Модулем вектора магнітної індукції називають відношення максимального моменту сил, що діють на контур зі струмом, до добутку сили струму на площу контуру:
Магнітне поле.
Між нерухомими електричними зарядами діють кулонівські сили. Згідно теорії близькодії ця взаємодія відбувається так: кожен з зарядів створює електричне поле, поле одного заряду діє на інший і навпаки. Але між електричними зарядами можуть існувати і сили іншої природи. Подібно до того, як у просторі навколо нерухомого електричного заряду виникає електричне поле, у просторі навколо струму виникає поле магнітне. Тобто, якщо по провідниках течуть стуми протилежного напрямку, то вони відштовхуються, а якщо напрямки струму в провідниках однакові, то вони притягуються. Такі взаємодії між провідниками називають магнітними.
Магнітне поле уявляє собою особливу форму матерії, яка здійснює взаємодію між рухомими електричними зарядами.
Експериментально встановлені основні властивості магнітного поля:
1. Магнітне поле породжується електричним струмом (рухомими зарядами).
2. Магнітне поле можна виявити за його дією на електричний струм ( на рухомі заряди).
Магнітне поле – це силове поле в просторі, що оточує електричні струми і постійні магніти.
Магнітне пoлe створюється лише зарядами, що рухаються, і діє тільки на електричні заряди, що рухаються в цьому полі. Під час дослідження магнітного поля використовується замкнений плоский контур зі струмом (рамка зі струмом). Орієнтація контуру в просторі характеризується напрямком нормалі до нього, причому за позитивний напрямок нормалі приймається напрямок, який пов'язаний зі струмом правилом правого гвинта, тобто за позитивний напрямок нормалі приймається напрямок поступального руху гвинта, голівка якого обертається, у напрямку струму, що тече в рамці (рис. .1).
|
|
|
Вибір напрямку магнітного поля. За напрямок магнітного поля в даній точці приймається напрямок, уздовж якого розташовується позитивна нормаль до вільно підвішеної рамки зі струмом (рис. .2) або напрямок, що збігається з напрямком сили, яка діє на північний полюс магнітної стрілки, поміщеної в дану точку.
_ 
Рис. .1 Рис..2
Вектор магнітної індукції. Електричне поле характеризується векторною величиною – напруженістю електричного поля. Для характеристики магнітного поля є фізична величина, яка має назву вектор магнітної індукції. Позначають вектор магнітної індукції літерою В.
За напрямок вектора магнітної індукції прийнято напрямок від південного полюса S до північного N магнітної стрілки. Цей напрямок співпадає з напрямком позитивної нормалі до замкненого контуру зі струмом ( рис.3).
|
|
|
Рис.3
Напрямок вектора магнітної індукції визначають за правилом свердлика: якщо напрямок поступального руху свердлика співпадає з напрямком струму у провіднику, то напрямок обертання ручки свердлика співпадає з напрямком вектора магнітної індукції.
Модулем вектора магнітної індукції називають відношення максимального моменту сил, що діють на контур зі струмом, до добутку сили струму на площу контуру:
В = М / IS
Окрім індукції, аналогічно електростатичному полю, вводиться ще одна силова характеристика магнітного поля – напруженість
.
Одиниця магнітної індукції
1 од. магнітної індукції = 1Н.м/А.м2 = 1Н/А.м = 1Тл.
Одиниця магнітної індукції отримала назву тесла ( Тл ) на честь ученого електротехніка М.Тесла.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!