Возз’єднаная князівства за синів Романа

Урок 2 І. Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем

Мета уроку:

•   охарактеризувати процес об’єднання Галицького та Волинського князівств, основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславича;

•   показати, як сини Романа Мстиславича боролося за возз’єднання князівства;

•   розвивати навички аналізу історичних фактів;

•   формувати уміння працювати з підручником, картою, визначати місце особистості в історичному процесі;

•   сприяти розвитку інтересу учнів до вітчизняної історії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.

Обладнання: підручник, карта, портрет Романа Мстиславича.

Очікувані результати

Учень/учениця:

•   називає роки правління Романа Мстиславича;

•   показує на карті територію держави за Романа Мстиславича, території сусідніх держав;

•   висловлює ставлення до діяльності Романа Мстиславича.

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Експрес-опитування

— Що таке феодальна (політична) роздробленість?

— Назвіть князівства, які утворилися на території сучасної України в цей період?

— Коли постали Галицьке і Волинське князівства?

— Які були відмінності між двома князівствами?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров’я — Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин політично та економічно занепадають. Іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання — Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півтора століття воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов’ян.

Учитель оголошує тему та завдання уроку.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План

1.  Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем.

2.  Возз’єднання князівства за синів Романа.

1.  Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем

Передумови об’єднання

Метод «Мозковий штурм»

Завдання

— Як ви думаєте, якими могли бути передумови для об’єднання Галицького та Волинського князівств?

— Які труднощі могли виникнути на шляху до об’єднання?

(Припущення учнів учитель записує на дошці.) Робота з підручником

За підручником перевірте правильність своїх припущень.

Обговорення

Результатом обговорення має стати формулювання передумов утворення Галицько-Волинської держави (вигідне географічне положення; існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та пожвавленню торгівлі, енергійна об’єднавча політика Романа Мстиславича) та проблем, пов’язаних із позицією бояр, які мали великий вплив у суспільстві.

Повідомлення вчителя

Роман Мстиславич, його внутрішня та зовнішня політика

Методичний коментар. На дошці записаний макет розширеного плану зазначеного питання. Учні працюють у 4-х групах. За повідомленням учителя вони повинні скласти розширений план (кожна група оформляє один відповідний пункт плану на картці, яку отримає).

План

1.  Внутрішня політика Романа Мстиславича:

а)

б)

в)

2.  Зовнішня політика Романа Мстиславича:

а)

б)

 в)

3.  Особисті моральні якості Романа Мстиславича:

а)

б)

 

4.  Значення правління Романа Мстиславича для створення Галицько-Волинської держави:

а)

б)

в)

Основні тези повідомлення

•   У 1199 році волинський князь Роман Мстиславів (демонструється портрет Романа Мстиславича) оволодів Галичем, об’єднавши Галицьке і Волинське князівства в одне, що мало важливе значення: створювала і сприятливі умови не лише для розвитку міст, сільського господарства, ремесел і торгівлі, промислів, а й для зміцнення політичного центру.

Захопивши Галич, Роман переніс туди свою резиденцію. Для утвердження своєї влади він відмовивс від обіцянки, даної боярам, а з тими, хто був невдов^- леним його діями, жорстоко розправлявся. Унаслідокіього багато бояр було страчено, а деякі були змушені туватися втечею. Виправдовуючи свої дії, Роман начебто зорив: «Не почавивши бджіл, меду не наїсися». Після такої кривавої розправи решта боярства не наважилися заступити проти нього.

Для подальшого зміцнення Галицько-Волинського нязівства Роман Мстиславич розширював його кордони, організовуючи походи на литовців, половців, поляків. Як зазначається в літописі, Роман «одолів усі поганські ііроди, мудрістю розуму додержуючи заповідей Божих. адже він кидався на поганих, як той лев, сердитий же гув, як та рись,...переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як тур, бо він ревно наслідував свого предка Мономаха...». Походи проти литовців супроводжувалися гасильним прирученням їх до землеробства.

Його послів і купців приймали в Константинополі, Німеччині, Польщі, Угорщині. У його володіннях шукав притулку візантійський імператор Алексій III Ангел, що в 1204 р. був -игнаний із Константинополя хрестоносцями.

•   Важливим у політиці князя було прилучення ним до своїх володінь. Києва. Приводом до походу на Київ став його конфлікт із київським князем Рюриком, на боці якого зиступив чернігівський князь. Під час цього конфлікту князь Роман неодноразово оволодівав Києвом. Так столиця Русі перейшла до сфери його впливу.

•   Після приєднання Києва під владою Романа Мстиславича опинилися Галицьке, Волинське, Київське і Переяславське князівства, тобто всі землі, що є сучасними українськими, за винятком Чернігівської. За обширом територій його володіння перевищували розміри Священної Римської імперії. Здобувши Київ, Роман до свого титулу додав ще й «великий князь».

•   Активна зовнішня політика князя призвела до його втручання в боротьбу між прихильниками римських пап (ґвельфів) та імператорів (ґібелінів), у якій він зайняв позицію останніх. На шляху до Німеччини, він несподівано зіткнувся із загоном краківського князя. Бій відбувся в липні 1205 р. під Завихвостом. Про цю подію французька хроніка повідомляє: «Король Русі на ім’я Роман, вийшовши за межі своїх кордонів і бажаючи пройти через Польщу до Саксонії... за волею Божею вбитий двома братами, князями польськими, Лєшеком і Конрадом, на річці Вісла».

Раптова смерть князя перешкодила здійсненню його планів. Без могутньої влади правителя об’єднані ним землі не могли перетворитися на єдине утворення зі стійкими економічними й політичними зв’язками, і після смерті Романа Мстиславича створене ним об’єднання земель розпалося.

(Обговорення завдання.)

Робота з картою

Завдання

— Покажіть на карті Галицьке та Волинське князівства напередодні об’єднання.

— Покажіть території, приєднані князем Романом.

— Покажіть територію держави у 1205 р.

Возз’єднаная князівства за синів Романа

Учитель. Після смерті Романа проти Анни, його вдови, та її малолітніх синів — Данила Романовича та Василька Романовича — повстало галицьке боярство. Бояри керувалося єдиною метою: позбутися нащадків Романа та послабити княжу владу.

Робота з підручником

Завдання

Опрацюйте відповідний текст підручника та з’ясуйте, як синам Романа вдалося возз’єднати князівство. Складіть хронологічну таблицю про ці події.

Прогнозована відповідь

Возз’єднання князівства за синів Романа

1206—1238 рр.— боротьба нащадків Романа Мстиславича за відновлення Галицько-Волинської держави.

1213 р.— проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем.

1214 р,— угода в м. Спіш (нині м. Спішска в Словаччині) між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою.

1238 р.— утвердження Данила в Галичі.

1239 р.— установлення зверхності Данила над Києвом. Завершення відновлення спадщини батька.


Дата добавления: 2022-07-16; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!