Часові параметри мережевого графіку, дні

ЗМІСТ

1. Загальні вказівки………………………………………………………….	4
2. Склад організаційно-економічної частини дипломної роботи………...	4
2.1. Вступ: актуальність проведення дослідження……………………	4
2.2. Організація дослідження та її оптимізація на засадах мережевої моделі………………………………………………………………..	5
2.3. Розрахунок кошторису витрат на виконання дослідження……...	10
3. Визначення ефективності дослідження…………………………...	14
4. Список літератури……………………………….............………………..	15

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Організаційно-економічна частина дослідницької дипломної роботи ґрунтується на набутих за період навчання теоретичних знаннях і практичних навичках з дисциплін «Економіка хімічної промисловості» та «Організація, планування і управління підприємством». В даному розділі студент самостійно обґрунтовує соціально-економічну доцільність та ефективність своєї науково-дослідної роботи і виконує необхідні для цього розрахунки.

Відмінність змісту організаційно-економічної частини науково-дослідної роботи від організаційно-економічної частини дипломного проекту витікає з відмінностей пошукових чи прикладних досліджень, як передпроектної стадії інновацій, так і проектом практичного застосування інновацій на конкретному підприємстві, цеху, установці.

Продуктом наукового дослідження є нове знання, як таке чи приріст раніше отриманих знань у напрямку використання вже існуючих досягнень науки. Це означає, що отримання більш чи менш значного наукового результату має вірогідний характер досягнення попередньо спланованих результатів у часі та обсязі, тому безпосереднє обґрунтування більшості з основних техніко-економічних показників не завжди можливе та й досягнення їх оптимальних значень на стадії наукового пошуку не є головною ціллю, бо ефект дослідження може бути реалізованим у більш віддаленій перспективі чи у комплексі з науковим результатом інших досліджень.

Проте це не означає відсутність всілякого врахування та економії як залучених для виконання НДР обладнання, сировини, матеріальних і трудових ресурсів, так і ефективного використання часу, відведеного на виконання НДР з точки зору найбільшого задіяння часу для безпосередньо творчої інтелектуальної праці за рахунок скорочення рутинних, нетворчих робіт (частину яких може виконувати допоміжний персонал – лаборант). В окремих випадках має місце можливість визначення і економічної ефективності роботи.

Метою виконання організаційно-економічної частини дипломної роботи є економічне обґрунтування інноваційної та соціально-економічної доцільності проведення даної дослідницької роботи для економіки (чи конкретного підрозділу університету).

Загальний обсяг розділу 15-20 сторінок формату А4.

2. СКЛАД ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Вступ: актуальність проведення дослідження

Вступ до організаційно-економічної частини дослідницької дипломної роботи містить коротку характеристику наукового напрямку взагалі чи конкретної гілки науково-практичної проблеми, зокрема, на розвиток якого спрямована робота.

Слід сформувати мету роботи.

Необхідно вказати, в чому будуть полягати результати дослідження і як вони впливатимуть на стан науки та інноваційний розвиток конкретної галузі чи господарства в цілому, які при цьому очікуються позитивні (та негативні) соціально-економічні наслідки і їх можливе використання в конкретному виробництві чи життєдіяльності населення.

Доцільним є коротке маркетингове дослідження стану ринку тієї продукції, якої стосується дане дослідження, та визначення тих конкурентних властивостей, за якими зазначена продукція набуде конкурентних переваг на цьому ринку [1,2,3].

Організація дослідження та її оптимізація на засадах мережевої моделі

Ефективність науково-дослідної роботи визначається правильно вибраним напрямком виконаних робіт і економічними витратами матеріальних ресурсів.

При виконанні науково-дослідних робіт з метою підвищення їх ефективності необхідно уміти правильно планувати і управляти процесом. Серед сучасних методів наукового планування і управління метод мережевого планування і управляння (МПУ) набув найбільше поширення. Одним з основних етапів при використанні методу МПУ є побудова мережевої моделі (графіка планового процесу) визначення його розрахункових параметрів з наступною їх оптимізацією [4].

Мережевий графік є моделлю, що відображає комплекс всіх робіт з урахуванням послідовності, тривалості і залежності цих робіт, що забезпечують досягнення поставленої мети. Він складається з двох елементів: подій (позначені на графіку колом), робіт (позначені на графіку стрілками) та очікування (позначається пунктиром).

Рис.1. загальний вид мережевого графіка

Подія є результатом виконання однієї або декількох робіт, дозволяючи приступити до виконання наступних за ним робіт. На мережевому графіку усередині події проставляються: порядковий номер (а) і розрахункові параметри (b – ранній термін звершення події; d – пізній термін звершення події; с – резерв часу). Над стрілками позначена тривалість робіт (t).

Для правильної організації дослідження та отримання величин, необхідних для подальших розрахунків витрат на дослідження, складається план дослідження з зазначенням типу робіт, їх тривалості та кількості праці, вкладеної в роботу.

Робота є трудовим (виробничим) процесом, який відбувається у визначеному просторі та конкретному період часу (в якому беруть участь, людина і техніка) з перетворенню вхідних матеріально-сировинних чи інформаційних ресурсів у подальший (можливо, кінцевій) продукт. У випадку виконання науково-дослідницької роботи, має місце отримання часткового чи завершеного наукового результату: нової інформації, дослідного зразка та інше. Робота характеризується двома параметрами: витратами ресурсів та витратами часу.

Очікуванням являється така робота, виконання якої не пов’язано з витратами ресурсів, а потребує (за технологією) лише часу на виконання (наприклад, природне висихання, випадіння залишку), тобто характеризується лише одним параметром: витратами часу.

Кожна робота (очікування) пов’язує пару подій: початкову (яка визначає початок однієї, або декількох вхідних робіт), та кінцеву (що визначає закінчення однієї, або декількох вхідних робіт). Послідовність різних робіт , у якій кінцевих подія попередньої роботи збігається з початковою подією наступної роботи, називається шляхом. Шлях від вихідної до завершальної події є повним шляхом. Повний шлях, що має найбільшу тривалість , буде критичним шляхом, а роботи, що лежать на цьому шляху, називають критичними роботами.

Організація виконання науково-дослідної роботи починається з планування складу робіт та їх послідовності задля отримання як проміжних подій, так і кінцевої – цільового нового результату. Спираючись на попередній власний досвід та досвід інших дослідників, дипломник визначає тривалість кожної з робіт та очікуваний (в днях). Після цього роботи диференціюються за змістом: на творчі (більш творчі, ніж рутинні), та рутинні (більш рутинні, ніж творчі). Результати цієї роботи заносяться до таблиці 1.

Таблиця 1

План виконання дослідження (перелік робіт)

№	Найменування роботи	Код роботи	Тривалість роботи tij, дні	Розподіл робіт за змістовністю праці, днів
№	Найменування роботи	Код роботи	Тривалість роботи tij, дні	Творчі, теоретичні, пошукові	Практичні, більш рутинні
1	2	3	4	5	6
1 … n
А	Усього (сумарна тривалість всіх робіт і очікувань), днів Те ж, але у %		100
А	Довжина критичного шляху, днів Те ж, але у %		100

Пошукова –теоретична дослідницька творча робота з інформацією за-звичай, складається перш за все з вивчення наукової літератури з фундаментальних, прикладних, конструкторських робіт з даного питання, висвітлених в роботах вітчизняних і зарубіжних науковців, узагальнення їх підходів до досліджень такого ж роду, що й те, що складає предмет даної дослідницької дипломної роботи, аналіз та узагальнення результатів, опис їх.

Практичні рутинні роботи частіше за все складають роботи з підготування обладнання, технологічних машин, приладів до роботи, приготування реагентів та вихідних реактивів, виконання вимірів, виконання дослідів та інші.

За даними табл.1, із застосуванням логічного аналізу складу та послідовності робіт (очікуванням), будується безпосередньо мережевий графік, на якому позначаються коди робіт, тривалість та резерви часу (за плановими показниками, фактичний мережевий графік).

Наступним етапом є розрахунок таких часових параметрів мережевої графічної моделі організації виконання дослідницької роботи: тривалість критичного шляху та всіх інших шляхів, резерви часу подій, резерви часу робіт.

За фактичним графіком визначаємо тривалість всіх без виключення можливих повних шляхів виконання робіт (від першої до останньої: L). Повний шлях, що має найбільшу тривалість з усіх шляхів, є критичним шляхом (Lкр), а роботи, що лежать на ньому – критичними роботами.

Визначаємо: конфігурацію критичного шляху (наводимо цей шлях більш помітними рисками); перелік критичних робіт та довжину (тривалість) цього шляху. Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок тривалості шляхів

№	№ шляху	Склад (шифр) робіт цього шляху	Тривалість робіт цього шляху, днів	Тривалість шляху, днів
1	2	3	4	5
1	L1	0-1,1-2,2-5,5-7,…	1,4,1,6,…
2	L2
	Lкр
… n	… Ln

Наступним кроком визначаються інші часові параметри мережевого графіку: ранні та пізні строки та повний і вільний резерви робіт за формулами 1-6:

t_ij^пп = t_ij^пз - t_ij; (1)

t_ij^пз = t_ij^п; (2)

R^п = t_ij^пз - t_ij^рз; (3)

t_ij^рп = t_ij^р; (4)

t_ij^рз = t_ij^рп + t_ij; (5)

R^в = t_j^р - t_i^р- t_ij, (6)

де i-j – будь-яка подія; t_ij– тривалість події, дні; t_ij^рп– ранній строк початку роботи (події), дні; t_ij^рз– ранній строк закінчення роботи, дні; t_ij^пп – пізній строк початку роботи (події), дні; t_ij^пз – пізній строк закінчення роботи, дні; R^п – повний резерв часу, дні; R^в– вільний резерв часу, дні.

Таблиця 3

Часові параметри мережевого графіку, дні

№	i-j	t_ij	t_ij^рп	t_ij^рз	t_ij^пп	t_ij^пз	R^п	R^в
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1 2 …	0-1 1-2 1-3 0-4 …

На розроблений фактичний мережевий графік наносяться отримані в табл. 3 параметри у призначені для цього сектори подій (на рис. 1 це ).

Побудова фактичного мережевого графіка дозволяє виявити певні резерви удосконалення організації дослідницької роботи. Цього можна досягти за рахунок впровадження конкретних заходів, відображення яких на мережевому графіка сприяє удосконаленню як організації роботи, так і самого мережевого графіка.

Критичний шлях, як повний шлях, що має максимальну тривалість, визначає загальну тривалість всіх робіт. Скорочення критичного шляху – головна задача оптимізації мережевого графіка. Але так як робота в даній дипломній роботі виконується весь період, то за допомогою мережевого графіка вирішуються проблеми збільшення тривалості творчих робіт за рахунок не творчих. Крім того, деякі роботи організовані нераціонально і витрати часу на них великі, тому виникла потреба вдосконалити існуючий мережевий графік, а заощаджений час використати для збільшення часу виконання творчої роботи.

Заходи щодо вдосконалення мережевого графіка зводяться у таблицю 4.

Таблиця 4

Заходи щодо вдосконалення організації робіт (на приклад)

№	Заходи	Економія часу, днів
1	2	3
1	Є змога паралельно виконати роботу 16–17 з роботами 1–2 і 2–3 (роботу над розділом «Охорона праці» можливо виконувати паралельно зі складанням плану виконання дослідження та опрацюванням методик дослідження)	n1
2	Є змога паралельно виконати роботи 3–5, 4–5, 5–7, 7–8, з роботою 7–9 тому, що визначення умов стійкої роботи ОРТА в процесі виділення брому займає певний час, тому цей час використовується на огляд літератури електрохімічного відновлення розчинів Ре патентної і довідникової, та літератури з електропровідності розчинів галогенідних солей Ре³⁺ і Ре²⁺	n2
3	Є змога паралельно виконати роботу 10–12 з роботами 8–10, 11–12, 15–17, 14–15, а роботу 15–16 з роботами 9–11, 12–13, 13–14, 9–10, тому що під час визначення впливу швидкості руху католіту за відношенням до поверхні катоду на граничний катодний струм ми можемо виконувати огляд літератури, обробку експериментальних даних та оформлення графічного матеріалу	n3
	Разом	∑n

Наступним кроком проводиться співставлення тривалості робіт до і після поліпшення мережевого графіку (табл. 5).

Таблиця 5

Корегування тривалості робіт

№	Коди роботи, критичного шляху	Роботи до економії часу, дні.		Коди роботи, критичного шляху	Роботи після економії часу, дні
№	Коди роботи, критичного шляху	Творчі, теоретичні, пошукові	Практичні більш рутинні	Коди роботи, критичного шляху	Творчі, теоретичні, пошукові	Практичні більш рутинні
1	2	3	4	5	6	7
1 2 … n	Разом			Разом

Поліпшений мережевий графік представляється на рис. 2. Перелік робіт поліпшеного мережевого графіка наводиться у таблиці 6.

Таблиця 6

Дата добавления: 2023-02-21; просмотров: 34; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!