Україна та її військо в період Руїни
Після Переяславської Ради 1654 р. та «березневих статей», коли було оформлено протекторат Росії над Україною, зовнішньополітична ситуація змінилась — Кримське ханство перейшло на бік Польщі. В кровопролитних боях на Брацлавщині в 1654 — на початку 1655 рр. було зупинено наступ польської армії та татарських загонів, які прийшли їй на допомогу.
Після підходу союзної російської армії під командуванням боярина Василя Бутурліна Б. Хмельницький 1 липня 1655 р. вирушає з Білої Церкви в напрямку Бара. Загони під командуванням І. Богуна вирушають на Волинь. Головні сили української армії та російські війська підійшли до Кам'янця-Подільського. Почалась облога, яка тривала до 24 серпня.
В цей час становище Речі Посполитої різко загострилось — шведські війська, які вели бої в прибалтійських землях Польщі, нанесли ряд відчутних поразок польській армії — 25 липня капітулювало великопольське ополчення, в серпні на бік шведів перейшов великий литовський гетьман Я. Радзівіл, а 8 вересня шведи захопили Варшаву. Гетьман прийняв пропозицію шведського короля про спільні дії проти польської армії. З-під Кам'янця українсько-російське військо виступило в похід на Львів.
Від неминучого розгрому Польщу врятувало Кримське ханство, яке направило на допомогу свої війська. В кінці листопада 1655 р. під Озерною на українське військо, яке переходило річку, несподівано напали татари та польські хоругви, які вийшли з Кам'янця. Щоб уникнути розгрому, Б. Хмельницький дає обіцянку знову служити королеві. В кінці 1655 р. царський уряд пішов на зближення з польською шляхтою, повіривши в її обіцянки обрати царя Олексія Михайловича польським королем (король Ян Казимір в цей час переховувався за межами Речі Посполитої — в Сілезії). Це змушує Б. Хмельницького шукати нових союзників, він укладає договір з Трансільванією.
|
|
|
Весь 1656 р. військові дії не припинялись, хоча в них не брали участі такі великі сили, як раніше. В березні Б. Хмельницький направив для облоги Кам'янця 3-тисячний загін на чолі з полковником Остапом Гоголем.
В січні 1657 р. Дьордь II Ракоці вторгся на територію Речі Посполитої та при підтримці козацьких загонів зайняв Варшаву. Проте військові дії розвивались для союзників невдало, вони змушені були відступати.
Кримська орда не давала змоги відступати в південному напрямку.
Козацькі полки під керівництвом київського полковника Антона Ждановича з невідомих причин покидають союзників. Ракоці був оточений польсько-татарською армією в таборі під Меджибожем після невеликих сутичок капітулював. Трансільванське військо здало озброєння та боєприпаси й було відпущене, проте під Скалатом на нього несподівано напали татари і захопили всіх у полон.
|
|
|
Літописці свідчать, що коли Б. Хмельницький дізнався про поразку під Меджибожем, він був надзвичайно розлючений — вимагав розстріляти Ждановича, в нього стався серцевий напад, який і призвів до смерті гетьмана 6 серпня (27 липня за ст. ст.) 1657 року.
Старший викладач кафедри військово-гуманітарної підготовки
О.С.Коренчук
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 22; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!