Розрахунок допустимого телефонного навантаження
Величина допустимого телефонного навантаження в одному секторі або в зоні однієї БС (для БС із круговою ДСА) визначається одним зі співвідношень
, якщо 
, (15)
і
, якщо 
, (16)
де 
; 
- кількість абонентів, що можуть працювати на одній частоті. Зокрема, у системі GSM–900 на одній несучій організовується 8 тимчасових каналів, тобто 
. Якщо на БС використовуються антени з круговою ДСА, то 
;
Р0 – імовірність відмови в обслуговуванні абонента. Величину цієї імовірності можна визначати за формулою Ерланга:
.
У додатку В наведена таблиця В.1, яка пов’язує між собою кількість каналів n0, телефонне навантаження А і імовірність відмови в обслуговуванні Р0[3]. Кожна з величин може бути визначена з ції таблиці, якщо відомі значення двох інших. Зокрема, при відомих значеннях 
і 
можна визначити величину допустимого телефонного навантаження (А) і порівняти її з значенням, отриманим розрахунками за формулами (15) або (16).
4.7 Розрахунок кількості абонентів, які обслуговуються однією базовою станцією
Кількість абонентів, що обслуговуються базовою станцією, залежить від кількості секторів допустимого телефонного навантаження і 
активності абонентів:
, (17)
де ]а[ – ціла частина “а”;
Ра – імовірність активності абонента;
NS = 1, 3 чи 6 у залежності від виду ДСА, базової станції (NS=1 для кругової ДСА, NS=3 і NS=6 – для секторних ДСА з j=120° і 60° відповідно).
|
|
|
При використанні “сотових грат” слід ураховувати їх особливості – кожний з трьох секторів “грати” є одною з сот.
4.8 Розрахунок необхідної кількості базових станцій
Необхідна кількість базових станцій на заданій території обслуговування визначається співвідношенням
, (18)
де 
- задана кількість абонентів, яких необхідно обслуговувати на території заданої площі.
4.9 Розрахунок радіуса зони базової станції
Величину радіуса зони БС можна визначити зі співвідношення
,
звідки
, (19)
4.10 Розрахунок величини захисної відстані
Величина захисної відстані між БС з однаковими частотними каналами визначається співвідношенням
.
4.11 Розрахунок потужності передавача базової станції
Необхідну потужність передавача БС (РПД БС, дБ·Вт) можна визначити, використовуючи співвідношення
, (20)
де 
- чутливість приймача АС, дБ·Вт;
, 
- коефіцієнти підсилення антен БС і АС відповідно, дБ;
, 
- коефіцієнти, що враховують втрати в антенно-фідерному тракті БС і АС відповідно, дБ;
, 
- висота антен БС і АС відповідно, м;
- найвища частота передачі БС, МГц;
- відстань від АС до БС, яка її обслуговує. 
для всіх варіантів розміщення БС, крім варіанта з “сотовими гратами”, для якого 
; км;
|
|
|
х – нижня межа інтегрування в співвідношенні (3);
a - параметр, що визначає діапазон випадкових флуктуацій сигналу, що приймається, дБ.
Оскільки антена АС всеспрямована, маловисотна (висота антени біля 1,5м), має невеликий коефіцієнт підсилення (2 – 4 дБ), то для спрощення розрахунків можна вважати, що GAC=0 дБ, hAC=0 дБ. Крім того, можна зневажити втратами в антенно-фідерних трактах БС і АС ( =0 дБ, =0 дБ). З урахуванням викладеного співвідношення (20) можна записати у вигляді
(21)
Якщо в результаті розрахунку потужність передавача БС перевищить максимальне значення, відоме з технічних характеристик вибраної ССЗ, то необхідно збільшити висоту антени БС або зменшити чутливість приймача АС.
Вказати зміни слід узгодити з керівником КР.
4.12 Розрахунок імовірності помилки
Для визначення імовірності помилки, коли АС знаходиться на границі зони БС, необхідно використовувати співвідношення
, (22)
де значення коефіцієнта згасання радіохвиль 
необхідно брати рівним 2, що забезпечує врахування найгіршого варіанта впливу взаємних завад (варіант припускає поширення завад у вільному просторі).
|
|
|
4.13 План територіального розміщення базових станцій
Якщо не задана карта чи вид території обслуговування, то можна використати площину у формі кола радіусом R0. Для складання територіального плану необхідно зобразити в довільному масштабі територію заданого радіуса (коло), у якому розміщуватимуться зони (правильні шестикутники) БС. Пронумерувати чарунки кластера і вказати номери всіх інших чарунок з урахуванням повторного використання частот.
Коефіцієнт повторного використання частот визначається так:
. (23)
Величина коефіцієнта 
може бути різною для БС з різними номерами.
4.14 План розносу частотних каналів
При фіксованому розподілі каналів за кожною БС закріплюється набір частотних каналів, що мають номери
, (24)
де 
- номер БС, причому 
,
.
Якщо ДСА базових станцій секторні, то при NS = 3 (j = 120°) і NS = 6 (j = 60°) за кожним сектором закріплюється набір частотних каналів з номерами
(для NS =3); (25)
(для М = 6), (26)
де 
.
Частотний план необхідно подати у вигляді таблиці. У стовпцях такої таблиці зазначаються номери (сектори) БС, а по рядках – номери частотних каналів. При використанні “сотових грат” кожний з трьох секторів являє собою одну з трьох сот “грати”. Розподіл частот у цьому випадку виконується як для варіанта використання БС з круговою ДСА (24).
|
|
|
5 Вимоги до оформлення курсової роботи
Пояснювальна записка (ПЗ) оформляється відповідно до вимог державного стандарту України ДСТУ 3008-95 [1]. Виклад матеріалу повинен бути логічно послідовним, доказовим. Текст писати акуратно, використовувати пасту чорного, синього або фіолетового кольорів. Допускається друкувати текст ПЗ на принтері ПЕОМ.
Доцільно текст розміщати на одній стороні аркуша формату А4, що забезпечить можливість внесення необхідних змін і доповнень після перевірки ПЗ керівником КР. У тексті варто уникати великої кількості скорочень слів (абревіатур) і словосполучень, які ускладнюють читання тексту ПЗ. Аркуші з текстом ПЗ, таблицями і рисунками зшиваються у журнал. У центрі титульного аркуша необхідно написати "Курсова робота з дисципліни “Сотові та зонові системи зв'язку" і нижче "Проектування сотової системи зв'язку". Якщо тема інша, то її назва вказується замість згаданої. На цьому ж титульному аркуші у верхній частині розміщається напис "Міністерство освіти та науки України"; нижче - "Харківський державний технічний університет радіоелектроніки".
У нижній правій частині аркуша необхідно вказати автора КР (ст. гр...., прізвище, ініціали), а нижче – керівника КР (його посаду (професор, доцент, асистент), прізвище, ініціали).
ПЗ підписується студентом - автором КР (на титульному аркуші проти свого прізвища) із зазначенням дати здачі ПЗ на перевірку. У нижній частині титульного аркуша вказати "Харків" і рік виконання КР.
Графічний матеріал містить у собі територіально-частотний план (можна зобразити на одному аркуші) і структурну схему стандарту ССЗ, який використовувався в процесі проектування (NMT-450, NMT-900, GSM-900, GSM – 1800).
6 Організація проектування і захист курсової роботи
Після одержання завдання на проектування студенти зобов’язані узгодити з керівником терміни проектування, графік індивідуальних і групових консультацій. Результати розрахунків з окремих частин КР, а також дані остаточних розрахунків, доцільно узгоджувати з викладачем до оформлення готового варіанта ПЗ. Оформлену ПЗ необхідно здати керівнику на перевірку за 2..5 днів до встановленого кафедрою терміну захисту. ПЗ до КР, яка виконана з порушеннями вимог стандарту ДСТУ 3008-95, повертається для доробки. Помилки і недоробки, виявлені в процесі перевірки, варто усувати в терміни, зазначені керівником. Захист КР передбачає коротку доповідь студента по виконаній роботі (аналіз завдання на КР, результатів розрахунку та ін.) і відповіді на запитання викладачів, що приймають захист, за темою КР. При оцінці захисту КР враховується ступінь володіння матеріалом за темою КР, здатність студента захищати КР, якість оформлення ПЗ і графічного матеріалу, а також реальність виконаної КР.
Список рекомендованої літератури:
1. ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.
2. Быховский М.А. Частотное планирование сотвых сетей подвижной радиосвязи. Электросвязь. – 1993. - №8. – с. 30-32.
3. Сукачёв Э.А. Сотовые сети радиосвязи с подвижными объектами. Учебное пособие, изд. второе, исправл. и доп. – Одесса: УГАС, 2000. – 119 с.
4. Связь с подвижными объектами в диапазоне СВЧ/ под ред. У.К. Джейкса. – М.: Связь, 1979. – 520 с.
5. Громаков Ю.А. Стандарты и системы подвижной радиосвязи. – М.: Эко-Трендз, 1997. – 238 с.
6. Громаков Ю.А. Стандарт на общеевропейскую сотовую систему подвижной радиосвязи: - Электросвязь. – 1993. - №8. с.2-8.
7. Громаков Ю.А. Тенденции развития сотовых систем радиосвязи: - Электросвязь. – 1993. - №8, - с.2-28.
8. Андрианов В.И., Соколов А.В. Средства мобильной связи. – С.-П.: ВНV –1998. – 256 с.
9. Ли У. Техника подвижных систем связи: перевод с англ. – М.: Радио и связь, 2000. –248 с.
10. Невдяев Л.М. Мобильная связь третьего поколения. Серия изданий “Связь и бизнес’’, М: МЦНТИ, ООО Мобильные коммуникации’’, - 2000. – 208 с.
11. Пышкин И.М. и др. Системы подвижной радиосвязи. – М.: Радио и связь, - 1986. – 328 с.
12. Сухопутная подвижная радиосвязь: в 2-х кн. Кн.1. Основы теории./ И.М. Пышкин и др. – М.: Радио и связь. – 1990. – 432 с.
13. Ратынский М.В. Основы сотовой связи/ под ред. Д.Б. Зимина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: - Радио и связь, - 2000. – 248 с.
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!