МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ НА РЕДУКТОР «А» (20000 шт.)
Для аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансові результати (розділ 11) і звіту підприємства з праці. Залучають також планові та звітні калькуляції з окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку. 8.1. Оцінка виконання плану із собівартості продукції План із собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний показник витрат на 1 грн. товарної продукції (З), який обчислюється так: , (8.1) де С — виробнича собівартість товарної продукції; Т — вартість товарної продукції в цінах реалізації. Цей показник одночасно може певною мірою виконувати роль показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо показник витрат дорівнює 80 коп. на 1 грн. товарної продукції, то це також свідчить, що рентабельність виробництва дорівнює 20 коп. (100 – 80) відносно 1 грн. товарної продукції. Природно, цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від: — структури та асортименту вироблюваної продукції; — рівня цін на продукцію даного підприємства. Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структурних зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий. Для визначення впливу кожного із зазначених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведені в табл. 8.1, з якої видно, що порівняно з первісним планом фактичні витрати збільшились на 0,5 коп. (48 – 47,5). Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників: 1) зрушення у структурі та асортименті виробленої продукції 47,6 – 47,5= + 0,1 (коп.); 2) зміна собівартості окремих видів продукції: 50,6 – 47,6 = + 3,0 (коп.); 3) зміна цін на вироблену продукцію: 48,0 – 50,6 = – 2,6 (коп.) Разом: + 0,5коп. Таблиця 8.1 Показник За первісним планом Фактично За планом, перерахованим на фактичний асортимент і структуру виробництва У цінах плану, але за фактичною собівартістю продукції У діючих цінах 1. Cобівартість товарної продукції, тис. грн. 627 630 670 670 2. Товарна продукція, тис. грн. 1320 1323 1323 1395 3. Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп. 47,5 47,6 50,6 48,0 8.2. Аналіз витрат за елементами і статтями витрат Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати — це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати (табл. 8.2). Аналіз витрат за елементами витрат дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва). У табл. 8.2 наведено дані за статтями витрат. Аналіз звичайно починають з оцінювання загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень по окремих видах витрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого фактора. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, але підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Таблиця 8.2 ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО (%) Показник Уся промисловість (1996 р.) Звіт 1990 р. Звіт 1999 р. Відхилення (+, –) 1. Матеріальні витрати 67,3 53,6 70,9 + 17,3 2. Витрати на оплату праці 10,5 10,9 7,9 – 3,0 3. Відрахування на соціальні потреби 4,5 1,7 4,8 + 3,1 4. Амортизація 6,7 14,7 11,0 – 3,7 5. Інші витрати 11.0 19,1 5,4 – 13,7 Разом 100,0 100,0 100,0 — Таблиця 8.3
|
|
|
|
СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЗА СТАТТЯМИ ВИТРАТ
|
|
Тис. грн.
Показник | Фактично випущена товарна продукція | Відхилення | ||
за плановою собівартістю | за фактичною собівартістю | абсолютне | % | |
1. Сировина й матеріали | 160 | 157 | – 3 | – 1,8 |
2. Зворотні відходи (віднімаються) | 3 | 5 | +2 | + 66,6 |
3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств | 175 | 193 | + 18 | + 10,3 |
4. Зарплата основна виробничих робітників | 108 | 114 | + 6 | + 5,6 |
5. Зарплата додаткова виробничих робітників | 8 | 10 | + 2 | + 25,0 |
6. Відрахування на соціальне страхування | 35 | 39 | + 4 | + 11,4 |
7. Загальновиробничі витрати | 147 | 157 | + 10 | + 6,8 |
8. Втрати від браку | ´ | 5 | + 5 | |
Виробнича собівартість | 630 | 670 | + 40 | + 6,35 |
Ще один комплексний фактор — збільшення купованих виробів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріальних витрат, а це обов’язково веде до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшує витрати на сировину та матеріали й, імовірно, за іншими статтями. Отже, негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Але дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.
|
|
Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до більш ретельного аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.
Аналіз матеріальних витрат
Аналізуючі матеріальні витрати, необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва питома вага цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої і харчової промисловості.
Далі необхідно встановити, які технологічні процеси застосовуються, наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Нині особливу увагу слід приділяти витратам палива та електроенергії у зв’язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості (енергомісткі виробництва)аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер.
Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного їх обсягу з плановим чи базовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика дослідження їх залежать від особливостей технології, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів та енергоносіїв.
Проте завжди слід виявляти вплив таких факторів:
1) зміни питомих витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції — фактор «норм»;
2) зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін».
Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;
б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розвантажувальні;
в) заготівельних витрат.
Зміна питомих витрат сировини та матеріалів може відбуватися з причин:
а) пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;
б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.
Розглянемо розрахунок впливу факторів «норм» і «цін» на підставі даних табл. 8.4.
Таблиця 8.4
МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ НА РЕДУКТОР «А» (20000 шт.)
Матеріал | За планом | Фактично | Відхилення, (гр. 6 – гр. 3) | ||||
Норма витрат, кг | Ціна, грн. | Сума, грн. | Норма витрат, кг | Ціна, грн. | Сума, грн. | ||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. Литво | 2 | 1,5 | 3,0 | 1,8 | 2,0 | 3,6 | + 0,6 |
2. Прокат чорних металів | 10 | 2,5 | 25,0 | 11 | 2 | 22 | – 3,0 |
3. Латунь листова | 0,5 | 3 | 1,5 | 0,6 | 4 | 2,4 | + 0,9 |
4. Інші матеріали | ´ | ´ | 15 | ´ | ´ | 14 | – 1 |
Разом | ´ | ´ | 44,5 | ´ | ´ | 42 | – 2,5 |
І етап деталізації відхилення
При загальній економії матеріалів 2,5 грн. на один виріб перевитрати по двох видах матеріалів становили 1,5 грн. (0,6 + 0,9). Це й буде резервом зниження матеріальних витрат у розрахунку на 1 виріб. Дані беруть з рядка 7 таблиці.
ІІ етап деталізації відхилення
Литво:
фактор «норм»: (1,8 – 2,0) · 1,5 = – 0,3 (грн.);
фактор «цін»: (2,0 – 1,5) · 1,8 = + 0,9 (грн.).
Разом: + 0,6 грн.
Прокат чорних металів:
фактор «норм»: (11 – 10) · 2,5 = + 2,5 (грн.);
фактор «цін» (2 – 2,5) · 11 = – 5,5 (грн.).
Разом: – 3,0 грн.
Латунь листова:
фактор «норм»: (0,6 – 0,5) · 3 = + 0,3 (грн.);
фактор «цін»: (4 – 3) · 0,6 = + 0,6 (грн.).
Разом: + 9,0 грн.
Резерв економії становить 4,3 (0,9 + 2,5 + 0,3 + 0,6), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн.
Аналіз матеріальних витрат завжди закінчується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы! |

Мы поможем в написании ваших работ!