Підприємницька діяльність з надання послуг по декларуванню товарів.
Лекція 4. Митне оформлення.
1. Мета, місце, умови та час здійснення митного оформлення
2. Декларування товарів і транспортних засобів. Вантажна митна декларація
3. Підприємницька діяльність з надання послуг по декларуванню товарів.
1. Мета, місце, умови та час здійснення митного оформлення.
Відповідно до законодавства України всі особи на рівних засадах мають право на ввезення в Україну та вивезення з неї предметів (товарів). У процесі переміщення предметів через митний кордон особа вступає в суспільні відносини з державою в особі митних органів. Ці відносини регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин складає порядок митного оформлення. Глава 39 Митного кодексу України безпосередньо визначають загальні положення митного оформлення.
Митне оформлення — це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення(п. 23 ст.4 МК України)
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ст..246 МК України)..
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму Мінфін України; Наказ, Порядок, Інструкція [...] від 31.05.2012 № 657.)
|
|
|
Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів протягом робочого часу, встановленого для цих органів (ст.247 МК України).
Відповідно до міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому органі доходів і зборів з пред’явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого починається транзитне переміщення.
Місця митного оформлення товарів, що переміщуються трубопроводами та лініями електропередачі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
|
|
|
Місця здійснення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, визначаються відповідно до розділу XII цього Кодексу.
За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі оголошення надзвичайного стану в окремих регіонах України можуть визначатися органи доходів і зборів, в яких здійснюватиметься митне оформлення товарів.
|
|
|
За рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митне оформлення підакцизних товарів, природного газу, товарів, які відповідно до законодавства підлягають клеймуванню державним пробірним клеймом, а також лікарських засобів може здійснюватися у спеціально визначених для цього органах доходів і зборів.
На підставі письмового звернення митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом. За такий порядок справляється плата в порядку і розмірах, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.03 № 93, яка становить 20—50 євро за одну годину роботи незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення.
Якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється безпосередньо на територіях або в приміщеннях резидентів чи нерезидентів, митним органам у тимчасове користування надаються відповідні службові й побутові приміщення, а також необхідне обладнання та засоби зв’язку на договірних засадах.
|
|
|
Місце, умови й час здійснення митного оформлення визначаються митницею, в регіоні діяльності якої функціонує відправник чи отримувач — власники товарів і предметів. Такий порядок необхідний для того, щоб у цьому процесі могли брати участь інші державні контролюючі органи. МК встановлює, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному та контролю за переміщенням культурних цінностей. Відповідно до міжнародних договорів митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.
Митне оформлення здійснюється, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.
З метою митного контролю й митного оформлення митні органи мають право брати проби та зразки предметів для їх дослідження. Порядок взяття затверджено постановою Кабінету Міністрів від 12 грудня 2002 р. № 1862. Метою дослідження проб і зразків товарів є вирішення таких питань.
1. Визначення коду товару за Українським класифікатором товарів зовнішньо-економічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД) згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (далі — ТН ЗЕД). Якби в кожній країні випускалося кілька видів товарів, не було б особливої необхідності в існуванні спеціальної номенклатури товарів. Однак у всьому світі виробляється дуже великий асортимент продукції. Функціонування економіки практично будь-якої країни припускає імпорт і експорт різних товарів тисячі видів, а також наявність системи, що дозволяє однозначно застосовувати міри тарифного й нетарифного регулювання до тих або інших товарів. У зв’язку з цим Всесвітньою Митною Організацією (далі — ВМО) була створена гармонізована система кодування і класифікації товарів (Брюссель, 14 червня 1983 р.). Гармонізована система включає опис усіх фізичних (рухливих) товарів, а також електроенергію, але не поширюється на послуги, права використання тощо. У зв’язку з технічним розвитком і світовим прогресом Гармонізована система постійно змінюється і доповнюється — перше видання Гармонізованої системи було опубліковано в 1988 р., друге — в 1992, третє — в 1996 р. На базі Гармонізованої системи кодування й класифікації товарів створені національні Номенклатури більшості країн світу (на сьогодні це понад 150 країн, включаючи Україну). В Україні така система називається УКТ ЗЕД. Класифікатор був створений на базі ТН ЗЕД, що діяла до 2004 р. УКТ ЗЕД фактично є систематизованим переліком товарів, що дозволяють знаходити місце кожному товару й після цього привласнювати йому певну умовну позначку, що називається кодом товару. Від останнього в більшості випадків залежить, які міри регулювання при ввезенні чи вивезенні товарів будуть до них застосовані. На рівні перших шести знаків ТН ЗЕД, як і УКТ ЗЕД, відповідають приміткам до розділів і груп Гармонізованої системи. Будь-який вид реального рухливого товару може бути віднесений до певного класифікаційного угруповання Гармонізованої системи. Товарів, що не піддаються класифікації, не існує. Принципи розмежування різних типів товарів у Гармонізованій системі є об’єктивними. Узагальненими критеріями при класифікації був матеріал або матеріали, з яких зроблений товар, і функції, які товар виконує. Важливими критеріями також є ступінь переробки товару, приналежність до тієї або іншої галузі промисловості або призначення товару.
2. Декларування товарів і транспортних засобів. Вантажна митна декларація
Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов’язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні вантажної митної декларації (далі — ВМД) в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.
Декларант — це юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Декларантом може бути:
1) власник або за його дорученням відправник чи одержувач;
2) митний брокер;
3) експедитор;
4) перевізник. Декларант має право:
1) декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
2) надавати митним органам України документи, необхідні для митного
оформлення;
3) пред’являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;
4) забезпечувати сплату митних платежів, встановлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;
5) оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України. Декларант зобов’язаний:
1) нести юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД;
2) заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих строків дані про товари, інші відомості, що необхідні для митного оформлення товарів;
3) на вимогу митного органу пред’являти товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;
4) надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;
5) перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;
6) здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, розвантаження, завантаження товарів, відкриття упаковки;
7) правильно нараховувати митні платежі;
8) сплачувати митні платежі;
9) сприяти, у разі необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети.
Строки декларування:
1) митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення;
2) товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів;
3) порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в’їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніш як через три години з моменту прибуття у пункт пропуску на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території — не пізніш як за три години до перетинання митного кордону України.
Види декларування:
1) усне;
2) письмове;
3) в іншій формі.
Громадяни здійснюють декларування ручної поклажі й багажу в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов’язковому порядку, або предметів, що підлягають оподаткуванню. У таких випадках складається письмова декларація.
Митна декларація — це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо предметів, які переміщуються через митний кордон України.
Форма митної декларації затверджена Постановою Кабінету Міністрів «Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами у разі переміщення ними через митний кордон України предметів» від 15.07.1997 р. № 748. Порядок заповнення митної декларації затверджений Наказом Державної митної служби України від 04.06.2008 р. № 604.
Декларація заповнюється фізичною особою до початку митного оформлення і до пред’явлення предметів для митного контролю. Засвідчена посадовою особою митного органу митна декларація залишається у власника для безперешкодного переміщення предметів, у разі втрати вона не поновлюється.
У декларації вказують:
1) режим переміщення громадянина і предметів через митний кордон України: в’їзд, виїзд, транзит;
2) відомості про особу: прізвище, ім’я, по батькові; серія і номер паспорта;
3) місце постійного проживання (країна);
4) громадянство;
5) з якої чи/та в яку країну прямує;
6) чи прямують разом з ним діти, скільки;
7) кількість місць супроводжуваного багажу, включаючи ручну поклажу;
8) кількість місць несупроводжуваного багажу;
9) сума валюти України та іноземної валюти готівкою, банківські метали, кількість виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;
10) наявність предметів, які потребують обов’язкового декларування і переміщення яких через митний кордон здійснюється за дозвільними документами — будь-якої зброї, боєприпасів і вибухових речовин, наркотиків і психотропних речовин, культурних цінностей, друкованих видань та інших носіїв інформації, отруйних і сильнодіючих речовин і ліків, радіоактивних матеріалів, об’єктів флори
й фауни, їхніх частин і одержаної з них продукції, високочастотних радіоелектронних пристроїв;
11) наявність предметів, які підлягають обкладенню податками;
12) наявність предметів, які тимчасово ввозяться (вивозяться);
13) транспортний засіб;
14) відомості про транспортний засіб — тип, марка, рік випуску, об’єм двигуна, номери шасі, кузова (ідентифікаційний номер), двигуна; напрямок переміщення — ввезення / вивезення (тимчасове, зворотне);
15) особистий підпис.
Декларація не заповнюється у випадках:
1) усного декларування;
2) якщо особа не досягла 16 років або є недієздатною, у цьому випадку відомості про належні їй предмети вказуються у декларації особи, що її супроводжує;
3) при в’їзді на територію України через пункти пропуску, в яких діє систе-ма митного контролю «зелений коридор».
Підприємницька діяльність з надання послуг по декларуванню товарів.
Митне оформлення та декларування мають свої особливості, що потребують певних специфічних знань і вмінь, їх незнання суттєво ускладнює митні процедури. Таке положення сприяє появі підприємців, які спеціалізуються на наданні митних послуг. Спеціальними суб’єктами таких послуг є митний брокер і митний перевізник. Правове регулювання їх діяльності здійснюється розділом VII МК України, «Тимчасовим Порядком діяльності митних брокерів та їх представників», затвердженим наказом Державної митної служби України від 26.11.08 р. № 1334, наказом Державної митної служби України від 07.04.08 р. № 329 «Про прийняття екзаменів, заліків у осіб, уповноважених на декларування».
Митний брокер — підприємство, що здійснює декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності, видане ДМСУ.
Представник митного брокера — фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера, видане навчальним закладом митної служби України.
Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства за ст. 176 МК декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо). Станом на 15.05.08 р. в Україні нараховувалося 1851 підприємство-декларант, які здійснювали декларування на підставі договору. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення. Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних процедур, може використовуватися виключно для цілей цих процедур. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер несе відповідальність.
Відповідно до «Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера», затверджених спільним Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державної митної служби України від 13.05.2009 № 89/445, під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права щодо пред’явлення цих товарів і транспортних засобів митним органам, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.
Митний брокер і його представник мають право вимагати від особи, яку представляє митний брокер, надання документів, відомостей, а також іншої інформації щодо особи та/або товарів і транспортних засобів, які ним декларуються, лише в межах, необхідних для здійснення декларування товарів згідно з вимогами Митного кодексу України.
Митний брокер зобов’язаний мати договір страхування власної діяльності на суму не менш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Митний брокер зобов’язаний забезпечити виконання його представником таких вимог:
1) на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби і всі необхідні документи для митного контролю і митного оформлення та бути присутнім під час їх проведення;
2) інформувати в письмовій формі особу, яка передала йому товари та транспортні засоби для пред’явлення митному органу, про виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах.
Митний брокер або представник митного брокера виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.
Для здійснення декларування товарів і транспортних засобів митний брокер повинен:
1) укласти письмовий договір доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом;
2) мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з таким представником відповідний трудовий договір.
Фізична особа — підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера та здійснювати декларування товарів і транспортних засобів за умови укладення письмового договору доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом.
Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер та його представник повинні дотримуватись вимог нормативно-правових актів з питань митної справи.
Митний брокер не допускається органом ліцензування до участі в митних процедурах у разі набрання законної сили вироком суду щодо притягнення посадових осіб митного брокера та/або представників митного брокера до кримінальної відповідальності та застосування до них покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.
При виявленні митними органами адміністративного порушення митні органи можуть завершити митні процедури з товарами та транспортними засобами, які переміщуються через митний кордон України, за умови, що товари не підлягають конфіскації та не будуть потрібні надалі як речові докази.
Про прийняте рішення митний брокер письмово повідомляється органом ліцензування протягом п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Представник митного брокера повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам: мати або здобувати вищу освіту або мати неповну вищу освіту чи базову вищу освіту; володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи.
Спеціальні знання, уміння та навики в галузі митної справи представник митного брокера може здобувати в навчальних закладах (за денною (очною), дистанційною чи іншою формою навчання) або шляхом самостійної підготовки.
Відповідність визначеним кваліфікаційним вимогам представник митного брокера підтверджує шляхом складання іспиту в регіональних митницях, митницях. Надалі рівень спеціальних знань, умінь та навиків у галузі митної справи представник митного брокера повинен підтверджувати один раз на 5 років.
Порядок прийняття іспиту визначається Державною митною службою України за погодженням з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Митний брокер повинен зберігати належні йому оформлені копії вантажних митних декларацій (аркуші комплектів бланків форм МД-2 і МД-3, відповідних їм доповнень і специфікацій) протягом 3 років з дати їх оформлення.
Відповідно до «Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів» затвердженого Наказом Державної митної служби України від 18.08.2009 № 767, прийняття іспитів у представників митного брокера здійснюється на безоплатній основі регіональними митницями та митницями.
Складання іспитів представниками митних брокерів відбувається у зоні діяльності митниці за місцем державної реєстрації митного брокера, з яким перебувають у трудових відносинах представники митних брокерів (за наявності).
Митний брокер подає до митниці заяву на ім’я начальника митниці та копії таких документів, завірених печаткою митного брокера:
1) копія документа, що підтверджує наявність трудових відносин митного брокера з представником митного брокера;
2) копія паспорта представника митного брокера;
3) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
4) копія диплома представника митного брокера про вищу освіту або довідка навчального закладу про навчання представника митного брокера.
Митниця приймає заяву та відповідні документи, що подаються митним брокером протягом кожного місяця до першого робочого дня наступного місяця.
Строк розгляду заяви та доданих до неї документів у митниці не може перевищувати 10 робочих днів.
Підставою для прийняття рішення про відмову митному брокеру в допуску до іспиту представника митного брокера є неповні дані, що містяться в документах, та/або неповний пакет документів, що подаються для отримання посвідчення.
Про відмову в допуску до іспиту митний брокер повідомляється письмово із зазначенням причин відмови.
Митниця зобов’язана провести іспит у строк до 30 робочих днів з дня отримання заяви митного брокера.
Митниця несе відповідальність за організацію і проведення іспитів. Склад екзаменаційної комісії затверджується наказом митниці. Екзаменаційна комісія утворюється із числа посадових осіб митниці у складі голови екзаменаційної комісії, заступника голови та трьох членів комісії.
Екзаменаційна комісія:
1) формує графік складання іспитів на підставі поданих заяв з визначенням дати та часу проведення кваліфікаційного іспиту, який затверджується наказом митниці;
2) організовує проведення кваліфікаційних іспитів;
3) затверджує результати кваліфікаційних іспитів і приймає рішення щодо видачі посвідчень.
Інформація про дату проведення іспиту, список кандидатів, допущених до іспиту, доводиться шляхом розміщення на наочних інформаційних стендах у митницях не менш ніж за 10 днів до дати проведення іспиту.
До іспиту допускаються особи тільки за наявності паспорта (або, як виняток, іншого документа, що засвідчує особу).
Інформація щодо тестових питань доводиться до відома митних брокерів шляхом її розміщення на наочних інформаційних стендах у митницях та на web-сайті Державної митної служби України (зміни до переліку питань іспиту можуть вноситись не менш як за 10 днів до дати прийняття іспиту).
Іспити проводяться у формі тестування з використанням персональних електронно-обчислювальних машин (далі — ПЕОМ) за єдиною програмою, яка складається на підставі вимог (тематичних напрямів), затверджених наказом Державної митної служби України, з встановленням норм часу — три години.
ПЕОМ, за допомогою яких проводиться тестування, повинні бути захищеними від втручання в їх роботу зовнішніх факторів (наприклад, ПЕОМ не повинні мати доступу до мережі Інтернет).
Структура іспиту складається з 100 тестових завдань та програмного продукту, розробленого Державною митною службою України. Під час проведення іспиту у особи не повинно бути будь-яких джерел отримання інформації. Забороняється використовувати підручники, навчальні посібники, будь-які інші довідкові матеріали, а також засоби мобільного та радіозв’язку, ноутбуки, компактні персональні комп’ютери, інші електронні прилади. У разі користування особою під час складання іспиту сторонніми джерелами інформації вона відсторонюється від складання іспиту.
Іспит уважається складеним, якщо кандидат набрав не менше 60 балів від загальної кількості балів за білетом. Оцінювання знань осіб, що склали іспит, здійснюється за стобальною системою. Кожне тестове завдання оцінюється в 1 (один) бал. Максимальна кількість балів, яку може отримати особа за складання іспиту, становить 100 балів. Після відповіді на всі запитання результат фіксується комп’ютерною програмою:
— «склав» — якщо кандидат набрав 60 балів і більше від максимальної кількості балів за білетом;
— «не склав» — якщо кандидат у відведений час набрав 59 балів і менше від загальної кількості балів за білетом.
За результатами складання кваліфікаційного іспиту оформлюється протокол екзаменаційної комісії про складання іспиту.
Протокол підписується всіма членами екзаменаційної комісії, що приймали іспит, затверджується керівником митниці. Також до протоколу додаються результати іспиту кожної екзаменованої особи у роздрукованому вигляді.
Протокол екзаменаційної комісії повинен містити:
1) перелік осіб, які брали участь у кваліфікаційному іспиті;
2) результати кваліфікаційного іспиту;
3) підписи членів екзаменаційної комісії.
На підставі протоколу екзаменаційної комісії видається наказ митниці про видачу особам, які успішно склали кваліфікаційний іспит, посвідчень. Інформація про осіб, які склали кваліфікаційний іспит, розміщується на наочних інформаційних стендах у митницях не пізніше наступного робочого дня після проведення іспитів.
У разі отримання недостатньої кількості балів за результатом складеного іспиту митний брокер має право подавати до комісії нову заяву з проханням прийняти іспит у цієї особи. Кількість спроб складання іспиту не обмежується.
У разі незгоди з результатом складеного іспиту, митний брокер має право протягом трьох робочих днів з дня складання іспиту звернутися до екзаменаційної комісії з апеляцією. Розгляд апеляції проводиться за участю митного брокера всіма членами комісії у строк не більше ніж три робочих дні з дня подання митним брокером апеляції.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!