Спрощення в групах приголосних
ЧАСТИНИ МОВИ
Самостійні:
1. Іменник – ХТО? ЩО? КОГО? ЧОГО? КОМУ? ЧОМУ? КИМ? ЧИМ?
2. Прикметник – ЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ? ЧИЙ? ЧИЯ? ЧИЄ? ЧИЇ?
3. Числівник – СКІЛЬКИ? КОТРИЙ?
4. Займенник – ХТО? ЩО? ЯКИЙ? ЧИЙ? СКІЛЬКИ? КОТРИЙ?
(самі ці питання є займенниками)
Розряди:
- особові (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони)
- зворотний (себе)
- відносні і питальні (хто, що, який, чий, скільки, котрий) в залежності від речення – розповідне чи питальне
- заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки)
- присвійні (мій, твій, свій, наш, ваш, їхній)
- означальні (кожний, жодний, увесь, всякий, сам, самий, інший)
- вказівні (той, цей, такий)
- неозначені
хто, що, який, чий, скільки, котрий
| разом абихто, абищо, абиякий, абичий неабихто, неабищо, неабиякий дехто, дещо, деякий, дечий, декілька хтось, щось, якийсь, чийсь | через дефіс будь-хто, будь-що, будь-який чий-небудь, скільки-небудь казна-хто, казна-який хтозна-що, хтозна-чий якийсь-то, хтось-от |
5. Дієслово – ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ?
Дієприкметник – ЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ? (основа дієслівна)
Дієприслівник –(незмінювана частина мови) має суфікси
–УЧИ-, -ЮЧИ-, -АЧИ-, -ЯЧИ-, -ШИ-, -ВШИ-
6. Прислівник – (незмінювана частина мови) ЯК? ДЕ? КОЛИ? КУДИ? ЗВІДКИ?
Службові:
1. Прийменник – входить до питання, яке ставимо до наступного іменника чи займенника (до, про, у, в, на, перед …..)
2. Частка – виконує вказівну функцію (то, б, би, ж, же, ще, майже, тільки, не, ні, це, ось, значить, крім ….)
|
|
|
3. Сполучник – поєднує однорідні члени речення або прості речення у складі складного
- сурядні:
а) єднальні (і, й, та)
б) протиставні (а, але, та, зате, проте, однак)
в) розділові (чи, або)
- підрядні (що, щоб, який, як, де, тому що, мов, неначе, нібито …..)
ПРАВИЛА ОРФОГРАФІЇ
Вживання апострофа
- Після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї на початку кореня
(в'язати, м’яч, сп`янілий)
- Усередині слова після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї, якщо перед б, п, в, м, ф стоїть голосний або р
(трав`яний, обов’язок, торф’яний)
(порівняйте: різдвяний, морквяний, духмяний, святковий, цвях тощо)
- Після твердого р перед я, ю, є, ї (бур`ян, сузір’я, матір`ю)
(порівняйте: буря, мряка, рюмсати)
- Після префіксів на приголосний, після ПІВ-, першої частини складного слова
(без’язикий, під’їжджати, пів`яблука, двох`ярусний)
- У слові Лук`ян і похідних від нього (Лук’янчук, Лук’янович)
2. Вживання м`якого знака
- Після д, т, з, с, ц, л, н на позначення м`якості
(сьогодні, гість, хлопець, стільчик)
- У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, після л перед –ськ-, йо, -ш-
(козацький, сільський, мільйон, дальший)
(порівняйте: камчатський, казахський, астраханський, підйом, менший, тонший)
- У –льч-, -ньч-, -льц-, -ньц-, що походять від –льк-, -ньк-
|
|
|
(ляльчин – ляльці -лялька, доньчин – доньці – донька)
(порівняйте: тітчин – тітка, бджілці – бджілка)
- ьо після м`якого приголосного (дьоготь, цього, втрьох)
3. Правопис префіксів
- С перед к, п, т, ф, х
(сказати, спитати, стерти, сформувати, схитрити)
(порівняйте: здерти, зшити, зцідити, зішкребти)
- Префікси роЗ-, беЗ-
(розстріляти, беззахисний, розказати, безстрашний)
- прЕ- перебільшена ознака прикметника
(прегарний, премудрий–премудрість)
- прІ- прізвище, прізвисько, прірва (запам’ятайте: пріоритет, прілий, прісний)
- прИ- у значенні БІЛЯ, на позначення дії
(приміський, прибігти, привід)
- наД-, піД-, віД-, переД-, оД-
(нагір’я, під`їхати, відчинити, переджнив’я, одпити)
Спрощення в групах приголосних
- В українських словах відбувається спрощення (щастя-щасливий, тиждень-тижневий, область - обласний)
СЛОВА – ВИНЯТКИ
Пестливий, кістлявий, зап’ястний, хвастливий, хвастнути, пискнути, хворостняк, випускний, шістнадцять (і всі числівники)
СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!