Основні техніко-економічні показники.
Справжні методичні вказівки підготовлені для студентів спеціальності ПЦБ (стаціонарної та заочної форми навчання), що виконують курсовий проект промислової будівлі та присвячені розробці виробничого корпусу.
Їхнє призначення - дати методичну спрямованість навчальної проектної роботи і скоротити витрати часу як студентів, так і викладачів-консультантів на її виконання.
Мета курсового проекту - закріпити теоретичний матеріал курсу з архітектури промислових будівель, поглибити знання студентів у цій галузі.
Проект слід виконувати на підставі завдання, визначеного кафедрою. Основними відправними даними для архітектурного проектування є: необхідні габаритні розміри приміщень, особливості розстановки технологічного обладнання та напрямки технологічних потоків, характеристики підйомно-транспортного устаткування, температурно-вологісні характеристики технологічного процесу і можливі виділення шкідливостей, зорові умови праці людей та санітарно-гігієнічні вимоги, обумовлені специфікою виробництва.
Методичні вказівки також можуть бути використані при виконанні східного проекту студентами інших будівельних спеціальностей.
Студенти, в навчальній проектній роботі, повинні розробляти рішення, спрямовані на зниження вартості будівництва, матеріаломісткості і металоємності конструкцій, використання індустріальних методів зведення будівель, ефективних і економічних будівельних матеріалів і конструкцій; рішення, спрямовані на підвищення продуктивності праці будівельників і на створення комфортного середовища в самих будинках, безпосередньо впливає на підвищення продуктивності праці людей, зайнятих у сфері промислового виробництва.
|
|
|
У проекті слід використовувати і опрацьовувати в практичному застосуванні об'ємно-планувальні і конструктивні рішення, вживані в практиці передового сучасного вітчизняного промислового будівництва, а також перспективні рішення з урахуванням виробничих, будівельних, санітарних, протипожежних та інших вимог, кліматичних факторів та місцевих умов будівництва.
Креслення виконують в олівці відповідно до державних стандартів на виконання архітектурно-будівельної документації. Креслення фасадів відмивають або оформляють іншими графічними прийомами (за бажанням автора) з метою виявлення архітектурно-художньої ідеї та виразності.
1. ЗМIСТ ПРОЕКТУ І ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ.
1.1 В цілому проект складається з розділів: виробничий корпус (1 аркуш формату АI креслень), і розрахунково-пояснювальної записки (15-20 сторінок рукописного тексту).
|
|
|
1.2 На першому аркуші розміщують: план виробничого корпусу (М1: 400); фасад (М1: 200); поперечний розріз (М1: 200); поздовжній розріз (М1: 200); план даху (М1: 800); план підлог (М1 : 800) з експлікацією; детальний вертикальний розріз по зовнішній стіні (М1: 20); 2-3 конструктивні деталі-вузли (М1: 10).
Приклад розташування креслень на аркуші проекту показані на рис.1.
1.3 Завдання на проектування виробничого корпусу складені таким чином, що студенту достатньо отримати, у встановлені навчальним планом строки, лише номер варіанта, що фіксується в документах кафедри.
У варіантах завдань міститься необхідна для навчального проектування інформація, а район будівництва студент обирає по окремій таблиці (див.дод.1).
Рис. 1. Приклад розміщення креслень на аркуші проекту.
Розріз 1-1
Рис.2. Приклад креслення поперечного розрізу із залізобетонною кроквяною
балкою.
2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ
2.1 Склад і приблизна трудомісткість розділів проекту виробничого корпусу для організації контролю наведені в наступній таблиці.
| № з/п | Етап проектування | Трудомісткість етапу, % | Зміст роботи |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Підготовка до проектування | 10 | 1. Вивчення завдання, вихідних даних та вимог до проекту. 2. Ознайомлення з методикою виконання проекту. 3. Підбір і вивчення рекомендованої літератури, нормативних та проектних матеріалів. 4. Збір додаткових даних для ознайомлення з технологічним процесом, для якого будинок проектується. |
| 3. | Ескізне проектування | 35 | 1. Рішення «профілів» - поперечних розрізів по прольотах. 2. Вибір елементів каркасу і основних будівельних виробів. 3. Розробка ескізних креслень. 4. Затвердження ескізів керівником проектування (для стаціонарної форми навчання та місцевих студентів-заочників. 5. Попередній світлотехнічний розрахунок. |
| 4. | Розробка архітектурно-будівельних креслень | 50 | 1. Виконання креслярських робіт на аркуші. 2. Підрахунок техніко-економічних показників. 3. Виконання перевірочного світлотехнічного розрахунку. 4. Написання розрахунково- пояснювальної записки. |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 5. | Остаточне оформлення курсового проекту та його захист | 5 | 1. Оформлення фасаду. 2. Усунення недоліків за зауваженнями керівника або рецензента. 3. Захист проекту з підписом керівника "до захисту" перед комісією, яка складається з викладачів кафедри. |
|
|
|
3.ВИКОНАННЯ ЕТАПІВ ПРОЕКТУВАННЯ.
|
|
|
3.1 Перший етап включає в себе вивчення завдання, загальної методики проектування та технологічного процесу в будівлі. Знання технологічного процесу та його особливостей допоможе правильно визначити їх «профіль» (обрис у поперечному розрізі, силует) будівлі, і застосувати найбільш раціональні конструкції і будівельні матеріали. З технологією можна ознайомитися в [3; 4].
3.2 На другому етапі проектування розробляти ескізи елементів проекту зручно на міліметрівці або папері в клітинку, працюючи м'яким олівцем від руки.
В ескізах слід вказати координаційні осі, але для економії часу малювати повторювані багаторазово елементи не рекомендується. Досить пропрацювати характерні місця.
3.2.1 Рішення «профілю» будівлі багато про що визначає його функціональні, економічні та естетичні якості.
При вирішенні «профілю» вирішуються питання економії будівельного об'єму, раціонального відведення води з покриття, аеродинаміки (у разі необхідності), виключення «снігових мішків», системи верхнього природного освітлення, художнього формоутворення та виразності обсягів.
Характер «профілю» безпосередньо пов'язаний з видом несучих конструкцій покриття.
3.2.2 Вибір конструкцій каркасу з літературних джерел [3] (або каталогах і серіях) здійснюється на основі заданих параметрів будівлі та вирішеного «профілю».
Крок колон автор приймає сам, керуючись доцільністю розстановки технологічного устаткування, напрямком транспортних зв'язків, економічністю загального проектного рішення. Слід мати на увазі, що за наявності підвісної підйомно-транспортного устаткування крок кроквяних конструкцій повинен бути 6м. Самостійно вирішується питання і про конструкції стін (переважно великопанельних) і покриттях з урахуванням їх максимальної індустріальності і сборності, а також зниження матеріаломісткості і маси.
3.2.3 Ескізне виконання елементів проекту рекомендується виконувати в наступному порядку: поперечний розріз, план, фасад, поздовжній розріз і т.д., керуючись положеннями [5].
3.2.4 При виконанні ескізного проектування доцільно робити нотатки, начерки в спеціально відведеному зошити, який може виявитися корисним при складанні пояснювальної записки.
3.3 Розробку архітектурно-будівельних креслень потрібно починати з нанесення координаційних осей. Слід пам'ятати, що конструкції які попали в перетин викреслюють більш жирними лініями. При роботі на аркуші паперу слід дотримуватись правил будівельного креслення [6].
3.3.1 На кресленнях розрізів (рис.2-8) мають бути показані:
- координаційні осі будівлі, відстані між ними і загальні розміри будівлі крайніми осями; відмітки рівня землі, чистої підлоги і основних майданчиків (якщо такі є);
- розміри від підлоги до верху колон, які служать опорою для несучих конструкцій покриття і позначки верху колон;
- конструктивні розміри прорізів і ділянок стін між ними по висоті, позначки верху стін;
- розміри ярусів палітурок ліхтарів по висоті з умовним позначенням їх відчинення.
Розріз 2-2
Рис. 3. Приклад креслення поздовжнього розрізу при кроці колон 6м.
Розріз 2-2
Рис.4. Приклад креслення поздовжнього розрізу з підкроквяними конструкціями при кроці колон 12 м.
Рис.5. Приклади верхньої частини поперечного розрізу з залізобетонними фермами: а - малоухилена покрівля; б - з підкроквяними фермами; в - покрівля з перемінним ухилом.
Рис. 6. Приклади верхньої частини поперечного розрізу зі сталевими фермами: а - зі збірним залізобетонним настилом; б - з настилом із сталевих профільованих листів; в - с підкроквяними фермами.
Рис.7. Приклад верхньої частини поздовжнього розрізу з металевими кроквяними фермами: а - при кроці колон 12 м;
б - при кроці колон 6м
Рис. 8. Приклади креслень поздовжніх розрізів з зенітними ліхтарями.
- позначки обрізів і верху внутрішніх стін, рівня спирання закладається в стіни балок і т.п.;
- підкранові шляхи й крани (в схематичному умовному зображенні) із зазначенням їх вантажопідйомності, відмітка головки рейки;
- рейкові шляхи внутрішньоцехового транспорту, з вказівкою позначки головки рейок, якщо вона не співпадає з рівнем підлоги;
- позначки майданчиків зовнішніх і внутрішніх сходів і їх розбивка;
деформаційні шви;
- виноски («прапорці») із зазначенням матеріалу і товщини конструкцій покриття будівлі.
Крім перерахованих горизонтальних розмірів, в розрізах допускаються такі, які не показують на плані будівлі (наприклад, не слід повторювати розміри товщин стін).
3.3.2 Фасад будівлі розробляють по одній з більш довгих сторін, імовірно що виходить на головну магістраль заводу і яка добре продивляється.
При кресленні фасаду зручно нанести спочатку тонкими лініями габаритну сітку - провести лінію підлоги, лінії верху покриття, верху стіни (стін) і розбити майбутній фасад по довжині тонкими лініями осей колон (на відстанях, рівних кроку колон). Така сітка зменшує можливості графічних помилок при розрізки на блоки, панелі, листи.
Фасади іменують за крайніми координаційними осями, між якими розташувалась ділянка будівлі, зображена на кресленні, наприклад, 1-25, фасад А-Ж.
На фасаді показують членування віконних і ліхтарних палітурок та узагальнено - характер членування воріт і дверей та їх обрамлення, а також пожежні сходи та жалюзійні грати.
Рекомендується контури віконних прорізів викреслювати більш жирною лінією (рис. 9, 10).
Рис.9. Приклади креслень фасадів для стін з крупних залізобетонних панелей
Рис.10. Приклади креслень фасадів для стін з сталевих профільованих лист
3.3.3 План будівлі (рис. 11, 12) вирішують на основі габаритної схеми, обумовленої вимогами технологічного процесу.
Крок колон у поздовжньому напрямку приймається рівним 6 або 12м залежно від технологічних вимог та економічної доцільності. Укрупнення сітки координаційних осей потрібно зазвичай при великогабаритному обладнанні, значних розмірах виробів при поперечних вантажні потоки.
Викреслювання плану також потрібно починати з нанесення на папір всіх координаційних осей в тонких лініях, причому потрібно пам'ятати про правила прив'язки конструктивних елементів до координаційних осей, звертати особливу увагу на місця перепадів висот, примикання взаємно-перпендикулярних прольотів.
По готовій сітці координаційних осей можна почати викреслювання плану цеху.
План іменується: ПЛАН НА ВІДМ. (На відмітці ...).
На плані повинна бути показана сітка координаційних осей. Марки координаційних осей в гуртках виносять на лівий та нижній бік плану.
Якщо розбивка осей з правої і верхньої сторони не збігаються з розбивкою лівої та нижньої сторони, марки координаційних осей виносять на всі боки.
План рекомендується розташовувати довгою стороною вздовж аркуша.
На плані безперервними лініями показують рейкові шляхи і контури основного технологічного обладнання, що впливає на конструктивні рішення. Штриховими лініями показують підкранові шляхи, монорельси, кран-балки і т.д. Повинні бути дані також відповідні пояснюючі написи, (наприклад: монорейка 1,0 т).
У межах кожного приміщення або технологічної ділянки надписують його значення.
На плані позначають типи перегородок.
Деформаційні шви позначають написами «Д.Ш.».
Якщо на плані є ділянки з підлогою на різних відмітках, ці позначки повинні бути надписані.
| Вертикальні зв'язки жорсткості |
План на відм. 0.000
Рис.11. Приклад креслення плану при кроці колон 6м
План на відм. 0.000
| Вертикальні зв'язки |
Рис.12. Приклад креслення планупри кроці колон 12м.
На планах проставляють наступні розміри:
а) за габаритами плану: відстані між крайніми координаційними осями; відстань між координаційними осями, з прив'язкою крайніх осей до зовнішньої межі стін; розміри прорізів і простінків і прив'язка простінків до координаційних осей (конструктивні розміри);
б) в габаритах плану: прив'язка внутрішніх стін і перегородок до координаційних осей; товщина стін і перегородок; розміри прорізів у внутрішніх стінах, перегородках, прив'язка прорізів до контуру стін або перегородок до координаційних осей; прив'язка осей залізничних шляхів до координаційних осях і т.д.
3.3.4 План даху (рис.13). На плані даху (вид зверху) повинні бути показані парапети, ліхтарі, дефлектори і т.п., місцеві елементи на покрівлі, пожежні драбини на ліхтарі і з землі на дах, водоприймальні лійки (при внутрішньому відведення води з покриття) з прив'язкою до координаційних осей.
На план даху наносять схематичний поперечний профіль основних ділянок покрівлі у виді жирної лінії зі штрихуванням. Профіль повинен являти собою форму за стрілкою справа наліво або знизу вгору по кресленню.
На плані даху повинні бути вказані крайні і по прольотах координаційні осі будівлі, а також у місцях знаходження будь-яких елементів (наприклад, воронок, початку і кінця ліхтарів, швів).
За основними скатами крівлі або на схематичних поперечних профілях повинні бути вказані ухили (щодо катетів).
Якщо на різних ділянках даху застосовані різні конструктивні рішення, покрівельний матеріал, у примітках до креслення повинно бути про це зазначено.
3.3.5 План підлог. Вид покриття підлоги вибирають в залежності від характеру впливу на підлогу або спеціальних вимог до нього. Характер підстильного шару і такі заходи, як зусилля підстави, гідроізоляція та інші, призначаються в залежності від обраного виду покриття підлоги, грунтів основи, рівня грунтових вод і т.п. (Грунти підстави і рівень грунтових вод студенти обирають самостійно в відповідно з районом будівництва, зазначеним у
завданні, якщо ці умови в завданні не обумовлені особливо). Вибирати типи підлог слід, користуючись літературою [2; 3; 5; 7].
На плані підлог схематично показують контур будівлі, місця воріт і дверей, наносять межі ділянок з підлогами різної конструкції і габаритні розміри великого обладнання, в межах якого підлоги не влаштовуються.
Ділянки підлог різної конструкції позначають номером типу конструкції підлоги, поставленому в кружечку D = 5мм.
Ділянки замощення зон залізничних колій на плані статей не позначаються, тип замощення в цих зонах має бути вказаний в примітках до креслення.
Координаційні осі наносять тільки крайні, біля деформаційних швів, і що проходять на межах ділянок підлог різного типу. Розміри на плані підлог проставляють тільки між крайніми осями (рис.14).
При плані підлог повинна бути дана експлікація типів підлог, де у графі "Примітка" за необхідності вказують найменування типових креслень, технічних умов і т.п., в яких дано вказівки із влаштування підлог.
3.3.6. Архітектурно-конструктивні деталі. Деталі, що підлягають розробці, призначає керівник проекту. Їх можна зображувати в тій же проекції, що й основні креслення, в перерізі до нього і в інших проекціях. Деталь, зображена в одній проекції, може мати декілька перетинів.
Якщо деталь зображують у тій же проекції, що й основне креслення, її орієнтація на аркуші повинна відповідати положенням її в основному кресленні.
Для прив'язки деталей (визначення їх положення в будівлі) на них повинні наноситися відповідні координаційні осі будівлі, а в разі необхідності та відмітки (у деталях розрізів, фасадів).
Однакові деталі, які використовують в декількох місцях будівлі, та ются без вказівки їх координат.
Деталі потрібно зображувати з умовними позначеннями матеріалів, з усіма необхідними розмірами і пояснюючими написами (рис. 15-30).
Рис.13. Приклад креслення плану кровлі.
Рис.14. Приклад креслення плану підлог.
Рис.15. Приклад креслення вертикального розрізу по зовнішній великопанельній стіні (нульова прив'язка)
Рис.16. Приклад креслення вертикального розрізу по зовнішній великопанельній стіні (прив'язка "250")
Рис.17. Приклад креслення вертикального розрізу по зовнішній стальній стіні типу «Сендвіч»
Рис.18. Приклад вузла пристінного розжолобка.
Рис.19. Приклад вузла середнього розжолобка.
Рис.20. Приклади креслень вузлів: а- поперечний температурний шов у покритті; б- кут великопанельних стін при нульовій прив'язці стін до осей.
Рис.21. Приклади креслень поперечних розрізів ліхтарів і вузла ліхтаря з застосуванням в покритті залізобетонних плит довжиною 12 м
(серія 1.464-11).
Рис.22. Приклад креслення вузлів ліхтаря з застосуванням у покритті залізобетонних плит довжиною 6 м (серія 1.464-11).
Рис.23. Приклади креслень вузлів ліхтаря з застосуванням у покритті сталевого профільованого настилу(серія 1.464-11).
Рис.24. Приклади креслень зенітного ліхтаря (1600х6200) з органічного скла (серія 1.464-1 вип.ІІ). Вузли див.мал.25.
Рис.25. Приклади креслень зенітного ліхтаря із застосуванням панелі з органічного скла (серія 1.464-1 вип.ІІ).
Рис.26. Приклад глухого зенітного ліхтаря з тришаровим склопакетом (серія 1.464-2-21). Вузли див. рис. 27, 28.
Рис.27. Приклади креслень вузлів глухого зенітного ліхтаря з тришаровим склопакетом (серія 1.464.2-21)
Рис.28. Приклади креслень вузлів глухого зенітного ліхтаря (серія 1.464.2-21).
Рис.29. Приклади креслень зенітного ліхтаря (серія 1.464-1) з застосуванням куполів з органічного скла (серія 1.414-1 вип.1). Вузол див. рис.30.
Рис.30. Креслення вузла обпирання зенітного ліхтаря із застосуванням куполів з органічного скла (серія 1.464-1 вип.1).
3.3.7. Пояснювальна записка щодо розділу, присвяченому виробничому корпусу, повинна включати наступні розділи:
- місцеві умови будівництва (наводяться будівельно-кліматичні характеристики району будівництва, розташування і загальна характеристика майданчика, відведеного під будівництво) - 0,5-1 стор.;
- обгрунтування щодо вибору оптимального рішення (сітки координаційних осей, несучих конструкцій покриття, настилу покриття, стін, умов освітлення, композиції фасадів і т.д. Тут наводиться техніко-економічне порівняння по одному з досліджуваних елементів проекту в порівнянні з іншими варіантами. Наприклад, при дослідженні питання про прийняття сітки осей порівнюється в декількох (не менше двох) варіантах число основних монтажних елементів, витрата бетону, сталі на них, бажано порівняти трудомісткість їх виготовлення і вартість з урахуванням функціональних якостей будівлі; те ж може відноситися до несучих конструкцій покриття з урахуванням зменшення його ваги, організації відведення води з його поверхні, зручності експлуатації будівлі, можливого збільшення або скорочення будівельного об'єму, збільшення або скорочення розгорнутої площі покриття і т.д.; можна дослідження направити на вибір раціонального рішення теплозахисних характеристик покриття в зв'язку із застосуванням різних утеплювачів маючи на увазі економічність їх, зменшення ваги, трудомісткості виконання будівельних робіт, поліпшення функціональних якостей і т.д. Цей розділ записки слід передставляти в ясній формі з мінімальними поясненнями (1,5 - 3 арк);
- об'ємно-планувальне рішення будинку (наводяться обґрунтовані дані у формі плану, розмірах його, числі і взаєморозташуваннях прольотів з розмірами в плані і по висоті, наявність та характеристики підйомно-транспортного устаткування, профілі будівлі, місцях в'їздів, виїздів, входів, виходів, наявності і місцях пристрою деформаційних швів, сітці координаційних осей і прийнятих прив'язках колон до координаційних осей, прийнятих системах освітлення і аерації будівлі, відвід води з покриття і т.д.) 1,5 - З арк;
- конструктивне рішення будинку (виробляються обгрунтовані короткі відомості про прийнятих у проекті конструкціях із зазначенням матеріалу, типу, характеру установки і способів кріплень, примикань; наводяться посилання на типову серію, каталог, якщо такі використані і т.д. Тут подано відомості про наступних основних конструкціях: фундаментних балках, колонах, підкранових балках, кроквяних конструкціях, стінах, покритті, ліхтарях, вікнах, дверях, воротах, підлогах, перегородках, сходах, вимощення) 4 - 5 арк;
- оздоблення будівлі (освітлюється прийняте в проекті рішення про зовнішню і внутрішню обробку будівлі - способи і матеріали, фактура і колір основних елементів фасаду будівлі і поверхонь в інтер'єрі) 0,5 - 1 арк;
- інженерне обладнання будинку (даються загальні відомості про заплановані в будівлі системах опалення, загального і місцевого, штучного освітлення і енергопостачання, водопостачання і каналізації, загальної або місцевої вентиляції) 0,5 - 1 арк;
Основні техніко-економічні показники.
Пп- корисна площа, яка визначається як сума площ виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, за вирахуванням площ сходових клітин, перегородок та опор. У корисну площу також включають площі антресолей, етажерок, обслуговуючих майданчиків та естакад;
Пр - робоча площа - сума площ приміщень, призначених для виготовлення продукції, у тому числі площа для розміщення складів напівфабрикатів;
Пз - площа забудови, що визначається в межах зовнішнього периметра зовнішніх стін на рівні цоколя будівлі;
Пк- конструктивна площа, яка визначається як сума площ всіх конструктивних елементів в плані будівлі (колон, стін, перегородок), а також площ шахт, ліфтів, вентиляційних шахт, сходових клітин;
Пс - площа зовнішніх стін і вертикальних огорож ліхтарів;
О- будівельний об’єм будинку, що обчислюється множенням виміряної по зовнішньому контуру площі (площ) поперечного перерізу (включаючи ліхтарі) на довжину прольотів;
К1 = Пр / Пп - характеризує доцільність планувального рішення (чим вище К1, тим економічніше планування);
К2 = О / Пр - характеризує економічність об'ємно-планувального рішення (чим нижче значення К2, тим економічніше об'ємно-планувальне рішення будівлі);
К3 = Пк / Пз - характеризує насичення плану будівлі будівельними конструкціями (чим нижче цей показник, тим економічніше рішення);
К4 = Пс / Пп - характеризує економічність форми будівлі (чим менше значення К4, тим економічніше форма будівлі).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1. Шубін Л.Ф. Архітектура цивільних та промислових будівель. Том V. Промислові будівлі. - М.: Будіздат, 1986. - 334 арк.
2. Довідник проектувальника. Архітектура промислових підприємств, будівель і споруд / Під заг.ред. К.Н.Карташова. - М.: Будіздат, 1975. - 320 арк.
3. Орловський Б.Я., Абрамов В.К., Сербінович П.П. Архітектурне проектування промислових будівель (архітектурно-композиційні та об'ємно-планувальні рішення): Навч.Посібник. - 2-е вид., перероб. та доп. - М.: Вища школа., 1982. - 279 арк.
4. Шерешевський И.А. Конструювання промислових будівель і споруд: Навч. посібник для студентів будівельних спеціальностей вузів. -3-е вид. перероб. та доп. - Л.: Будіздат, Ленінградське відділення, 1979. - 168 арк.
5. Русскевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Довідник з інженерно-будівельного креслення. - К.: Будівельник, 1987. - 264 арк.
6. Дятков С.В. Архітектура промислових будівель: Навч.посібник для будівельних вузів. - М.: Вища. шк., 1976. - 464 арк.
7. СНіП П-90-81. Виробничі будівлі промислових підприємств. Держбуд СРСР. - М.: Будіздат, 1982. - 14 арк.
8. СНіП П-3-79**. Будівельна теплотехніка. Держбуд СРСР. - М.: ЦИТП Держбуду СРСР, 1986.- 32 арк.
9. СНіП 2.01-82. Будівельна Строительная кліматологія і геофізика (Учт. 1972 Держбуду СРСР). - М.: Будіздат, 1983. - 136 арк.
10. СНіП П-4-79. Природне і штучне освітлення. Держбуд СРСР, - М.: Будіздат, 1980. - 48 арк.
11. Допомога з розрахунку і проектування природного, штучного і сполученого освітлення (К СНіП П-4-79) /НИИСФ. - М.: Будіздат, 1985. - 384 арк.
12. СНіП П-2-80. Протипожежні норми проектування будинків та споруд. Держбуд СРСР. - М.: Будіздат, 1981. - 19 арк.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 2491; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!