Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
Україна як член світового співробітництва проводить активну політику щодо охорони довкілля. Її занепокоєння подальшими загостреннями екологічних проблем зумовлене тим, що зазнавши потужного удару від Чорнобильської катастрофи, наша держава змушена тривалий час ліквідовувати її наслідки. В останні часи українські вчені ініціювали прийняття Екологічної Конституції Землі. ЇЇ прийняття дало б можливість отримати унікальний механізм міжнародного права для посилення екологічної безпеки.
Законодавство України про охорону навколишнього середовища включає:
1. Конституцію України.
2. Кодекси:
- Водний кодекс України;
- Земельний кодекс України;
- Повітряний кодекс України;
- Лісовий кодекс України;
- Кодекс України про надра;
3. Закони України (близько 40)
• Про охорону навколишнього середовища;
• Про екологічну експертизу;
• Про екологічний аудит;
• Про природно-заповідний фонд країни;
• Про охорону атмосферного повітря;
• Про тваринний світ;
• Про енергозбереження;
• Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку;
• Про поводження з радіоактивними відходами;
• Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.
Український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.
|
|
|
1. Участь у окремих акціях День Землі, Година Землі;
2. Створення і сертифікація на підприємствах систем екологічного управління;
3. Запровадження принципів зеленого офісу.
Зелений офіс – це концепція управління організацією, яка має на меті зменшити негативний вплив діяльності компанії на навколишнє середовище та сприяти раціональному використанню ресурсів.
Компанії, які реалізують свою діяльність відповідно до рекомендацій зеленого офісу раціональніше використовують ресурси та енергію, зменшують кількість відходів при роботі в офісних приміщеннях та свою покращують репутацію в очах споживачів, клієнтів та партнерів. Добровільні публічні зобов’язання компанії в рамках зеленого офісу не завжди вимагають великих затрат часу та коштів, а часом навіть можуть допомогти зекономити. Філософією зеленого офісу може скористатися будь-яка компанія, незалежно від її розміру, сфери діяльності або фінансового стану.
Висновок
Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить про високу ефективність участі громадських організацій в обговоренні природоохоронних проектів, забезпеченні підтримки населенням важливих заходів з охорони природи, зокрема водних об’єктів економії води тощо.
|
|
|
У зарубіжних європейських країнах участь громадських організацій в ухваленні рішень під час розгляду водогосподарських проектів і заходів повсюдно стала нормою.
Особливу увагу держава та підприємства й організації України повинні звернути на ініціативні проекти, спрямовані на поліпшення здоров’я населення (якісна питна вода, допомога в навчанні користування екологічно безпечними технологіями у промисловому і сільськогосподарському виробництві, впровадження нових малоенергоємних і маловодних чи безводних технологій).
Отже у висновок можемо сказати, що гармонізація взаємовідносин суспільства і природи зможе настати внаслідок такої зміни людської діяльності, у першу чергу управлінської, коли людство, спираючись на пізнані природні закономірності, прийме на себе функції системного управління соціально-екологічними і природооновленими процесами, щоб досягти соціально-екологічної рівноваги. Реально гармонізація, як ідеал взаємовідносин та співіснування суспільства і природи, може настати тоді, коли люди управлятимуть не природою, а насамперед собою, своєю екологічною свідомістю й культурою.
|
|
|
Список літератури
1. Анищенко І., Рудик Т., Іванова І., Іванова Ю. Чернігівщина. Забруднення довкілля. Розвиток екологічних аспектів соціальної відповідальності // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2010. — № 1.
2. Данилишин Б., Довгий С., Згуровський М., Програма розвитку: «Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку» - Київ, 2007 р. - 185 с.
3. Корчевна Л., Новіков В., Домницька В., Жогло В. Аналіз розвитку систем управління соціальною відповідальністю підприємства та проблеми їх упровадження в Україні // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2009. — № 3.
4. Мельник. Л. Г., Корінцева О. І., Основи стійкого розвитку: Практикум для викладачів, студентів і аспірантів вищ. навч. закл. / Суми: Унів. книга, 2005, - 352 с.
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!