Лізинг як джерело фінансування



Одним з альтернативних джерел фінансування є лізинг. Він являє собою якісну взаємодію підприємництва й фінансового сектора. Завдяки цьому малий і середній бізнес одержують реальний шанс добитися успіху на обраному шляху. По суті, лізинг - це своєрідний кредит на покупку нового обладнання, нових виробничих площ або офісу через оренду.

Лізингові послуги надаються банками, які купують за власні кошти у постачальників засоби виробництва для передання їх у довгострокову оренду підприємству, що використовує це майно у своїх інтересах.

Лізингові операції можна класифікувати за різними ознаками. Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України, окремі види і форми лізингових угод установлюються законом і можуть класифікуватись за такими ознаками:

1. Залежно від джерел придбання предмета лізингу:

· прямий — коли лізингодавець купує майно у виробника і передає його в оренду;

· зворотний — власник продає майно лізингодавцю, а потім бере його в оренду.

2. Залежно від предмета лізингу:

· лізинг рухомого майна;

· лізинг нерухомого майна.

3. Залежно від обслуговування:

· лізинг з обслуговуванням (надання лізингових послуг поєднується з наданням певних послуг, пов'язаних з утриманням і технічним обслуговуванням об'єкта лізингу);

· пакетний лізинг — система надання в оренду предмета лізингу (наприклад, будинок, магазин продають у кредит, а обладнання — за лізинговою угодою).

4. Залежно від ступеня окупності майна:

· лізинг з повною окупністю, коли протягом строку дії одного договору здійснюється повна виплата лізингодавцю вартості отриманого майна;

· лізинг з неповною окупністю, коли протягом дії одного договору окупається тільки частина вартості орендованого майна.

5. Залежно від умов амортизації:

· лізинг з повною амортизацією і, відповідно, з повною виплатою вартості об'єкта лізингу;

· лізинг з неповною амортизацією, а, значить, з частковою виплатою вартості.

Виходячи з наведених вище двох ознак класифікації (за ступенем окупності об'єкта лізингу й умов його амортизації), які пов'язані між собою, розрізняють фінансовий та оперативний лізинг:

o оперативний — лізинг з неповною окупністю;

o фінансовий — лізинг з повною окупністю.

Особливостями оперативного лізингу є:

§ орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від орендаря;

§ строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує строк амортизації);

§ ризик втрати, псування майна лежить, в основному, на лізингодавцеві;

§ із закінченням установленого строку майно, зазвичай, повертається лізингодавцю;

§ сам об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та обліковується у нього на балансі.

Оперативний лізинг може бути двох видів:

1) рейтинг — короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного придбання лізингоодержувачем об'єкта лізингу);

2) хайринг — надання об'єкта лізингу на строк понад 1 рік без права викупу лізингоодержувачем об'єкта лізингу.

Оперативний лізинг допускає багаторазове надання об'єкта лізингу в оренду.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.

Фінансовий лізинг — це операція зі спеціального придбання майна у власність і наступним здаванням його в тимчасове володіння й користування на строк, що наближається по тривалості до терміну експлуатації й амортизації всієї вартості або більшої частини вартості майна. Протягом строку договору лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі всю вартість майна й дістає прибуток від фінансової угоди. Фінансовий лізинг можна розглядати як форму довгострокового кредитування.

У Законі України "Про фінансовий лізинг" (ст. 1) надано таке визначення: фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Фінансовий лізинг має тристоронній характер взаємин. За заявкою лізингоодержувача лізингодавець одержує в постачальника устаткування й передає його в лізинг лізингоодержувачу, відшкодовуючи повністю свої фінансові витрати й одержуючи прибуток через відповідні лізингові платежі.

У лізинговій угоді беруть участь три сторони (рис. 5):

постачальник — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в подальшому буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;

лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавцями можуть бути спеціальні лізингові компанії або банки;

лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

 

 


Рис. 5 Суб’єкти лізингу

 

Характерні особливості цього виду лізингу:

— вибір об'єкта лізингу здійснює лізингоодержувач;

— лізингоодержувач має право використовувати об'єкт лізингу протягом усього строку угоди;

— строк фінансового лізингу, як правило, не менше за строк повної амортизації об'єкта лізингу;

— витрати на утримання об'єкта лізингу несе лізингоодержувач;

— існує можливість викупу об'єкта лізингу після закінчення строку угоди.

Предметом лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних засобів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи.

Строк лізингу визначається сторонами договору і може залежати від строку служби устаткування, його фізичного та морального зносу, динаміки інфляційних процесів, рівня процентних ставок.

Лізингові платежі сплачують у порядку, встановленому законом, вони можуть включати:

— суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

— платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

— компенсацію процентів за кредитом;

— інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

 

 

Комерційний кредит

Комерційний кредит являє собою поєднання торговельної угоди й кредитної. Кінець торговельної угоди плавно переходить у початок кредитної, яка буде вважатися закритою при погашенні векселя. Подібні відносини між продавцем і покупцем сприяють прискоренню реалізації продукції й не залежать від наявності вільних фінансів. Основою комерційної угоди служать товари або послуги.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

Об'єктом комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб'єктами виступають агенти товарної угоди (контракту): продавець - кредитором, а покупець - позичальником. Комерційний кредит може мати місце не тільки між продавцем та покупцем. Він широко застосовується і у взаємовідносинах між  підприємствами-сумісниками.

Методами надання комерційного кредиту:

- вексельний спосіб;

- відкритий рахунок;

- знижка при умові сплати у визначений термін;

- сезонний кредит.

Призначення комерційного кредиту - прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів. У цьому привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця. У фірми-покупця завдяки комерційному кредиту досягається тимчасова економія грошових коштів, скорочується потреба в банківському кредиті.

Комерційний кредит зручний тим, що угода відбувається без банку, учасники самі встановлюють свої права й обов'язки, обмовляють усі деталі угоди й оформляють у писемній формі зобов'язання боржника кредиторові. Так само обговорюється, що чекає одержувача кредиту у випадку невиконання взятих на себе зобов'язань по погашенню векселя.

Векселя бувають двох видів. Перший вид - це простий вексель, звичайний цінний папір, який складає боржник, так сказати, боргова розписка. Ще його називають соло-векселем, він вимагає участі в угоді двох осіб, векселедавця й векселедержателя. Другий вид - переказний вексель, тратта, це письмовий наказ, що зобов'язує платника, зазначену в документі суму, передати в зазначений строк третій особі або будь-кому іншому, кого ця особа вкаже. У цій угоді беруть участь троє: трасант (векселедавець), який трасує (переказує гроші), сам трасант (платник) і власник векселя.

Отже, до переваг комерційного кредиту можна віднести його оперативність, технічну простоту оформлення. Він активізує механізм мобілізації фінансових активів, зменшує обсяги прямого банківського кредитування і відповідно, масу безготівкових грошей. Підвищується взаємоконтроль і взаємозалежність між суб'єктами комерційного кредиту. Доцільність використання комерційного кредиту аргументується ще і тим, що кредиторська та дебіторська заборгованості між суб'єктами виноситься в рамки договірних відносин і оформляється офіційним юридичним документом - векселем.

Недоліками комерційного кредиту можна вважати: обмеженість умов, обсягів і строків порівняно з банківським кредитом; насичення грошового обігу так званими квазігрошима (векселями), що ускладнює регулювання грошової маси з боку Національного банку тощо. Крім цього, комерційні кредити бувають ризикованим заходом. Це і затримка у погашенні кредиту, зміна ціни на товар за той час, поки діє угода і навіть можливе банкротство покупця. Тому комерційні кредити мають винятково короткостроковий характер.

 

 

Акредитив

Однією із самих захищених форм розрахунків між клієнтами є акредитиви.

Коли в партнерські відносини вступають з малознайомою фірмою, використовують безготівкові розрахунки, що йдуть через банк. Особливо це актуально, коли новий партнер перебуває в іншому місті й важко його як слід перевірити, тоді акредитиви стають гарантом благополуччя малого й середнього підприємництва. Такий розрахунок здійснюється під контролем банків і повністю виключає можливість несплати.

За своєю сутністю акредитив є дорученням банку покупця до банку постачальника: один зобов'язує іншого виплатити визначену заздалегідь суму. Застосовується така форма розрахунку в іногородньому обігу й розрахована тільки на одного постачальника. Термін дії акредитива вказується в договорі, укладеному між покупцем і постачальником, офіційно, а поза цією домовленістю, він не має строків закінчення. Виплата проводиться за місцем перебування постачальника. Постачальник у кожному випадку залишиться в плюсі, за нього заплатить його банк, якщо покупець не зможе сплатити борг

Акредитиви бувають двох видів: депоновані, тобто покриті, і гарантовані, непокриті. У першому випадку платник заздалегідь відкладає суму грошей, необхідну до оплати. Тоді банк платника ці фінанси з рахунка свого клієнта переводить у банк постачальника, на окремий акредитивний рахунок.

Коли мова йде про непокритий акредитив, то, відповідальність лежить на банку, і він виступає гарантом. Гроші інша сторона списує з рахунка даного банку.

Підставою для відкриття акредитива для платника може стати повідомлення від постачальника щодо прибуття партії товару.

Ця форма відносин зарекомендувала себе як досить корисна й значно полегшила життя фірмам, що працюють із іногородніми представниками.

7. Факторинг

Факторинг — це комплекс послуг для виробників і постачальників, що ведуть торговельну діяльність на умовах відстрочення платежу.

В операції факторингу звичайно беруть участь три особи: фактор (факторингова компанія або банк) — покупець вимоги, постачальник товару (кредитор) і покупець товару (дебітор).

Сутність факторингу полягає у фінансуванні під відступлення права грошової вимоги, коли одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові й в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, котрому має бути здійснений платіж.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за яким настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Існує велика кількість різновидів факторингових послуг, що відрізняються один від одного, насамперед, ступенем ризику, який приймає на себе факторингова компанія.

Факторинг із регресом (recourse factoring) — вид факторингу, при якому фактор придбає в клієнта право на всі суми, що належні від боржника. Однак у випадку неможливості стягнення з боржника сум у повному обсязі, клієнт, що переуступив борг, зобов'язаний відшкодувати фактору відсутні кошти.

Факторинг без регресу (non recourse factoring) — вид факторингу, при якому фактор придбає в клієнта право на всі суми належні від боржника. При неможливості стягнення з боржника сум у повному обсязі факторингова компанія зазнає збитків ( у рамках виплаченого фінансування клієнтові).

Факторинг буває відкритим (з повідомленням дебітора про поступку) і закритим (без повідомлення). Також він буває реальним (грошова вимога існує на момент підписання договору) і консенсуальним (грошова вимога виникне в майбутньому).

 При участі одного фактора в угоді факторинг називається прямим, при наявності двох факторів — взаємним.

Факторинг називається внутрішнім (domestic factoring), якщо сторони за договором купівлі-продажу, а також факторингова компанія перебувають в одній і тій же країні.

Факторинг називається зовнішнім (частіше використовується назва міжнародний факторинг) (international factoring), якщо постачальник і його клієнт є резидентами різних держав.

 

ТЕМА7. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІЗНЕС-ПЛАНУВАННІ

1. Вибір програми для складання бізнес-плану

2. Основні програми для складання бізнес-плану

3.  Програма Microsoft Project (MSP)

 

1. Вибір програми для складання бізнес-плану

Програми для складання бізнес-планів одержали розвиток в останні роки минулого століття. Їхня поява була пов'язана з необхідністю розробки бізнес-планів для різних видів бізнесу, зниженням працезатрат, збільшенням точності розрахунків.

Програми для складання бізнес-плану, як правило, містять дві частини: описову й розрахункову.

Розрахункова частина бізнес-плану дозволяє розв'язати такі завдання:

- проаналізувати декілька стратегій досягнення цілей розвитку підприємства й вибрати оптимальну, а також оцінити, як виконання проекту вплине на ефективність діяльності підприємства, розрахувати строк окупності проекту, спрогнозувати загальні показники ефективності;

- створити бездоганний бізнес-план, відповідно до міжнародних стандартів, підготувати пропозиції для регіональної інвестиційної програми й/або стратегічного інвестора, визначивши для кожного з учасників загальний економічний ефект від реалізації проекту й ефективність інвестицій;

- розробити схему фінансування проектів розвитку підприємства з урахуванням майбутніх потреб у коштах на основі прогнозу руху грошових коштів на всьому періоді планування, вибрати джерела й умови залучення коштів, оцінити можливі строки й графіки повернення кредиту;

- проаналізувати заплановану структуру витрат і прибутковість окремих підрозділів і видів продукції, визначити мінімальний обсяг випуску продукції й граничні витрати.

До основних програм для складання бізнес-плану відносяться:

- Бізнес План PL (РОФЭР),

- Project Expert ( Проинвест-Ит),

- Альт-Інвест (АЛЬТ),

- Інек-аналітик (ИНЭК) і інші.

 

2. Основні програми для складання бізнес-плану

Програма "Business Plan PL" розроблена компанією РОФЭР.

Програма Business Plan PL допомагає створити бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування й розробити різні напрямки фінансового прогнозування. Її можуть використовувати не тільки великі підприємства, але так само й малі.

Перевага даної програми полягає в тому, що вона не вимагає великих знань і спеціальної підготовки, тому що здійснює розрахунки на основі введення вихідних даних.

Дана програма включає дві частини:

1. Фінансову (розрахункову).

2. Текстову (пояснювальну).

Пояснювальна частина у свою чергу ділиться теж на дві частини: "План-Зразок" і "Макет-Керівництво". Самі назви говорять за себе — якщо перший варіант надає можливість вибору із уже готових бізнес-планів, то скориставшись другим, можна самостійно поетапно скласти свій бізнес-план (звичайно ж, з усіма необхідними підказками). У цьому є свої плюси, оскільки можна самостійно вибрати підходящий для конкретного підприємства варіант і визначити, на скільки докладно необхідно описувати ті або інші пункти.

Відмітною рисою програми є глава "Фінансовий план", яка припускає автоматичну побудову готових графіків, таблиць, діаграм і дає пояснювальний текст. У програму входить саме необхідне для створення даних документів.

Програма "COMFAR" (the Computer Model for Feasibility Analysis and Reporting)  створена фахівцями компанії UNIDO, тому повністю відповідає даній методиці, яку використовують у процесі бізнес-планування такі великі закордонні інвестиційні інститути, як ЄБРР і більшість інших компаній.

У цьому полягає одне з головних переваг даного програмного продукту, тому що відсутня можливість розбіжностей з потенційним іноземним інвестором, заснованих на незвичній для нього формі представлення результатів бізнес-планування.

Програма COMFAR досить зручна для користувача, тому що має можливість задавати тривалість інтервалу планування, існує можливість розрахунку в декількох валютах (загальна кількість валют, описуваних у кожному варіанті, може досягати двадцяти).

Основним недоліком програми COMFAR є відсутність блоку опису податків. Крім того, прийняті в системі допущення внеможливлюють адекватний опис формування виробничих запасів, застосування складних схем оплати сировини й матеріалів, нестандартних схем збуту виготовленої продукції. Згадані негативні сторони КОМФАР не дозволяють рекомендувати її як систему повсякденного бізнес-планування.

Досить багато незручностей доставляє користувачам сервісна підтримка продукту КОМФАР.

Виходячи з вищевикладеного, рекомендується придбавати COMFAR у випадку прямої роботи із закордонним інвестиційним інститутом, що приймають до розгляду бізнес-плани тільки у форматі цієї системи.

Програма "Альт-Інвест" , у відмінності від багатьох аналогів, є "відкритою",  використовує операційне середовище Microsoft Excel. Що дає як переваги (у частині гнучкості, можливості підбудувати систему під себе), так і очевидні недоліки.

З метою розширення області застосування, розроблювач представляє дві версії програми: “Альт-Інвест-Прим” - для експрес-оцінки ефективності й “Альт-Інвест” - для поглиблених розрахунків.

Обидві версії реалізують можливість необмеженої зміни тривалості інтервалу планування: розрахунки можливі як у розрізі тижнів, так і "по днях", що суттєво спрощує поточне планування діяльності підприємства. Безумовними плюсами програми є зручне коректування вихідних форм самим користувачем і необмежене число будь-яких додаткових графіків і таблиць.

Версія "Прим" оперує при розрахунках тільки однією валютою, тоді, як в основній версії є можливість працювати із двома грошовими системами. "Альт-Інвест" використовує повний опис податкового поля, хоча представлення грошових потоків по ПДВ не є вдало реалізованим. Відсутність виділення окремим рядком ПДВ в "Альт-Прим" також є одним з недоліків даної програми.

Розрахунок графіка оптимального кредитування є явною перевагою програми " Альт-Інвест-Прим".

Гнучкі настроювання даної відкритої системи дозволяють точно описати будь-які параметри підприємства, для якого створюється бізнес-план. Програмний продукт " Альт-Інвест", на відміну від інших програм, дає можливість задати практично всі вихідні дані не тільки в якості констант, але й у якості змінних або складних функцій, що є наслідком відкритості системи. Разом з тим, слід відзначити, що внесені виправлення вимагають від користувача значної кваліфікації, як уже згадувалося вище. У зв'язку із цим, дуже важлива технічна підтримка продукту.

Системи “Альт-Інвест” і “Альт-Прим” є потужними багатоцільовими комплексами, розрахованими на широкий спектр клієнтів.

Програма Business Plan Pro розроблена закордонним фахівцем - Тімом Берри (Tim Berry). Він є визнаним експертом в області створення бізнес-планів, викладачем у Стенфордському університеті. Програма має зручний інтерфейс, пропонує практично всі функції і є повноцінним продуктом для написання бізнес-планів.

Для новачків є інструмент "Easy Plan", який проведе по всіх етапах планування й створить робочий документ, який надалі можна редагувати й доводити до кінцевого плану.

Так само всі етапи роботи забезпечені докладними й зрозумілими описами, прикладами й рекомендаціями. Тому, програма Business Plan Pro підійде навіть для новачків, що не сильно розбираються в теорії бізнес-планування.

У програмі відмінно зроблений експорт та імпорт із інших програм -  Microsoft Word, Excel або Power Point.

Самою унікальною відмінністю даної програми від аналогів, є те, що в програмі відразу закладено більш 500 прикладів бізнес-планів, які можна як просто дивитися для кращого розуміння, так і брати за основу для власного бізнес плану.

З мінусів програми можна відзначити відсутність русифікації.

Програма "PDS Бізнес-план" призначена для підготовки бізнес-планів і інвестиційних проектів. Програма створена компанією «Manager ERP».

У програмі "PDS Бізнес-план" автоматизовані процеси розробки самого бізнес-плану, проспекту емісії й плану подальших дій. Особливо варто відзначити якісно пророблений блок маркетингових досліджень. Вирішує такі завдання:

· пошук вступної інформації;

· аналіз подібних існуючих проектів;

· формування структури бізнес-плану;

· створення фінансової моделі бізнесу.

Дана програма розроблена для таких категорій користувачів:

1. Для консалтингових компаній, що професійно займаються розробкою бізнес планів.

2. Для консалтингових і маркетингових компаній, що займаються розробкою маркетингових досліджень.

3. Для індивідуальних користувачів, яким необхідно розробити бізнес план.

4. Для підприємств, які в ході своєї діяльності зустрічаються з необхідністю розробки бізнес планів і ТЕО.

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!