ОСНОВНІ КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ОЗНАКИ СИНДРОМУ БРОНХІАЛЬНОЇ ОБСТРУКЦІЇ
| Клінічні | Рентгенологічні | Функціональні |
| Задишка експіраторна | Підвищено прозорість легеневої тканини | Збільшення бронхіального опору |
| Емфізематозне здуття легеневої тканини | Горизонтальне положення ребер | Зниження ОФВ1 |
| Тимпанічний відтінок перкуторного звуку | Діафрагма у вигляді намету | Зниження МОШ25-75 |
| Жорстке дихання з подовженим видихом; при недостатній ефективності видиху через обтурацію бронхів – ослаблення дихання (переважно в нижніх відділах легенів) | Зіяння переднього середостіння | Зниження ПШВ |
| Сухі, іноді свистячі (дифузійні) і різнокаліберні вологі хрипи |
| ПРОГРАМА ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З БОС Ø Дослідження периферичної крові Ø Обстеження на наявність хламідій, мікоплазменої, цитомегаловірусної, герпетичної і пневмоцистної інфекції. Частіше проводити серологічні тести (специфічні імуноглобуліни класів М та G обов'язково, дослідження IgA - бажано). При відсутності IgМ і діагностичних титрів IgG необхідно повторити дослідження через 2-3 тижні (парні сироватки). Бактеріологічні, вірусологічні методи обстеження й ПЛР-діагностика є високоінформативними тільки при заборі матеріалу під час проведення: бронхоскопії, дослідження мазків характеризує переважно флору верхніх дихальних шляхів. Ø Комплексне обстеження на наявність гельмінтозів (токсокароза, аскаридозу) Ø Алергологічне обстеження (рівень загального IgE, специфічні IgE, шкірні скарифікаційні проби або «прік»-тести) Ø Дітям із синдромом гучного дихання показана консультація отоларинголога. Ø Дослідження функції зовнішнього подиху обов'язково в дітей старше 5-6 років. Найбільш інформативна динамічна спірографія, що оцінює відносини «потік-об’єм». Найбільш інформативними показниками при наявності бронхообструкції є ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду) і ПШВ (пікова швидкість видиху). Ø Дітям молодше 5-6 років проводять дослідження периферичного опору дихальних шляхів (техніка переривання потоку), бодиплетизмографію, осцилометрію, бронхофонографію. Ø Рентгенографія грудної клітки не є обов'язковим методом дослідження в дітей з БОС. Дослідження показане: - при підозрі на ускладнений перебіг БОС (наявність ателектазу) - для виключення гострої пневмонії - при підозрі на сторонній предмет - при рецидивуючому перебігу БОС (якщо раніше рентгенографія не проводилася) Ø За показаннями проводять: бронхоскопію, бронхографію, сцинтіграфію, ангіопульмонографію, комп'ютерну томографію. |
|
|
|
ДИФЕРЕНЦ ІЙНИЙ Д І АГНОЗ
|
|
|
| Симптоми | Обструктивний бронхіт | Бронхіоліт | Бронхіальна астма | Муковіцидоз | Аспираційний синдром |
| Етіологія | Віруси, вірусно-бактеріальні асоціації | Віруси, вірусно-бактеріальні асоціації | Алергени | Спадкове аутосомно-рецисивне захворювання | Зв'язок з аспірацією стороннього предмету, блювотних мас |
| Алергологічний анамнез | +- | +- | ++ | -+ | -+ |
| Інтоксикація | + | + | - | - | - |
| Температура тіла | Нормальна Субфебрильна | Нормальна Підвищена | Нормальна | Нормальна | Нормальна |
| Кашель | Сухий | Сухий, болісний | Сухий, нападоподібний | Сухий, нав'язливий | Сухий, нав'язливий |
| Дихання | Жорстке | Ослаблене | Жорстке | Жорстке | Жорстке |
| Задишка | Експіраторна | Змішана | Експіраторна | Змішана | Частіше експіраторна |
| Хрипи | Дифузійні сухі | Дифузійні, дрібно пухирчасті , крепітація | Дифузійні, дрібно пухирчасті | Дифузійні, дрібно пухир-часті | Відсутні |
| Перкуторний звук | Коробковий | Коробковий | Коробковий | Коробковий | Вкорочення над ателектазом |
| Серцево-судинні порушення | - | +++ | -+ | +- | - |
| Лабораторні дані | Лейкопенія, лімфоцитоз | Лейкопенія або лейкоцитоз, лімфоцитоз | Еозинофілія, підвищення рівня IgE, позитивні алергопроби | Збільшення вмісту хлоридів у поті, виявлення мутантного гена муко-вісцидозу | Немає змін |
| Рентгенологічна характеристика | Здуття легенів, посилення судинного малюнку | Здуття легенів, посилення судинного малюнка | Здуття легенів. | «Стільникова легеня», емфізема | Посилення малюнка, ателектаз |
| ФЗД | Порушення вентиляційної функції легенів за обструктивним типом | Порушення вентиляційної функції легенів за обструктивним або змішаним типом | Порушення вентиляційної функції легенів за обструктивним типом | Порушення вентиляційної функції легенів за обструктивним й змішаним типом | Порушення вентиляційної функції легенів за обструктивним або змішаним типом |
|
|
|
Лікування
1. Режим повинен бути щадячим. Необхідно виключити будь-які процедури, що підсилюють занепокоєння пацієнта.
2. Дієта гіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини
3. Етіотропна терапія (усунення причини захворювання).
|
|
|
У випадку гострого обструктивного бронхіту й бронхіоліту застосовують противірусні препарати (інтерферон і індуктори ендогенного інтерферону, інгібітори протеаз (амінокапронова кислота), блокатори М-2-каналів (амантадин, ремантадин), інгібітори вірусної нейрамінідази (рібавірін).
Антибактеріальна терапія призначається за строгими показаннями:
§ Інтоксикаційний синдром
§ Фебрильна температура більше 3-х днів
§ Асиметрія фізікальних даних
§ Наявність у гемограмі лейкоцитозу, нейтрофільозу, прискореної ШОЕ
Препаратами вибору є антибіотики групи напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів, макролідів.
Патогенетична терапія
Ø Поліпшення дренажної функції бронхів
Ø Протизапальна терапія
Ø Бронхолітична терапія
· Оксигенотерапія – концентрація кисню 40%, подігрітий, зволожений, сеанси -15-20 хвилин 1-3 р/добу
· При неефективності вищезазначених заходів – парентерально глюкокортикостероїди – 2-5 мг/кг маси тіла.
Показанням до переводу на ШВЛ є:
- Послаблення дихальних шумів на вдиху;
- Збереження ціанозу при вдиханні 40% кисні;
- Зниженні больової реакції на подразнення;
- Зниження РаО2 нижче 60 мм рт. ст.;
- Підвищення РаСО2 вище 55 мм рт. ст.
ГОСТРИЙ БРОНХІОЛІТ
Брохіоліт може розглядатися як варіант обструктивного бронхіту, який притаманний дітям раннього віку (до 1,5-2 років) й характеризується ураженням дрібних бронхів й бронхіол й вираженою дихальною недостатністю. Обструкція у таких дітей пов’язана значною мірою з набряком та гіперкринією, а не з бронхоспазмом.
Патогенез
Захворювання на гострий бронхіліт є результатом генералізованого ураження дрібних бронхів, бронхіол, альвеолярних ходів, характеризується бронхіальною обструкцією та вираженими гіпоксією, гіперкапнією у наслідок ДН.
|
|
|
 | |||
 | |||
Клініка
| Початок | ГРВІ. Значне порушення загального стану, наявні симптоми риніту, назофарингіту, катаральні симптоми. |
| Температура тіла | Нормальна, іноді субфебрильна, дуже рідко гіпертермія |
| Дихальна недостатність | Виражена дихальна недостатність: задишка експіраторного характеру, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздування крил носа, втяжіння межреберних проміжків, ціаноз носогубного трикутника. |
| Ознаки порушення бронхіальної прохідності | Розширений передньо-задній розмір грудної клітки, горизонтальне розташування ребер, опущення діафрагми |
| Перкусія | Коробковий перкуторний звук |
| Аускультація | Жорстке дихання, видох подовжений, вологі малозвучні дрібнопухирчасті хрипи, на вдиху сухі, свистячі хрипи. |
| Рентгенограма | Посилення судинного малюнку, підвищення прозорості легень за рахунок обтураційної емфіземи, посилення малюнку бронхів. |
| Гемограма | Зміни характерні для вірусних інфекцій: лімфоцитоз, лейкопенія |
Лікування
| Режим | Госпіталізація |
| Дієта | Повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарі – дієта №5. |
| Етіотропне лікування | Противірусні препарати на початку захворювання (арбідол, інтерферони, рибавірін). Антибактеріальні препарати за показаннями (цефалоспорини, напівсинтетичні пеніциліни) |
| Патогенетичне лікування | 1. Муколітичні та відхаркувальні препарати синтетичного та рослинного походження - ентерально (проспан, бромгексін, лазолван, натрія, калія йодид, гербіон та ін). - інгаляційно (натрія бікарбонат, ацетилцистеїн, евкабал, алтей). 2. Введення рідини з метою нормалізації кислотно-лужного стану крові, боротьба з інтоксикацією, шляхом застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів. 3. Санація верхніх дихальних шляхів - електровідсмоктувач - дренажі: постуральний, вібраційний 4. Оксигенотерапія зволоженим киснем (40%), кожні 2 години, або 2-3 рази на добу, залежно від стану дитини. 5.Глюкокортикоїди при вираженій дихальній недостатності (преднізалон, гідрокортизон). 6. Фізіотерапевтичні процедури: мікрохвильова терапія, різноманітні варіанти електрофорезу, УВЧ- терапія. |
| Симптоматичні | Жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен). Кардіотонічні препарати при наявності вираженої тахікардії (строфантин, корглікон) |
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Каганов С.Ю., Розинова Н.Н., Богорад А.Е. Различные формы бронхолегочной патологии в Международной статистической классификации болезней X пересмотра // Педиатрия. — 2003. — № 4. — С. 42-46.
2. Козловский А.А., Зарянкина А.И. Бронхиты у детей. Методические рекомендации, 2005.
3. Кобец Т. Патогенетическая терапия острых бронхитов у детей // Medicus Amicus. – 2005. – № 5.
4. Протокол лікування дітей з гострими бронхітами. Додаток № 2 до Наказу МОЗ України № 18 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» від 13.01.2005 р. – Київ, 2005 – с. 58.
5. Самсыгина Г.А. Острый бронхит у детей и его лечение // Педиатрия. — 2008. — № 2. — С. 25-32.
6. Артамонов Р.Г. Бронхиты// Медицинский научный и учебно-методический журнал. — 2008. — № 42. — С. 3-24.
7. Алимов А.В., Шамансурова Э.А., Мазинова Д.Э. Роль Chlamydia pneumoniae в возникновении респираторной патологии у детей школьного возраста // Педиатрия. — 2005. — № 4. — С. 119-120.
8. Smith J.R., Tailor-Robinson D. infection due to chlamydia trachomatis in pregnancy and the newborn // Bailliers Clin. Obstet. Gynecol. — 2003. — 7(1). — 237-255.
9. Юлиш Е.И., Волосовец А.П., Абатуров А.Е. Хламидиозы у детей. — Донецк; Киев; Днепропетровск, 2009. — 195 с.
10. Смирнова М.О., Сорокина Е.В. Бронхиты у детей: принципы современной терапии // Трудный пациент. — 2009. — № 8–9. — С. 19-23.
11. Salangue C. Castella Infections a Chlamidia du nouveaune et nourisson // Archives de pediatrie. — 2005. — 12. — S32-S34.
12. Marzian O. Behandlung der akuten Bronchitis bei Kindern und Jugendlichen. Anwendungsbeobachtung bestatigt Nutzen und Unbedenklichkeit einer Flussigextrakt–Kombination aus Thymiankraut und Efeublattem (Bronchipret® Saft) // MMW-Fortschr Med., Originaiien Nr. — 11/2007. — 149. — 69-74.
13. Kemmerich B., Eberhardt R., Stammer H. Efficacy and toi-erabuity of a fluid extract combination of thyme herb and ivy leaves and matched placebo in adults suffering from acute bronchitis with productive cough. A prospective, double-blind, placebo-controlled clinical trial. Arzneim // Forsch. J. Drug. Res. — 2006. — 56(9). — 652-660.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!