Ефект заміщення й ефект доходу. Товари Гіффена
TEMA 4. Аналіз поведінки споживача
1. Залежність поведінки споживача від його доходу. Побудова лінії „дохід-споживання”. Крива Енгеля
2. Реакція споживача на зміну цін на товари. Побудова лінії „ціна-споживання”
Ефект заміщення й ефект доходу. Товари Гіффена
Міні-лексікон :
лінія «дохід-споживання», криві Енгеля, лінія «ціна-споживання», нормальні, неякісні, нейтральні блага, загальний ефект, ефект заміщення, ефект доходу, товари Гіффена
1. Залежність поведінки споживача від його доходу. Побудова лінії „дохід-споживання”. Крива Енгеля
Дохід при певному рівні цін на блага виступає бюджетним обмеженням споживача, є чинником його вибору певного набору благ. Збільшення доходу (якщо ціни фіксовані) обумовлює зрушення бюджетної лінії вище попереднього місця її розташування в системі координат, зменшення доходу – нижче. На карті кривих байдужості зрушення бюджетної лінії відображає нова точка рівноваги, оскільки при кожному рівні доходу споживач обирає найкорисніший для нього набор благ. Якщо поєднати всі точки рівноваги на карті кривих байдужості, які відповідають різному рівню доходу споживача, можна отримати лінію «дохід-споживання», яка демонструє зміну рівня споживання залежно від доходу. Ця лінія є кривою та має різний нахил залежно від різних видів благ, набор яких є об’єктом споживчого вибору.
Вирізняють наступні види благ відповідно характеру залежності їх вибору споживачем від зміни рівня його доходу:
|
|
|
– нормальні – блага, споживання яких зростає із збільшенням доходу;
–нейтральні – блага, споживання яких не змінюється із збільшенням доходу;
– неякісні – блага, споживання яких зменшується із збільшенням доходу.
Крива «дохід-споживання» нормального блага
Крива «дохід-споживання» нормального блага (Q2) має додатній нахил, оскільки зростання доходу обумовлює збільшення споживання цього блага; m, n, x, y – певна кількість одиниць нормального блага Q2, що купує споживач із збільшенням доходу; Q1 – витрати на всі інші блага, що купує споживач. Оскільки зростання доходу сприяє зрушенню бюджетної лінії паралельно і вище, рівновага споживача переміщується від точки Am вище до точки An, далі до точки Ax та точки Ay. Споживання нормального блага з зростанням доходу збільшується.
Крива «дохід-споживання» неякісного блага
Для неякісних благ ( Q 2 ) крива «дохід-споживання» має від’ємний нахил, оскільки із зростанням доходу споживання неякісних благ зменшується; m, n, x, y – певна кількість одиниць неякісного блага Q2, що купує споживач із збільшенням доходу; Q1 – витрати на всі інші блага, що купує споживач. Рівновага споживача переміщується від точки Am вище до точки An, далі нижче до точки Ax та точки Ay. Споживання неякісного блага із зростанням доходу зменшується.
|
|
|
Для нейтральних благ лінія «дохід-споживання» є вертикальною, оскільки із зростанням (чи зменшенням) доходу обсяг споживання цих благ не змінюється.
Крива «дохід-споживання» є основою побудови кривої Енгеля. Зазначена крива названа ім’ям німецького економіста і статистика Ернста Енгеля (1821-1896), який досліджував взаємозв’язки між обсягом благ, що купує споживач, і його доходом.
Крива Енгеля відображає різну кількість одиниць блага, що споживається, при різному доході споживача при фіксованих цінах та незмінних уподобаннях.
I II
Криві Енгеля для нормальних (I) і неякісних (II) благ
Для нормальних благ зростання доходу обумовлює збільшення їх споживання. Стосовно неякісних благ, то із зростанням доходу їх споживання спочатку збільшується, а потім зменшується, оскільки споживач починає надавати перевагу нормальним благам. Для нейтральних благ крива Енгеля є вертикальною, оскільки зміни доходу не обумовлюють зміни у споживанні цих благ.
|
|
|
Нахил кривої Енгеля відображає формула:
Δ I / Δ Q
(зміни доходу / зміни кількості блага, що купується).
Закон Енгеля відображає закономірність: чим вища якість життя населення, тим меншу частину доходу споживач витрачає на придбання продовольчих товарів нижчої категорії.
2. Реакція споживача на зміну цін на товари. Побудова лінії „ціна-споживання”.
Поведінка споживача безпосередньо залежить від цін на ринку предметів споживання. Якщо допустити, що дохід є фіксованим, то вибір споживача, метою якого є максимізація корисності, визначається саме цінами. Залежність між цінами благ та кількістю їх одиниць, що купуються споживачем, відображає крива «ціна-споживання»
Крива «ціна-споживання»
Якщо ціна на благо Q2 знижується (за умов, що ціни на Q1 та дохід фіксовані), то споживач має можливість купувати більше одиниць Q2 : x >n> m. Відповідно точки рівноваги споживача: Am, A n, Ax, а лінія, що їх поєднує – це крива «ціна-споживання».
Лінія «ціна-споживання» – крива, що поєднує всі точки рівноваги споживача при змінах ціни благ.
|
|
|
Ефект заміщення й ефект доходу. Товари Гіффена
Загальний ефект від зміни ціни блага складається з ефекту заміщення та ефекту доходу. Положення про складові загального ефекту зміни цін уперше обґрунтував російський економіст, математик і статистик Е.Е. Слуцький (1880-1948). Зазначені складові загального ефекту досліджував англійський економіст Дж. Хікс (1904-1989). Трактування загального ефекту зміни цін Е. Слуцьким – це розв’язання проблеми на основі кардиналістської (кількісної) теорії корисності. Підхід Дж. Хікса базується на положеннях ординалістської (порядкової) теорії корисності.
Ефект заміщення – зміна відносних цін благ споживчого набору обумовлює зміну обсягу попиту та заміщення одного блага іншим. Приміром, зниження ціни на певне благо спричиняє зростання попиту на нього та заміщення у споживчому наборі цим благом іншого блага, попит на яке знижується.
Ефект заміщення по Слуцькому – зміна обсягу попиту на благо при зміні його ціни і збереженні купівельної спроможності споживача на вихідному рівні за рахунок відповідної зміни номінального доходу.
Ефект заміщення по Хіксу – зміна обсягу попиту на благо при зміні його ціни і збереженні добробуту споживача на вихідному рівні за рахунок відповідної зміни номінального доходу. Тобто, у зазначених умовах споживач збільшує попит на благо, що стало дешевшим, за рахунок зменшення попиту на інші блага.
Ефект доходу – зміна ціни впливає на рівень реального доходу споживача, що обумовлює зміну попиту на блага без урахування ефекту заміщення. Для нормальних благ, якщо ціна знижується, збільшується попит, оскільки зростає реальних дохід споживача (його купівельна спроможність).
Варто пам’ятати, що обидва ефекти здійснюються одночасно і їх важко відмежувати один від одного.
Ефект доходу по Слуцькому– різниця між загальною зміною обсягу попиту на благо при зміні його ціни й ефектом заміщення по Слуцькому.
Ефект доходу по Хіксу – зміна обсягу попиту на благо при заданому номінальному доході споживача і зміні його реального доходу через зміну ціни на дане благо.
Для окремих благ зміна цін на споживчому ринку обумовлює протилежну, порівняно з нормальними благами, реакцію попиту. Зростання цін супроводжується зростанням споживчого попиту на ці блага, а зниження цін – падінням. Уперше зазначений парадокс обґрунтував англійський економіст Р. Гіффен (1837-1910). Благо, попит на яке зростає при підвищенні цін і спадає при їх зниженні – це товар Гіффена (малоцінний, низькоякісний товар, який займає високу питому вагу у бюджеті споживача з низькими доходами).
Для нормальних благ загальний ефект від зниження цін – це сума ефектів доходу і заміщення, оскільки зростає обсяг споживання. Для товарів Гіффена загальний ефект зміни цін це не сума ефектів заміщення і доходу, а їх різниця.
Наприклад, товари Гіффена складають 80% бюджету споживача. Якщо ціни зростають, а дохід фіксований, споживач купує ще більше зазначених товарів, оскільки ціни на нормальні блага для нього занадто високі. Отже, при зростанні цін нормальні блага заміщуються товарами Гіффена, попит на які зростає. І зазначені товари складають, приміром, вже 90 % бюджету споживача.
Навпаки, якщо ціни знижуються, а дохід фіксований, споживач купує менше товарів Гіффена і більше нормальних благ. Отже, при зниженні цін товари Гіффена, попит на які падає, у споживчому наборі заміщуються нормальними благами і їх питома вага у бюджеті споживача знижується. Тобто ефект доходу для товарів Гіффена є від’ємним: зростання реального доходу споживача внаслідок зниження цін обумовлює не підвищення, а падіння попиту на ці товари, зменшення обсягу їх споживання. Зменшення реального доходу споживача внаслідок підвищення цін обумовлює не падіння, а зростання попиту і збільшення обсягу споживання товарів Гіффена.
Питання для самоконтролю
1. Що відображає крива «дохід-споживання»?
2. Яку форму має крива «дохід-споживання» для нормальних, неякісних і нейтральних благ?
3. Що відображає крива «ціна-споживання»?
4. Що відображає крива Енгеля?
5. Яку форму мають криві Енгеля нормальних, неякісних і нейтральних благ?
6. В чому полягає ефект доходу та ефект заміщення?
7. В чому полягає парадокс Гіффена?
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!