Концепція референтних груп особистості.
Концепція референтних груп зародилася у зв’язку з дослідженням соціальних установок і статусу особистості, а також проблем соціальної структури суспільства і соціальної мобільності. Поняття «референтна група» - (повідомляти, доповідати) вперше було запропоновано американським психологом Г. Хайменом у 1942 році для позначення будь-якої групи, з якою індивід співвідносить свої установки, поведінку, думки.
Референтну групу можна визначити як реальну чи уявну групу або соціальну спільноту, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, оцінки, цінності якої орієнтується в своїй поведінці, самооцінці, стосунках з іншими.
Регуляція поведінки індивіда здійснюється через дві головні функції референтних груп – нормативну та порівняльну.
Нормативна функція референтної групи пов’язана з мотиваційним аспектом поведінки особистості. Вважається, що група стає референтною для індивіда, якщо на його поведінку впливають ті норми і цінності, які має ця група. Порівняльна функція референтної групи пов’язана з тим, що індивід використовує групу як підставу співвідношення (еталон) під час оцінки себе та інших.
Обидві функції, нормативну й порівняльну, часто виконує одна й та сама група, особливо якщо вона є реальною групою. Але ці функції може одночасно виконувати й уявна група. Наприклад, для студентів молодших курсів, які хочуть бути прийнятими до якоїсь організації старшокурсників, ця група є еталоном їхньої поведінки і джерелом виконання норм, які в ній прийняті.
|
|
|
Референтна група відіграє важливу роль у формуванні самооцінки та оцінки свого статусу.
МЕТОДИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУПИ
Методика 1. Діагностика міжособистісних стосунків Т.Лірі, модифікована А.Г. Гревцовим.
Мета: вивчити стиль і структуру міжособистісних стосунків та їх особливості, а також дослідити уявлення досліджуваного про своє «Я», ставлення до самого себе, виявити зони конфліктів.
Методика 2. Р.С. Немов. Конформна особистість. Модифікація А.Г. Гревова.
Мета: визначити рівень незалежності людини від впливів інших людей.
Методика 3. В.В. Бойко. Діагностика рівня емпатії.
Мета: дослідити рівень співчуття особистості.
Борис Пастернак: «Життя прожити - не поле перейти»
Сенс цієї чудової фрази полягає в тому, що життя завжди нове і постійно залишається загадкою. Вона відкривається перед нами поступово, подібно превеликий механізмом: відрізок за відрізком, мить за миттю. Минають роки, одні події змінюються іншими, але одне залишається незмінним: краса і велич цього світу. Людина, з'явившись на світ, починає крок за кроком освоювати горизонти своїх можливостей, пробує себе в різних напрямках діяльності, будує відносини з людьми. Не все виходить відразу гладко і легко. Труднощі, з якими ми стикаємося, загартовують характер, вчать долати перешкоди і не боятися їх появи в подальшому.
|
|
|
Психогімнастична вправа: «Дерево мого успіху»
Мета : підвищити оцінку своїх здібностей, виробити впевненість у поведінці, що впливає на формування загальної самоефективності. Інструкція : намалюйте за допомогою олівців і фломастерів дерево. А його складові підпишіть своїми основними рисами, які на вашу думку, допомагають вам досягти успіху. Розділяться на групи і обговоріть власні сильні якості. Виділіть загальні риси, які обов'язково сприяють досягненню успіху.
Обговорення : увага учасників акцентується на тому, що на основі розвитку власних сильних сторін зростає загальна само ефективність, яка сприяє становленню турботи про себе. Посилення впевненості у своїх діях позитивно впливає не тільки на виконувану діяльність, але й допомагає в міжособистісному спілкуванні з оточуючими людьми. Наголошується на тому, що набуття адекватності атрибуції власних здібностей посилює позитивне само ставлення й активізує самопідтримку.
|
|
|
Рекомендована література
1. Ануфрієва Н.М., Зелінська Т.М, Єрмакова Н.О. Соціальна психологія: навч. метод. Посібник. – К.: Каравела, 2011. – 296с.
2. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: навч. посібник. – К. : Академвидав, 2005. – 448с.
3. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. – Л: Из-во ЛГУ, 1965. – 123с.
4. Джонсон, Девід Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування. – К.: Вид, дім «КМ Академія», 2003. – 288с.
5. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания, - Казань: Татар, кн. Изд-во, 1991. – 192 с.
Дата добавления: 2022-12-03; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!