Політичний статус українських земель у складі ВКЛта інших держав
Урок 28. Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав
Мета уроку:
- Розглянути процес входження українських земель до складу ВКЛ та інших держав, їхнє становище у складі цих держав
- Розкрити сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель
- Розвивати уміння порівнювати історичні факти, працювати з таблицями та іншими джерелами інформації, робити обґрунтовані висновки
- Виховувати інтерес до вітчизняної історії, національну самосвідомість
Тип уроку : урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок
Обладнання : підручник, карта, портрети литовських князів
Хід уроку :
I. Організаційна частина
Оголошення теми та очікуваних результатів.
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Завдання
Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.
Син великого князя литовського Гедиміна … (Шварно, Войшелк, Любарт), одружений із дочкою галицького князя Юрія ІІ, після смерті свого тестя був обраний князем … (галицьким і київським, галицьким і волинським, галицьким і пінським). Утвердитися йому вдалося тільки … (у Галичині, на Волині, у Пінщині). … (У Галичині, На Волині, У Пінщині) його влада була лише формальністю.
III. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Розпад Галицько-Волинського князівства.
|
|
|
2. Політичний статус українських земель у складі ВКЛ та інших держав
3. Кревська унія
Розпад Галицько - Волинського князівства . Політичний статус українських земель у складі ВКЛ та інших держав .
З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. У 1325 р. володарем Галицько-Волинської держави було обрано 14-річного княжича Болеслава. Він прийняв православ'я та ім'я Юрій II Болеслав. Певний час він, незважаючи на польське походження, воював з Польщею за раніше захоплені нею українські землі. Правда, його зусилля були безуспішними й призвели лише до створення антиукраїнського польсько-угорського союзу.
Юрій ІІ не став маріонеткою в руках бояр, а проводив самостійну внутрішню і зовнішню політику. Проте апогей свого розвитку Галицько-Волинська держава вже пройшла. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.
Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам не тільки для антикнязівської агітації, а й для активних насильницьких дій. Внаслідок боярської змови Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина – під Польщею, Волинь – під Литвою, Буковина – у складі Молдавського князівства.
|
|
|
Отже, в сер. XIV ст. Галицько-Волинська держава перестає існувати. Серед причин її занепаду були: монголо-татарське іго, деструктивна політика боярської олігархії, припинення княжої династії, агресія з боку Польщі, Угорщини, Литви.
Найбільше історичне значення Галицько-Волинської держави в історії Європи у ХІІ – першій половині ІVст. полягає в тому, що вона захистила Європу від азіатських орд.
Уже за кілька днів після смерті галицько-волинського правителя Казимир III оволодів Львовом.
В роки правління польського короля Казимира III (1333–1370) імміграція діяльних інородців і далі зростала. Король щедро роздавав землі вельможам, які прийшли із заходу, сприяв польським купцям із Сілезії, серед яких було чимало євреїв. Щоб захистити торгових єврейських людей і ремісників від переслідувань з боку їхніх конкурентів (польських і німецьких міщан), король дарував їм привілеї (1364, 1367), що гарантували свободу дотримання релігійних культів, участь у торгових та інших господарських справах країни. Ці привілеї визначили правовий стан євреїв у Польщі та Галичині на багато десятиліть, дозволяючи їм вести торгівлю з містами Чорномор’я, Туреччини, Кримським ханством, Угорщиною, Валахією, містами Східної України та Московією. Центром цієї торгівлі став Львів, що користувався «правом складу»: товари, які надходили з інших країн, належало спочатку доставляти на місцевий ринок і продавати за діючими там цінами. Непродані у Львові товари можна було вивозити на інші ринки.
|
|
|
У 1367 році Казимир Великий не тільки підтвердив каліську грамоту, а й видав нову, якою брав життя євреїв нарівні з вищими класами польського суспільства. Згодом він звільнив євреїв з-під юрисдикції церковного суду. Вбивство єврея каралося стратою на горло, дозволив він євреям носити шаблю. Усі ці привілеї лишалися недоторканними до самого падіння Речі Посполитої.
Політичний статус українських земель у складі ВКЛта інших держав
|
|
|
Робота в групах
1група – українські землі у складі ВКЛ
2група – українські землі у складі Польщі
3група – українські землі у складі Угорщини
4група – українські землі у складі Молдавії
5група – українські землі у складі Московської держави
Методичний коментар . Учні працюють із текстом підручника . знаходять інформацію про час та обставини входження українських земель до складу інших держав та складають таблицю.
Дата добавления: 2022-07-16; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!