Захист від іонізуючих випромінювань і електромагнітних полів
Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків.
Джерелами іонізуючого випромінювання у промисловості є: ядерні реактори, установки рентгеноструктурного аналізу, радіаційні дефектоскопи, медичні прилади, під час роботи на комп’ютерах тощо.
Іонізуюче випромінювання поділяється на електромагнітне і корпускулярне. До електромагнітного належать: рентгенівське, гама та ультрафіолетове випромінювання. До корпускулярного належать: альфа– та бета– випромінювання, потоки швидких протонів і нейтронів.
Ступінь біологічного впливу іонізуючих випромінювань залежить від поглинання живою тканиною енергії та іонізації молекул, що виникає при цьому.
Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково – кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.
Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.
Експозиційна доза характеризує іонізуючу здатність випромінювання в повітрі. Одиниця вимірювання рентген (Р). Рентген – це така доза гама- випромінювання, під впливом якої в 1 см³ повітря виникає 2,08 млрд. іонів.
Поглинута доза характеризує енергію іонізуючого випромінювання, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища. Одиниця поглинутої дози грей (Гр) або рад.
Еквівалентна доза визначає біологічний вплив різних іонізуючих випромінювань на організм людини і є мірою для оцінки шкоди небезпеки здоров'ю людини. Одиниця вимірювання – бер (бер).
Величина дози, що одержана людиною, залежить від виду випромінюваної енергії, щільності потоку та тривалості впливу випромінювання. При виключенні проникнення радіоактивного пилу в організм людини можна вважати, що експозиційна, поглинута та еквівалентна дози практично співпадають.
Нормування іонізуючих випромінювань регламентується Нормами радіаційної безпеки (НРБУ-97) та Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання (ОСП 72187).
Захист від іонізуючих випромінювань:
1. використання джерел з мінімальним випромінюванням, перехід на менш активні джерела;
2. скорочення часу роботи з джерелами іонізуючого випромінювання;
3. віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;
4. екранування джерела іонізуючого випромінювання;
5. використання засобів індивідуального захисту.
Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) – це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінюється зарядженими частинами, які прискорено рухаються.
Усі електромагнітні поля поділяються на природні антропогенні. Природні: електричне та магнітне поле Землі. Антропогенні: радіохвилі високочастотного та надвисокочастотного діапазону, надвисокочастотні випромінювання, інфрачервоні випромінювання, світлові промені, лазерне випромінювання.
Джерелами електромагнітних полів та випромінювання є: радіо, телевізійні та радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт, радіоелектронна апаратура, пристрої сотового та інших видів радіозв’язку. Під впливом електромагнітних полів та випромінювань спостерігається загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, розлад сну, головний біль, зміна артеріального тиску.
Біологічний вплив ЕМВ на організм людини залежить передусім від інтенсивності випромінювання і тривалості опромінення. Одиницею виміру напруженості електромагнітного випромінювання є вольт на метр (В/м), а електромагнітне поле оцінюється поверхневою густиною потоку енергії – Вт/м². Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля регламентується ГОСТ 12.1.006-84.
Контроль за інтенсивністю опромінення повинен проводитися не рідше ніж 1 раз на рік, а також при введенні в дію нових чи реконструйованих старих генераторних установок і при зміні умов праці.
Захист від електромагнітних випромінювань:
1. Зменшення напруги і щільності потоку ЕМВ за допомогою поглинувачів потужності;
2. Екранування робочого місця;
3. Раціональне розміщення в робочому приміщенні обладнання, яке випромінює електромагнітну енергію;
4. Зменшення часу перебування в зоні ЕМВ.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!