Схема інфраструктури товарного ринку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Сумський державний університет

Кафедра маркетингу та УІД

Обов’язкове домашнє завдання

з дисципліни «Інфраструктура товарного ринку»

Підготував студент

групи МК-31

Сєроклін Д.С.

Викладач

Провозін М.В.

Суми 2017

Зміст

Вступ. 4

1. Теоретична частина. 5

1.1. Сутність виставки. Цілі виставок та їх класифікація. 5

2. Практична частина. 14

2.1. Схема інфраструктури товарного ринку. 14

2.2. План доставки замовлень. 16

Висновок. 22

Список використаної літератури. 24

Вступ

Сьогодні світ розвивається швидкими темпами, а з ним разом і ринок та його інфраструктура. З’являється все більше підприємств та їх контрагентів, допоміжних структур, юридичних фірм, тощо. На ряду з цим посилено розвивається і оптова торгівля та торговельна діяльність в цілому. На даний момент ці всі елементи сильно пов’язані одне з одним. І сказати, що кожен з них є важливішим не можна. Їх ми розглядаємо в комплексі і саме вони формують інфраструктуру товарного ринку, вивчення якого є важливим, адже дає змогу проаналізувати його елементи та на основі даних вивести відповідні висновки, які сприятимуть його розвитку.

Все більше людей пробує свої сили в підприємницькій діяльності, адже нині це доволі нескладний і, при правильній ідеї, ефективний вид заробітку, але він також потребує підготовки і вивчення низки законів.

Дана робота містить теоретичних питання в якох описано сутність виставок, їх цілі взагалі та класивікація, а також опис контрагентів обраного підприємства та план доставки замовлень.

Дані питання та приклади задач є також частиною інфраструктури товарного ринку без якого його діяльність буде малоефективною і хаотичною, адже саме закони структурують, координують та регулюють будь-які процеси пов’язані з веденням господарської та підприємницької справи.

Важливо додати, що питання є актуальним і обов’язково враховуються в господарській та підприємницькій діяльності. Наприклад, без знань про чинне законодавство неможливо взагалі вести будь-яку справу. Необхідно знати, що нам можна, а що заборонено, завжди враховувати якомога більше контрагентів та відбирати з них найбільш підходящих для нас. Раціонально обирати шлях доставки замовлень, тощо.

Теоретична частина

Сутність виставки. Цілі виставок та їх класифікація.

Виробники продукції, споживачі, посередницькі організації потребують безперервного інформаційного забезпечення.

У зв’язку з цим на товарному ринку чимала роль відводиться постійно діючим або періодичним виставкам продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання. В Україні активно займаються цією діяльністю понад 20 великих спеціалізованих фірм і державних підприємств.

Міжнародне бюро виставок визначає виставку як »показ, основна мета якого полягає в освіті публіки шляхом демонстрації засобів, що є у розпорядженні людства, для задоволення потреб в одній або декількох галузях його діяльності або майбутніх його перспектив».

Найважливіша перевага виставки для покупця - це можливість побачити товар у натурі, а нерідко - в роботі. Покупець порівнює між собою однорідні товари, рекламну літературу і складає думку про рівень товару, найближчі перспективи торгівлі. З точки зору продавця, виставка - це один із способів конкуренції, який можна використовувати для своєї вигоди. Особливо ефективні в цьому розумінні галузеві виставки. Тут можна розповсюдити протягом 1-2 днів значний обсяг інформації, довести її до відома аудиторії, на охоплення якої за допомогою індивідуальних контактів було 6 потрібно багато місяців. Дуже часто виставка - це зручний спосіб вивести на ринок новий товар.

Перша промислова виставка пройшла в Лондоні в 1761 р. Надалі виставки поступово стали на шлях комерціалізації. З простого показу новин техніки і технології вони перетворилися на заходи, в ході яких укладають торгові контракти. А тому термін »виставка» і термін »ярмарок» придбали дещо близьке смислове значення і часто використовуються як слова-синоніми. Відмінності залишилися в організаційному плані.

Виставки та виставки-продажі систематизувалися за наступними ознаками - цілі, завдання, напрями, тематики.

Цілі повинні бути поставлені за рангом значущості, актуальності та черговості досягнення. Разом із цілями повинні бути вказані і конкретні шляхи їх досягнення. Цілями проведення виставок можуть бути:

1) надання підприємствам, організаціям, особам, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг,

2) розгортання рекламної кампанії;

3) інформування потенційних споживачів про нову продукцію, сфери її застосування і можливості придбання;

4) обмін комерційною інформацією з іншими регіонами, що сприяє раціоналізації господарських зв’язків;

5) висвітлення досягнень і перспектив у галузі розвитку науки і техніки, освоєння і впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів;

6) визначення можливого попиту на товари, що розробляються;

7) порівняння даної продукції з продукцією конкурентів;

8) висновок операцій.

Виконуючи одну з функцій маркетингу, виставки в сучасних умовах вирішують наступні завдання:

1) дослідження ринку;

2) своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;

3) розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами.

4) постійна адаптація пропозиції до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій;

5) своєчасне вдосконалення або раціоналізація оновлення продукції залежно від змін вимог споживачів;

6) активний розвиток маркетингу, особливо у сфері просування товару на ринок;

7) систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, зміна виробничої орієнтації;

8) розвиток різних типів ділової співпраці.

На думку фахівців, сфера діяльності виставок на початку

XXI ст. визначатиметься таким чином:

1) глобальна - де буде зосереджена пропозиція і попит у світовому масштабі;

2) європейська - яка. буде служити дзеркалом європейського ринку;

3) місцева - обмеженого радіусу дії, стосовно специфіки регіону;

4) європейська регіональна - рамки якої будуть вужчими, ніж у загальноєвропейських, але значно ширшими, ніж у звичайних регіональних виставок.

Торгові виставки поділяються на наступні види:

1) за місцем проведення;

2) за частотою проведення;

3) за напрямом роботи;

4) за видами пропозиції;

5) залежно від попиту.

1. За місцем проведення:

1) виставки, що проводяться на території країни;

2) виставки, що проводяться за кордоном.

Виставки поділяються на регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні.

Регіональні виставки мають радіус дії до 100 км, репрезентують одну або декілька галузей і призначені для демонстрації можливостей малих підприємств.

Міжрегіональні виставки мають таку саму структуру, але більший радіус дії і залучають більше підприємств.

Національні виставки - це своєрідна вітрина національної промисловості, проводяться на території країни або за кордоном з метою демонстрації продукції національного виробництва і стимулювання її продажу, мають міжгалузевий характер.

Міжнародного характеру набувають ті виставки, в яких беруть участь експоненти із зарубіжних країн, яких повинно бути не менше ніж 10-15% від загальної кількості учасників.

Залежно від спеціалізації, організаційних особливостей і рівня проведення виділяють наступні основні види міжнародних виставок:

1) міжнародні спеціалізовані виставки, тематика яких охоплює цілу галузь науки і техніки (наприклад, »Хімія»);

2) міжнародні спеціалізовані виставки (салони), тематика яких охоплює окремі напрями підгалузі науки і техніки (наприклад, »Зварювання», авіасалони в Бурже);

3) міжнародні виставки, що проводяться в рамках конгресів, конференцій, симпозіумів.

2. За частотою проведення виставки бувають:

1) періодичні - через два, три роки;

2) щорічні;

3) сезонні.

Частота проведення залежить від різновидів продукції (експонатів), яка пропонується, й умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися 2-4 рази протягом року, а демонстрація новинок технології - з інтервалом від 2 до 5 років.

3. За напрямами роботи розрізняють:

1) торгові виставки, на яких відбувається продаж товарів або отримання замовлень;

2) інформативні виставки;

3) виставки, що проводяться з метою розвитку комунікацій і встановлення контактів.

4. За видами пропозиції виставки бувають:

1) універсальні;

2) багатогалузеві;

3) галузеві.

5. Залежно від попиту розрізняють:

1) виставки товарів масового споживання; , 2) виставки інвестиційних (промислових) товарів;

3) виставки технологій;

4) виставки інвестицій та ін.

Окрім того, виставки можуть бути постійними і пересувними. Так, наприклад, у США налічується близько 200 постійно діючих виставкових центрів (галузевих і не галузевих).

Особливу увагу заслуговують Всесвітні торгові виставки, які з’явилися на початку XIX ст. Вони відображають технологічний розвиток усього людства і стають значною політичною і культурною подією. На честь таких виставок часто створюються архітектурні шедеври: наприклад, Кришталевий Палац у Лондоні (1851) або Ейфелева башта (1889).

Всесвітня виставка - це захід, що має на меті продемонструвати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх різносторонніх потреб. Так, у 2000 р. пройшла всесвітня виставка «ЕХРО-2000» у Ганновері під девізом «Людина-Природа-Техніка». Чергова всесвітня виставка проходитиме в Японії в 2005 р.

В українському виставковому бізнесі солідною репутацією користуються такі могутні фірми, як »Зовнішекспобізнес», Національний виставковий центр, Торговельно-промислова палата України. Ці найбільші організатори виставок мають базу даних фірм різних галузей, контактують з досить широким колом потенційних експонентів.

Регулярно проводяться престижні і представницькі спеціалізовані виставки. Серед них такі відомі, як «Світ Arpo», «EN-TER’EX», «Автосалон МАС» та ін. їх організують українські фірми «Примус-Україна», «Євроіндекс», «Автоекспо», «Галицькі контракти», «Морські технології», «Експодонбас».

Серед професіоналів великою популярністю користується найбільша в Україні виставка комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, засобів комунікації та офісного устаткування – «ENTER’EX». Ця виставка - продукт праці та фантазій рекламно-видавничої фірми »Євроіндекс».

Найактивніше виставковою діяльністю займаються у Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку.

Процес організації виставки є складним комплексом організаційних, договірних, а в деяких випадках і дипломатичних заходів. Іноді організація великої виставки займає 1-2 роки.

Підготовка і проведення виставки включає наступні етапи

1. Ухвалення рішення про проведення виставки.

2. Офіційне оголошення про проведення виставки із зазначенням цілей, основної тематики, термінів подання заявок і роботи виставки.

3. Формування структури управління підготовкою і проведенням виставки. Прийняття заявок на участь у виставці. Наприклад, на великих виставках він закінчується, як правило, за 2, 3 або 5 міс. до початку роботи виставки.

4. Комплекс підготовчих організаційно-технічних заходів (розподіл виставкової площі між учасниками, визначення розмірів авансових платежів і т. д.).

5. Монтаж експозиції - повинен бути закінчений за 4$ год. до відкриття виставки,

6. Урочисте відкриття виставки й офіційний перегляд.

7. Відкриття виставки для відвідувачів.

8. Забезпечення робочої програми виставки.

9. Офіційне закриття виставки.

10. Демонтаж виставкової експозиції.

11. Підбиття підсумків виставки.

Виставки функціонують за рахунок грошових надходжень, а саме:

• від внесків її учасників;

• вхідної плати відвідувачів;

• посередницьких послуг;

• оплати реклами;

• здачі в оренду експозиційної площі;

• видань комерційно-інформаційних матеріалів;

• замовлень на художнє оздоблення роботи;

• видавничої діяльності;

• коштів, що надійшли за договорами з вищими організаціями.

Організатори виставки можуть встановлювати терміни відмови від участі у виставці і повернення реєстраційних внесків. Наприклад, якщо учасник відмовляється від участі за 15 днів до її початку, то йому повертається 100% реєстраційного збору, а якщо пізніше за встановлений термін - внесок не повертається.

Для участі у виставці учасник повинен подати організаторам заявку на участь (зміст заявки аналогічний заявці на участь у ярмарку).

У середньому витрати великих фірм у виставкових заходах складають 5-30% усіх засобів, що витрачаються на маркетингові комунікації. Причому, для тих підприємств, що виробляють товари народного споживання, цей показник дещо нижчий (5-10%), а для виробників засобів виробництва - вище - 30-35%.

Типова структура витрат на участь у виставці виглядає таким чином:

• орендна плата -15-20%;

• монтаж експозиції - 40-50%;

• демонтаж експозиції - 5-10%;

• витрати на рекламоносії - 5-10%;

• представницькі витрати - 15-25%.

У період формування ринкових відносин потреба в проведенні виставок пояснюється рядом причин:

1) виставки сприяють формуванню нових контактів між підприємствами;

2) саме виставки сьогодні, як ніколи, сприяють ознайомленню з новим видом продукції, технологіями;

3) при зменшенні ролі адміністративного управління виставки виступають інструментом аналізу і формування рівня якості і цін виготовленої продукції.

В організації виставок і ярмарків є багато проблем, обумовлених наступним:

1) слабким розвитком інфраструктури ринку;

2) недостатньою кількістю виставкових площ та їх непристосованістю для проведення виставково-ярмаркових заходів;

3) відсутністю (певною мірою) досвіду.

Всі перераховані проблеми посилюються також загальним спадом в економіці.

Основні недоліки сучасних виставок і ярмарків можна поділити на три групи:

1) фінансово-економічні;

2) організаційні;

3) сервісно-побутові.

1. Фахівці пов’язують фінансово-економічні недоліки, головним чином, з інфляцією. Витрати за оренду приміщення, транспорт, навантажувально-розвантажувальні засоби, охорону, рекламу, оформлювальні та інші послуги значно зростають порівняно раніше встановленими розцінками.

2. Можна виділити дві групи організаційних проблем, характерних для проведення будь-якої виставки і пов’язаних з підготовчим періодом, що передує проведенню виставки, й активністю учасників під час роботи виставки, а також проведення супутніх заходів (конкурсів, семінарів, зустрічей). Аналіз роботи виставок (і ярмарків) показує, що в підготовчий період повинна бути істотно активізована роль рекламної кампанії, направленої на своєчасне доведення інформації до зацікавлених підприємств і фізичних осіб. У цей період важливо розробити реальний обґрунтований кошторис доходів і витрат, врахувати всі майбутні витрати. Під час виставки (ярмарки) організатори повинні сприяти активності учасників. Для цього необхідно продумати механізм пільг і заохочення.

3. Дуже велику роль відіграють недоліки в належному рівні сервісно-побутового обслуговування: приміщення недостатньо пристосовані, устаткування не трансформоване і не мобільне, відсутні додаткові сервісно-побутові пристосування, меблі, належним чином не організований зв’язок.

Ярмарки і виставки як одна з форм забезпечення діяльності підприємств на товарному ринку мають хороші перспективи в умовах ринкової економіки.

Особливості розвитку ярмарків і виставок в даний час визначаються мірою просування ринкових реформ. Тільки в умовах ринкового господарства і наявності на ринку підприємств, здатних самостійно встановлювати і розвивати господарські зв’язки, керуючись при цьому критеріями вигідності, оптові ярмарки і виставки можуть стати максимально ефективними.

Формування ринкової інфраструктури сприяє розвитку спеціалізованих виставок і ярмарків, що забезпечують розширення обсягів пропонованої продукції однієї товарної групи.

Поява на ринку нових суб’єктів, що пропонують споживачу аналогічні товари та послуги, робить необхідним проведення виставок-продажів, де споживачі можуть ознайомитися з продукцією всіх виробників, що пропонують дані товари, порівняти їх якісні характеристики.

Зведення товарів і послуг конкуруючих фірм в одному місці і в один час, наявність у них однакових умов для представлення власної продукції, залучення шляхом широкого інформування максимального числа потенційних споживачів даної продукції - це чинники, дозволяють вважати, що ярмарки і виставки досить перспективні в майбутньому і можуть стати важливою ланкою в інфраструктурі ринкової економіки.

Практична частина

Схема інфраструктури товарного ринку

КЗБРР «Центр ПМСД Буринського району» надає медичні послуги. Дана установа є державною і бюджетною (тобто не отримує прибутку). Розташоване в м. Буринь Сумської області. Розглянемо всі складові інфраструктури товарного ринку, з якими контактує підприємство.

Складові інфраструктури даної установи:

1) Дердавна фіскальна служба( відповідає за стягнення податків);

2) Державна казначейська служба України( казначейське обслуговування бюджетних коштів);

3) Торговий дім «Медсвіт»( постачання медичного обладнання);

4) Аптека 35( надає лікарські засоби пільговикам( ветеранам, інвалідам, тощо);

5) Держсанепідемслужба( проводить на базі лікарні лабораторні дослідження);

6) ТД « Авіас»( постачання горючих речовин( бензин, дизельне паливо);

7) ПАТ «Сумобленерго»( послуги електроенергії);

8) ПАТ «Сумигаз»( постачання газу до лікарні);

9) КП «Буринь-теплосервіс»( комунальні послуги водопостачання);

10) НАСК « Оранта»( страхування);

11) ДП « Буринський агролісгосп» ( постачання деревини для опалення);

12) ФОП Красуля, ФОП Рєзнік, ФОП Подольчак, ФОП Денисенко, ФОП Федоненко, ФОП Пирог( ведення господарської діяльності);

13) Державна служба зайнятості( необхідна для оновлення робочої сили в лікарні).

Постачальники ресурсів – фірми,підприємства, установи, що здійснюють поставки сировини, матеріалів, комплектуючих для подальшого їх використання у виробництві.

· торговий дім «Медосвіт»;

· аптека №35;

Страхові компанії:

· НАСК « Оранта»;

Організації з трудового забезпечення:

· Державна служба зайнятості України;

Система зв’язку:

· ВАТ «Укртелеком» - стаціонарний зв’язок та Інтернет послуги;

Паливно-енергетичний комплекс:

· ПАТ « Сумобленерго»;

· ДП « Буринський агролісгосп»;

· ПАТ « Сумигаз»;

Законодавчі то контролюючі органи:

· Санепідемстанція;

· Дердавна фіскальна служба;

· Державна казначейська служба України;

Також ЦРЛ контактує з різними фізичними особами підприємціями( ФОП), приклади яких наведені вище. У даних осіб лікарня купує речі або предмети для господарства( пластикові вікна, двері, тощо).

План доставки замовлень

Дилер уклав угоди на поставку масла з виробниками і планує експортувати його споживачам. Спланувати план доставки замовлення, мінімізуючи витрати на перевезення шляхом складання та розв’язання транспортної задачі.

Собівартість 10 км перевезень 5 т вантажу за полуторну вартості дизельного палива, що склалася на ринку палива. Кількість товару, виробники та споживачі надані в табл. 1 та 2.

Вихідні дані: постачальники – Василівка, Золотоноша, Шостка, Гадяч, Тетіїв; споживачі –Курськ, Санкт-Петербург, Красноград, Запоріжжя, Полтава; потреби споживачів – 14,42,41,44,37; запаси – 47,37,45,20,29.

Таблиця 2.1 – Відстані маж містами

Розв’язання

Побудуємо математичну модель ТЗ у вигляді завдання лінійного програмування. Виходячи з того, що план переве5зень визначається зазначенням кількості вантажу, що перевозиться, за кожною комунікацією (нульова кількість, якщо продукція за комунікацією не перевозиться), позначимо через невідомі х_ij кількість продукції, що перевозиться, від постачальника з номером i до споживача з номером j (об'єм перевезення). У нашому прикладі таких невідомих буде 5x5=25.

У загальному випадку, кількість невідомих дорівнюватиме m*n, де m - кількість постачальників, n - кількість споживачів.

Для нашої задачі i = ; j = .

Мета задачі: знайти мінімум витрат на перевезення. Для цього помножимо осяг перевезень за кожною клітиною на витрати з перевезення, та знайдемо їх суму: (2.1)

Де C_ij – елементи матриці вартості перевезень С (визначаються залежно від витрат на паливо та відстані).

Таблиця 2.2 – Витрати на перевезення

Для нашого випадку маємо:

f=3,7х₁₁+11,9х₁₂+1,6х₁₃+0,4х₁₄+2,1х₁₅₊3,1х₂₁+8,9х₂₂+1,9х₂₃+2,4х₂₄+1,4х₂₅₊1,5х₃₁+7,6х₃₂+2,7х₃₃+4,0х₃₄+2,2х₃₅₊1,7х₄₁+9,2х₄₂+1,3х₄₃+ 2,5х₄₄₊0,8х₄₅₊4,3х₅₁+9,1х₅₂+3,8х₅₃+ 3,9х₅₄₊3,3х₅₅-› min.

Обмеження:

i = ; j =

Де, С_ij – ціна перевезення;

X_ij – об’єм перевезення;

a_ij – запаси;

b_ij – потреби.

Розв’язуємо задачу способом мінімальної вартості перевезень, тобто заповнюємо ті комірки, де вартість перевезень мінімальна та залишаються потреби у споживачів та запаси у виробників. Результати представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Розрахунок плану перевезень

Розрахуємо загальну суму витрат на перевезення за формулою 2.1. Обсяг перевезень у пустих клітинках дорівнює 0.

f=3,7*0+11,9*0+1,6*3,0+0,4*44,0+2,1*0+3,1*0+8,9*0+1,9*20,0+2,4*0+ +1,4*17,0+1,5*14,0+7,6*13+2,7*18+4,0*0+2,2*0+1,7*0+9,2*0+1,3*0+2,5*0+ +0,8*20,0+4,3*0+9,1*29,0+3,8*0+3,9*0+3,3*0=477,63грн.

Перевіримо план на оптимальність. Ознакою того, що поточний план є оптимальним, є умова: (2.2)

яка виконується для всіх клітинок таблиці 2.3. Невідомі тут величини і (названі потенціали) визначаються з умови (2.3) – для заповнених клітинок: (2.3)

Щоб знайти розв’язання (хоча б яке-небудь) такої системи, досить припустити одне з невідомих (довільне), що дорівнює деякому довільно вибраному числу. Тоді інші визначаються таким чином:

Припустимо, наприклад, що невідоме дорівнює 0. Тоді ми отримаємо наступні результати – , , , , , , , , .

Перевіримо план перевезень на оптимальність. Результати представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Результати перевірки оптимальності плану перевезень

План не є оптимальним, проведемо повторну оптимізацію шляхом заповнення клітинок в яких ми отримали «-».

Таблиця 2.5 – Розрахунок плану перевезення №2

Перевіримо даний план на оптимальність. Візьмемо , та розрахуємо наступні значення змінних з системи рівнянь:

В результаті розв’язку ми отримали наступні результати:

, , , , , , , , .

Перевіримо план перевезень №2 на оптимальність. Результати представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Результати перевірки оптимальності плану перевезень №2

Розрахунки показують, що всі незаповнені клітинки задовольняють умову оптимальності (2.2). Тобто план оптимальний.

Таким чином, мінімальні витрати на перевезення складуть 347,97 грн.

Висновок

Дана робота містила в собі такі питання: виставки, їх цілі та класифікація.

Виставки вирішують наступні завдання:

1) дослідження ринку;

2) своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;

3) розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами.

4) постійна адаптація пропозиції до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій;

5) своєчасне вдосконалення або раціоналізація оновлення продукції залежно від змін вимог споживачів;

6) активний розвиток маркетингу, особливо у сфері просування товару на ринок;

8) розвиток різних типів ділової співпраці.

Було проаналізовано всіх контрагентів КЗБРР « Центр ПМСД Буринського району» та знайдено мінімальні витрати на перевезення.

У висновку також необхідно зазначити, що будь-яке підприємство і будь-яка діяльність підпорядковується чинному законодавство. Фірма не може існувати локально від інших елементів ринку та працює з ними в тісному взаємозв’язку.

Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 30; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!