Способи реєстрації та первинної обробки даних АК.
Акустичний каротаж (АК) базується на вивченні полів пружних коливань звукових та ультразвукових частот, що утворюються або за допомогою акустичних випромінювачів, або внаслідок різноманітних операцій чи процесів в свердловинах (буріння, перфорації, притоку газу в свердловину).
Основним видом АК при дослідженні нафтогазових свердловин є малопотужний активний акустичний каротаж.
За характером він буває - по швидкості та загасанню;
За типом хвиль АК буває такий, що використовує: прямі, відбиті, поверхневі, заломленні повздовжні і поперечні хвилі.
Щоб уникнути впливу умов вимірювання на реєструючі параметри, застосовують трьохелементний вимірювальний зонд, у якому є два випромінювача і один приймач. За допомогою такого зонда вимірюється інтервальний час Δ Т поширення пружних хвиль:
, (2.)
де Т 1 і Т 2 – час проходження пружних хвиль від відповідно
від першого і другого випромінювачів
до приймача, мкс;
S – відстань між двома випромінювачами, м.
Амплітудний коефіцієнт поглинання α розраховується за формулою:
(м-1). (2.)
де А 1 і А 2 – амплітуда пружних хвиль, які зареєстровані
приймачем відповідно від першого та другого
випромінювача, В.
Інтерпретацію даних АК можна подати в наступній послідовності.
Оцінка якості діаграм. Діаграми Δ Т придатні для інтерпретації при умові, що:
– криві Т 1, Т 2 короткого і довгого двохелементних зондів в загальних рисах повторюють одна одну;
|
|
|
– значення Δ Т = Т 2- Т 1 в еталонних середовищах відповідають характерним для них значенням (табл. 4.1);
– повторні криві Т 1 і Т 2 відрізняються від первісних не більше ніж на 1.5 %, а криві Δ Т – не більше ніж на 3 %.
Таблиця 2.1 – Характерні покази ΔТ в опорних середовищах
| Середовище | Δ Т, мкс/м | Примітка |
| Каверни великого діаметру | 580 – 600 | Максимальні покази |
| Щільні вапняки (К п < 1 %) | 155 – 160 | Максимальні покази |
| Щільні доломіти (К п < 1 %) | 140 – 145 | Максимальні покази |
Криві Т 1, Т 2, Δ Т, які не задовольняють жодної умови, є спотвореними і інтерпретації не підлягають. Найбільш важливі недолік кривої Δ Т – наявність помилкових аномалій (“викидів”), що іноді виходять за межі інтервалу Δ Т min-Δ T max.
Зняття характерних значень ΔТ. Зняття значень Δ Т в межах аномалії проводять для ділянок розрізу, які відмічаються номінальним діаметром d н або d c< d н на кавернограмі; пласти де d c> d н не інтерпретуються. Оскільки до уваги не приймаються пласти товщиною h < L, вплив вміщуючих порід на Δ Т не враховують. Вплив швидкості підйому υ зонда і сталої τ інтегруючої комірки на Δ Т нехтується при υ <1000 м/год, τ <0.5с.
|
|
|
Маючи інтервальний час проходження пружної хвилі у пласті, скелеті породи та рідині, яка заповнює пори колектора, за рівнянням середнього часу можна знайти коефіцієнт пористості.
2.2.3 Принципи визначення границь пластів на діаграмах АК. Крива інтервального часу реєструється в лінійному масштабі так, що величина Δ Τ зростає зліва направо. Крива затухання α реєструється в лінійному або логарифмічному масштабі. Таким чином, породи з високою пористістю і підвищеним поглинанням енергії хвиль відзначаються на фоні порід, що вміщують пласт, максимумами на кривих Δ Τ і α. Аномалії зазначених параметрів симетричні відносно середини пласта. Його границі при будь-якому співвідношенні розміру зонда L і товщини пласта h знаходять по точках, які зміщені на відстань S /2 від початку аномалії до середини пласта (рис. 2.3).
Визначення меж пластів по АК. Точка запису – середина бази зонда (S). Можливі варіанти: hпл>Sзонда і hпл<Sзонда.
В першому випадку криві АК (Dt, А, a) мають аномалію навпроти пласта, протяжність якої h+s. Тобто межі пласта знаходяться на відстані s/2 від меж аномалії в бік її максимуму. Іншими словами, межі пласта визначаються серединами перехідних дільниць (крил) аномалії від її піку до вміщуючих порід.
|
|
|
Рисунок 2.3 – Теоретичні форми аномалій і визначення границь пластів на діаграмах акустичного каротажу. S – база зонда
В другому випадку протяжність аномалії така ж, h+s, але межі пласта визначають не серединами перехідних дільниць, а, знову ж таки, відстанями s/2 від меж аномалії. Тут:
, (2.)
де DS – частина бази, що знаходиться навпроти вміщаючих порід.
При наявності каверн в розрізі порід з різними v – спостерігаються хибні аномалії протяжністю S на обох межах пласта. Максимум аномалій визначають межі пласта (без врахування t інтегруючої комірки).
DT
 |
S В
В
 |
П
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 60; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!