Ознайомтеся з таблицею,запишіть її в зошит.
ДРАМА-ФЕЄРІЯ «ЛІСОВА ПІСНЯ». ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА. СИМВОЛІЧНІСТЬ ОБРАЗІВ МАВКИ І ДЯДЬКА ЛЕВА - УОСОБЛЕННЯ ДУХОВНОСТІ І КРАСИ. ПОЧУТТЯ КОХАННЯ МАВКИ І ЛУКАША ЯК РОЗКВІТ ТВОРЧИХ СИЛ ЛЮДИНИ - ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ
1. Розшифруйте кросворд. Давши відповіді на запитання, прочитайте назву твору у виділених клітинках, яке і буде ключовим до нашого уроку. Щоб дати відповідь на питання до кросворда, ви повинні розгорнути сторінки про життя і творчість Лесі Українки.
1. Справжнє ім'я Лесі Українки.
2. Псевдонім Лесиної матері.
3. Яке прізвище у поетеси?
4. Як звали Лесину маму?
5. Назва свята, що стало причиною подальшої тяжкої хвороби.
6. Назва вірша, написаного Лесею Українкою у 9 років, про долю свої тітки.
7. На якому музичному інструменті любила грати Леся?
8. Яке прізвище чоловіка Лесі Українки?
9. Як називалося місто, де відвідала Леся свого дядька Драгоманова у 1894 році.
10. Назва села, де проживала сім'я Косачів 1882 року.
11. Назва країни, де померла Леся Українка.
2.Прочитати драму „ Лісова пісня”
3.„Історія написання драми „ Лісова пісня”(Законспектувати)
У „Лісову пісню” (1911 р.) Леся Українка вклала „цвіт душі” і вилила зі свого серця „те, що не вмирає”.
„Лісову пісню” породила туга за рідним краєм (ліси Волинського Полісся). Тут образи рідної природи, легенди пралісу, мелодії почутих тоді пісень.
|
|
Вперше про Мавку Леся почула в селі Жаборинці. Рідну природу поетеса відчула дуже глибоко. Волинь вона любила палко, говорила, що в неї навіть вдача волинська і лісова душа.
Леся Українка часто бувала в сільських хатах, на сільських весіллях слухала дзвінкі пісні дівчат. Волинсько-поліський фольклор, міфологію поетеса знала досконало. Узнавала їх від дівчат — Білінької, Олександри; від дядька Лева з Нечемного (герой драми). У нього жили 3 доби. Перші струмочки драми беруть початок в лісах Звягельщини. Та основне джерело цього твору б'є в хащах та озерах Ковельщини. У 1882 р. Косачі переїжджають з Луцька до села Колодяжного під Ковелем.
„Лісову пісню” Леся написала дуже швидко, за 10-12 днів. Та задум тривав роками. Вперше драма надрукована 1912 р. в журналі „Літературно-науковий вісник”.
Читаючи драму „Лісова пісня”, сприймаємо її як казку для дітей чи дорослих, але це не казка, а драма — феєрія, бо твір містить не прямолінійне протиставлення добра і зла, а дуже своєрідне, непросте художнє відображення складних проблем людського буття.
У драмі оригінально поєдналися різні вікові враження людини: легенди й природа Волині, що запали в душу Лесі ще в дитинстві, і світова культура, і власний досвід життя зрілого драматурга. У цьому творі поєдналися й різні виміри осмислення світу й себе в ньому людством, зокрема українським народом: стародавня міфологія і філософська думка початку ХХ ст.
|
|
Паралелями до історії кохання є сезонні зміни в природі, від ранньої весни до завірюхи взимку, і музика — спів сопілки. Природа відображає емоційний стан героїв: її розквіт і завмирання віддзеркалюють щасливий злет почуттів і їхнє згасання, тугу Мавки. Зміна пір року є виразом філософської ідеї повторення, минущого і водночас вічного в житті. Музика є також не тільки супроводом подій, а й символом у п'єсі. З гри Лукаша на сопілці починається кохання, з нею й закінчується. Спів сопілки — це не тільки образ краси душі, кохання, це ще й узагальнений символ мистецтва (За Г. Токмань).
Записати визначення, вивчити їх.
Драма — п'єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої — переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їхню психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій.
Драматична поема — невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. Основу драматичної поеми становить внутрішній динамічний сюжет — власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів за відсутності панорамного тла зовнішніх подій, переваги ліричних чинників над епічними та драматичними.
|
|
Міфічна істота | У міфології | У „Лісовій пісні” |
Мавка | 1. Казкова лісова істота. 2. (рідко) Те саме, що русалка; водяна німфа. 3. Дитя жіночої статі, яке вмирало нехрещеним і перетворювалося на русалку | Виступає в ролі лісової русалки, яку поетеса називає Мавка |
Русалка | Казкова водяна істота в образі гарної і вродливої дівчини, з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа | Не ототожнюється з Мавкою. Крім того, є Русалка Водяна і Русалка Польова. Водяна Русалка пильнує водяні простори, а Польова — все польове багатство |
Водяник | Злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в річках, озерах і болотах і завдає людям нещастя, злидні тощо | За характером і діями Лесин Водяник швидше нагадує домовика — охоронця домівки й майна. А Водяник — це володар водяного царства. У „Лісовій пісні” він добрий. Русалка називає його татом, татусем |
Лісовик | Міфічна істота, яка жила в лісі. Різні народи уявляли лісовика по-різному. Наприклад, слов'яни вірили, що в кожному лісі був свій лісовик, від якого залежала вдача чи невдача на полюванні | Лісовик — це малий бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям. Звертаючись до Русалки, він говорить: „Ось тута мають хижу будувати,— я й то не бороню, аби не брали сирого дерева”. Цю заповідь Лісовика знають усі лісові істоти |
Потерчата | Позашлюбні маленькі діти (байстрята), які вмирали нехрещеними. Їхня смерть якоюсь мірою зменшувала ганьбу матері-покритки. Іноді потерчат ототожнюють з русалками | Лесині Потерчата — це двоє маленьких бліденьких діток у біленьких сорочечках, які виринають з-поміж латаття |
Перелесник | Так у народі називали біса чи чорта у вигляді вогняного змія (метеор), що літає до жінок. Слово Перелесник утворилося від словотвірної основи перелесн(ий) за допомогою суфікса -ик-, що, у свою чергу, споріднене з давньоруським „льстить” | У драмі-феєрії це гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним волоссям, з чорними бровами і блискучими очима |
Куць | Синонім до слова „чорт”, „біс”. Відомо, що на Волині та в інших західних регіонах України на слова біс, чорт накладалося своєрідне табу, тому їх замінювали евфемізмами: нечиста сила, дідько, куць та ін. Назва міфічної істоти Куць утворилася від прикметникової основи куц(ий) „короткий” | Прекрасно знаючи українську міфологію, Леся Українка в „Лісовій пісні” пише: „З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-панич” |
Злидні | Це матеріальні нестатки, бідність, але у фразеологічних зворотах, наприклад: „Бодай же вас злидні побили (посіли, обсіли)” — побажання нещастя, бідності | У драмі-феєрії Злидні виступають як міфічні завжди голодні істоти. Шкодять вони лише злим людям. Злидні тільки й чекають, щоб їх покликали. Підкоряються вони Куцю |
Драма-феєрія (або просто феєрія; фр. féerie, від фр. fée — фея, чарівниця) — 1. Театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками. 2. Один із жанрових різновидів драми. Для цього виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти.
|
|
Чи підходить жанр, який визначила Леся Українка, до нашого твору? (Звичайно, так, бо в ньому є міфічні істоти та люди.)
Ознайомтеся з таблицею,запишіть її в зошит.
6 Складання „ паспорту” твору(Запишіть в зошит)
Жанр: драма-феєрія
Тема: зображення світу людини і світу природи в їх гармонійних та суперечливих взаєминах.
Ідея: утвердження думки, що мрію вбити неможливо, адже людина завжди буде прагнути до неї та до досконалості. „Ніяка туга краси перемогти не повинна”.
Конфлікт: боротьба між світлою і високою мрією (мистецтво, кохання - Мавка) та буденним життям людини (мати, Лукаш, Килина).
Герої: лісова царівна Мавка, Лукаш, дядько Лев, мати Лукаша, Килина, Лісовик, Перелесник, Русалка; Той, що греблі рве; Водяник, Русалка Польова, Потерчата, Куць, Злидні, Доля.
Місце дії: старезний ліс на Волині.
Час дії: дія розпочинається напровесні.
Проблематика:
□ Людина і природа.
□ Батьки і діти.
□ Кохання і зрада.
□ Висока мрія і буденне життя.
Композиція : пролог і 3 дії, які співвідносяться з трьома порами року.
Перша дія — весна,
друга дія — літо,
третя дія — осінь.
Зав'язка: дитина лісу Мавка, розбуджена голосом сопілки сільського парубка Лукаша, прокидається від зимового сну.
Розвиток дії: з'являється молодиця Килина — втілення бездуховності й моральної обмеженості. Вона в усьому протистоїть Мавці — уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватає Килину, охоплена відчаєм Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ, зникнути „у підземеллі темного Марища” — „Того, що в скалі сидить”.
Кульмінація: розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство.
Розв'язка: Мати й Килина повертаються в село, а Лукаш залишається в зимовому лісі разом із привидом Мавки і поступово замерзає з усмішкою на вустах.
Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 10; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!