Правила безпеки при монтажі, налагоджуванні та обслуговуванні схеми автоматизації.
1.1
2.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ.
Обгрунтування і вибір об’єкта автоматизації
У разі утримання тварин на суцільній підлозі у стійлах і боксах гній накопичується протягом доби у задній частині їх підлоги,а також у проходах для тварин. У стійлах більша частина його розміщується на відстані 1/3, а в боксах – на 2/3 довжини підлоги від гнойового проходу. Інтенсивне занесення гною ногами тварин у бокси починається тоді, коли товщина його шару в проходах і на вигульно-кормових майданчиках перевищує 2-3см.
Якщо в місцях відпочинку тварин гною накопичується більше 0,15-0,20кг/м2, то дуже забруднюється їх шкіра і створюються умови для виникнення інфекційних та інвазійних захворювань корів. Внаслідок випаровування вологи із решток гною повітря у приміщенні забруднюється шкідливими газами, підвищується його відносна вологість.
Для забезпечення належних санітарних умов у приміщеннях із боксів, стійл,станків,проходів,вигульно-кормових майданчиків слід своєчасно видаляти гній в ручну чи з використанням засобів механізації.
Крім того,щоб підтримувати сприятливий мікроклімат у тваринницьких приміщеннях,шкідливі гази і надмірну вологу з них потрібно видаляти за допомогою систем вентиляції. Все це потребує додаткових затрат(праці, енергії). Зокрема,на видалення гною із приміщень та вигульних майданчиків затрачається 30-50% праці з догляду за тваринами, половина з цього обсягу затрат припадає на транспортування гною. З іншого боку, гній після обов’язкового знезараження, оскільки він містить велику кількість різних мікроорганізмів, яєць і личинок гельмінтів, насіння бур'янів та інших шкідливих речовин, які забруднюють навколишнє середовище, є якісним органічним добривом.
|
|
|
Ефективне вирішення проблем механізації прибирання й утилізації гною потребує комплексного підходу, починаючи з виробничих операцій усієї технологічної лінії від стійла тварин і до місця використання гною як добрива з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища та забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов роботи обслуговуючого персоналу.
В разі утримання ВРХ на прив’язі гній зі стійл прибирають 2-5 разів на день і видаляють його за межі приміщення у гноєсховища або на місце приготування компосту. За без прив’язного утримання тварин на товстому шарі підстилки його видаляють 2-3 рази на рік; Із приміщень, обладнаних боксами, та вигульних майданчиків залежно від пори року-щоденно або один раз на 2-3 дні. Зі станків для утримання свиней гній видаляють не менше 1 разу на день.
Технологічний процес видалення й утилізації гною включає такі операції:доставка і розподіл підстилки у місцях відпочинку тварин; прибирання тваринницьких приміщень і видалення з них гною; транспортування гною від приміщень до гноєсховища або місць приготування компосту.
|
|
|
2.2. Технологічна і технічна характеристика об’єкту автоматизації.
У сучасному сільськогосподарському виробництві переважна більшість виробничих процесів здійснюється за допомогою потокових ліній.
Потокова лінія - це система взаємозв’язаних машин, які безперервно і в задній послідовності виконують усі технологічні і допоміжні операції одного виробничого процесу.
Схеми керування потоковими лініями складаються так, щоб вони по можливості були простими і забезпечували легке і зручне автоматичне та неавтоматичне (ручне) керування.
Для забезпеки обслуговуючого персоналу та контролю стану і справності обладнання потокових ліній у схемах передбачають звукову та світлову сигналізації. Звуковий сигнал здебільшого подається перед початком пуску потокових ліній і призначений для попередження персоналу про небезпеку, що виникає внаслідок приведення в рух робочих машин. Світлові сигнали показують наявність напруги в електромережі, в якому стані знаходяться електродвигуни (увімкнений, вимкнений), де і які несправності виникли в потокових лініях тощо.
|
|
|
Щоб запобігти завалу машин продуктом, який переробляється, обробляється чи переміщується потоковою лінією, пуск електроприводів цих машин повинен здійснюватися лише в послідовності, протилежній напрямку руху продукту, а зупинка - за напрямком його руху. При цьому першим мусить вмикатися привод машини, яка видає кінцевий продукт з потокової лінії в накопичувальний бункер, транспортний засіб і т. ін. Приводи всіх інших машин повинні вмикатися послідовно з видержками часу, достатніми для їх розгону до нормальної швидкості. Приводи всіх інших машин повинні вмикатися послідовно з видержками часу, достатніми для їх розгону до нормальної швидкості. Останнім має вмикатися привод машини або пристрою, що подає початковий продукт на потокову лінію. Під час зупинки потокової лінії першим мусить вимикатися привод машини чи пристрою, що подає лінію початковий продукт. Приводи всіх інших машин повинні вмикатися послідовно з видержками часу, достатніми для повного звільнення їх від продукту. При вимиканні електропривода будь-якої машини потокової лінії апаратом захисту або обслуговуючим персоналом приводи всіх інших машин, що подають продукт до цієї машини, повинні автоматично вимикатися без видержки часу, а приводи машин, які подають продукт від неї, з видержкою часу, достатньою для повного звільнення їх від продукту.
|
|
|
Для підвищення надійності і довговічності потокових ліній у системах керування передбачають захист обладнання від перевантаження, струмів короткого замикання та інших ненормальних режимів роботи, застосування електричних і механічних блокіровок, що запобігають неправильним вмиканням і вимиканням електричних кіл, кнопок аварійного вимикання ліній з різних місць тощо.
 |
2.3 Розробка функціонально-технологічної схеми автоматизації.
Функціонально-технологічні схеми (ФТС) можуть розроблятися із більшим або меншим ступенем деталізації. Обсяг інформації, наведений на схемі, повинен забезпечувати повну уяву про прийняті основні рішення з автоматизації даного технологічного процесу і можливість складання на стадії проектування заявок на прилади і засоби автоматизації, трубопровідної арматури, щитів і пультів.
ФТС можуть виконуватися двома способами:
- із зображенням щитів і пультів керування за допомогою умовних прямокутників, як правило, в нижній частині креслення, в межах якого зазначаються засоби автоматизації, які встановленні в щиті;
- з зображенням засобів автоматизації на технологічних схемах поблизу пристроїв без побудови прямокутників, які зображують щити керування.
Схеми з умовним зображенням щитів більш наочні, тому їх використовують частіше.
На функціонально-технологічних схемах автоматизації зображення приладів і засобів автоматизації розміщуються як на технологічній схемі так і в прямокутниках, які розміщені в нижній частині креслення під технологічною схемою. На зображеннях технологічного обладнання або трубопроводів безпосередньо показуються всі первинні перетворювачі і окремі пристрої для виміру технологічних параметрів. На технологічних трубопроводах показують також зображення регулюючих органів, які входять в окремі контури регулювання, а поряд з ними зображення виконавчих механізмів, з якими регулюючий орган зв’язаний механічно. Вся інша апаратура системи автоматизації згрупована і зображена в прямокутниках, які відповідають цьому розміщенню: місцеві прилади, прилади на спеціальних щитах, прилади на центральному щиті.
Прямокутники рекомендується виконувати висотою 40 мм, а при більшій кількості апаратури висота може бути збільшена. У всі прямокутники з лівої сторони на полі шириною 15 мм записують відповідний написи: “ Прилади на місці”, “Щит керування”, “Прилади в щиті”.
В прямокутниках щитів показують всі засоби автоматизації, які встановлені всередині щита, прилади і засоби автоматизації, які встановлені всередині щита, прилади і засоби автоматизації, без яких важко показати границі регулювання: обчислювальні блоки, перетворювачі, сигналізатори і т.д.
Для зображення окремих вимірювальних контурів або регулюючих комплектів і для відображення взаємозв’язків між окремими засобами автоматизації використовуються лінії зв’язку між окремими елементами. Лінії зв’язку показують тонкими суцільними лініями товщиною 0,2…0,3 мм, які проводяться з найменшим числом перегинів та перетинань між собою. Перетинання умовних позначень засобів автоматизації лініями зв’язку не допускається. Лінії зв’язку до символу приладу допускається підводити в любі сторони кола. При необхідності для вказування напрямку передачі сигналу на лініях зв’язку допускається наносити стрілки.
Окремі пристрої на функціонально – технологічній схемі показуються лініями зв’язку, які з’єднують технологічний трубопровід або апарат , з якого відбирається імпульс, з первинним вимірювальним перетворювачем або приладом. При необхідності для вказування точного місця знаходження окремого пристрою або місця виміру в кінці тонкої лінії зображують діаметром 2 мм.
На з’єднувальних лініях поблизу перетинів з прямокутником щита вказують максимальне робоче значення вимірюваної величини.
Розробляю функціонально-технологічну схему потокової лінії прибирання гною та посліду.
Рисунок
2.4.Розробка принципової електричної схеми керування об’єктом автоматизації.
Принципові електричні схеми – це проектний документ розроблений на основі схем автоматизації, який визначають повний склад електричних елементів та зв’язків між ними, а також дає детальне уявлення про принципи роботи схеми.
При виконанні принципових електричних схем керуються в першу чергу такими документами: ГОСТ2.701-84 “Схеми, види й типи”. Загальні вимоги до виконання ГОСТ2.702-75”Правила використання електричних схем”
У загальному випадку принципові електричні схеми складаються з умовних зображень елементів і зв’язків між ними; пояснюючих написів і зв’язків окремих елементів даної схеми, що використовуються в інших схемах, а також елементів із інших схем, діаграми перемикань контактів багато позиційних пристроїв, переліку пристроїв засобів автоматизації та апаратури, що використовуються в даній схемі і переліку креслень, що належать до даної схеми, загальних пояснень та примітки.
Для доповнення умовного графічного пояснення елементів на принципових електричних схемах за ГОСТ2.710-81 застосовують – цифрові позначення. Їх називають позиційними.
Позиційне позначення згідно з ГОСТ2.710-81 складається із трьох частин. У першій частині записують одну або дві літери латинського алфавіту (вид елемента) у другій – одну, або кілька цифр (номер) у третій одну – або декілька латинських цифр, літер (функція елемента). Слід пам’ятати, що вид та номер елемента – обов’язкова частина умовного позначення. Показувати функцію елемента необов’язково .
Принципові схеми виконують рядковим методом. При цьому графічні позначення елементів або їх складових частин, що входять в один ланцюг, зображують послідовно один за іншим по прямій, а окремі ланцюги, поряд створюючи.
Щоб полегшити сприйняття схем їх іноді розбивають на функціональні ділянки і з боку (справа) роблять написи, що показують функціональні призначення ланцюга або вказують, до якої схеми технологічного обладнання належить цей ланцюг.
Позиційне позначення: зображують з правого боку або над ними всі апарати (реле, контакти, кнопки, ключі, управління, автоматичні вимикачі тощо) на електричних схемах необхідно зображати в вимкнутому положенні, тобто при відсутності напруги у всіх ланцюгах схеми. Контакти реле, контакторів, кнопкових перемикачів тощо, показують таким чином, щоб сила необхідна горизонтальному зображенні ланцюгів, схем та зліва на право – при вертикальному.
На принципових електричних схемах лінії зв’язку повинні бути показані, як правило повністю, якщо ж ні утруднює читання схеми то допускаються їх обривати. У яких випадках обриви слід закінчувати стрілками, біля яких показують місце підключення та характеристику ланцюгів – полярність потенціалів.
Відповідно до ГОСТ2.709-80 "Система призначення кіл в електричних схемах", маркування ділянок електричних ланцюгів, роздільних контактних апаратів, обмотки, реле, резисторами та іншими елементами ділянок ланцюгів, що проходять через розбірні або нерозбірні контакти з'єднання однаковими.
При маркуванні ланцюгів дотримуються таких правил, силові ланцюги змінного струму маркують літерами, що означають фази A, В, С – ланцюги трифазного струму; - ланцюги однофазного струму та послідовними числами.
 |
Рисунок
 |
3 . Розрахунок економічної ефективності об ’ єкту автоматизації.
Економічна ефективність автоматизації визначається шляхом порівняння двох варіантів в процесі проектування: старого (до автоматизації) та нового (після автоматизації).
Економічна ефективність автоматизації виміряється степенем зменшення сукупної праці, затрачуваної на виробництво одиниці продукції. При автоматизації сільськогосподарських виробничих процесів вартість капітальних витрат звичайно трохи зростає, а експлуатаційні витрати на одиницю продукції істотно скорочуються. Таким чином, ефективність автоматизації характеризується сумарним скороченням витрат на виробництво одиниці продукції.
Якщо автоматизацію якого-небудь процесу можна здійснити різними способами, то треба вибрати самий ефективний варіант, що забезпечує більш інтенсивне зниження вартості і більш високий ріст продуктивності суспільної праці. При цьому дуже, важливо за базовий варіант прийняти найбільш передовий і сучасний спосіб механізованого виробництва, застосовуваний у вітчизняній чи закордонній практиці, оскільки при порівнянні з менш сучасним способом виробництва можна одержати в розрахунках завищену економію засобів. Фактично цей же рівень може бути досягнуть за рахунок більш прогресивної технології машинного способу виробництва без залучення автоматизації.
На техніко-економічні показники істотний вплив роблять правильно сформульовані технічні вимоги на автоматизацію технологічного процесу. Наприклад, підвищені вимоги до точності роботи автоматизованого процесу приводять до ускладнення пристроїв автоматики і до істотного збільшення капітальних і експлуатаційних витрат.
У результаті техніко-економічних, соціально-економічних і якісних порівнянь автоматизованого і неавтоматизованого способів виробництва визначаються основні показники ефективності автоматизації: капітальні витрати, експлуатаційні річні витрати, рентабельність, строк окупності, приведені витрати й інші.
1. Визначаємо коефіцієнт порівняльної ефективності:
де: 
, 
- річні експлуатаційні витрати за першим і другими варіантами;
, 
- капіталовкладення за першим і другим варіантами
Якщо Е 
то варіант з більшими капіталовкладеннями є економічно ефективний.
Правила безпеки при монтажі, налагоджуванні та обслуговуванні схеми автоматизації.
До виконання пусконалагоджувальних робіт допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку в пусконалагоджувальних організаціях за спеціальною програмою, досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд, мають кваліфікаційну групу з електробезпеки та освоїли методику проведення пусконалагоджувальних робіт V.
Керівник налагоджувальних робіт на об’єкті проводить інструктаж на робочому місці, де чітко формулює завдання, визначає умови виконання робіт, знайомить членів бригади з кресленням, схемами та розміщенням апаратів і обладнання, встановлює порядок подання напруги для виконання налагоджувальних робіт і випробування схем. Керівник налагоджувальних робіт повинен вимагати від замовника виконання організаційних та технічних заходів техніки безпеки. Налагоджувальному персоналу виконувати ці роботи чи брати участь у них категорично забороняється.
Налагоджувальні роботи, пов’язані з поданням напруги, виконують не менше двох осіб, одна з них повинна мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче IV в електроустановках напругою понад 1000В і не нижче III—до 1000В. Персонал пусконалагоджувальних дільниць забезпечують захисними засобами-діелектричними рукавицями, калошами, індикаторами напруги та інструментом з ізолюючими рукоятками. Не можна користуватись захисними засобами, які не пройшли випробувань, і тими, строк випробування яких минув.
Тимчасові схеми, які збирають біля налагоджувального обладнання для вимірювання електричних параметрів та інших цілей, виконують на міцних столах, площа яких дозволяє зручно й вільно розмістити прилади та апарати. Столи не повинні мати металевої поверхні. Тимчасові живильні лінії виконують відкрито проводом відповідної площі поперечного перерізу з ізоляцією, що має достатню механічну і електричну міцність. Живляться тимчасові схеми через закритий рубильник або автоматичний вимикач з відповідним захистом.
Випробування електричних схем з поданням напруги на силове електрообладнання дозволяється тільки після перевірки взаємодії апаратів і приладів у схемах вторинного кола оперативним струмом. Допускається тимчасове попадання напруги на щити станції керування і силове обладнання для проведення налагоджувальних робіт тільки при умові, що на даних електроустановках введений експлуатаційний режим.
Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 37; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!