Основні процедури й методи квантифікації в контент-аналізі
ПЛАН
ВСТУП
1. Класичні методи аналізу
2. Контент-аналіз
2.1. Історія розвитку
2.2. Зміст та значення контент-аналізу
3. Основні процедури й методи квантифікації в контент-аналізі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Загальні принципи аналізу документів
У багатьох науках, які займаються аналізом різних документів, прийнято виділяти класичні, традиційні методи аналізу й формалізований метод – контент-аналіз. Різниця між ними полягає насамперед у тім, що традиційні методи вважаються якісними, а контент-аналіз – кількісним методом. Останній вважається більше об'єктивним, ніж історичний або літературний метод.
Хоча зараз уже не можна говорити, що ці методи існують у чистому вигляді, тому що в класичних методах усе більш часто застосовується різна квантифікація ( кількісне вираження якісних ознак), а контент-аналіз уже не є чисто кількісним, а кількісно-якісним методом, ми все ж розглянемо їх окремо як кількісні та якісні характеристики документа,як носія інформації.
Класичні методи аналізу
Класичні, традиційні методи аналізу – це сукупність операцій, що дозволяє інтерпретувати текст з метою дослідника. Справа в тому, що кожен документ створюється зі своєю метою, що часто не збігається з метою дослідника. Інтерпретація тексту в процесі будь-якого традиційного аналізу дозволяє вникнути у суть документа й виявити все, що цікавить дослідника: глибинні задуми й мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, коли створювався документ тощо.
|
|
|
При аналізі традиційними методами виділяється зовнішній і внутрішній аналіз.
Зовнішній аналіз дає можливість зробити висновки щодо історичних обставин, у яких створювався документ, його дійсних мотивів, а також дозволяє перевірити надійність і вірогідність документа. Таким чином, зовнішній аналіз розглядає документ, як елемент у системі суспільних відносин. З його допомогою можна зробити висновки, наскільки важливий той елемент й яку роль він грав.
Внутрішній аналіз – це аналіз самого змісту документа. Він допомагає по особливостях стилю знайти його автора, якщо це необхідно, вивчити співвідношення різних елементів тексту, модальність документа, ставлення його автора до теми та інше.
У цілому класичні методи аналізу дуже схожі один на одного. Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис документа, глибоко проникати у його сутність. Тому використання таких методів найбільше доречно, коли дослідник має справу з унікальними документами. Однак у цих методах є значний недолік – вони суб'єктивні. Перебороти цей недолік, зробити висновки дослідника більш об'єктивними і переконливими дає можливість формалізований метод вивчення документів або контент-аналіз.
|
|
|
Контент-аналіз
2.1. Історія розвитку
Контент-аналіз — метод досліджень текстів іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту.
Винахідниками та лідерами контент-аналізу небезпідставно вважають американців, проте насправді вперше контент-аналіз (пор. інтент-аналіз) було застосовано у 1640 році у Швеції. Там, під час дискусії з офіційним лютерантством, теологи порівняли апокрифічну збірку релігійних гімнів «Пісні Сіону» з гімнами офіційної церкви та підрахували кількість основних релігійних ідей та їх висвітлення (позитивне, негативне чи реальне).
На американському континенті формалізований аналіз тексту вперше застосував Дж. Спід, котрий 1893 року опублікував статтю «Чи дають тепер газети новини?» — це був результат контент-аналізу недільних випусків нью-йоркських газет за 1881—1883 роки. Спід виміряв обсяг матеріалів за кожною темою у дюймах і порівняв результати. Виявилося, що газети стали приділяти більше уваги пліткам та скандалам, але менше — літературі, політиці та релігії.
|
|
|
Новітня історія контент-аналізу бере свій початок у роки Другої світової війни, коли розвідка союзників відстежувала число та тип популярних пісень, які пускали в ефір європейські радіостанції. Таким чином робилися висновки про переміщення та концентрацію війська на континенті. На тихоокеанському театрі воєнних дій відстежували радіокомунікацію між Японією та її військовими базами на різних островах. Збільшення обсягу комунікації вказували на те, що японці планують операцію в даному районі Тихого океану.
Тоді ж, у 1940-х, контент-аналіз почали використовувати для визначення автентичності історичних документів. Дослідники рахували певні слова у тих документах певного автора, чия автентичність була доведена, та порівнювали їх кількість із сумнівними документами. Контент-аналіз також застосовувався для вивчення пропаганди.
Вже наприкінці 1960-х контент-аналіз став методологією, найпоширенішою у магістерських роботах, які захищали в американських університетах, — і дотепер залишається найулюбленішою методологією медіа-дослідників у США.
|
|
|
Популярність контент-аналізу ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє виміряти людську поведінку (якщо вважати, що вербальна поведінка є її формою). На відміну від опитувань контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили.
2.2. Зміст та значення контент-аналізу
Контент-аналіз – це метод вивчення документів на підставі формування певного набору категорій з наступною кваліфікацією досліджуваного матеріалу за принципом частоти появи й повторення елементів обраних категорій. Застосування цього методу дає можливість одержати певні кількісні дані, які можуть бути піддані комп'ютерній обробці й статистичному аналізу. Ця дослідницька техніка використовується у соціології з метою одержання висновків про стан і властивості соціальної дійсності. Контент-аналіз широко застосовується при вивченні простих і складних ознак й є особливо ефективним при обробці більших за обсягом й різноманітних за змістом джерел.
Головна суть контент-аналіза полягає в тому, що, виходячи з дослідницького завдання, виділяється певна система якісних ознак, які характеризують властивості об'єктів й явищ, а потім робиться їхній рахунок або рахунок їхніх елементів, що володіють цими ознаками й перебувають у певних сполученнях. Ці ознаки можуть кодуватися, і в такий спосіб описова інформація може бути формалізована й представлена в системі числових значень. Останні можуть зводитися в різного роду таблиці, зручні для наступної обробки.
За допомогою контен-аналізу можна одержати інформацію про:
- автора повідомлення (його норми, цінності, особисті особливості, групу, на яку він орієнтується, світогляд, установки, соціально-демографічні характеристики);
- адресата повідомлення (кому воно адресоване);
- мету створення повідомлення (пропаганда, погроза, скарга, маніпулятивний вплив складного характеру тощо);
- причини створення повідомлення;
- відношення автора повідомлення до адресата;
- структуру повідомлення (чи містить підтекст), засіб викладання інформації, стилі повідомлення.
Достоїнствами контент-аналізу є:
- При наявності документів його проведення не потребує спеціальних умов;
- Його проведення не потребує великих матеріальних витрат;
- З його допомогою можна вивчити минулі події;
- З його допомогою можна вивчити особистість або групу навіть при відсутності можливості безпосередніх контактів із ними;
- Контект-аналіз дає надійні дані.
Головні хиби описаного методу полягають в:
- Трудомісткості методу;
- Можливості виникнення етичних проблем (коли аналізу піддається конфіденційна або засекречена інформація);
- Можливому відбитку результатів діяльності без відбитку процесу;
- Певних складностях кодування інформації, а потім інтерпретації отриманих даних.
Головна складність контент-аналізу полягає в знаходженні таких процедур, за допомогою яких можна виявити ознаки досліджуваних явищ, заміряти їх і потім адекватно пояснити.
Основні процедури й методи квантифікації в контент-аналізі
Контент-аналіз - це переклад у кількісні показники текстової інформації з наступною статистичною її обробкою.
Контент-аналіз починається з виявлення смислових одиниць, у якості яких використовують:
а) Поняття, висловлені в окремих термінах. Наприклад, економіка: форми власності, приватизація, фінансова система, технічний прогрес, інновація, методи господарювання, менеджмент; політика: уряд, опозиція, партія, демократія, авторитаризм, співробітництво, консенсус, конфлікт.
б) Тема, висловлена в окремих смислових абзацах, частинах текстів, статтях, радіо- і телепередачах тощо. По тематиці створюється уявлення про зміст документа. Наприклад: ініціатива й підприємливість, боротьба з корупцією й бюрократією, дотримання прав людини, трудова дисципліна.
в) Імена історичних особистостей, політиків, вчених, артистів, лідерів партій і соціальних рухів, найменування інститутів. По числу посилань на авторів судять про наукову ідею.
г) Цілісна суспільна подія, офіційний документ, факт, твір, випадок несуть спеціальне смислове навантаження й можуть прийматися за одиницю аналізу. Частота й тривалість згадування суспільної події або державного рішення - свідчення його важливості для суспільства.
д) Зміст апеляцій до потенційного адресата – покупця, громадянина, прихильника. Наприклад, у комерційній рекламі - «молодь вибирає», у політичній рекламі - апеляція до цінностей, моральних норм і прагнень.
Смислові одиниці аналізу виділяються на основі змісту гіпотез дослідження, підказуються методологічними посилками програми.
Одиниці рахунку можуть збігатися й не збігатися з одиницями аналізу.
У першому випадку квантифікація зводиться до визначення частот згадування виділеної смислової одиниці стосовно інших категорій. В другому випадку одиницею рахунку вважають фізичну довжину або площу текстів, заповнених смисловими одиницями. Наприклад, число рядків, абзаців, квадратних міліметрів, знаків, колонок – у друкованих текстах, тривалість трансляції по радіо або на телебаченні, метраж плівки на магнітоносіях. У контент-аналізі можуть використовутися одночасно кілька одиниць рахунку й одиниць аналізу.
Кількісний аналіз текстів застосовується тоді, коли потрібний високий ступінь точності при зіставленні однопорядкових даних. Першим кроком у цьому напрямку є виявлення індикаторів ключових понять дослідження. Квантифікацію в контент-аналізі доцільно використовувати при зіставленні квант-текстів з іншими кількісними характеристиками. Кількісні характеристики мають обов’язково зв’язуватияся з якісними, які в дослідженні документів фіксують властивості і ознаки виділених дослідником об’єктів і дозволяють йому проаналізувати зв’язаність цих характеристик з досліджуваною сферою діяльності укладача документальної інформації.
ВИСНОВКИ
Взагалі контент-аналіз вимагає дуже небагато принципових умов. По-перше, об'єкт дослідження має бути не формалізованим, тобто допускати різні варіанти інтерпретації; по-друге, матеріали контент-аналізу повинні репрезентувати якесь соціальне явище чи сукупність документів; по-третє, для проведення якісного контент-аналітичного дослідження треба намагатися зменшувати вплив суб'єктивного чинника (зокрема, думок кодувальників) на процес аналізу і виробити точну його процедуру, якої всі причетні до дослідження мають суворо дотримуватись; по-четверте, при інтерпретації результатів дослідження необхідно пам'ятати, що контентаналіз – не всемогутній метод і його висновки ґрунтуються тільки на тому змісті, який заклали у документи комунікатори.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Богомолова Н.Н., Стефаненко Т.Г. Контент-анализ : Спецпрактикум по социальной психологии / Н. Н. Богомолова, Т. Г. Стефаненко; МГУ им. М. В. Ломоносова, Факультет психологии. — М.: Изд-во МГУ, 1992.
2. Количественный и качественный анализ: органическое единство или автономия // Социс. – 2004, № 9. – С. 3-14.
3. Костенко Н.В., Іванов В.Ф. Досвід конвент-аналізу. Моделі та практики.– Київ, 2003.
4. Макаров Н.Д. Контент-анализ (Метод количественного изучения содержания социальной информации). – М.: НМЦ СПО, 2001.
5. Марков В.А. Контент-анализ в комплексном исследовании функционирования прессы (Опыт конкретно-социологического исследования): Автореферат дис. к.фил.н. – М., 1974.
6. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн.2. / Отв. ред. В.Г. Андреенков, О.М. Маслова. – М., 1990. С. 68 – 80.
7. Панина Н.В. Технология социологического исследования: Курс лекци
Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!