Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР.
Лекція № 23 -24.
Тема 23, 24: Україна в міжнародній политіці напередодні Другої світової війни. Радянізація Західної України(1939-1941 рр.).
Вид заняття: лекція-монолог.
Мета дидактична: розкрити становище та розвиток українських земель напередодні Другої світової війни, розкрити суперечливий процес приєднання до УРСР західноукраїнських земель та їх радянізації;
розвивальна: розвивати в студентів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки;
виховальна: виховувати їх у дусі поваги до історії свого народу.
Методи: пасивні, активні та інтерактивні.
Дидактичні засоби навчання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період», атлас.
Література:
1. Гісем О.В. Історія України. 10 клас: Розробки уроків. Рівень стандарту. Академічний рівень / О.В. Гісем, О.В. Мартинюк. - Х.: Вид-во «Ранок», 2011. - 384 с. - (Новий майстер-клас)
2. Гісем О.В. Історія України. 11 клас: Розробки уроків. Рівень стандарту. Академічний рівень / О.В. Гісем, О.В. Мартинюк. - 4-те видан., перероблене і доповнене - Х.: Вид-во «Ранок», 2011. - 384 с. - (Серія «Новий майстер-клас»)
3. Корягіна О.А. Історія України. Навчально-практичний довідник / О.А. Корягіна. - Х.: Торсінг плюс, 2012. - 240 с.: іл.
Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України (1939 початок ХХІ ст.): Підручник для 11 класу серед загальносвітнього навчального закладу — Вид. 5-те, доопрац й доповнене — К.: Генеза, 2008. - 384 с.: іл., карти.
|
|
|
Структура заняття
Організаційна частина
Повідомленя теми, мети та основних завдань заняття
Викладач оголошує студентам тему й основі завдання заняття.
Актуалізація опорних знань студентів і контроль вихідного рівня знань
Пригадайте:
1. Де виникло перше вогнище Другої світової війни?
2. Які події в Європі передували початку воєнних дій?
3. Який документ, підписаний у серпні 1939 р, "запалив зелене світло" перед локомотивом війни?
Мотивація навчальної діяльності студента
План лекції
1. Причини, характер і періодизація Другої світової війни.
2. Напад Німеччини на Польщу.
3. Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР.
Причини, характер і періодизація Другої світової війни.
Наприкінці 30-х рр. людство вдруге у XX ст. було втягнуте у вир світової війни. Цим трагічним подіям передувала ціла епоха протистояння демократії й тоталітаризму. В окремих країнах Європи та Інших континентів виникли і набули значної сили тоталітарні режими, які прагнули захопити життєвий простір, джерела сировини, ринки збуту своїх товарів, перетворити інші народи на дешеву робочу силу. Демократичні країни, де існували парламентські форми правління, склалося громадянське суспільство, на жаль, не спромоглися через об'єктивні та суб'єктивні причини запобігти всебічній підготовці до війни агресивними державами.
|
|
|
Щодо конкретних причин Другої світової війни, то це питання залишається в історичній науці дискусійним і до кінця не визначеним. Більшість дослідників погоджуються, що головною причиною війни була Версальсько-Вашингтонська система, яка поставила Німеччину в дуже складне становище. Німці були принижені Версальським договором та ображені тим, що їх звинувачували в усіх бідах. Націонал-соціалістична партія на чолі з Гітлером вдало використала почуття реваншу, яке охопило значну частину німецького народу, і в другій половині 30-х рр. почала боротися за "місце під сонцем". Японія та Італія також уважали себе несправедливо ошуканими: Японія під час Вашингтонської конференції втратила свої завоювання в Китаї, а Італія почувала себе переможеною в таборі переможців. Усі вони стали на шлях переділу світу.
Другою причиною війни було загострення суперечностей між великими державами внаслідок глибокої економічної кризи. Одні країни виходили з неї шляхом проведення економічних реформ та збереження демократичних засад у розвитку суспільства, в інших було встановлено тоталітарні режими, що проповідували расизм, націоналізм, мілітаризм в економічній та духовній сферах.
|
|
|
Третьою причиною, що призвела до розв'язання воєнного конфлікту, була політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція. Прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен і президент Франції Даладьє сподівалися своїми поступками задовольнити апетити Гітлера Вони не могли навіть уявити, чим це завершиться, позаяк не сподівались, що керівники однієї з найкультурніших країн світу, якою була Німеччина, здатні на такі жахливі дії, що чекали населення Європи по декількох роках.
Конкретною передумовою війни слід уважати той факт, що у серпні 1939 р. два тоталітарні диктатори — Гітлер і Сталін знайшли спільну мову, підписали пакт про ненападі переділили сфери впливу в Європі за таємним протоколом Ріббентропа—Молотова. Гітлер розпочав воєнні дії після домовленості зі Сталіним.
Характер війни в її перебігу змінювався, На першому етапі (1939-1941 рр.) ця війна мала загарбницький і несправедливий характер з боку агресивних тоталітарних і мілітаристських режимів Німеччини. Японії, Італії та їхніх сателітів, а також СРСР, і була справедливою й визвольною з боку жертв агресії та їхніх союзників.
|
|
|
До жертв агресії в цьому випадку слід віднести Польщу, Фінляндію, Литву, Латвію, Естонію, Данію, Норвегію, Голландію, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію, Грецію, а також частково Румунію.
З нападом 22 червня 1941 р. Німеччини на СРСР характер війни змінився, вона стала відверто антинацистською.
Напад Німеччини на Польщу.
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Для воєнних дій проти цієї країни було виокремлено 62 дивізії, у тому числі 7 танкових.
За планом "Вайс", затвердженим ще 11 квітня 1939 р., стратегічне зосередження й розгортання німецьких військ завершилося 25 серпня.
Німецьким військам протистояла польська армія, що налічувала 1 млн 750 тис. солдатів і офіцерів. Але на її озброєнні було лише 29 рот застарілих панцерників, 9 рот легких танків та близько 500 літаків також застарілих конструкцій. Отже, сили були нерівними.
Польські війська мужньо билися проти переважаючих сил ворога. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона Варшави. Варшаву гітлерівці змогли захопити лише 28 вересня після 20-денних боїв. За три з лишком тижні польську армію було розгромлено. Німці втратили близько 10 тис, убитими. За умовами таємного протоколу Молотова—Ріббентропа радянські війська вступили на територію Західної України та Західної Білорусі, це сталося 17 вересня, і менше ніж за два тижні зайняли її.
28 вересня між Німеччиною та СРСР було підписано, договір "Про дружбу і кордон". До договору додано карту і два додаткові секретні протоколи. В одному з них зазначалося, що Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відходять до сфери впливу Німеччини, а СРСР передається Литва. Цей договір зафіксував четвертий поділ Польщі та уточнив-лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю її було пересунуто на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р.; вона майже цілком відповідала етнографічній межі проживання поляків, з одного боку, та українців, білорусів — з іншого. Землі з суто польським населенням залишились у складі Німеччини, а навзамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. Отож, до Німеччини відійшло 48,6% території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР — 51,4% території та 30,1% населення.
І жовтня у Бресті з нагоди перемоги у війні проти Польщі відбувся радянсько-німецький військовий парад.
Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР.
7 вересня, коли головні сили польської армії було розбито, радянські війська перетнули польсько-радянський кордон у Західній Україні та Західній Білорусі. Перевага радянських частин була величезною. 18 вересня польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовим командирам не вступати з більшовиками в бій і відвести війська до румунського кордону.
22 вересня радянські війська увійшли до Львова, територія Західної України опинилася під контролем Червоної армії. До радянського полону потрапило багато польських військовослужбовців, доля яких склалася трагічно, — 15 тис. польських офіцерів було розстріляно під Харковом і в Катинському лісі під Смоленськом 1940 р.
Західноукраїнське населення в своїй переважній більшості з ентузіазмом І надісю зустрічало Червону армію. Цьому сприяла, зокрема, та обставина, що радянська офіційна пропаганда пояснювала перетин польсько-радянського кордону прагненням запобігти окупації краю нацистами і створити умови для возз'єднання українського народу, який після радянсько-польської війни 1920 р. змушений був 20 років жити по обидві сторони кордону. В умовах, коли населення нічого не знало про таємні угоди між СРСР і Німеччиною, радянська пропаганда мала певний психологічний ефект. До того ж західні українці споконвічно прагнули єднання зі своїми східноукраїнськими братами, сподіваючись разом здолати всі перешкоди і вибороти волю для нашого багатостраждального народу.
Для узаконення радянського режиму в Західній Україні під ретельним контролем нових властей було проведено вибори до Народник зборів. Вибори відбувалися за безальтернативним списком кандидатів і, власне, були фікцією. Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про возз'єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради СРСР та Української РСР, які ухвалили закони про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з Українською РСР.
Перевірте себе
1. На які періоди поділяється Друга світова війна?
2. Яку назву мав план нападу на Польщу?
3. Визначте зміст договору Про дружбу і кордон*, коли І ним він був підписаний? Яка подія сталася 1 жовтня 1939 р. у Бресті?
4. Коли і за яких умов Прибалтійські країни було долучено до складу СРСР?
Виконайте завдання
2. На стрічці часу позначте основні події першого етапу Другої світової війни.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 56; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!