Методи економічних досліджень. Загальні методи наукового пізнання та їх використання.
Питання №1
Зародження і розвиток політекономії. Основні її напрямки, школи і течії.
Політична економія протягом довгого часу була практично в руках народів та урядів, потім формувалася у деякі загальні правила та рекомендації, протягом тривалого процесу розвитку стала цілісно пояснювати економічне життя і в результаті оформилася як самостійна наука.
Термін «економія»(«ойкономія») вперше вжив давньогрецький філософ Ксенофонт(близько 430-355 р.до н.е.) у працях «Домоустрій», «Кіропедія» та інших, вважаючи економію наукою про домогосподарство, управління майном. «Ойкономія»(«домоводство») – це зведення міркувань і порад щодо управління домом, рабовласницьким господарством, система правил його організації. Давньогрецький філософ Аристотель(384-322 р.до н.е.) у працях «Політика» й «Афінська полімія» поділив науку про багатство на економіку, під якою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей, і хремастику, що означає вміння наживати достаток, або діяльність, спрямовану на нагромадження багатства. «Хрема» - це майно ,володіння. Термін «політична економія» походить від слів «політикос», що означає державний, суспільний, і «ойкономія». Він належить французькому вченому А. Монкретьєну (1575-1621), який вжив його в працю «Трактат політичної економії»(1615), розглядаючи політичну економію не лише як уміле ведення господарства, а й як державну національну політику. Тому політична економія – це зібрання правил і настанов з організації та управлінням державним господарством.
Наприкінці 18 ст. політична економія відокремлюється від політики, права, моральної філософії, в межах яких вона до цього часу формувалася. Визначилися її предмет, метод, завдання. У 19 ст. загальновживаною назвою науки стала «політична економія», хоча початку в різних країнах пропонувалися і такі, наприклад, назви як «наука про народне господарство», «національна економія», тощо. В кінці 19 на початку 20 ст. поряд з терміном «політична економія» з`явився новий – «economics», що в перекладі з англ.мови означає «економіка».
Політична економія, сформувавшись як наука, постійно знаходилася в процесі розвитку і пройшла при цьому ряд етапів, що пов`язано із зміною існуючих економічних систем на нові, прогресивніші. У 15-18 ст. в економічній науці панував меркантилізм (від італ. «мерканте» - торговець, купець). Найбільш відомими представниками меркантилізму були: англ.. економіст Уільям Статффорд(1554-1612) і Томас Мен(1571-1641), італієць Скаруффі(1519-1584), француз Антуан Мокретьєн.
Виникнення і розвиток класичної політекономії відбулися в кількох варіантах, насамперед англійському і французькому. Французький дістав назву фізіократії, а англійський – промислової, або англійської школи, в якій класична школа досягла вищого рівня. Особливі варіанти класичної школи розвивали також Ж. Б. Сей, Т. Р. Мальту, С. Сісмонді.
Школи поділялися на класичну(французька фізіократія та англійська промисловість) та меркантилізм.
Політична економія в теперішніх умовах представлена такими основними напрямами: неокласичний, неокейнсіанський, неоінституційний, неоліберальний, марксистський, соціал реформістський та напрям радикальної політекономії. При збереженні своїх теоретико-методологічних основ кожний із напрямів в ході розвитку політичної економії розширюється, ускладнюється, наповнюється новим змістом. Разом з тим загострюється суперництво між ними. Продовжується боротьба насамперед між монетаризмом і різними варіантами неокейнсіаства. Інші напрями, особливо неолібералізм та неоінституціоналізм зміцнили свої позиції, здобули своїх прихильників.
Питання №19
Проста і розвинена форма товаровиробництва. Їх спільні риси та відносини.
Товарне виробництво – це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходження до них через використання ринкових відносин.
Загальною умовою виникнення, розвитку і формування товарного виробництва є суспільний поділ праці. На його основі виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами праці.
Специфіка товарного виробництва, насамперед, пов`язана з існуванням різних його типів. Товарне виробництво поділяється на просте і розвинуте.
Просте тов.виробн. ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва і є вихідною формою товарного вир-тва. Воно не велике за своїм обсягом, характеризується безпосереднім і добровільним поєднанням виробника з засобами вир-тва, відсутністю купівлі-продажу робочої сили як товару. У товарній формі виступають лише речові фактори вир-тва та готова продукція. Розвинуте тов.виробн. – це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснована на великій товарній власності, найманій праці і машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству.
Просте і розвинене виробництво має як спільні риси, так і суттєві відмінності.
Спільним є те, що вони існують за умови панування прив. власності на засоби вир-тва, ринкової форми зв`язку між виробниками і споживачами, конкуренції між товаровиробниками, стихійний розвиток.
Відмінності полягають у тому, що при простому товарному виробництву виробник і власник засобів вир-тва і продуктів праці – це одна особа, тоді як при розвинутому вир-тві виробник відокремлений від засобів вир-тва і продуктів праці. В умовах простого товарного вир-тва процес вир-тва здійснюється на основі індивідуальної праці. Він спрямований на задоволення особистих потреб виробника та членів його сі`мї. Розвинуте вир-тво передбачає спільну працю найманих робітників заради прибутку власника господарства. Проте товарне вир-тво засноване, як правило, на нескладній техніці, а розвинуте – на великій машинній індустрії, автоматизованих системах.
Питання №4
Методи економічних досліджень. Загальні методи наукового пізнання та їх використання.
Метод - це сукупність принципів побудови, форм і способів наукового пізнання. Усі методи економічного дослідження поділяються на загальнонаукові та конкретно-економічні. До загальнонаукових відносяться такі елементи, як наукові абстракції, аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичне і логічне, математичні методи і моделі.
Економічні явища і процеси, як правило, дуже складні, розвиваються під впливом великої кількості факторів, тому для їх дослідження намагаються виділити головне, тобто якусь особливість, ознаку або відношення, а при цьому навмисне відволікаються від несуттєвого, другорядного, випадкового. Такий спосіб дослідження називається науковим абстрагуванням. Його суть - у звільненні наших уявлень про предмет дослідження від часткового, нетипового, короткочасного, а знаходження в них суттєвого, постійного, типового.
Економічна діяльність суспільства проявляється в господарській практиці, у великій різноманітності фактів господарського життя різноманітних господарських суб'єктів. Діяльність різних суб'єктів господарювання зумовлена їхніми власними потребами та інтересами. Виведення принципів, закономірностей, формулювання законів називають економічною теорією, або економічним аналізом. Економіст у своєму дослідженні може просуватися як від фактів до теорії, так і навпаки, від теорії (гіпотези) до перевірки її на практиці. Перший метод називається індукцією, а другий - дедукцією, або гіпотетичним методом дослідження. Мета економічного дослідження — це не тільки вияв принципів та закономірностей економічного розвитку, а й розробка конкретних рекомендацій, способів і методів розв'язання економічних проблем, формування принципів економічної політики. Цей процес називають прикладною економічною наукою, або економічною політикою.
Отже, в економічному дослідженні потрібно виходити з аналізу фактів, емпіричних даних, застосовуючи при цьому спеціальні методи дослідження, формулювати принципи, закономірності, теорії, необхідні для розробки правильної економічної політики, для розв'язання нагальних економічних потреб суспільства.
До конкретно-економічних методів економічного дослідження відносяться: альтернативний аналіз, граничний аналіз, методи абсолютних та порівняльних переваг, аналіз еластичності, табличне, графічне, аналітичне моделювання, оптимізація та визначення рівноваги.
Обмеженість економічних ресурсів зумовлює необхідність вибору найефективнішого варіанту їх використання. Те, що підприємець втрачає, від чого відмовляється у результаті цього вибору, - це вартість втрачених можливостей, або альтернативні витрати.
Граничний аналіз дає можливість вивчати крайні величини, які дозволяють визначити зміну певного явища чи процесу під впливом зміни певного фактора. Наприклад, теорія граничної корисності демонструє, як зміниться задоволення споживача при зростанні спожитого продукту на одиницю.
Методи абсолютних і порівняльних переваг дають змогу відповісти на питання, що і як вигідніше виробляти, на яких видах продукції слід спеціалізуватись і за допомогою якої технології її потрібно виробляти.
Аналіз еластичності дозволяє виявити ступінь зміни одного показника відносно до іншого, наприклад, як зміниться попит на продукцію при зменшенні ціни на 10%.
Економічні величини можна представляти у взаємозалежності за допомогою таблиць, математичних формул, графічних зображень , за допомогою яких визначають оптимальні варіанти економічних рішень. Ці методи дуже широко використовуються в економіці.
В економічному дослідженні визначають позитивний і нормативний підхід. Позитивна економіка досліджує те, що відбувається в економіці, а нормативна визначає те, що має бути, надає конкретні пропозиції для удосконалення економіки.
Сучасна економічна теорія має справу із дуже складними процесами, тому використовує так званий синергетичний підхід у дослідженнях:
1. Акцентує увагу на процесах нестійкої рівноваги та нестабільності економічних систем.
2. Визнає складність та нелінійність соціально-економічної еволюції.
3. Припускає можливість впливу спонтанних змін в економіці на виникнення кризових ситуацій.
4. Аналізує множинність, різноспрямованість та різну якість внутрішніх і зовнішніх факторів, які можуть впливати на соціально-економічний розвиток.
5. Виходить з того, що один і той самий ефект в економічній системі може бути досягнутий під впливом різних імпульсів.
Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!