Порядок виконання роботи
1. Використовуючи результати інтерпретації даних ГДС, які отримані в попередньому семестрі визначити коефіцієнт нафтогазонасичення, залишкового нафтогазонасичення та ефективну товщину за вищенаведеними методиками для конкретних умов.
2. Проведені розрахунки занести у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Результати визначення коефіцієнта нафтогазонасичення
| № п/п | Інтервал глибин пластів, м | h пл, м | h плеф, м | d с, м | ρ с, Ом·м | Р п | К п, % | ρ вп, Ом·м | ρ п, Ом·м | Р н | К нг, % |
| 1. | 868-872 | 0,205 | 0,21 | 1,8 | 15,2 | 1,1 | 15,6 | 84,5 | |||
| 2. |
4.3 Аналіз результатів роботи
У результаті проведеної роботи студент повинен зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки, щодо отриманих результатів.
4.4 Контрольні питання
1. Що таке коефіцієнт нафтогазонасичення?
2. Що таке коефіцієнт водонасичення?
3. Як змінюється коефіцієнт нафтогазонасичення із зміною глинистості?
4. Що таке параметр насичення?
Лабораторна робота №5
Літологічне розчленування геологічних розрізів за даними комплексу методів ГДС
Мета роботи. Ознайомитись із методикою літологічного розчленування розрізів свердловин за даними комплексу методів ГДС.
Теоретична частина
Літологічна різновидність гірських порід (глини, глинисті сланці, алевроліти, аргіліти, пісковики, вапняки, гіпси, ангідрити, конгломерати, солі і т.д.) визначається наявністю в них хімічних елементів, текстури, структури, цементуючого матеріалу і т.д., що в свою чергу відображається на результатах вимірювання геофізичних параметрів. Таким чином, кожна літологічна різновидність гірських порід має свою геофізичну характеристику.
Чим більше використовується даних від різних геофізичних методів при розв’язку поставленої задачі, тим точніше вона вирішується.
Враховуючи те, що в розрізі свердловин не завжди проводиться повний комплекс методів ГДС, тому нами розглядається характеристика тільки тих методів, які виконуються майже по всіх розрізах свердловин. До таких методів відносяться:
– метод уявного електричного опору (УО);
– метод самочинної поляризації (СП);
– кавернометрія;
– гамма-каротаж (ГК);
– нейтронний-гамма каротаж (НГК).
Нижче наводиться коротка характеристика геофізичних параметрів для різних літологічних різновидностей.
Глини
– УО – характер кривої монотонний, значення уявного опору змінюється від 1 до 10 Омм, крива зондування – двошарова;
– СП – крива монотонна без аномалій (максимальні значення додатних потенціалів);
– ДС – як правило збільшений діаметр свердловини, у порівнянні з номінальним діаметром;
– ГК – збільшені або навіть максимальні значення інтенсивності гамма-випромінювання, якщо в розрізі свердловин немає явних радіоактивних елементів, значення природної радіоактивності змінюється в межах від 20 до 40 мкР/год.;
– НГК – найменші значення і змінюються в межах від 1.0 до 1.2 ум.од.
Пісковики
– УО – крива не монотонна, значення уявного опору може змінюватись в широких діапазонах, у залежності від зміни коефіцієнта пористості та характеру флюїду, від 1 до 1000 Омм, крива зондування – тришарова;
– СП – наявність аномалії, величина якої залежить від пористості та глинистості. При збільшенні пористості аномалія кривої СП збільшується, а при збільшенні глинистості – зменшується;
– ДС – як правило, діаметр свердловини рівний номінальному, але може бути і випадок, коли діаметр свердловини менший за номінальний, що спричиняється утворенням глинистої кірки на стінках свердловини проти пісковиків;
– ГК – як правило, невеликі значення природної радіоактивності і змінюються в межах від 2 до 4 мкР/год, із збільшення глинистості пісковиків природна радіоактивність збільшується;
– НГК – середні значення, в основному, визначаються характером флюїду, яким заповнені пори (вода, нафта, газ). При насиченні прісною водою чи нафтою будемо мати середні значення – (1.2-1.4) ум.од., а у випадку насичення мінералізованою водою з наявністю NaCl, KCl значення вторинної гамма-активності будуть великі, як і для щільних гірських порід.
Вапняки
– УО – крива УО слабодиференційована, УО змінюється в широких діапазонах у залежності від тих же факторів, що і для пісковиків. Фактична крива БКЗ – тришарова, якщо є проникнення бурового розчину в пласт;
– СП – наявність аномалії СП, величина якої залежить від тих же факторів, що і для пісковиків. Необхідно мати на увазі, що форма кривої СП має різне зображення, в залежності від характеру пористості вапняків;
– ДС – як правило, діаметр свердловини рівний номінальному діаметру, але можуть бути і інші характеристики, якщо вапняк кавернозний, тріщинуватий, тоді діаметр свердловини більший за номінальний;
– ГК – як правило, невеликі значення – від 2 до 4 мкР/год;
– НГК – великі значення і змінюються в межах від 3.0 до 5.0 ум.од.
Гідрохімічні осадки (солі NaCl, KCl)
– УО – великі значення для зондів, розмір яких набагато більший діаметра свердловини; двошарова крива БКЗ;
– СП – аномалії, як правило, невеликі, але вони можуть мати різний характер у залежності від часу заміру після проходження їх долотом;
– ДС – як правило, збільшений діаметр свердловини за рахунок розчинення солей;
– ГК – дуже малі значення для NaCl – 2-3 мкР/год і великі проти KCl;
– НГК – великі значення як для солей NaCl, так і для KCl, але для останніх значно більші значення за рахунок наявності як Cl, так і K40.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!