Митне оформлення товарів, переміщуваних фізичними та юридичними особами
Під митним оформленням розуміють сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (у тому числі за умов тимчасового ввезення або тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.
Процедура митного оформлення є суттєвим важелем митно-тарифної політики, який може стимулювати реалізацію економічних інтересів суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічних відносин чи, навпаки, перешкоджати їх реалізації. Ускладнення процедури митного оформлення, збільшення кількості документів при проходженні товарів через митний кордон стає значним протекціоністським бар'єром.
Системи митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава в процесі регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв'язками.
Комплекс заходів системи митного оформлення можна поділити на три групи:
1. Митне оформлення – це засвідчення відомостей, одержаних під час здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.
2. Юридичне оформлення результатів митного контролю.
3. Ведення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються Державною митною службою України.
Митному оформленню передує система процедур, що визначаються як попередні операції. Вони мають сприяти прискоренню митного оформлення товарів і транспортних засобів. Митне оформлення розпочинається після надання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Свідченням прийняття товарів і документів на них до митного контролю та митного оформлення є проставлення відповідних позначок на митній декларації.
Існує суттєва різниця між здійсненням митного оформлення юридичних та фізичних осіб. Митне оформлення товарів або транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон фізичною особою, може здійснюватись у будь-якому митному органі на всій митній території України, тобто, як правило, у пункті пропуску фізичної особи через митний кордон. Якщо товар ввозиться фізичною особою у формі несупроводжуваного багажу, то митне оформлення здійснюється за місцем проживання або тимчасового перебування даної особи.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон юридичною особою, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого розташована дана юридична особа. Тобто, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органові в пункті пропуску на митному кордоні України надаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості, достатні для ухвалення рішення про можливість пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Дана правова норма містить певні суперечності, які пояснюються тим, що юридична та фактична адреси суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, як правило, не збігаються, оскільки юридична адреса засвідчує місце реєстрації підприємства, а фактична – його розташування. Відповідно до норм, митне оформлення вантажів здійснюється різними митними органами. У випадках, визначених Державною митного службою України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташована зазначена юридична особа.
Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці процедуру акредитації. З цією метою на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:
– облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
– свідоцтво про державну реєстрацію;
– свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;
– статут підприємства та його нотаріально завірена копія;
– довідка обслуговуючого банку про відкриття рахунків;
– довідка про декларування валютних цінностей (форма № 2), завірена печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.
Суттєвим моментом у взаємовідносинах митних органів і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є фіксація суперечностей в юридичних документах.
У разі відмови в митному оформленні суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може отримати картку відмови, тобто письмове підтвердження причин відмови.
Дуже важливим з точки зору митного оформлення є правильне визначення категорій „товар” та „майно”. Згідно з п. 1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283 97-ВР від 22.05.97 р. товари – це матеріальні й нематеріальні активи, а також цінні папери, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій щодо їх випуску (емісії) та погашення [22]. Таким чином, під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, у тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, що є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та не призначені для купівлі-продажу.
Обов'язковою умовою митного оформлення вантажів є їх декларування. Декларування – це заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю й митного оформлення.
Товари, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами, декларуються цими громадянами або уповноваженими ними особами на підставі нотаріально засвідченого доручення. Декларування товарів та транспортних засобів, які належать підприємствам, здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору з іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства, які декларують товари для інших підприємств на договірній основі, допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, повинно зберігати всю документацію, пов'язану із здійсненням своєї діяльності протягом п'яти років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власників вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи:
– декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
– подавати митному органові України документи, необхідні для митного оформлення;
– пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;
– забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;
– виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;
– оскаржувати в установленому порядку рішення митних органів України.
При цьому підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:
– заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих строків дані про товари та їх митні режими, а також інші відомості, необхідні для митного оформлення;
– на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;
– надавати митному органові України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення;
– перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;
– на вимогу митного органу України забезпечувати присутність своїх представників при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;
– здійснювати визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню;
– правильно нараховувати митні платежі;
– сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою власника вантажу з підприємством, що здійснює декларування на підставі договору;
– здійснювати контроль за своєчасною й повною сплатою платежів власником вантажу;
– сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;
– дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпоряджатися ними, якщо митне оформлення не завершене;
– негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які стосуються митної справи;
– забезпечувати відповідність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та продуктам, що використовуються митними органами України;
– подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності (на їх вимогу) свідоцтво про визнання підприємства декларантом;
– вести реєстр укладених договорів із власниками вантажів та пред'являти митниці (на її вимогу) угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власниками вантажів;
– перевіряти повноваження власника щодо належності йому товарів та інших предметів;
– надавати консультації власникам вантажів щодо вимог митного законодавства України;
– користуватися послугами виключно осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору;
– протягом трьох робочих днів інформувати митницю про факти прийому на роботу або звільнення з роботи особи, уповноваженої на декларування;
– забезпечувати відповідність знань осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування.
Під час митного оформлення підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки й несе відповідальність у повному обсязі як власник, що самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.
Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником вантажу базуються на договірній основі.
Суперечки між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України. При цьому митні органи України не несуть відповідальності перед власниками вантажів за дії чи бездіяльність представницького підприємства-декларанта, у тому числі й за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків.
Митні органи України не мають права створювати пільгові умови для діяльності окремих підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, порівняно з іншими такими підприємствами.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 8; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!