---

Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!