Д) Виконує будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.
Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:
Б) Буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій.
Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:
В) Природа – вся матеріальна дійсність, що існує об’єктивно як сукупність взаємопов’язаних систем.
Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це:
Д) Повторюваність якісних і кількісних змін у системі.
Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть поняття:
Д) Фізікалізм.
Розділ 9
Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей » розкриває зміст поняття:
Г) Буття людини.
Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості , концентрацію особистих якостей людини» - розкриває суть поняття:
Б) Самість.
Твердження «Унікальна людська властивість, належати до людського роду, але втілювати його собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття:
В) Індивідуація.
Твердження «Характеристика людини, як людини , та поза якою у світі не було би того, що в нього приносить людина», - розкриває зміст поняття:
В) Екзистенціал.
Твердження «постійна можливість небуття поза нами та в нас обумовлює наші питання про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу:
Г) М. Хайдеггеру.
. Твердження «небуття – це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»:
|
|
|
Г) Невірно.
Твердження «Найперше , що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», - дає підстави для таких висновків:
Б) Включитись у соціальні зв’язки та стосунки і оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки.
Із співвідношення понять «людина » та «індивід» можна зробити такі висновки:
В) Поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів.
Твердження «Хаос – потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча , в якій все перебуває»:
А) Вірно.
Розділ 10
Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної структури свідомості:
Г) Мотиваційну.
. Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми», - характеризують такий рівень свідомості:
Д) Самосвідомий.
Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності:
Г) духовно-творчу.
Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості:
|
|
|
Б) самопізнання.
У феноменології поняття «noesis» означає:
А) мислення.
Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що:
А) людина не діє за схемою «стимул -реакція».
Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, потрібні людині задля того, щоб:
А) було до чого прагнути.
Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми:
Д) XX століття.
Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із суб'єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми:
Г) психоаналітичної епістемології.
Розділ 11
Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику так, що набула форму загального поняття», - виражає суть категорії:
Г) розпредметнення опредметнення.
Твердження «Думка через практику може бути співставленна з об'єктом, а значить може бути виявлена її істина або хибність», - виражає суть філософської категорії:
|
|
|
Б) опредметнення.
Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:
В) агностицизм.
Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкрив суть виду пізнання:
В) аналітичного.
Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна б помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу:
Г) І.Канту.
. Пізнання як людська здатність:
Дата добавления: 2022-12-03; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!