Суб'єкти владних повноважень, що акредитували журналіста,
Працівника засобу масової інформації, приймають рішення про
припинення акредитації у разі:
подання ним відповідної заяви;
неодноразового грубого порушення ним обов'язків, визначених цією статтею;
Звернення засобу масової інформації, за поданням якого
Здійснена акредитація.
У рішенні про припинення акредитації зазначаються посадова особа чи службова особа (суб'єкт владних повноважень), яка прийняла відповідне рішення, дата прийняття рішення, підстава для прийняття рішення та порядок його оскарження. Письмове повідомлення про припинення акредитації видається або надсилається засобумасової інформації або журналістові, працівникові засобу масової інформації протягом п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. 9. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому порядку.
Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ІНФОРМАЦІЮ
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Стаття 28. Неприпустимість зловживання правом на інформацію
Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
|
|
|
Стаття 29. Поширення суспільно необхідної інформації
Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав
Людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Стаття 30. Звільнення від відповідальності
Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за
Висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер
|
|
|
Використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від
Відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом,
Якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною.
Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів
Масової інформації та журналістів встановлюються законами України
"Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
( 2782-12 ), "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ), "Про
інформаційні агентства" ( 74/95-ВР ) та іншими.
Стаття 31. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 305; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!