Основні положення концепції А. Адлера

Затверджую

Завідувач кафедри теорії і

Методики практичної психології

_______________проф М. Й. Варій

«_____»__________________2011 р.

 

ПЛАН

Проведення лекційного заняття з навчальної

дисципліни « Основи психокорекції »

Спеціальність – «Практична психологія», «Психологія»

Курс – 3

Група (и) – ПП-31, ППД-31, ПУ-31, ПУ-32.

 

Тема 3 / 1 : „Основи індивідуальної психокорекції А.Адлера. ”

 

Питання:

1. Основні засади концепції А. Адлера.

2. Техніки індивідуальної аналітичної психокорекції.

 

Час – 2 год.

Основна література:

1. Осипова А.А. Общая психокорекция: Учебное пособие для студентов вузов. ─ М.: ТЦ “Сфера”, 2001 ─ С. 512, с.35-40.

2. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). ─ СПб.: Питер Пресс, 1997 ─ 608 с. ─ (Мастера психологии).

 

Додаткова література:

1. Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты. /Пер. с англ. ─ М.: «Рефл-бук»; К.: «Ваклер», 1997. 304 с.

2. Варій М.Й. Загальна психологія. Підр. [для студ. Вищ.навч. зал.] /М. Й. Варій ─ [3-тє вид.]─ К.: Центр учбової літератури 2009. ─ 1007с.

3. Виттельс Ф. Фрейд. Его личность, учение и школа. /Пер. с нем. ─ Л.: “Эго” 1991 ─ 197 с.

4. Зубалий Н.П., Левочкина А.М. Основы психотерапии: Учеб. пособие. ─ К.: МАУП, 2001 ─ 160 с.

5. Михайлов Б.В., Табачников С.И., Витенко И.С., Чугунов В.В. Психотерапия: Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней аккредитации. ─ Х.: Око, 2002 ─ 768с.

 

Навчальна мета: Сформувати у майбутніх психологів знання про зміст, процедуру та техніки індивідуальної аналітичної психокорекції А.Адлера, засвоїти основні положення концепції А. Адлера: суб'єктивне сприйняття дійсності, цілісність і доцільність, комплекс меншовартості і компенсація, індивідуальність, телеологія вигадки, соціальне особове відчуття, соціально-орієнтована поведінка, когнітивні соціально-орієнтовані припущення. Зрозуміти мету аналітичної психокорекції, вимоги до пацієнта та позицію психолога. Ознайомитися з техніками індивідуальної аналітичної психокорекції: встановлення правильних стосунків, аналіз особистої динаміки, опитувальник сімейного сузір'я, набір питань «найперші спогади», аналіз сновидіння, пріоритети, підведення підсумків, антисугестія (парадоксальна інтенція), дія «Якби...», постановка завдань і прийняття зобов'язань, злови себе, «натиснення кнопки», «уникнення плаксивчика».

Виховна мета: Сприяти формуванню у майбутніх психологів основ професійної ідентичності, засвоєнню основ професійної етики.

Місце проведення:навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 


ПЛАН

Проведення заняття

№ п/п Зміст Час (хв.)
1 2 3
І Вступна частина: ­ перевірка наявності курсантів (студентів), їх готовності до заняття; ­ оголошення теми лекційного заняття і питань; ­ надання основної та додаткової літератури за темою; ­ визначення навчальної та виховної мети заняття; ­ визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю;   до 10
ІІ Основна частина: 1. Основні засади концепції А.Адлера. Висновки до 1-го питання 2. Техніки індивідуальної психокорекції Висновки до 2-го питання. 60 28   2 28 2
ІІІ Підсумкова частина заняття 1) висновки до лекції; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок; 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття. до 10

 

 


ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Вступ

Ми вже частково пригадали, частково засвоїли основні теоретичні постулати З.Фройда, на котрих ґрунтується психоаналітична техніка, прослідкували процес становлення технічної процедури психоаналізу, засвоїли в якій послідовності та за допомогою яких компонентів відбувається психоаналітичний сеанс, в класичному психоаналізі. Проте, класична психоаналітична процедура, як ми уже зазначали рідко використовується в психокорекції. Сьогодні ми починаємо нову тему: «Постфрейдиські методи психокорекції», і першим із цих методів можна вважати індивідуальну аналітичну психокорекцію А.Адлера.

І питання: Основні засади концепції А.Адлера.

 

А. Адлер у багатьох відношеннях займав позиції, що не співпадали, а іноді були протилежними поглядам 3. Фрейда. Він ввів багато новинок в теорію і практику психокорекційної роботи. Людина, по А.Адлеру, перш за все свідома істота, яка сама визначає своє життя за допомогою свободи вибору, значення змісту життя і прагнення до самореалізації. Головна перешкода на шляху самореалізації людини — базове відчуття меншовартості, в подоланні якого полягає особистий розвиток. Концепція Адлера побудована на принципах цілісності, соціальності, цільової орієнтованості і гуманізму і багато в чому стала предтечею гуманістичного напряму в коректувальній практиці.

 

Основні положення концепції А. Адлера

Суб'єктивне сприйняття дійсності . Згідно концепції А. Адлера, світ сприймається з позицій «системи відліку», тобто, по суті, виявляється феноменологічна орієнтація. Адлер не заперечував зовнішньооб'єктивну обумовленість поведінки людини, але вважав її менш значущою, ніж вплив на свідомість і підсвідомість цінностей, цілей, уявлень, системи самооцінок і висновків, якими керується людина в своїй реальній поведінці. А звідси її центральне для психокорекції Адлера поняття «приватна логіка», тобто система уявлень і способів міркувань, властивих даному клієнту. Улюблений афоризм Адлера: «Треба дивитися не в рот людині, а на його кулаки» (Мартін Лютер).

Цілісність і доцільність. Основною передумовою концепції Адлера виступає розгляд особистості як неподільної цілісності, що є інтегральною частиною соціуму. Тому основний наголос в корекційній роботі робиться на внутрішньоособисті проблеми клієнта, а не на міжособові. Звідси випливає положення про те, що вся людська поведінка носить цілеспрямований характер. У корекційній роботі важливе врахування відразу трьох моментів: 1) минулого досвіду клієнта; 2) справжньої ситуації і 3) напрямку руху чи інакше «індивідуального стилю».

Комплекс меншовартості і компенсація. Ідея, що з'явилася в 1907р., про неповносправність того або іншого органу людини як істотної обставини, що робить вплив на поведінку, в сукупності з поняттям компенсації стали фундаментальними положеннями в концепції Адлера. Неповноцінність (меншовартість), її компенсація і соціальне оточення – це три змінні, результуюча сила дії яких призводить до формування прагнення до значущості і переваги.

За А. Адлером давати собі раду з відчуттям меншовартості можна наступним чином:

o шляхом свідомого напрацювання слабкої якості чи функції до рівня, який перевершує ці характеристтики у інших;

o шляхом демостративного підкреслення наявності у людини якості протилежної до тієї, яка викликає почуття меншовартості (гіперкомпенсація);

o шляхом уникання ситуацій, які вимагають застосування недорозвинених якостей та навичок (часто це «втеча» в хворобу; мотив «уникання невдач» замість мотиву «досягнення успіху» при здоровому подоланні комплексу меншовартості).

Тільки перший шлях є здоровим та не призводить до невротичних проявів.

За Адлером індивідуальність це неповторний шлях вироблення способу самоствердження, індивідуального стилю життя. Стверджуючи, що поведінка особи цілеспрямована, Адлер в своїх ранніх роботах говорив про індивідуальний стиль як про первинну форму адаптації індивіда до життя. Цей індивідуальний стиль, чи насправді план адаптації до комплексу меншовартості, формується в період від 3-го до 5-го років життя. Більшість індивідуальних стилів неусвідомлювані. Важливе інше — як тільки індивідуальний план адаптації виник, він стає кістяком, який обростає значеннями, що черпаються з життєвого досвіду, і мають спрямовуючу силу у житті людини.

Адлер вважав, що мета поведінки людини не змінюється протягом життя, змінюється тільки система стосунків, а звідси одна з основних задач — корекція цих стосунків. Ідея Адлера лежить в основі подальшої теорії когнітивного дисонансу Фестінгера.

Телеологія вигадки ще один базисний термін. Адлер припускав, що люди живуть вигадкою і уявленнями про належне, і на поведінку людини набагато більше впливають очікування, пов'язані з майбутнім, ніж події минулого. Адлер виходив з того, що люди, визначаючи за допомогою вигадки свої особисті цілі, тим самим (за допомогою цих цілей) визначають свою поведінку і стиль життя.

Задоволення життям виходить від соціального інтересу як основи людського існування. За Адлером, здорова особа — це особа, здатна до продуктивної соціальної активності. Соціцальна ж активність, у свою чергу, прередбачає наявність соціального особистісного відчуття, соціально-орієнтовану поведінку і когнітивне припущення.

Соціальне особистісне відчуття це відчуття приналежності до свого дому, спільності, віра в інших, мужність бути недосконалим, людяність, оптимізм.

Соціально-орієнтована поведінка це допомога, співчуття, кооперація, емпатія, підбадьорення, покращення, реформація, шанобливість.

Когнітивні соціально-орієнтовані припущення: «Мої права і обов'язки рівні правам і обов'язкам інших»; «Мої особисті цілі можуть бути досягнуті без шкоди спільноті»; «Виживання суспільства залежить від бажання і здатності громадян вчитися жити разом в гармонії»; «Я вважаю, що до інших варто відноситися так само, як я б хотів, щоб інші відносилися до мене»; «Вирішальною мірою мого характеру те, якою мірою, я почуваюся щасливим завдяки благополуччя мого співтовариства».

Ідея соціального інтересу Адлера заснована на припущенні, що людина не самодостатня істота, і тому вона повинна вчитися жити у взаємозалежності.

Цілі корекції витікають з основних положень концепції. Їх можна подати таким чином:

> зниження відчуття меншовартості;

> розвиток соціального інтересу (просоціальної спрямованості);

> корекція цілей і мотивів з перспективою зміни стилю життя.

Позиція психолога. Психологи, що працюють в адлерианському руслі, в центр своєї діяльності висувають когнітивні аспекти психокорекції, основна передумова їх роботи — знайти помилку в «картині світу» клієнта, через яку виникають психологічні проблеми. Можливі чотири типи помилок.

\. Недовіра.                                                                                         

2.Себелюбство.

3.Нереалістичні амбіції.

4.Нестача впевненості.

Вимоги і очікування від клієнта. Основне для клієнта— зайняти партнерську позицію, тобто позицію «на рівних» по відношенню до психолога. Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра. Головний напрям спільного пошуку — базисні помилки в мисленні про світ, пошук можливостей їх корекції. Клієнт трактується як такий, що «розгубився», «збентежений», тому підбадьорювання, звернення до його особистих ресурсів — важлива умова спільної роботи. На початку психокорекційних дій саме клієнт формулює умову контракту: цілі, план здійснення, можливі перешкоди, шляхи ефективного подолання тощо.

Висновки до 1-го питання

Отже: Основні положення концепції А. Адлера: суб'єктивне сприйняття дійсності, комплекс меншовартості і компенсація, індивідуальний стиль,телеологія вигадки, соціальний інтерес, соціальне особистісне відчуття, соціально-орієнтована поведінка, когнітивні соціально-орієнтовані припущення.

Основна мета роботи — знайти помилку в «картині світу» клієнта,через яку виникають психологічні проблеми.

Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра.

 

 

ІІ питання: Техніки індивідуальної аналітичної психокорекції.

Техніка психокорекційної роботи даного напряму включає наступні процедури: встановлення правильних стосунків, аналіз і опрацьовування особистої позиції клієнта, підбадьорювання, заохочення розвитку саморозуміння (інсайту) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним чотирьом етапам психокорекції:

1. Встановлення правильних стосунків. Основа цього етапу — формування відповідних установок у ставленні до клієнта: шанобливість, віра в можливості і здібності людини, активне слухання, прояв щирості, інтересу до нього, підтримка і підбадьорювання. Для цього використовуються комунікативні навики і уміння психолога.

2.Аналіз особистої динаміки. Головне на цьому етапі — досягнути розуміння, усвідомлення специфіки життя клієнта, його «індивідуального стилю». Важливе місце приділяється опитуванню про зміст життя та задачі, які ставить перед собою клієнт: «У чому ви бачите своє призначення?»; «Вам подобається те, на що ви витрачаєте своє життя?» тощо. Для цього існує спеціальна техніка.

Опитувальник сімейного сузір'я містить питання на зразок: «Як ваш батько ставиться до дітей?»; «Хто був улюбленою дитиною в сім'ї?»; «У яких стосунках ви були з батьком і матір'ю?»; «Якою дитиною ви були?» Значення подібних питань — одержати картину сприйняття і раннього емоційного досвіду клієнта, що вплинули на подальший особистий розвиток.

Набір питань «Ранній спогад». Питається приблизно наступне: «Я б хотів почути про ваші найперші дитячі спогади»; «Будь ласка, розкажіть що-небудь з найперших ваших вражень» або «Хотілося б почути ваш найяскравіший спогад, що відноситься до перших шести років життя». Як правило, число таких прохань обмежують чотирма. У відповідях клієнта фіксують: домінуючу тему; реакцію, що повторюється; позицію (учасник або спостерігач); самотність або включеність в групу; центральне відчуття, яке виражається у спогадах.

Аналіз сновидіння. На відміну від класичного психоаналізу в адлеріанському підході відсутня фіксована символіка. Велике значення приділяється дитячим снам. Крім того, сновидіння розглядаються як репетиція майбутніх дій.

Пріоритети. Виділяють чотири пріоритетні цінності, важливі для осмислення життя: 1) переважання у чомусь всіх інших; 2) контроль; 3) комфорт і 4) бажання бути приємним. З метою встановлення властивих клієнту пріоритетів його просять розповісти про свій звичний день: що він робить, як себе відчуває, що думає, чого уникає під будь-яким приводом і які відчуття викликає у інших. При цьому в задачу консультанта не входить зміна пріоритету, а тільки докладання зусиль по його усвідомленню.

Підведення підсумків. По кожній з попередньої техніки готується резюме. Резюме обговорюється з клієнтом, причому сам клієнт читає текст резюме вголос, при цьому звертається увага на його невербальну поведінку. Значення процедури — знаходження головних помилок в уявленні про світ: гіперузагальнення типу: «Немає в житті щастя»; зневіра і нездійсненні цілі, наприклад: «Я хочу подобатися всім»; помилкове сприйняття життєвих вимог, наприклад: «Всі несправедливі до мене»; заперечення власної основоположної цінності типу: «Я — кінчена людина»; уявні цінності , наприклад: «Головне — досягнути свого, неважливо, якою ціною».

Від консультанта потрібне орієнтування в системі усвідомлюваних припущень клієнта і його сприйняття того, що написане у резюме.

3. Підбадьорювання. На цьому етапі роботи основна функція — визнання особистої мужності клієнта, його духовних сил і головне — наявність свободи вибору у вчинках на основі нового, набутого в процесі корекції, самопізнання.

4. Заохочення інсайту. Задача психолога— створення умов для інсайту (осяяння) шляхом поєднання психологічної підтримки і конфронтації, а також відповідних інтерпретацій з тим, щоб висвітити для клієнта його неусвідомлювані цілі, помилкові цінності, стиль життя. У інтерпретаціях корисні натяки, підказки, за допомогою яких знижується рівень психологичного захисту клієнта. Реальне самоусвідомлення і саморозуміння — ось значення третього етапу.

5.Допомога в переорієнтації. Ця завершальна стадія роботи відома також під назвою «Втілення інсайту в дію». Існують спеціальні прийоми, що допомагають зміні колишніх цілей і прийняттю нових рішень.

Антисугестія (парадоксальна інтенція) значення цієї техніки полягає в багаторазовому перебільшенні пропорцій небажаної активності, завдяки чому забезпечується допомога клієнту в усвідомленні неадекватності і недоречності небажаних дій. Значення техніки не тільки у тому, що вона йде в ногу із захисними механізмами завдяки відлагодженому механізму дії, але і тому, що примусове, багато разів посилене здійснення дії, з яким слід було б боротися, знецінює цю дію для клієнта.

А.Ф. Бондаренко наводить наступний приклад з власної практики: «Один з молодих керівників скаржився на те,що коли він хвилюється, починає перекладати речі з кишені в кишеню. Спостереження на роботі і в групі показали, що при будь-якому загостренні ситуації клієнт починав розпихати по кишенях предмети, знову викладати їх на стіл тощо.

У один із гострих моментів в групі тренінгу йому запропонували, як тільки він захвилювався і став перекладати речі, продовжувати це робити і не звертати уваги більше ніна що. Через 10 хв. вся група як заворожена стежила за клієнтом. Через 15 хв. клієнт сказав, що йому вже набридло, але керівник настояв на продовженні дій. Ще через 5 хв. вся група качалася від сміху, і клієнт, виконуючи наше прохання, зосереджено перекладав речі.

Через півгодини після початку процедури спітнілий і злий клієнт вибіг з кімнати. Після цього звичка практично не виявлялася».

Дія «Якби...». Дана психотехніка заснована на типовій скарзі: «Ах,якби». Клієнту пропонується діяти так, немов побажання «якби» здійснилося. По суті, дана техніка є рольова гра, в якій клієнт знаходить можливості компенсації неадекватних або неповноцінних відчуттів, установок, дій, причому не тільки в ситуації спілкування з психологом віч-на-віч, але і впродовж певного періоду часу, наприклад, в проміжку між двома корекційними зустрічами.

Постановка цілей і прийняття зобов'язань. Правила користування цією технікою прості: мета повинна бути досяжна, реалістична, а час — обмежений. «Роби тільки те, що приємно» - так сформулював Адлер значення цього прийому. Якщо все ж таки мета не здійснюється, її можна переглянути. У разі успіху клієнт заохочується до прйняття на себе більш довгострокових зобов'язань в бажаному для нього напрямі.

«Злови себе». Клієнту пропонується відстежувати свою деструктивну поведінку, не впадаючи в самозвинувачення, швидше з теплим гумором відносно себе. Прийом продуктивний, якщо клієнт вже усвідомив свої цілі і мотивований до переорієнтації. У використанні прийому важливе тимчасове посилання до минулого: «Як раніше».

«Натиснення кнопки». Прийом ефективний з клієнтами, що відчувають себе жертвами протилежних емоцій. Клієнту пропонується розслабитися і звернути увагу на те, які образи і думки викликають неприємні відчуття, а які — приємні. Після цього його навчають довільно регулювати свій ємоційний стан «натисненням кнопки», тобто приймаючи рішення про те, на яких образах або думках варто зосередитися.

«Уникнення плаксивчика ». Значення цієї техніки — не потрапити в пастку тієї психологічної позиції, з якою приходить клієнт, зокрема звичної поведінкової позиції типу: «Мене ніхто не любить, нікому я не потрібен». Психолог у жодному випадку не повинен підкріплювати цю позицію, навпаки, його задача — невпинно заохочувати поведінку, відповідну психологічній зрілості, коли вибір самої позиції залежить від людини, від його вільного рішення.

 

 

Висновки до 2-го питання

Отже: Техніка психокорекційної роботи даного напряму включає наступні процедури: встановлення правильних стосунків, аналіз і опрацьовування особистої позиції клієнта, підбадьорювання, заохочення розвитку саморозуміння (інсайта) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним чотирьом етапам психокорекції:встановлення правильних стосунків, аналіз особистої динаміки, підбадьорювання, заохочення інсайту, допомога в переорієнтації.

 

Висновки до лекції

 

Основні положення концепції А. Адлера: суб'єктивне сприйняття дійсності, комплекс меншовартості і компенсація, індивідуальний стиль,телеологія вигадки, соціальний інтерес, соціальне особистісне відчуття, соціально-орієнтована поведінка, когнітивні соціально-орієнтовані припущення.

Основна мета роботи — знайти помилку в «картині світу» клієнта,через яку виникають психологічні проблеми.

Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра. Техніка психокорекційної роботи даного напряму включає наступні процедури: встановлення правильних стосунків, аналіз і опрацьовування особистої позиції клієнта, підбадьорювання, заохочення розвитку саморозуміння (інсайта) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним чотирьом етапам психокорекції:встановлення правильних стосунків, аналіз особистої динаміки, підбадьорювання, заохочення інсайту, допомога в переорієнтації.

 

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!