Судова система ЄС та її складові
Триланкова судова система ЄС:
- Суд;
- Трибунал;
- спеціалізовані судові палати.
1) Суд має статус найвищого судового органу ЄС.
За ним в основному зберігається преюдиціальна юрисдикція (тлумачення та застосування Договорів). Він виконує функції касаційного та конституційного судів.
До складу Суду входить один суддя від кожної держави-члена. Судові допомагають Генеральні адвокати.
2) Трибунал розглядає в межах своєї юрисдикції справи по першій інстанції. Або в касаційному порядку справи, дозволені спеціалізованим судом.
До складу Трибуналу входять 28 суддів.
Члени Трибуналу можуть залучатися до здійснення функцій генерального адвоката.
Роль генерального адвоката полягає в тому, щоб публічно, з повною неупередженістю і повною незалежністю, представляти вмотивовані висновки по деяких справах, внесеним на розгляд Трибуналу, в цілях сприяння останньому у виконанні його завдання.
Член Трибуналу, залучений до здійснення функції генерального адвоката в якій-небудь справі, не може брати участь в ухваленні рішення по цій справі.
3) спеціалізовані трибунали – розглядають окремі категорії правових спорів (службові, у сфері інтелектуальної власності та ін.).
Трибунал у справах публічної служби Європейського Союзу
До складу Трибуналу по справах публічної служби входять 7 суддів. На запит Суду Рада може збільшити число суддів.
Судді призначаються на шестирічний термін. Судді, чиї повноваження закінчилися, можуть бути призначені знову.
|
|
|
Суд Європейського Союзу згідно з Договорами:
- приймає рішення у справах за позовами, які подають держава-член, установа, фізична або юридична особа;
- на звернення судів або трибуналів держав-членів виносить попередні рішення щодо тлумачення законодавства Союзу або чинності актів, ухвалених установами;
- приймає рішення в інших справах, як встановлено в Договорах.
3.Джерела права ЄС – це зовнішні форми вираження норм права ЄС
Типовим є поділ на первинні та вторинні джерела права ЄС
Джерела первинного права ЄС:
- усі установчі договори про ЄС
В силу своєї юридичної природи установчі акти займають вищу сходинку в ієрархії джерел права ЄС.
До числа установчих актів відносяться, в першу чергу, Паризький договір 1951 р. про створення ЄОВС (Європейське об'єднання вугілля та сталі), Римські договори 1957 р., що поклали початок існуванню Євроатому і Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), а також акти, що доповнюють і змінюють дані договори і яким держави-члени Європейського Союзу надають характер установчих актів. До їхнього числа належать насамперед Єдиний європейський акт 1986 р., Маастрихтський договір про створення Європейського Союзу 1992 р. і Амстердамський договір 1997 р., що вступив в силу з травня 1999 р.
|
|
|
- всі договори про вступ до ЄС
- акт про прямі вибори до Європарламенту
- Хартія основних прав людини 2000 р. (визнається юридична сила преамбули)
Джерела вторинного права ЄС:
- регламенти (є нормативно-правовим актом загального характеру, що у всіх своїх елементах обов'язковий для всіх суб'єктів права ЄС і є актом прямої дії, тобто він підлягає застосуванню владою і судовими органами всіх держав-членів незалежно від того, чи виступала дана держава за їхнє прийняття чи ні.)
- директиви (їх головна відмінність від регламенту полягає в тому, що в директиві, як правило, вказуються мета і результати, які повинні бути досягнуті, однак національній владі надається право самій визначати, в якій формі чи за допомогою яких процедур і механізмів ця мета може бути досягнута.)
- рекомендації та висновки (не обов’язкові до виконання, проте Суд ЄС постановив, що вони мають враховуватись при прийнятті рішень)
- рішення (це акти індивідуального, а не загального характеру. Будучи обов'язковими для своїх адресатів, вони, як правило, стосуються спеціальних, вузьких, нерідко технічних питань і обов'язкові тільки для тих суб'єктів, яким вони адресовані. Причому адресатом не обов'язково повинна виступати держава, це можуть бути певні категорії юридичних осіб або навіть окремі юридичні особи.)
|
|
|
4. Інституції Європейського Союзу — органи Європейського союзу, які представляють і забезпечують загальні для всіх країн-членів інтереси. На даний момент по всім домовленостям, що пов'язують усі країни-члени на загальних положеннях, сформовані сім головних керівних органів ЄС:Європейський парламент,Європейська рада, Рада Європейського Союзу,Європейська комісія, Суд Європейського Союзу,Європейський центральний банк та Європейський суд аудиторів.
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 29; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!