Запитання для самоконтролю студентів.
Лекція 2 Підготовчий етап до створення прийомної сім’ї/ДБСТ
План
1. Інформаційна кампанія. Проведення інформаційних заходів, спрямованих на рекрутування кандидатів до створення прийомних сімей/ДБСТ, формування громадської думки.
2. Попередня робота з кандидатами на створення прийомної сім’ї/ДБСТ. Перша бесіда. Збір та перевірка інформації про сім’ю, яка має бажання взяти на виховання дитину, позбавлену батьківського піклування. Відвідання сім’ї спеціалістами.
3. Вимоги до кандидатів на створення прийомної сім’ї/ДБСТ. Основні сфери компетенції прийомних батьків/батьків-вихователів. Соціальний статус прийомних батьків. Готовність батьків до прийому в сім’ю дітей соціально незахищених категорій, розуміння рівня відповідальності за подальшу долю дитини.
4. Підбір дитини на влаштування у прийомну сім’ю. Етапи взаємопідбору дітей і батьків.
5. Діти, які можуть бути влаштовані до прийомної сім’ї. Збереження за вихованцями статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, їх соціальні гарантії.
6. Інформація, яка є необхідною для батьків при прийнятті рішення про влаштування дитини у сім’ю.
7. Підготовка дитини до влаштування у сім’ю. Механізм налагодження психологічного контакту та взаєморозуміння з дитиною. Перше знайомство.
1.
Інформаційна кампанія
Умовою запровадження дійсного механізму створення прийомних сімей ДБСТ є проведення ефективної інформаційної кампанії. Вона спрямовується на:
|
|
|
- формування позитивної громадської думки щодо важливості сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- підвищенні зацікавленості представників місцевих органів влади у створенні та підтримці прийомних сімей / ДБСТ;
формування команди спеціалістів різних структурних підрозділів,зацікавлених у розвитку інституту прийомних сімей / ДБСТ;
безпосереднє залучення кандидатів на створення прийомних сімей/ДБСТ.
Початком такої кампанії має стати аналіз статистичних даних, результатів соціологічних опитувань з питань соціального сирітства, готовності громадян до створення прийомних сімей/ДБСТ. Відповідна інформація може надаватися під час проведення конференцій, семінарів, круглих столів, зустрічей. Важливо готувати спеціальні інформаційні матеріали в газети, журнали, теле-, радіопрограми, розповсюджувати тематичні буклети.
Інформаційну кампанію щодо розвитку сімейних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківськогопіклування, здійснюють спеціалісти відділів у справах сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служб у справах неповнолітніх, відділів освіти та ін.
|
|
|
Основними кроками інформаційної кампанії можуть стати:
- формування громадської думки;
- організація рекламної кампанії;
- реєстрація звернень громадян з питань створення прийомних сімей / ДБСТ;
- проведення групових інформаційних зустрічей.
Попередня робота з кандидатами на створення прийомної сім'ї / ДБСТ
Результатом інформаційної кампанії є звернення громадян, яких зацікавила інформація щодо сімейних форм влаштування дітей. Проте юридичному оформленню прийомної сім'ї / ДБСТ передує клопітка робота з кандидатами на створення такої сім'ї / ДБСТ. Вона передбачає:проведення бесід з кандидатами у прийомні батьки / батьки-вихователі;первинний збір документів;
обстеження житлових умов сім'ї щодо безпечності влаштування дитини;
перевірка інформації про кандидатів у прийомні батьки / батьки-вихователі;бесіда кандидатів з психологом;проходження кандидатами тренінгового курсу з підготовки кандидатів на створення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу;
підготовка соціальним працівником пакету документів щодо включення батьків-кандидатів у базу даних служб у справах дітей
|
|
|
схвалення кандидатур кандидатів на засіданні уповноваженого органу;
-внесення батьків-кандидатів у базу даних потенційних прийомних батьків / батьків-вихователів.
Спеціаліст, який проводить попередню роботу з кандидатами на створення прийомної сім'ї / ДБСТ, перш за все, має володіти такою інформацією:
що таке прийомна сім'я / ДБСТ і які їхні особливості;
основні вимоги до кандидатів;
які документи потрібно підготувати.
Отож, прийомними батьками / батьками-вихователями можуть бути особи, які перебувають у шлюбі, чи одинокі особи, котрі виявили бажання взяти на виховання та для спільного проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Не можуть бути прийомними батьками особи, коли хоча б одна з них:
не пройшла курс підготовки кандидатів у прийомні батьки;
визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
позбавлена батьківських прав;
колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов'язків;
за станом здоров'я не може виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди І і П групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).
|
|
|
Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком осіб:
визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
звільнених від обов'язків опікунів (піклувальників, усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;
які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди І і П групи, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність,хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).
Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Влаштування дітей у прийомну сім'ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків і дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягай віку вибуття з прийомної сім'ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати й після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.
До кандидатів на створення прийомної сім'ї висуваються вимоги щодо достатнього матеріального забезпечення. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї кандидатів, обчислений за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановлений законодавством.
Кандидати в прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім'ю, такі документи:
заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім'ї;
копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;
довідка про склад сім'ї (форма № 3);
копія свідоцтва про шлюб;
довідка про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки та членів сім'ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
довідка про доходи потенційної прийомної сім'ї;
довідка про проходження навчання кандидатів в прийомні батьки;
письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами в прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчена нотаріально.
Кандидати в батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:
• довідку про склад сім'ї (форма № 3);
• копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
• довідку про проходження курсу підготовки й рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
копії паспортів;
довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними. Окрім заяви подружньої пари (або окремої особи) на створення ДБСТ,необхідною умовою є письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами в батьки-вихователі, засвідчену нотаріально.
Робота соціального працівника з кандидатами на створення прийомної сім'ї може відбуватися протягом декількох зустрічей. Так, під час першої зустрічі, яка спрямована на поглиблення знайомства спеціаліста й батьків, інформація про сімейні форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, надається соціальним працівником поетапно. При першому контакті батьки отримують чіткі, вичерпні відповіді на поставлені запитання, а також інформацію для подальших роздумів щодо висловленого бажання взяти на виховання дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування. У свою чергу, спеціаліст має отримати перші уявлення про кандидатів у прийомні батьки / батьки-вихователі, їхню родину.
Друга зустріч з кандидатами у прийомні батьки /батьки-вихователі спрямована на поглиблення знань батьків щодо специфіки функціонування прийомної сім'ї. Соціальний працівник повинен зорієнтувати їх на з'ясування реальних можливостей власної родини щодо надання домівки та любові біологічно нерідній дитині. У ході бесіди спеціалісту важливо підвести батьків до усвідомлення цілої низки проблем, з якими прийде в сім'ю дитина і спонукати батьків оцінити власну готовність щодо їх вирішення.
Слід також передбачити, що спілкування з кандидатами у прийомні батьки не обмежується двома бесідами - зустрічей може бути більше, залежно від рівня сприйняття батьками умов та вимог щодо їхньої подальшої діяльності. У родині можуть виникати запитання, які потребують додаткових консультацій, бо є такими, що мають вирішальний вплив на прийняття остаточного рішення.
Однією із обов'язкових умов упевненості соціального працівника щодо прийняття рішення про створення прийомної сім'ї / ДБСТ є відвідання ним родини кандидатів, бесіда із кожним членом сім'ї, соціальним оточенням родини. Така зустріч обговорюється й погоджується в ході спілкування з кандидатами у прийомні батьки / батьки-вихователі і проводиться у вигляді не інспекційної перевірки, а дружнього візиту до родини, «знайомства».
Основні позиції, на яких необхідно акцентувати увагу під час збору інформації про сім'ю кандидатів:наскільки благополучною є родина;
який стиль спілкування та взаємин панує в сім'ї;
які стосунки між членами родини;
яке коло інтересів сім'ї;
як родина проводить свій вільний час;
який стан здоров'я у кандидатів в прийомні батьки / батьки-вихователі;
яке матеріальне забезпечення родини (враховуються не лише прямі доходи від професійної діяльності батьків, але й наявність підсобного господарства, земельної ділянки тощо);
які житлово-побутові умови в сім'ї, чи є гарантія забезпечення прийомній дитині особистого простору для життя (постіль, стіл, місце для ігор тощо);
яка мотивація членами родини власного рішення взяти на виховання
дитину;
чи є в кандидатів у прийомні батьки / батьки-вихователі досвід виховання власних дітей;
якщо шлюб кандидатів у прийомні батьки / батьки-вихователі є повторним, то які причини розірвання попереднього шлюбу;
чи були в членів родини проблеми з правоохоронними органами, судимості, якщо так, то з яких причин;
чи є згода всіх членів родини стосовно рішення кандидатів у прийомні батьки узяти в сім'ю прийомну дитину;
• які релігійні переконання сповідують члени сім'ї, чи є розуміння з
боку всіх дорослих щодо права вибору прийомною дитиною / дитиною-вихованцем віросповідання за власним вибором.
Наступним етапом у роботі соціального працівника з батьками, які виявили намір взяти на виховання дитину-сироту й дитину, позбавлену батьківського піклування, є участь кандидатів у прийомні батьки / батьки-вихователі у проходженні навчання, яке є необхідною умовою створення прийомної сім'ї / ДБСТ. Кандидати у прийомні батьки / батьки-вихователі, поряд із інформацією стосовно сімейних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківськогопіклування, специфіки їх створення та функціонування, оволодівають психолого-педагогічними знаннями, уміннями, навичками взаємодії з даною категорією дітей з метою забезпечення потреб дитини в повноцінному розвитку. У ході навчання кандидатів у прийомні батьки / батьки-вихователі розглядають ті проблемні ситуації та випадки, з якими вони можуть зіткнутися, шукають шляхи їх оптимального вирішення. У результаті вони мають змогу виважено оцінити власні можливості прийому на виховання дитини-сироти й дитини, позбавленої батьківського піклування, стають компетентними у сфері сімейних форм виховання та оволодівають необхідними компетенціями, що необхідні для батьків у вихованні
Компетентність - знання та навички, необхідні для якісного виконання специфічної ролі в межах організації, що допомагають їй виконувати свою місію; поінформованість, обізнаність, авторитетність; рівень досягнень індивіда у сфері певної компетенції.
Компетенція - коло повноважень, наданих законом конкретному органу або особам; знання чи досвід у певній галузі, коло питань, знань, в яких дана особа має певні повноваження.
У результаті проведення спеціального дослідження спеціалістами прийомного виховання США та інших країн, було виділено 28 тис. знань та умінь, необхідних для виконання функцій прийомних батьків, які були об'єднані в 5 сфер компетенції.
Сферами компетенції прийомних батьків / батьків-вихователів є:
Захист і виховання дитини.
Задоволення потреб дитини в розвитку.
Зміцнення стосунків дитини з її родиною.
Підтримка довготривалих стосунків у житті дитини.
Робота в команді.
Для кожної з цих категорій є чотири рівні: усвідомлення; розуміння та знання; вміння, як їх застосовувати; оволодіння навичками.
2.
Приклади знань та умінь прийомних батьків / батьків-вихователів за видами компетентності
1. Захист та виховання дитини:
• бути здатним створити вдома таке середовище, яке запобігатиме і
зменшуватиме можливість поранення та травмування дитини;
• знати про здоров'я, гігієну й виховну практику, що запобігає та зменшує вірогідність захворювання дитини;
• знати про місця в довкіллі, де діти можуть потрапити в ризиковану
ситуацію;
• розуміти фактори, які належать до занедбання, поганого емоційного
ставлення, фізичного жорстокого поводження й сексуальної наруги;
• знати фізичні, медичні, емоційні й поведінкові симптоми занедбаності, жорстокого фізичного поводження, сексуальної наруги, поганого
емоційного поводження;
• знати законодавчу базу, яка визначає розміщення дитини в прийомній сім'ї / ДБСТ.
2.Задоволення потреб дитини в розвитку:
· знати стадії нормального розвитку людини;
· знати вплив численних переміщень між сім'ями та інституціями на
розвиток дитини;
· знати, як занедбання, фізична й сексуальна наруга та емоційно погане ставлення впливають на розвиток дитини;
• знати умови й досвід, що можуть вплинути на відставання в розвитку дитини;
• вміти розпізнавати затримки в розвитку й відповідно реагувати;
• знати категорії і типи втрат, стадії скорботи, фактори, що впливають на переживання втрати;
• знати про наслідки розлучення та втрати для почуттів і поведінки
дитини;
• знати, як допомогти дітям впоратися з почуттями, що виникають у результаті розлучення і втрати, як мінімізувати травму від розміщення в сім’ї.
• знати важливість створення такої сімейної обстановки, в якій надаватиметься підтримка дитині;
• знати про важливість надання безумовної позитивної підтримки;
• розуміти зв'язок між задоволенням потреб і поведінкою дитини;
• знати про цілі ефективної дисципліни та як вони співвідносяться з особливостями виховання прийомних дітей / дітей-вихованців;
• знати прийнятні для розвитку нефізичні методи підтримання дисципліни;
• розуміти важливість допомоги дітям у навчанні догляду за собою та забезпечення гігієни;
• знати про важливість підтримання позитивного відчуття індивідуальності, ідентичності дитини;
• розуміти значення «Літопису життя» для прийомної дитини/дитини-вихованця.
3.Зміцнення стосунків дитини з її родиною:
• розуміти важливість поваги до зв'язків дитини з її рідною сім'єю;
• знати, що регулярні відвідування та інші контакти можуть посилити стосунки між дітьми та їхніми рідними сім'ями;
• знати про важливість поваги й підтримки зв'язків дітей з братами та сестрами (відповідно до ситуації кожного брата або сестри);
• розуміти, як відвідування рідної сім'ї може вплинути на почуття й поведінку дитини;
• бути спроможним підготувати дитину до відвідування сім'ї і знати, як допомогти дитині подолати свої почуття, що виникають у результаті контактів із сім'єю.
4.Підтримка довготривалих стосунків у житті дитини:
• розуміти культурні, духовні, соціальні та економічні відмінності й подібності між сім'єю дитини та прийомною сім'єю / ДБСТ;
• розуміти важливість стабільності для дітей, і чому діти, які втрачають сім'ю, ризикують втратити стосунки, що мають тривати впродовж усього життя;
• розуміти процес і наслідки переміщення дитини з прийомної сім'ї / ДБСТ до сім'ї, яка всиновить дитину;
• розуміти причини, через які діти, які перебувають у прийомних сім'ях / ДБСТ, ризикують не отримати й не засвоїти всіх необхідних навичок для самостійного життя;
• знати про ресурси, які підтримують перехід молодої людини з прийомної сім'ї / ДБСТ до незалежного життя.
5. Робота в команді:
• знати ролі, права та обов'язки прийомних батьків / батьків-вихователів;
• мати уявлення про цінність спілкування з іншими прийомними батьками / батьками-вихователями та з асоціаціями прийомних батьків;
• знати про важливість захисту інтересів і прав дитини;
• могти оцінити власні сильні сторони й потреби у виконанні ролі прийомних батьків / батьків-вихователів;
• знати про зобов'язання прийомних батьків / батьків-вихователів співпрацювати з соціальними працівниками, державними органами влади, оцінюючи потребу одне одного в навчанні й зобов'язання втілювати план розвитку виховного потенціалу сім'ї, щоб задовольнити відповідні потреби дитини;
• знати про наявність спеціалістів і спеціалізованих служб, які можуть допомогти прийомній сім'ї / ДБСТ у забезпеченні умов повноцінного розвитку дітей;
• знати про спільну відповідальність за відкриту комунікацію з іншими членами команди;
• розуміти політику держави щодо порушень або занедбання обов'язків прийомних батьків / батьків-вихователів;
• знати, як поява дитини-сироти може вплинути на сімейні зв'язки та стиль життя родини;
• знати про важливість отримання інформації про зміни в державній політиці стосовно прийомних сімей / ДБСТ.
За результатами підготовки батьки отримують довідку про проходження навчання, що є однією з обов'язкових юридичних умов оформлення прийомної сім'ї / ДБСТ. Перепідготовка прийомних батьків / батьків-вихователів проходить один раз на п'ять років.
3.
Етапи взаємодобору дітей та батьків. Модель оцінки сім'ї і дитини
Соціальний працівник у процесі створення прийомної сім'ї / ДБСТ має взяти на себе адміністративно-організаційну роботу щодо:
- збору інформації про дітей, які потребують влаштування у сім'ю;
- вивчення, налагодження контакту та взаєморозуміння із батьками, які бажають взяти на виховання дитину;
- взаємодобору дітей і батьків, організації знайомства батьків з дитиною; безпосереднього надання підтримки й консультацій батькам у ході налагодження психологічного контакту з майбутнім вихованцем,
Ще до моменту юридичного оформлення та безпосереднього створення прийомної сім'ї / ДБСТ соціальному працівникові необхідно провести кропітку роботу в напрямі взаємодобору дітей і батьків.
Взаємодобір дітей і батьків є процесом пошуку найкращого, найоптимальнішого варіанта влаштування дитини до прийомної сім'ї / ДБСТ. Діяльність соціального працівника щодо цього обов'язково повинна бути спрямована на:
1. Детальний збір інформації про дитину, яка підлягає влаштуванню в
прийомну сім 'ю /ДБСТ
Соціальний працівник повинен налагоджувати співпрацю з усіма установами, закладами та службами регіону, які можуть надати достовірну інформацію про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути влаштовані на виховання в сім'ї:
1) відділом освіти (інспектор з охорони дитинства);
2) закладами для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
3) притулком для неповнолітніх;
4) службою у справах неповнолітніх;
5) кримінальною міліцією;
6) медичним закладом;
7) центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
8) сільською/селищною радою тощо.
Перш ніж прийняти рішення про влаштування тієї чи іншої дитини в сім'ю, соціальний працівник проводить оцінку стану розвитку дитини, збираючи інформацію про:
- стан соматичного та психічного здоров'я дитини, наявність спадкових хвороб, рівень фізичного і психічного розвитку дитини, наявність депривації, поведінкових і невротичних розладів;
- потреби дитини, прояв її характерологічних особливостей;
- причини, обставини, через які дитина залишилася без батьківської опіки;
- життєву історію дитини, аналіз усіх пережитих втрат, психологічних травм і потрясінь, фактів застосування стосовно дитини фізичного,
сексуального, психічного (емоційного) насилля, занедбання, що в подальшому дасть змогу прийомним батькам оптимальним чином будувати взаємостосунки з вихованцем;
- інформацію про біологічних батьків і родичів дитини.
Нерідко отримати повну інформацію про дитину, враховуючи обставини її попереднього життя, складно, але слід підкреслити, що володіння достатньою й повною інформацією про дитину, яка підлягає влаштуванню в прийомну сім'ю /ДБСТ, є обов'язковою умовою. Чим більше буде зібрано інформації про прийомну дитину / дитину-вихованця ще до її влаштування, тим легше буде на основі складеної інформації про її специфічні потреби оцінити, чи має прийомна сім'я / ДБСТ ті характеристики, ресурси й резерви, які здатні оптимальним чином забезпечити захист і виховання дитини, задоволення її потреб.
На момент розмови з потенційними прийомними батьками / батьками-вихователями стосовно добору дитини на виховання, соціальний працівник повинен володіти інформацією про дитину не лише адміністративного характеру. Добре, якщо він може розповісти про особисті звички й уподобання дитини, її внутрішній світ, емоційні переживання, передати власне враження від спілкування з нею. А це можливо лише за умови попереднього відвідування соціальним працівником закладу, в якому перебуває дитина, багаторазових особистих контактів з дитиною.
2. Детальний збір інформації про сім 'ю, яка вирішила взяти на виховання дитину та її соціальне оточення, аналіз їхнього потенціалу
Юридичному оформленню прийомної сім'ї / ДБСТ має передувати також робота соціального працівника з батьками, які виявили бажання взяти на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Вона спрямована на збір інформації про сім'ю, аналіз її потенціалу навчання та формування готовності прийняти на себе нову соціальну роль - роль вихователя дитини, позбавленої батьківського піклування.
Прийомним батькам / батькам-вихователям не достатньо пройти навчання, оволодіти лише загальною інформацією про особливості функціонування прийомних сімей/ДБСТ. Набагато більше важить їхній рівень психологічної готовності до виховання прийомних дітей / дітей-вихованців, необхідний рівень знань про особливості фізичного та психологічного розвитку й виховання даної категорії дітей, навичок та умінь взаємодії з ними, емоційного прийняття й розуміння особливих станів, реакцій таких дітей, навички конструктивного виходу з важких емоційних переживань, уміння долати наслідки переживання дитиною різноманітних втрат і психологічних травм.
Приймаючи виважене рішення стати прийомними батьками / батьками-вихователями, кандидати мають усвідомити високий рівень відповідальності, перш за все, перед дитиною й суспільством за готовність «підняти на ноги» дитину-сироту чи дитину, від якої відмовилися рідні батьки.
Досить вагомим моментом є реакція соціального оточення (родичів, знайомих, сусідів) на бажання сім'ї взяти на виховання дитину. Для сім'ї дуже важливо відчувати в цей відповідальний час їхню підтримку й розуміння. Тому соціальному працівникові необхідно в процесі взаємодобору дітей і сім'ї для них, враховувати потенціал і ресурси соціального оточення сім'ї, їхню готовність прийняти й надати сім'ї необхідну підтримку.
Отже, соціальному працівникові в процесі взаємодобору дітей і батьків необхідно взяти до уваги три вагомих компоненти:
- оцінка стану розвитку дитини, її потреб;
- оцінка потенціалу, ресурсів і можливостей прийомних батьків / батьків-вихователів, що впливають на можливість задоволення потреб дитини в розвитку, виховання з метою захисту, благополуччя дитини;
-оцінка потенціалу, ресурсів і можливостей соціального оточення прийомної сім'ї / ДБСТ.
Проаналізувати вищезазначене в комплексі можна за допомогою схеми «Модель оцінки сім'ї і дитини» (Рис. 1).
Рис. 1. Модель оцінки сім "і і дитини
У центрі кола - ДИТИНА, забезпечення її безпеки і благополуччя в процесі виховання. Захищати й жити заради благополуччя дитини - обов'язок усіх батьків. Не випадково три зазначених вище компоненти процесу взаємодобору дітей і батьків, а саме: оцінка потреб дитини, потенціалу батьків, що впливає на можливість задовольняти ці потреби й сімейні та соціальні фактори, зображені на сторонах рівнобічного трикутника, адже всі вони є рівноцінними й вагомими з точки зору пошуку найоптимальнішого варіанта влаштування дитини в прийомну сім'ю/ДБСТ, виходячи з її потреб у розвитку.
Спробуємо проаналізувати кожний компонент процесу взаємодобору:
1. Потреби дитини.
Здоров'я дитини. Інформацію про здоров'я дитини соціальний працівник може отримати від медичного персоналу закладу, де виховувалася дитина, дільничного лікаря, родичів та інших дорослих, які знайомі з дитиною й
самої дитини. Основними даними, що свідчать про стан здоров'я дитини, є
відповідність зросту, ваги нормам вікового розвитку; наявність інформації
про проведені щеплення, відповідно до віку дитини; самопочуття дитини,
наявність/відсутність хвороб, пережитих травм, серйозних захворювань,
встановлені діагнози; аналіз того, як вплинули пережиті травми на життя й
розвиток дитини тощо.
Освіта дитини. Інформація цього блоку відображає дані про те, чи відвідує дитина школу, як регулярно вона це робить, якщо ні, то чому (через хвороби, не подобається тощо), аналізується поведінка дитини в навчальному закладі, чи існують у дитини труднощі в навчанні та спілкуванні в класі/групі з однолітками. Вагоме значення мають успіхи дитини в засвоєнні навчальної програми й конкретних навчальних предметів, а також те, чим полюбляє дитина займатися у вільний час, поза навчанням (читає книги,грає на музичному інструменті, в'яже, малює, полюбляє сидіти за комп'ютером, віддає перевагу заняттям у спортивних гуртках тощо), які захоплення й хобі має.
Емоційний і поведінковий розвиток. Даний блок інформації стосується поведінки та емоційних проявів дитини за різних обставин, страхів, побоювань і проблем, що є в дитини. Слід наголосити, що важливо, аби характеристика емоційних і поведінкових проявів наводилася протягом досить тривалого часу (наприклад, місяця, року). Соціальному працівникові необхідно проаналізувати ввесь спектр емоцій, які демонструє дитина, і як це відображається в її поведінці, стосунки дитини з іншими людьми: довіряє чи не довіряє дитина оточенню, чи потребує їхньої підтримки й допомоги, як поводиться (вимогливо, нетерпляче, зухвало), як ставиться до себе та інших (використовує підлабузництво, намагається привернути до себе увагу, ставиться з великою підозрою, поважає / не поважає інших, дратівлива, гнівається, вередує тощо), чи існують у дитини труднощі у спілкуванні з іншими
дітьми, як багато дитина має друзів. Можливо є щось, що непокоїть, тривожить дитину, або чогось вона боїться (конкретних речей, ситуацій, відкритого/закритого простору, самотності), який апетит, сон у дитини, яким є рівень її тривожності, чи зазнавала дитина нехтування (була занедбаною) та різних видів насильства (фізичного, психологічного, емоційного, сексуального) з боку дорослих та однолітків.
Ідентичність. Про ідентичність, ідентифікацію особистості дитини можна говорити аналізуючи, як дитина ідентифікує себе (вік, адресу, стать,мову), чи має розвинуте почуття власної гідності, який рівень її самооцінки(адекватна, завищена, занижена самооцінка), як дитина оцінює себе та як її оцінюють дорослі, однолітки; яка культурна приналежність дитини й чи дотримується вона власних культурних традицій; чи не загрожує негативному ставленню до дитини її національність, культурна приналежність,погана вимова, високий/малий зріст, статус дитини-сироти й дитини, позбавленої батьківського піклування тощо.
Відносини з сім'єю та суспільством. Це відомості безпосередньо про сім'ю, батьків, або осіб, що їх замінюють, про біологічних батьків, родичів, близьких, коло спілкування та оточення дитини; чи задовольняється потреба дитини в любові, прив'язаності, емоційному теплі; які цінності панують у середовищі, де виховується дитина, чи є поза сім'єю дорослі або однолітки, яким дитина довіряє (друзі, вихователі, вчителі, далекі родичі тощо), чи не була дитина об'єктом насильства в сім'ї.
Соціальна адаптація. Це те, якою є поведінка дитини в соціумі, чим вона вирізняється, як її сприймають у дитячому й дорослому колективах, чи вміє вона поводитися відповідно до загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві, чи є її поведінка коректною, як вона спілкується з оточенням,
Рівень її комунікативність.
Навички самообслуговування. Який зовнішній вигляд має дитина, чи має навички особистої гігієни й догляду за собою.
2. Батьківський потенціал.
Догляд. Соціальному працівникові важливо проаналізувати разом з батьками, наскільки прийомні батьки / батьки-вихователі можуть і готові
любити й піклуватися про дитину, враховуючи її специфічні потреби (погане здоров'я, інвалідність, важкі захворювання, проблеми в навчанні емоційному, поведінковому та особистісному розвитку тощо).
Розвиток. Чи можуть прийомні батьки / батьки-вихователі, враховуючи
потреби дитини, сприяти її повноцінному розвитку, чи здатні розвиватися
самі разом з дитиною.
Безпека, емоційне тепло, стабільність. Основними принципами сімейного виховання є безпека, благополуччя, любов, емоційне тепло та стабільність дитини. Жоден принцип не є пріоритетним, усі вони повинні забезпечуватися в комплексі.
Керівництво та межі. Прийомні батьки / батьки-вихователі не просто вихователі дитини, це її мудрі наставники, які керують її поведінкою, пояснюючи дитині, де є норма в поведінці, а що вважається відхиленням, що можна, а що ні, що є «добре», а що «погано» і т.д. Соціальний працівник має проаналізувати, до якого типу належить сім'я, які методи, стиль виховання використовує, і чи підходять вони для дитини з огляду на історію її життя, аналіз її потреб.
3. Сімейні та соціальні фактори.
Історія сім'ї. Соціальному працівникові в аналізі цього фактора допоможе складання разом з прийомними батьками / батьками-вихователями генограми сім'ї, яка є формою запису сімейного родоводу. У ній доступно фіксується інформація про всіх членів родини протягом, принаймні, трьох поколінь. Генограма графічно зображує взаємостосунки членів сім'ї, наявність пережитих втрат у зв'язку із смертю родичів і дає змогу проаналізувати, чи сприятливо це вплине на розвиток дитини, сім'ї.
Розширення сім'ї. Розширена сім'я це не тільки кровні родичі, це також люди, які відчувають себе «близькими» стосовно дитини та сім'ї. Важливо прослідкувати, чи всі, хто вважає себе членом сім'ї, можуть забезпечувати прийомним батькам і дитині емоційну, фінансову, практичну допомогу, підтримку в разі необхідності.
Місце проживання. Це аналіз переваг і недоліків місця проживання сім'ї (міста, села, селища, регіону), кліматичних умов, наявності тих чи інших навчальних, розважальних, лікувальних закладів тощо. Це також аналіз того, наскільки безпечним для дитини є місце помешкання, чи є в ньому основні умови зручності, комфорту.
Робота. Інформація про місце, де працюють батьки, рівень їхньої зайнятості, умови праці, оплата, дохід від роботи, і чи позитивно це впливатиме на розвиток і виховання дитини.
Прибуток. Наявний рівень доходів сім'ї, чи вистачить його для піклування про дитину, забезпечення її потреб у захисті, вихованні й повноцінному розвитку,
Соціальна інтеграція сім'ї. Інформація про те, наскільки сім'я є інтегрована в соціум, громаду.
Ресурси громади. Аналізуючи рівень соціальної інтеграції сім'ї, соціальний працівник може побачити, чи володіє громада необхідними ресурсами й резервами для підтримки й допомоги прийомній сім'ї / ДБСТ
Таким чином, модель оцінки сім'ї і дитини є необхідним механізмом при взаємодоборі дітей і батьків. Головним для соціального працівника є вміння детально оцінити кожен із чинників і зіставити їх з іншими.
Підготовка дитини до влаштування в сім'ю
Умовою влаштування дитини-сироти й дитини, позбавленої батьківського піклування в прийомну сім'ю / ДБСТ, є належне оформлення документів дитини, що засвідчують її соціальний статус.
Соціальний статус дитини підтверджується лише за умови наявності всіх необхідних документів стосовно обох батьків, які доводять те, що дитина є дитиною-сиротою чи дитиною, позбавленою батьківського піклування. Насамперед, у комплект документів, що збираються на дитину-сироту й дитину, позбавлену батьківського піклування, входять свідоцтво про народження дитини, медичні документи, відомості про житло й майно тощо.
Детальніша інформація про юридичні документи, які засвідчують соціальний статус і деякі коментарі до процедури їх оформлення подаються в додатках.
Підготовка дитини до розміщення в прийомну сім'ю / ДБСТ є необхідним і важливим етапом процесу створення прийомної сім'ї/ДБСТ, адже будь-яка людська істота, переходячи від одного, уже звичного способу життя до іншого, відчуває наростання тривоги, хвилювання, внутрішнього дискомфорту.
Діти, які підлягають влаштуванню в прийомні сім'ї / ДБСТ, мали досвід перебування в державних закладах опіки або в асоціальних сім'ях, а тому їм дуже важко змінювати спосіб життя, що склався. Підготовчий етап щодо влаштування дитини повинен розпочинатися ще на момент знаходження дитини в закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Підготовка дитини до розміщення в прийомну сім'ю І ДБСТ на момент знаходження дитини в закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
Перш за все, у закладі, де перебуває дитина, проводиться комплексна діагностика її розвитку. Спеціалісти (лікарі, психологи, дефектологи) визначають стан здоров'я дитини, рівень розвитку її мовлення, пізнавальних інтересів, можливостей навчання тощо. Дуже важливо, щоб на даному етапі соціальний працівник разом з фахівцями зібрав свідчення про минуле дитини, її сім'ю, причини розлуки з нею, соціальний статус дитини. На основі цього визначаються потреби дитини не лише в навчанні, особистісному розвитку, але й планується подальша доля влаштування дитини, виходячи з її інтересів. При підготовці дитини до розміщення в прийомну сім'ю / ДБСТ важливо вибудувати уявлення дитини про її минуле, історію життя, причини переміщення й перспективи на майбутнє. Це необхідно зробити, аби дитина розуміла ті зміни, що відбуваються в її житті, і уявляла, яке майбутнє її чекає. Для цього можна використовувати такі прийоми, як: складання книги
життя дитини, бесіди про життєвий шлях дитини, переказ історій, схожих на
ті, що пережила дитина.
Отже, можна зазначити, що підготовчий етап роботи в закладі, в якому перебуває дитина, має охоплювати спеціальну терапевтичну, психолого-педагогічну роботу, що допомагає переосмислити життєвий досвід дитини (зазвичай, негативний). Одночасно з цим ведеться робота над особливостями емоційного реагування дитини, адекватністю її поведінки, самосприйняттям, проводиться корекція педагогічної запущеності, прогалин в інтелектуальному розвитку, освіті.
У багатьох дітей, які побували на канікулах, святах, в гостях у співробітників, складається враження ідеалізованого святкового способу сімейного життя. Діти сподіваються, що нові батьки забезпечуватимуть їх усім тим,чого не вистачало досі. Для того, щоб підготувати дитину до розміщення в сім'ю, важливо знати її очікування. Соціальний працівник на даному етапі за допомогою різноманітних психолого-педагогічних прийомів (рольових ігор у сім'ю, інсценування, арттерапії, книг, віршів, розповідей, бесід про сім'ю тощо) може працювати з очікуваннями дитини, допомагаючи їй адекватно сприйняти інформацію про те, хто є люди, які готові стати для неї
люблячими батьками-вихователів
Підготовка дитини до розміщення в прийомну сім'ю/ДБСТ на етапі організації знайомства дитини і прийомних батьків / батьків-вихователів передбачає спочатку заочне знайомство дитини з батьками, а лише потім особистий контакт батьків з дитиною. Причому зміст і методи роботи на даному етапі багато в чому залежать від віку дитини.
Найпоширеніший прийом заочного знайомства - обмін листами й фотографіями. Як тільки дитина розпочинає ідентифікувати знайомих людей від незнайомих, соціальному працівникові варто демонструвати фотографії прийомних батьків / батьків-вихователів, членів сім'ї. Краще, якщо це буде декілька фотографій, на яких батьки можуть бути сфотографовані як поодинці, так і всією родиною. Великий розмір світлин дасть змогу дитині легко розгледіти й запам'ятати обличчя. Майбутні батьки можуть передати через соціального працівника дитині якусь іграшку, а потім під час зустрічі привезти таку ж, погратися нею з дитиною.
Дуже вагомий момент підготовки дитини до розміщення в прийомну сім'ю / ДБСТ - особистий контакт дитини з прийомними батьками / батьками-вихователями. Успішність його залежить від часу й місця проведення даної зустрічі. Відповідно до умов закладу, де перебуває дитина, особистісних якостей, рис характеру дитини, обирається місце, де відбуватиметься перша зустріч дитини з батьками.
Соціальному працівникові варто перед першим знайомством обговорити, як саме, де воно відбуватиметься. Він може порадити потенційним прийомним батькам / батькам-вихователям, яку тактику поведінки під час знайомства варто обрати.
При знайомстві дитини з батьками легко помітити, чи була дитина підготовленою до першої зустрічі й контакту. Непідготовлені діти ні на мить не відходять від дорослого, що їх супроводжує, капризують. Підготовлені діти спочатку також можуть демонструвати подібні прояви поведінки, але потім, ідентифікувавши з фотографіями дорослих, які стоять поряд, йдуть на контакт. Хтось робить несміливі кроки, хтось кидається з криками «мама», «тато», - усе залежить від темпераменту та характеру дитини.
Основна умова успішного влаштування дитини в прийомну сім'ю /ДБСТ -наявність психологічного контакту між прийомними батьками / батьками-вихователями й дитиною. Якщо під час першої зустрічі в прийомних батьків / батьків-вихователів виникають сумніви або негативне сприйняття дитини, краще відмовитися від подальших кроків і не сподіватися на те, що з часом щось зміниться. Завданням соціального працівника є виявлення таких сумнівів з метою їх обговорення з прийомними батьками / батьками-вихователями. Краще, коли батьки відмовляться від влаштування конкретної дитини на етапі першого знайомства, ніж після того, як дитина почне звикати до них.
Організація знайомства та входження дитини в сім'ю має певні принципи і правила. Термін від першого знайомства прийомних батьків / батьків-вихователів з дитиною до повного її входження в сім'ю може тривати протягом досить довгого часу. Контакт батьків з дитиною налагоджується ненав'язливо, поступово. З кожною наступною зустріччю час спілкування дитини з батьками поступово збільшується, форми взаємодії розширюються (від пасивного спостереження один за одним через взаємодію з предметами до активного спілкування).
Процес встановлення довірливих стосунків між батьками й дитиною вимагає проведення систематичних зустрічей в один і той же час. Після кількох зустрічей можна організувати спільну прогулянку прийомних батьків / батьків-вихователів і дитини по звичній для неї території.
Наступний крок - відвідування дитиною місця проживання прийомних батьків / батьків-вихователів. Під час першого візиту важливо не перевантажувати дитину надмірною кількістю знайомств, а тому доцільно, щоб у помешканні були присутні лише члени сім'ї.
Спільні прогулянки, обіди, спільне проведення вільного часу, ігри, перегляд телепередач, читання книг з майбутніми батьками допоможуть встановити тісніший емоційний зв'язок між дитиною й дорослими, налагодити спілкування.
Останній етап перед переходом дитини в сім'ю - її прощання з попереднім місцем проживання. Дитина разом з соціальним працівником збирає свої іграшки й речі. Для процедури прощання дитині має бути відведено достатньо часу, тому не варто її підганяти.
Окрім підготовки дитини-сироти, необхідна підготовка рідних дітей прийомних батьків / батьків-вихователів до нової сімейної ситуації.
Насамперед, потрібно задовольняти цікавість дітей, надаючи інформацію про прийомну дитину / дитину-вихованця (у загальних межах, не привертаючи уваги дітей до деяких інтимних фактів з життя прийомної дитини). Рідним дітям потрібно пояснити, що прихід нової дитини може зменшити увагу до них батьків, але не любов. Інакше, поява дитини може викликати ревнощі й неприязнь, конфліктні взаємини й боротьбу дітей за батьківську увагу та любов.
Отже, на етапі підготовки дитини до влаштування в сім'ю на соціального працівника покладається:
- налагодження контактів з дитиною й батьками, обговорення особливостей процесу знайомства батьків з дитиною;
- організація та проведення знайомства й подальших зустрічей прийомних батьків / батьків-вихователів з дитиною, надання психологічної
підтримки прийомним батькам і дитині під час знайомства;
- спостереження за перебігом процесу знайомства, виявлення емоційних проявів і реакцій дитини та прийомних батьків / батьків-вихователів у ході їхніх контактів;
- складання та узгодження з батьками плану переходу дитини в прийомну сім'ю / ДБСТ, підготовка рідних дітей до розміщення дитини-сироти, допомога під час адаптації дитини в перші дні життя в новійсім'ї.
Юридичне оформлення статусу сім'ї та її фінансово-матеріальне забезпечення
Рішення про утворення прийомної сім'ї / ДБСТ приймається районною, районною в мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви сім'ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім'ю / ДБСТ, за поданням відповідного висновку служби у справах неповнолітніх районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих комітетів міських рад про можливість утворення прийомної сім'ї за результатами проходження курсу підготовки й рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Зазначена сім'я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі, обов'язково інформується про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.
Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї/ДБСТ, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.
Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах неповнолітніх.
На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї / ДБСТ між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір / угода про влаштування дітей до прийомної сім'ї / ДБСТ на виховання та спільне проживання за відповідною формою. Дія договору/угоди припиняється в разі виникнення в прийомній сім'ї /ДБСТ несприятливих умов для виховання дітей і спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальникові, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором.
У разі припинення дії договору/угоди сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки й піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, органом опіки й піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.
Контроль за виконанням договору/угоди, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей / дітей-вихованців здійснюють місцеві служби у справах неповнолітніх і органи опіки та піклування районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад. ,
ЦСССДМ в окремих випадках може використовувати форму контракту з прийомною сім'єю/ДБСТ, у якому визначаються права та обов'язки кожної з сторін, принципи взаємодії, відповідальні за виконання. Контракт підписується прийомними батьками / батьками-вихователями і соціальним працівником, який здійснює супровід, та затверджується директором відповідного ЦСССДМ. Якщо контракт не використовується, то в угоді при створенні сім'ї зазначаються загальні положення про умови соціального супроводу, а основним документом стає план соціального супроводу.На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю/ДБСТ, органи опіки і піклування зобов'язані видати такі документи:
- рішення органу опіки і піклування про направлення дитини у прийомну сім'ю;
- свідоцтво про народження дитини;
- висновок про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дитини;
- довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;
- рішення органу опіки й піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини й документи, на підставі
яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);
- довідка про наявність і місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
- пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.
У разі коли деякі з зазначених документів на дітей, які вже влаштовані в прийомну сім'ю/ДБСТ, відсутні, органи опіки та піклування зобов'язані вжити відповідних заходів і надати їх прийомним батькам протягом трьох місяців. Керівники закладів, з яких передаються діти, і органи опіки й піклування несуть відповідальність за достовірність поданих у документах відомостей.
За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.
Матеріальне забезпеченняприйомної сім'ї
Фінансування прийомних сімей / ДБСТ здійснюється за рахунок державного бюджету. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
Грошове забезпечення виплачується одному з прийомних батьків. Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.
На час навчання прийомних дітей у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах І-ІУ рівня акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються прийомним батькам з державного бюджету, якщо прийомні діти на час навчання проживають у прийомній сім'ї.
Орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейноготипу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, встановленими законодавством. Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.
Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями. У разі зменшення кількості вихованців унаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями, або переведення його в статус прийомної сім'ї.
Одному з батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державна соціальна допомога і грошове забезпечення виплачуються щомісяця не пізніше 20 числа за місцем проживання дитини в дитячому будинку сімейного типу одному з батьків-вихователів через державні підприємства поштового зв'язку або перераховуються на особовий рахунок одного з батьків-вихователів у банківській установі на їхній вибір.
За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися в користування земельна ділянка для ведення садівництва й городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.
Щороку місцеві відділи у справах сім'ї, дітей та молоді забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей / дітей-вихованців у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти / діти-вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який ухвалив рішення про утворення прийомної сім'ї.
Прийомній сім'ї/ДБСТ може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами. Інші питання матеріального й фінансового забезпечення прийомної сім'ї / ДБСТ вирішуються органом, який ухвалив рішення про її створення.
Беручи до уваги кількість дітей, які виховуються у ДБСТ, один із батьків (як правило, мати) не працює й вирішує питання великої родини. Враховуючи необхідність пенсійного забезпечення батьків, які виховують дітей, Положенням про дитячий будинок сімейного типу передбачено здійснення їх пенсійного страхування. Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями, зараховується до їхнього загального трудового стажу. Проте немає практичного механізму нарахування трудового стажу, оскільки не існує професій «батько-вихователь», «мати-вихователь» і незрозуміло, яким закладом і на якій підставі має заноситися до трудових книжок цей стаж.
Література
1. Бевз Г. М„ Пєша І. В.Дитина в прийомній сім'ї: Нотатки психолога. -К., 2001.-101с.
2. Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних
працівників з питань добору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків / О. О. Яременко (керівник авт. колективу), Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець та ін. - К., 2000. - 128 с.
3. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей / Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець та ін.-К., 1999. -103 с.
4.Прийомна сім'я: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєвата ін.-К., 2003.-92 с.
5. Прийомна сім'я: оцінка ефективності опіки: Методичні рекомендації для
соціальних працівників / О. О. Яременко, Н. М. Комарова, Г. М. Бевз,Л. С. Волинець та ін. - К., 2000. - 78 с.
6. Робота з дитиною у прийомній сім'ї: Методичний посібник. - К., 2003. -
188 с.
7. Соціальна педагогіка:. Підручник / За ред. проф. А. Й. Капської - К.-2006. - С. 293-309.
8. Створення та функціонування прийомних сімей: Навчальний посібник
для державних службовців / О. О. Яременко, Н. М. Комарова, Л. С. Волинець, І. В. Пєша. - К., 2000. - 128 с.
9. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих
будинків сімейного типу: Збірник методичних матеріалів / Авт. кол.:Г. М. Бевз, А. Й. Капська, Н. М. Комарова та ін. - К., 2003. - 188 с.
10. Тищенко С. П.Психологія виховного впливу сім'ї на дитину. - К., 1982. 48 с.
11.Трубавіна І. М. Консультування сім'ї: Науково-методичні матеріали. Ч. І. -К., 2003. -88 с.
Запитання для самоконтролю студентів.
1. Роль інформаційної кампанії у формуванні громадської думки щодо сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. Охарактеризувати рівень мотивації людей брати на виховання дитину-сироту та дитину, позбавлену батьківського піклування.
3. Взаємовідбір батьків і дітей. Назвіть етапи взаємопідбору дітей і батьків.
4. Яка інформація, є необхідною для батьків при прийнятті рішення про влаштування дитини у сім’ю?
5. Назвіть основні вимоги до кандидатів на створення прийомної сім’ї
6. Окресліть механізм налагодження психологічного контакту та взаєморозуміння з дитиною.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!