Аналіз обсягів виробництва продукції
Слід також розглянути питання оперативності інформації як найважливішої її властивості. Варто наголосити, що тільки завдяки комп’ютеризації виробництва забезпечуються оперативність і доступність інформації. Комп’ютерні технології вносять суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових і логічних операцій дає змогу обробляти великі масиви аналітичної інформації, плідно і своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом. Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям з тра- диційного оцінювання діяльності за минулі періоди до вивчення поточних і майбутніх ситуацій з метою сприяння розробленню обґрунтованих і зважених управлінських рі- шень. Така спрямованість аналізу спостерігалася вже з по- чатку 60-х років. Проте по-справжньому її реалізація стала можливою лише за умов застосування сучасної комп’ютерної техніки. Далі слід визначити джерела інформації, використовувані під час аналізу. Основними джерелами є: 1) планово-нормативна інформація (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, за- конодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документа- ція тощо); 2) дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку й звітності; 3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки тощо); 4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і іноземних установ, дані переписів та анкетних обстежень); 5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства). Більша частина інформації, використовуваної в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Показники можуть давати кількісні та якісні характеристики різних аспектів господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати шляхом диференціації їх або інтеграції залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об’єктів і процесів. Показники класифікують за різними ознаками. В практиці аналітичних досліджень розрізняють показники: 1) кількісні та якісні; 2) натуральні, трудові, вартісні; 3) абсолютні та відносні; 4) загальні та часткові; 5) планові (нормативні) та фактичні (звітні); 6) основні та допоміжні; 7) вихідні та розрахункові (похідні). Уся підібрана для аналізу інформація, і насамперед показники обліку і звітності, мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюєть- ся правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, підписів, таблиць, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадковість цифр, перенесених з інших документів і за попередні роки; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. При перевірці інформації за змістом (а вона може бути здійснена лише на підприємстві) встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку і достовірність самого обліку — його відповідність реальному стану речей та процесам на підприємстві. Перевірка має встановити доброякісність інформації, і ли- ше за цієї умови можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств. Контрольні запитання 1. Сутність інформації і роль її для аналітичного дослідження. 2. Які основні вимоги ставляться до аналітичної інформації? 3. Оперативність інформації і використання комп’ютерної технології. 4. Як класифікуються джерела аналітичної інформації? 5. Показники та їх класифікація. 6. Як здійснюється перевірка доброякісності інформації за формою і змістом? Тема 4.Організація та етапи економічного аналізу Для того, щоб одержати змістовні, глибокі висновки в результаті аналізу, слід ретельно продумати організацію робіт до його початку. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети. Організація аналітичної роботи включає: розробку загальних засад і порядку проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів та етапів; матеріальне, методичне і наукове забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства. Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою по кварталах. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об’єкти, які мають вивчатися; періодичність і терміни проведення робіт; відповідальні виконавці; технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу. У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, визначаються об’єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання тощо. Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному залежно від того, чи стосуються вони проведення аналітичних робіт працівниками підприємства для власних потреб колективу, чи пов’язані з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни не тільки об’єктів, термінів і виконавців, а й змісту програми та використовуваної інформації. Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює заступник директора з економічної роботи (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також працівники інших професій, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками є аудитори, працівники банків і наукових установ, відомчі ревізори, інші працівники контролюючих організацій. Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються й працівники технічних, технологічних та інших служб. Програмою аналізу може слугувати розгорнутий і деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, або комплект таблиць, обов’язковий до опрацювання. Однак треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань і гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем. Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання іншої інформації і, нарешті, час, потрібний для виконання окремих етапів робіт. Рекомендується виділяти три головні етапи: попередній, основний та підсумковий. На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення зі станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання. Основний етап передбачає заповнення всіх таблиць, вивчення та опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів виробництва. З окремих вивчених питань роблять оцінки й підраховують резерви виробництва. На підсумковому етапі узагальнюються результати аналізу й підраховуються зведені резерви виробництва, дається підсумкова оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи щодо поліпшення роботи та використання виявлених резервів виробництва. Із наведених трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, пояснювальні записки до звітів, виробниче листування тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об’єктивні показники від суб’єктивного тенденційного їх тлумачення. Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють і письмово оформляють у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних і доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх установ практикують оформлення результатів аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, в якому відображаються результати аналізу, є проект наказу. У ньому дається загальна оцінка роботи і визначаються заходи, терміни початку та закінчення їх здійснення, необхідні матеріальні та грошові ресурси, виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства. Цей документ, ухвалений та підписаний керівниками підприємства, має обов’язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів. За виконанням заходів за результатами аналізу слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі вади в роботі повторюватимуться в матеріалах наступних перевірок та аналітичних висновках. Контрольні запитання 1. Що таке організація аналітичних робіт? 2. Який порядок планування аналітичної роботи? 3. Хто може бути виконавцем аналізу? 4. Які етапи аналітичного дослідження? 5. Який порядок узагальнення і оформлення матеріалів аналітичної роботи? Семінарське заняття 3 Інформація та організація економічного аналізу на підприємстві*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Робота в аудиторії
1. Інформація та класифікація джерел інформації.
2. Система показників діяльності підприємства.
3. Прийоми перевірки доброякісності інформації.
4. Організація економічного аналізу на підприємстві.
5. Планування та етапи аналітичної роботи.
6. Узагальнення, оформлення та використання результатів аналізу.
Самостійна робота
Вивчення теоретичного матеріалу теми 5.
● Задача 3.
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 5.Аналіз виробництва продукції,
робіт і послуг
5.1. Значення та завдання аналізу
виробництва продукції
У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у визначенні, яку продукцію і скільки випускати, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог.
Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства жорстко обумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.
У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:
а) якість планування виробництва, напруженість та обґрунтованість планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих виробничих підрозділів;
б) оцінку виконання планів виробництва, постачання та реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;
в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, і зокрема у звітному періоді;
г) взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;
д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробку заходів щодо їх використання.
Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження та реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитися з обсягами залишків незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма № 1).
Аналіз обсягів виробництва продукції
Аналіз звичайно починають з оцінювання того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству за основними ви-
робничими одиницями; які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду. Визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.
Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливу увагу приділити вивченню динаміки обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому найдоречнішим є використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції, оскільки це дає змогу запобігти перекрученням, які спричинює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги визначають у незмінних цінах.
Таблиця 5.1
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 65; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!